09 лютого 2026 рокуСправа №160/20123/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/20123/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви в редакції заяви від 22.10.2024, просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо неналежного здійснення заходів із охорони земель сільськогосподарського призначення із статусом несільськогосподарських угідь (полезахисні лісові смуги, природні овраги), які перебували у державній власності за кадастровими номерами 1221486200:01:058:0079; 1221486200:02:002:0008; 1221486200:02:002:0009, 1221486200:01:058:0080, 1221486200:01:058:0081;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.11.2020 №1260-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.11.2020 №1259-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_7 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.04.2017 №4-2224/15-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЭДРПОУ 39835428) від 19.04.2017 №4-2185/15-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_9 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.01.2016 №4-642/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою»;
-визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що виявились у протиправному внесенні змін до даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки, виду використання та складу угідь на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486200:01:058:0079 від 23.10.2023 та 1221486200:02:002:0008 від 19.10.2023;
-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельних ділянок, виду використання та складу угідь, - на землі сільськогосподарського призначення із статусом несільськогосподарських угідь щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486200:01:058:0079; 1221486200:02:002:0008; 1221486200:02:002:0009, 1221486200:01:058:0080, 1221486200:01:058:0081.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Бондар М.В.) від 17.09.2024 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 заяву про самовідвід головуючого судді Бондар М.В. задоволено, адміністративну справу №160/20123/24 передано до управління з організаційного забезпечення суду (канцелярії) для повторного розподілу згідно з вимогами статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу між суддями справу передано для розгляду судді Турлаковій Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 (суддя Турлакова Н.В.) прийнято до провадження справу №160/20123/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 провадження в адміністративній справі №160/20123/24 закрито.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі №160/20123/24 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
29.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/20123/24 відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.01.2026.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/20123/24 передана судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою суду 03.02.2026 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20123/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, третім особам - для письмових пояснень.
Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:058:0079; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:02:002:0008; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:02:002:0009; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:058:0080; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:058:0081; витребувано у ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ): витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 1221486200:02:002:0008; витребувано у ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ): витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 1221486200:02:002:0009; витребувано у ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3 ): витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 1221486200:01:058:0080; витребувано у ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4 ): витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 1221486200:01:058:0081.
05.02.2026 позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання позивачем зазначено про складність справи та необхідність з'ясування обставин, на які вказав суд апеляційної інстанції, а також детального дослідження характеру спірних правовідносин, зокрема наявність владних управлінських функцій у відповідача та правову природу оскаржуваних наказів. Справа має значний суспільний інтерес та екологічна складова. Предметом спору є землі, які за твердженням позивача мають природоохоронне призначення (полезахисні лісові смуги, природні овраги), але були передані у приватну власність, як землі сільськогосподарського призначення. Крім того, велика кількість учасників та необхідність витребування/дослідження додаткових доказів також вказують на необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні. Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, просить постановити ухвалу про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.
Суд зазначає, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення КАС України гарантують право учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання позивача на значимість справи, так само як і непогодження з діями/бездіяльністю відповідача, з якими позивач пов'язує заявлені позовні вимоги, не можуть бути сприйняті як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Щодо складності справи, судження позивача щодо цього мають оціночний, тобто суб'єктивний характер. Суд повторно зазначає, за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України, проте предмет спору у даній справі не віднесений до вказаних категорій.
Не доведено позивачем і наявності значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, не зазначено та не обґрунтовано, з'ясування яких обставин та дослідження яких доказів є необхідним саме у судовому засіданні, та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на всебічність з'ясування обставин справи або їх повноту.
Позивач у клопотанні хоч і посилається на те, що для повного встановлення всіх обставини справи та їх з'ясування необхідно заслухати позицію сторін та проведення підготовчого засідання, проте не зазначає, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом дослідження письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Не обґрунтовано позивачем і необхідності розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не обґрунтовано недоцільності розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
За таких обставин, суд доходить висновку, що клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження необґрунтоване та задоволенню не підлягає.
При вирішенні клопотання судом враховано також наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час вирішення заяви не припинено.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь учасників справи у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров'я.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова