06 лютого 2026 рокуСправа №215/5690/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Аллі Миколаївні про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.06.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни (далі - відповідач, Управління), в якій просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни при отриманні заяви від 11.07.2024 вх.№675 створювати штучні перешкоди для вирішення ненормативним правовим актом усіх питань, порушених у зверненні і визнати створені перешкоди протиправною бездіяльністю, а відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов'язати після повторного її розгляду надати сину позивача направлення для перепідготовки з основ догляду на професійній основі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач на заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 вх.№675 відмовив у наданні направлення при відсутності довідки про місце реєстрації громадянина при зазначенні в довідці про доходи місця проживання сина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який з 2014 року надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі і не може отримати направлення на перепідготовку, а також проживати у іншому місці, так як ОСОБА_1 потребує догляду.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.07.2025 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Засобами поштового зв'язку адміністративна справа №215/5690/25 (провадження 2-а/215/524/25) надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та передана на розгляд судді Сліпець Н.Є.
04.08.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №215/5690/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі в частині позовних вимог окрім встановлення наявності компетенції (повноважень), призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 19.08.2025, встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
13.08.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення їй строку звернення з позовом до суду та в задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності у повному обсязі, обґрунтовуючи наступним. Заява ОСОБА_1 від 11.07.2024 вх.№675 розглянута відповідачем в межах повноважень. 09.08.2024 ОСОБА_2 особисто був присутній при розгляді заяви ОСОБА_1 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 11.07.2024 №675, якому було роз'яснено, що відповідно до п.5 Порядку 1040 протягом 30 календарних днів із дати отримання повідомлення ОСОБА_1 необхідно надати висновок про стан здоров'я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду та копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Також додатково роз'яснено, що відповідно до п.5 Порядку 1040 особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, який веде Управління. Для цього ОСОБА_2 необхідно надати до Управління довідку про проходження підготовки або перепідготовки з основ догляду, без згаданої довідки його не може бути включено до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі. За результатами розгляду заяви від 11.07.2024 №675 позивачу була підготовлена письмова відповідь від 19.08.2024 за вих.№15/23.1-22/2349 та направлена рекомендованим листом на поштову адресу позивача: АДРЕСА_1 . Щодо надання направлення ОСОБА_2 до Дніпропетровського обласного центру соціальних служб для проходження підготовки або перепідготовки з основ догляду на професійній основі, представник відповідача зазначає, що при перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання було встановлено, що по АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013, за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстрований. Так, ОСОБА_2 неодноразово були підготовлені письмові відповіді та направлені поштою за адресою: АДРЕСА_1 , в яких рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 року витребувано у Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №215/5690/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
13 серпня 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив зупинити провадження в адміністративній справі №215/5690/25 до повернення адміністративної справи з Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 04.07.2025 - без змін.
10.12.2025 матеріали справи повернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 поновлено провадження та продовжено розгляд справи №215/5690/25 в частині позовних вимог окрім встановлення наявності компетенції (повноважень).
Цією ж ухвалою витребувано у начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни засвідчені належним чином копії: заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024; відповідь на заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 з доказами направлення такої відповіді позивачу; усі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
23.12.2025 на виконання ухвали суду від 12.12.2025 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради надало суду витребувані копії матеріалів.
Відповідно до положень ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.07.2024 ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради. Заяву було прийнято та присвоєно вхідний номер №675.
Розгляд вказаної заяви відбувався 30.07.2024 та 09.08.2024 за участю представника заявниці - Стояновського Валерія Володимировича.
Під час опрацювання звернення Управління встановило відсутність повного пакета документів, зокрема, до заяви не долучено висновок про стан здоров'я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду та копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
Управлінням додатково роз'яснено, що відповідно до п.5 Порядку 1040 особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, який веде Управління. Для цього ОСОБА_2 необхідно надати до Управління довідку про проходження підготовки або перепідготовки з основ догляду. За відсутності такої довідки його не може бути включено до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
11.07.2024 ОСОБА_2 до приймальні Управління була надана заява з низки питань, яка була зареєстрована за вх. № 1359, яка в тому числі мстить вимогу «видати направлення на перепідготовку з основ догляду на професійній основі». Так, до свого звернення про включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_2 надав копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків. В заяві ОСОБА_2 зазначає адресу проживання: АДРЕСА_1 , а в паспорті зазначена реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 .
Так, при перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу від 30.07.2024 №10369, від 30.07.2024 №7954 про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 встановлено, що по АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013, а за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстрований. У зв'язну з наявними розбіжностями, Управлінням рекомендовано надати ОСОБА_2 документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання. Заява ОСОБА_2 від 11.07.2025 вх. №1359 була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та підготовлена письмова відповідь з усіх порушених питань від 09.08.2024 за вих.№15/23.1-14/165, яка направлена рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з огляну на встановлені судом обставини справи, суд вважає необхідним зазначити, що позивач звернулася до суду з позовом про встановлення наявності компетенції (повноважень) начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни за результатом розгляду заяви позивача від 11.07.2024 №675, у розумінні незгоди ОСОБА_1 з відмовою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради у наданні направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, її сину без надання документа, що посвідчує місце реєстрації останнього.
Вирішуючи спір по суті пред'явлених вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з преамбулою Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон №393) цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Частиною 1 ст. 1 Закону №393 передбачено право громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Визначення «заяви» (клопотання) міститься у ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» та означає, що звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ст. 4 цього Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 7 Закону №393 передбачено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до статті 16 Закону №393 скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено термін розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що кожен громадянин в разі порушення його законних прав має право звернутися органів влади, їх посадових осіб із заявою (клопотанням), пропозицією чи скаргою, при цьому, таке право кореспондується із обов'язками органів влади здійснити розгляд таких звернень та повідомити про наслідки розгляду таких заяв (клопотань) з урахуванням їх функціональних обов'язків у порядку та з дотримання умов, визначених Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
З урахування вище викладеного, як вище встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розгляд заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024 №675 відбувався 30.07.2024 та 09.08.2024 за участю представника заявниці - Стояновського Валерія Володимировича.
