ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"10" лютого 2026 р. Справа № 300/618/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ"ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування рішення Державної податкової службою України від 07.01.2026 № 469/6/09-00-06-01-01-06, податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «ПС» від 20.10.2025 №7613300040101, від 20.10.2025 № 7623300040101, форми «Р» від 20.10.2025 № 7583300040101, від 20.10.2025 №7603300040101.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1 статті 160 КАС України).
Також, частиною 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач визначив відповідачем Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, однак зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну з позовних вимог до Державної податкової служби України, проте не визначено Державної податкової служби України як відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначено склад відповідачів.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Втім, судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, оскільки позивач в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжну інструкцію № 16 від 23.01.2026 на сумі 33280,00 грн, згідно якого не вірно вказано рахунок отримувача коштів.
Відтак, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно платіжної інструкції № 16 від 23.01.2026 на сумі 33280,00 грн, за подання даної позовної заяви по адміністративній справі №300/618/26 не відбулося, оскільки вказані кошти сплачені на інший рахунок.
Таким чином, судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд скасувати рішення від 07.01.2026 № 469/6/09-00-06-01-01-06, податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 20.10.2025 №7613300040101, від 20.10.2025 № 7623300040101, форми «Р» від 20.10.2025 № 7583300040101, від 20.10.2025 №7603300040101.
Таким чином, звернена до суду вимога про скасування податкових повідомлень-рішень форми «ПС» від 20.10.2025 №7613300040101, від 20.10.2025 № 7623300040101, форми «Р» від 20.10.2025 № 7583300040101, від 20.10.2025 №7603300040101, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача (АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ"ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ"), є майновою, а позовна вимога про скасування рішення від 07.01.2026 № 469/6/09-00-06-01-01-06 носить немайновий характер.
В зв'язку із вищенаведеним, суд зазначає, що дана позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.
Згідно абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.
В зв'язку із наведеним, розмір судового збору за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 3328,00 грн.
Також, суд зазначає, що позивачем визначено ціну позову яка складає 179842507,00 грн, згідно податкових повідомлень-рішень форми «ПС» від 20.10.2025 №7613300040101, від 20.10.2025 № 7623300040101, форми «Р» від 20.10.2025 № 7583300040101, від 20.10.2025 №7603300040101.
Відтак, оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 33 280,00 грн.
Таким чином, вищенаведений недолік необхідно усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 36 608,00 грн (3328,00 грн за одну вимогу немайнового характеру та 33 280,00 грн за вимогу майнового характеру), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ"ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання:
- належно оформленої позовної заяви із зазначенням відповідачів згідно із пред'явленими позовними вимогам;
- документу про сплату судового збору у розмірі 36 608,00 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.