09 лютого 2026 року Справа 160/32748/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди проходження служби з 08.08.2021року по 16.11.2021року та з 02.12.2021року по 20.05.2022 року, протягом яких він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та з 20.05.2022року по 25.05.2025року, протягом якого позивач перебував у полоні, на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди з 08.08.2021року по 16.11.2021року та з 02.12.2021року по 20.05.2022 року проходження служби, протягом яких він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 20.05.2022року по 25.05.2025року, протягом якого позивач перебував у полоні, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці у порядку пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.02.1992;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю, який звільнився з військової служби у зв'язку зі звільненням з полону;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що становить 7 (сім) років, як військовослужбовцю, який звільнився з військової служби у зв'язку зі звільненням з полону, з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після звільнення з полону у зв'язку з отриманням травми та захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в період з 26.05.2025р. по 09.07.2025р., після звільнення з полону у зв'язку з отриманням травми та захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно із приписами ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Так, в матеріалах позовної заяви у справі № 160/32748/25 наявна також позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявлені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 червня 2020 року по 20 травня 2023 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови №704.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 червня 2020 року по 20.05.2023 року перерахунку грошового забезпечення, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошове забезпечення (основні додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 24 червня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року з врахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористані щорічні основні відпуски, невикористані додаткові відпуски УБД, одноразову грошову допомогу (при звільненні) в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року з врахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини недоотриманого грошового забезпечення на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати».
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію втрати частини недоотриманого грошового забезпечення за період з моменту виникнення права на перерахунок на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати».
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з яким саме позовом (позовними вимогами) він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів та подати відповідну позовну заяву разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, а вразі подання в електронній формі, надати до суду доказ надсилання цієї позовної заяви іншим учасникам справи у відповідності до вимог ч. ст. 44 КАС України.
Крім того, щодо позову про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди проходження служби з 08.08.2021року по 16.11.2021року та з 02.12.2021року по 20.05.2022 року, протягом яких він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та з 20.05.2022року по 25.05.2025року, протягом якого позивач перебував у полоні, на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці); визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю, який звільнився з військової служби у зв'язку зі звільненням з полону; визнання протиправною бездіяльності ь Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після звільнення з полону у зв'язку з отриманням травми та захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, суд вказує на наступне.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому слід також зазначити, що для забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення у строк передбачений нормами КАС України, обов'язок щодо доказування покладається не лише на відповідача, а на всіх учасників справи, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тобто, саме на позивача у відповідності до положень ст.44 КАС України, покладено обов'язок подавати докази та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, тобто добросовісно користуватись процесуальними обов'язками.
Статтею 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України.
Згідно з ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після звільнення з полону у зв'язку з отриманням травми та захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, проте доказів перебування на лікуванні до позовної заяви не додає.
Вказані обставини свідчать про порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- визначитися з яким саме позовом (позовними вимогами) він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів та подати відповідну позовну заяву разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, а вразі подання в електронній формі, надати до суду доказ надсилання цієї позовної заяви іншим учасникам справи у відповідності до вимог ч. ст. 44 КАС України;
- надати докази перебування на стаціонарному лікуванні після звільнення з полону у зв'язку з отриманням травми та захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева