10 лютого 2026 рокуСправа №160/21571/25
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області (вул.В.Липинського буд.7, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 37806243), відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул.Архітектурна буд.10-А, м.Кам'янське Дніпропетровська область, 51900, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
25 липня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В.Липинського,7 м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ № 37806243) та Відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул.Архітектурна, 10А, м.Кам'янське, 51900, ЄДРПОУ № 37806243) щодо відмови у видачі ОСОБА_2 (прож. АДРЕСА_1 ), в інтересах якої дію я, його мати, ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 ) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992. № 2503-XII;
- зобов'язати Відділ №14 у місті Кам'янське Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул.Архітектурна, 10А, м. Кам'янське, 51900, ЄДРПО № 37806243) оформити та видати ОСОБА_2 , який проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992. № 2503-XII.
Позов обґрунтовує протиправною відмовою відповідача щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14 серпня 2025 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , дата видачі 28.02.2019 р., строком дії до 28.02.2023 р., органом 1246 (орган, що видав 1246 Криничанський РС ГУДМС України в Дніпропетровській області). У зв'язку з цим, має присвоєний УНЗР №20090422-04618, за особистою згодою ОСОБА_1 , як законного представника при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Таким чином, законний представник ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_1 , надала згоду на обробку персональних даних ОСОБА_2 із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, і унікальний номер запису в Реєстрі вже сформовано. У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Враховуючи вищевикладене, станом на час розгляду даної судової справи, данні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже внесені до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєнням УНЗР, з внесенням відцифрованого образу обличчя, за згодою законного представника, при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Тобто, враховуючи викладене, законним представником було надано згоду на внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ще задовго до звернення до суду з даним позовом, внаслідок чого ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон та присвоєно УНЗР. Доказів того, що ОСОБА_2 або його законний представник не мали наміру оформлювати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій та, відповідно, не надавали згоду на оформлення таких документів, до матеріалів справи позивачем долучено не було. Крім того, позивачем не обґрунтовано, яким чином оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки її сину впливатиме на його приватне життя, тобто виникає питання чи справді є оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки для особи «надмірним тягарем», про що наголошено в мотивувальній частині Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 року № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18). З урахуванням викладеного, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заперечує проти пояснень, міркувань та аргументів викладених в позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
18 серпня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , дата видачі 28.02.2019 р., строком дії до 28.02.2023 р., органом 1246 (орган, що видав 1246 Криничанський РС ГУДМС України в Дніпропетровській області). У зв'язку з цим, має присвоєний УНЗР №20090422-04618, за особистою згодою ОСОБА_1 , як законного представника при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-XII.
Листом від 05.06.2025р. №Р-410/6/1201-25/1201.4.3/6984-25 відповідач повідомив позивача, що для документування паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки необхідно надати рішення суду, засвідчене в установленому законодавством порядку, що набрало законної сили, про зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ документом, що підтверджує громадянство України, є, в тому числі, паспорт громадянина України.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі Закон №5492-VI) встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.
Також Законом № 1474-VIII частину 2 статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 302 паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Пунктом 1 Порядку №302 затверджений:
-зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно;
-зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія;
-Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Порядку №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно пункту 3 Порядку №302 прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Тимчасовий порядок № 456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Отож, зазначеними вище нормами законодавства України передбачені два рівнозначних альтернативних варіанти оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , дата видачі 28.02.2019 р., строком дії до 28.02.2023 р., органом 1246 (орган, що видав 1246 Криничанський РС ГУДМС України в Дніпропетровській області). У зв'язку з цим, має присвоєний УНЗР №20090422-04618, за особистою згодою ОСОБА_1 , як законного представника при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 08 червня 2023 року у справі № 380/5977/21, від 22 березня 2024 року у справі № 540/4500/21, від 28.11.2024р. у справі №420/6552/24, відповідно до яких використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя.
Отже, використання ним паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права неповнолітнього.
При цьому безпідставним є посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17, оскільки ці висновки стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки встановлений факт попереднього добровільного отримання неповнолітнім ОСОБА_2 за згодою матері паспорта для виїзду за кордон із присвоєнням УНЗР №20090422-04618 свідчить про вже надану згоду на обробку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі, що, згідно з актуальною практикою Верховного Суду (зокрема, у справах № 380/5977/21 та № 420/6552/24), виключає наявність порушення прав чи втручання у приватне життя особи при оформленні внутрішнього паспорта у вигляді ID-картки. Враховуючи, що УНЗР є незмінним, суд не вбачає підстав для зобов'язання ДМС видати паспорт у формі книжечки зразка 1994 року.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області (вул.В.Липинського буд.7, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 37806243), відділу № 14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул.Архітектурна буд.10-А, м.Кам'янське Дніпропетровська область, 51900, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко