про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
10 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/626/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Виноградівської міської ради Закарпатської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, що не мають самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець Олександр Іванович та Лаціка Ігора Богдановича про забезпечення позову, -
Виноградівська міська рада Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, що не мають самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаринець Олександр Іванович та Лаціка Ігора Богдановича, яким просить суд: скасувати постанову про накладення штрафу від 29.01.2026 року винесену у виконавчому провадженні №79585769 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Гаринець Олександром Івановичем та зобов'язати старшого державного виконавця Віддлу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Гаринець Олександра Івановича винести постанову про закінчення виконавчого провадження №79585769 у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Також, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову разом із позовною заявою. У заяві про забезпечення позову, позивач, просить суд зупинити стягнення на підставі постанов винесених у виконавчому провадженні №79585769 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Позивач обгрунтовує заяву тим, що оскаржувана постанова від 29.01.2026 року, винесена Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ у межах виконавчого провадження №79585769, є виконавчим документом на підставі якого орган державної виконавчої служби має право: звернути стягнення на кошти місцевого бюджету; накласти арешт на бюджетні рахунки Виноградівської міської ради; здійснити безспірне списання коштів та інше.
Як зазначає позивач, дана постанова про накладення штрафу створює ризик для них у майбутньому у вигляді призупинення частини діяльності Виноградівської міської ради. Наслідки постанови про накладення штрафу настануть до вирішення справи по суті, що позбавить позивача ефективного захисту та збільшить виконавчі процедури у випадку задоволення позову.
Виноградівська міська рада наголошує на тому, що у разі накладення арешту на рахунки вони не зможуть виконувати свої грошові зобов'язання за договорами, які були укладені раніше та це призведе до застосування до них штрафних санкцій, пені та неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши доводи позивача, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні докази, які вказують на існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Також, позивач вказує на ознаки протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 29.01.2026 року, на що суд зазначає про те, що ознаки протиправності суд може виявити тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, а на даному етапі такої можливості немає.
Предметом оскарження у даній справі є скасування постанови про накладення штрафу від 29.01.2026 року, винесеної у межах виконавчого провадження №79585769, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову, оскільки це є вирішенням спору по суті.
Постановою Верховного Суду від 19.06.2018р. справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Щодо вказівки позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд зазначає, що на підтвердження вищенаведеного позивачем не подано достатніх доказів.
Отже, суд встановив, що забезпечення позову з підстави очевидності протиправної постанови є вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Виноградівської міської ради Закарпатської області про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя Ю.Ю.Дору