10 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/10638/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Волинській області (далі - АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області) про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 30.11.2022 по день фактичного розрахунку - 17.06.2025, з одночасною виплатою компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строк індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 17.06.2025;
- зобов'язання виплатити грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 30.11.2022 по 17.06.2025 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100);
- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 17.06.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 в період з 23.09.1992 по 30.11.2022 проходила військову службу у АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі № 140/13699/24, позивачу 17.06.2025 виплачено належний розмір грошового забезпечення в сумі 64341,25 грн.
Позивач вважає, що відповідач із затримкою провів розрахунок у зв'язку із звільненням, з огляду на що у позивача виникло право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Оскільки остаточний розрахунок АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області здійснено не у день звільнення/виключення зі списків особового складу частини, а з порушенням строків, встановлених статтею 116 Кодексу законів про працю України - 17.06.2025, наявні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме з 30.11.2022 по 17.06.2025, враховуючи вимоги Порядку № 100.
Крім того, позивач вказує, що має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.06.2025.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 25).
Копію вказаної ухвали від 19.09.2025 відповідач одержав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 23.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 27), проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Ухвалою суду від 09.12.2025 витребувано з ініціативи суду у відповідача АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області довідку із зазначенням у ній відомостей про: - розмір належних ОСОБА_1 виплат (із зазначенням видів та сум) при її звільненні 30.11.2022; розмір нарахованих та виплачених ОСОБА_1 коштів на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі № 140/13699/24 (із зазначенням дати виплати); розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за два останні календарні місяці перед звільненням із зазначенням середньоденного грошового забезпечення (а. с. 31-32).
19.12.2025 до суду від відповідача надійшла витребувана довідка за № 48 5 01-1966/48 5 від 17.12.2025 (а. с. 35).
25.12.2025 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснено, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 37-39).
05.01.2026, на виконання ухвали суду від 25.12.2025 про залишення позовної заяви без руху, від позивача надійшла заява від 30.12.2025 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог (а. с. 46-47).
Ухвалою суду від 05.01.2026 продовжено розгляд справи, запропоновано відповідачу в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати до суду письмові пояснення, у яких висловити правову позицію щодо поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог (а. с. 50-51).
14.01.2026 представник відповідача Воронецький А.В. подав додаткові пояснення стосовно заяви позивача (а. с. 60-62).
Ухвалою суду від 10.02.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовлено. Позов ОСОБА_1 до АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду в частині позовних вимог про: - визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 30.11.2022 по день фактичного розрахунку - 17.06.2025; - зобов'язання виплатити грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 30.11.2022 по 17.06.2025 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 22.09.1992 по 30.11.2022 проходила службу та перебувала на грошовому забезпеченні у АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 9-10), витягом з наказу (по особовому складу) від 30.11.2022 № 415 «Про кадрові питання» (а. с. 11).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025) у справі № 140/13699/24 за позовом ОСОБА_1 до АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січня 2008 року (а. с. 12-15).
17.06.2025, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі № 140/13699/25, на картковий рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 64341,25 грн, що підтверджується випискою з рахунку (а. с. 16), довідкою АРЗ СП ГУ ДСНС у Волинській області від 17.12.2025 (а. с. 35).
Листом від 27.08.2025 відповідач, у відповідь на адвокатський запит, повідомив представника позивача про те, що підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із виплатою індексації відсутні, оскільки індексація грошового забезпечення не відноситься до виплат, щодо яких застосовується порядок компенсації у разі затримки (а. с. 21-22).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтями 1, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення)
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159), його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159).
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
З аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги (такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №240/6583/20).
Ухвалюючи постанову у справі № 240/11882/19, Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21). На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.
Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу № 240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
З покликанням на аналогічні висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, Верховний Суд у справі № 240/11882/19 висновував, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
З матеріалів справи видно, що фактична виплата індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №140/13699/24 відбулась 17.06.2025, тобто з порушенням строку виплати такого доходу. При цьому, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації за вказаний період відповідач позивачу не нарахував та не виплатив.
Таким чином, оскільки наявний факт несвоєчасної виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за рішенням суду, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформував правову позицію про те, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Стосовно вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 600/3471/24-а щодо застосування у спірних правовідносинах тримісячного строку звернення до суду (перебіг якого пов'язується з датою виплати позивачу належного грошового забезпечення), та констатує, що у зазначеній частині позовних вимог позивач дотримала строк звернення до суду.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строк індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 17.06.2025, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 17.06.2025.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строк індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 17.06.2025.
Зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Волинській області (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Державності, 114А, код ЄДРПОУ 08588576) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 17.06.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх