Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 лютого 2026 року Справа№200/9425/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомостей про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, згідно відомостей військово-облікового документу в паперовій формі: Військовий квиток: серія НОМЕР_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, згідно відомостей військово-облікового документу в паперовій формі: Військовий квиток: серія НОМЕР_4 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 25.03.2015 він був виключений з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі, що підтверджується відміткою у військовому квитку. При формуванні електронного військово-облікового документа, сформованого в додатку «Резерв+», позивачем було виявлено невідповідність інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, даним паперового військово-облікового документу, а саме: зазначено, що позивач є військовозобов'язаним.
Листом від 12.11.2025р. № 07/5120 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з тимчасовою окупацією у 2014 році РФ Ясинуватського району Донецької області ліквідовано, документи стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку залишились на непідконтрольній території України. Згідно даних ЄДРПВР «Оберіг», ОСОБА_1 автоматично на військовий облік відповідно до ПКМУ №932 від 16.08.2024.
Позивач в свою чергу вважає, що оскільки він був виключений з військового обліку, то він є невійськовозобо'язаним.
Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у зв'язку з тимчасовою окупацією у 2014 році РФ Ясинуватського району Донецької області ліквідовано, документи стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку залишились на непідконтрольній території України. Згідно даних ЄДРПВР «Оберіг», ОСОБА_1 автоматично на військовий облік відповідно до ПКМУ №932 від 16.08.2024.
Водночас, суттєвих доводів щодо предмету спору, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, судом, за результатами дослідження відзиву відповідача, не встановлено.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно з військовим квитком в паперовій формі від 05.05.1986 серії НОМЕР_3 позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 21.05.1996 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25.03.2015 позивач був виключений з військового обліку за досягненням граничного віку перебування в запасі, відомості про що внесені до військового квитка (п.34 військового квитка).
При формуванні електронного військово-облікового документа, сформованого в додатку «Резерв+», позивачем було виявлено невідповідність інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, даним паперового військово-облікового документу, а саме: зазначено, що позивач є військовозобов'язаним.
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з листом від 07.11.2025, з проханням внести зміни до відомостей про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: Актуалізувати базу персональних та службових даних про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, на підставі відомостей зазначених у Військовому квитку: серія НОМЕР_3 ; внести зміни у відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: "Не військовозобов'язаний"; внести зміни у відомості про підставу виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов 'язаних та резервістів, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі.
Листом від 12.11.2025р. № 07/5120 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з тимчасовою окупацією у 2014 році РФ Ясинуватського району Донецької області ліквідовано, документи стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку залишились на непідконтрольній території України. Згідно даних ЄДРПВР «Оберіг», ОСОБА_1 автоматично на військовий облік відповідно до ПКМУ №932 від 16.08.2024.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон №2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст.1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають зокрема громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до положень п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Статтею 32 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного вік , було визначено, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Запас військовозобов'язаних згідно з ч.1 ст. 28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов'язаних.
Відповідно до ч.2 ст.28 Закону №2232-XII військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві (ч.4 ст.28 Закону №2232-XII).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII внесені зміни до статті 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 22 липня 2014 року №1604-VII - до 60 років.
В свою чергу, приписи Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали.
Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач, як громадянин України, підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З часу внесення змін до Закону №2232-XII він розповсюджується на всіх громадян України, що не досягли граничного віку перебування у запасі, тобто 60 років.
Позивач підпадає під дію Закону №2232-XII із внесеними до нього змінами.
Встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до приписів ст.28 Закону №2232-XII, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та вважається військовозобов'язаним.
Абзацом п'ятим частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з абзацами сьомим і дев'ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України:
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають усі військовозобов'язані громадяни України, які досягли 25-річного віку. Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку.
Тобто громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку і був виключений з військового обліку військовозобов'язаних, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у разі, якщо правові підстави, за якими він був виключений, відпали.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно поновлено позивача на обліку військовозобов'язаних.
Враховуючи вищевикладене, правові підстави для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, згідно відомостей військово-облікового документу в паперовій формі: військовий квиток: серія НОМЕР_4 , станом на день судового розгляду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладених положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомостей про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, згідно відомостей військово-облікового документу в паперовій формі: військовий квиток: серія НОМЕР_3 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку на підставі досягнення граничного віку перебування в запасі, згідно відомостей військово-облікового документу в паперовій формі: військовий квиток: серія НОМЕР_4 - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 лютого 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова