10 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/6872/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Національної академії ДПС України ім. Б. Хмельницького щодо строків звернення до суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в особі представника Сідака Павла Петровича звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 1, Національна академія ДПС України ім. Б. Хмельницького), НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - Відповідач 2, НОМЕР_2 Прикордонний загін) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Національної академії ДПС України ім. Б. Хмельницького, які полягають у застосуванні у період з 19.01.2020 року по 21.07.2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
зобов'язати Національну академію ДПС України ім. Б. Хмельницького здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 19.01.2020 року по 21.07.2020 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань нарахованих і виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону, які полягають у застосуванні у період з 22.07.2020 року по 14.01.2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні;
зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 22.07.2020 року по 14.01.2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахованих і виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
10.09.2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов від відповідача 1 відзив на позов, в якому останній зокрема вказав про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Приписами ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 233 (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, або з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 р. у справі № 380/15245/22 та від 08.08.2024 р. у справі № 380/29686/23.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 року у справі № 990/156/23 виснувала про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб'єкта приватного права. Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.
Як встановлено судом, 14.01.2022 року наказом начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону позивача №19-ос ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Остаточна дата закінчення проходження військової служби 14.01.2022 року.
Так, вказаний наказ про звільнення позивача винесено 14.01.2022 року, тобто до 19.07.2022 року, а згідно ч. 2 ст. 233 (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до спірних правовідносин застосовується ч.2 ст.233 КЗпП України в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не був обмежений трьома місяцями.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовних вимог - без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 248, 256 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання Національної академії ДПС України ім. Б. Хмельницького про залишення позовної заяви без розгляду у справі №260/6872/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.А. Гебеш