Письмова відповідь від 19.08.2024 за вих.№15/23.1-22/2349 була направлена рекомендованим листом на поштову адресу позивача: АДРЕСА_1 .
Також, про обізнаність позивача зі змістом відповіді на заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 №675 свідчить викладена у позовній заяві детальна незгода з її обґрунтуванням, що також фактично підтверджує отримання заявницею вказаного документа.
Отже, порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо розгляду заяви від 11.07.2024 №675, не вирішення питань, не надання на них відповіді та не повідомлення позивача про результат розгляду з боку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг рад, позивачем не заявлено та матеріалами справи не встановлено.
Натомість, позивач не погоджується з тим, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024 №675, потреба в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі особі з інвалідністю не задоволена.
Постановою КМУ від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності» було затверджено Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (далі - Порядок № 430).
Цей Порядок визначає процедуру підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду окремим категоріям громадян відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності.
У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
організації, які здійснюють навчання фізичних осіб, - республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб; громадські об'єднання, міжнародні неурядові організації, благодійні, релігійні організації, установи та організації, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення;
навчання фізичних осіб основ догляду - процес формування у фізичних осіб знань, умінь і навичок догляду за окремими категоріями громадян.
Навчання фізичних осіб основ догляду здійснюється відповідними організаціями за типовою програмою для подальшого надання соціальних послуг з догляду вдома особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, які є: громадянами похилого віку; особами з інвалідністю; невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування, дітьми з інвалідністю; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Типова програма навчання фізичних осіб основ догляду затверджується Мінсоцполітики і передбачає теоретичну, практичну підготовку та складення іспиту.
Організації, які планують здійснювати навчання фізичних осіб, звертаються до управління з питань соціального захисту населення із заявою в довільній формі про можливість здійснення навчання. Управління ведуть облік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
Фізичні особи звертаються за місцем проживання/перебування до управління з заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік). Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Управління приймає документи та надає фізичній особі перелік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб. Фізичні особи вибирають організацію з наданого переліку та отримують направлення на навчання.
Фізичні особи, які мають документ про медичну освіту, вважаються такими, що пройшли навчання і можуть надавати соціальні послуги з догляду. Такі особи додатково подають копію документа про медичну освіту.
Надавати послуги з догляду без проходження навчання, але склавши в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, іспит з основ догляду, може: непрацююча фізична особа, яка протягом не менше ніж три місяці до дня звернення із заявою постійно надавала соціальні послуги і якій призначалася щомісячна компенсація.
Після проходження навчання та/або складення іспиту в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, фізичні особи отримують довідку.
Після отримання довідки про проходження навчання/перенавчання фізичні особи протягом п'яти робочих днів надсилають копію такої довідки до управління для включення такої особи до переліку.
Управління веде облік фізичних осіб, які надають послуги з догляду та мають довідку про проходження навчання та/або складення іспиту, для подальшого залучення їх до гадання послуг з догляду.
Враховуючи вищезазначене, особа, яка бажає надавати соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі повинна особисто звернутися до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, надавши копії документу, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документу, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 неодноразово звертався до Управління з заявою в довільній формі про включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності.
В заявах ОСОБА_2 зазначав адресу проживання: АДРЕСА_1 , а в паспорті зазначена реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 .
З 01 грудня 2021 року набрав чинності Закон України №1871-ІХ від 05.11.2021 «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон №1871), який встановив новий порядок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб.
Зокрема, зазначеним законом відмінено проставлення штампу про реєстрацію місця проживання фізичної особи до документів.
Відповідно до розділу VI Закону №1871 для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
У разі необхідності підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання органи державної влади, органи місцевого самоврядування з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи зобов'язані здійснювати перевірку таких відомостей, що внесені до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки. Управління має можливість отримувати інформацію щодо місця реєстрації безпосередньо з інформаційної системи «Реєстр територіальної громади міста Кривого Рогу».
При перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 було встановлено, що по АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013, а за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстрований, що підтверджеється відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 30.07.2024 №10369, від 30.07.2024 №7954.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач підтверджує відсутність у її сина - ОСОБА_2 зареєстрованого місця проживання.
ОСОБА_2 . Управлінням неодноразово були підготовлені письмові відповіді та направлені поштою за адресою: АДРЕСА_1 , в яких рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 215/5830/23.
Відповідно до статті 2 Закону №1871 реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
За приписами статті 3 Закону №1871 реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Згідно статті 5 Закону №1871 громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Тобто, законодавством визначений певний порядок та умови реалізації своїх прав громадянами, та саме невиконання сином позивачки - ОСОБА_2 вимог законодавства щодо обов'язку реєстрації місця проживання заважає у створенні умов для реалізації його права, на порушення якого була подана позовна заява в цій справі.
Вирішення питання про реєстрацію місця проживання сприятиме дотриманню відповідного законодавства та дозволить сину позивачки ОСОБА_2 адресно, своєчасно та не порушуючи законодавства, яке регулює питання підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, отримати направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, а позивачці надасть можливість реалізувати право на отримання соціальних послуг.
Відтак, в ході розгляду справи не знайшли підтвердження обставини створення відповідачем перешкод у розгляді заяви позивачки про потребу в наданні соціальних послуг та прийнятті рішення за результатами її розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору і відсутні докази понесених витрат відповідачем, у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни (50083, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Пляжна, 23, код ЄДРПОУ 03192359) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець