про повернення позовної заяви
09 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/26261/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Євген Юрійович, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі була надіслана позивачу, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто копія ухвали суду не була вручена позивачу з незалежних від суду причин.
Відповідно до пункту четвертого частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно із частиною першою статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Застосовуючи по аналогії закону частину одинадцяту статті 126 КАС України та частину першу статті 131 КАС України, враховуючи, що направлену Житомирським окружним адміністративним судом ухвалу про залишення позовної заяви без руху повернуто до суду з незалежних від суду причин, позивач вважається таким, що був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
Така правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 23.10.2019 у справі №804/575/18 та постановах від 03.07.2018 у справі №826/166/18та від 18.04.2018 у справі №816/1025/17.
Суд зазначає, що ним вжито усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про прийняту судом ухвалу.
Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Оскільки позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк, так і станом на 09.02.2025 не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.Ю. Романченко