Справа № 602/106/25Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І.
Провадження № 22-ц/817/162/26 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
10 лютого 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кушка Олександр Михайлович на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2025 року, постановлене суддею Холявою Л.І. у справі №602/106/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кушку О.М. звернулась в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В обгрунтування позову вказувала, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 травня 2022 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмір 1/4 частини всіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття.
На момент звернення до суду з даним позовом ОСОБА_3 досяг повноліття, однак навчається у Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Т.Шевченка на І курсі факультету фізичного виховання, біології та психології за спеціальністю “середня освіта», заочна форма навчання, за кошти фізичних та юридичних осіб. Термін закінчення навчання - 30.06.2028 року.
Позивачка ніде не працює. Відповідач працевлаштований, має задовільний стан здоров»я та не має на утриманні неповнолітніх дітей.
З врахуванням наведеного просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 31.01.2025 року та до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ним 23 років.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення прийняте без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вказує, що надані відповідачем докази наявності у нього фінансових зобов'язань перед АТ КБ "ПриватБанк" та іншими фінансовими установами не свідчать про відсутність можливості надавати фінансову допомогу сину у зв'язку з навчанням.
Відповідач працевлаштований, має стабільний дохід, докази щодо стану здоров'я підтверджують наявність у нього лише поодиноких, а не хронічних розладів здоров'я.
Вважає, що факт перебування у відповідача на утриманні іншого повнолітнього сина, який продовжує навчання, не свідчить про відсутність у відповідача фінансової можливості для сплати аліментів.
Зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, виникає за сукупності юридичних фактів, які є доведеними в межах даної справи належними та допустимими доказами.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності дають підстави для стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, зокрема позивачкою не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у неї потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням (витрат на харчування, проїзду, проживання, придбання підручників тощо).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Обставини справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 16 лютого 2007 року Відділом РАЦС Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області.
ОСОБА_3 в 2024 році вступив до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка і навчається на І курсі (рівень вищої освіти - перший (бакалаврський) факультету фізичного виховання, біології та психології спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура). Форма навчання - заочна, за кошти фізичних та юридичних осіб. Термін закінчення навчання 30 червня 2028 року. Наведене підтверджується довідкою №543/24, виданою 13 листопада 2024 року деканом Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка.
ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області від 20 січня 2025 року №374/10-05 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.
ОСОБА_3 згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів має у власності автомобіль ЗАЗ TF699Р, 2007 року випуску, об'єм двигуна - 1386 см.куб., дата реєстрації - 03 квітня 2025 року, що підтверджується листом №31/34/2АЗ-27 від 30 травня 2025 року ТСЦ №6143 Головного СЦ МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях.
Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді старости Лановецької міської ради - с.Бережанка, с.Жуківці, с.М.Білка, с.Мартищківці, що вбачається з розпорядження міського голови Лановецької міської ради від 02.06.2025 року №79-в.
Згідно наявних у матеріалах справи медичних документів щодо стану здоров»я відповідача ОСОБА_2 , йому встановлено діагноз “правобічна брахіалгія», “грижі шийного відділу хребта», протягом 2024 року він двічі перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Лановецька міська лікарня», повний діагноз: Хронічна в/г правобічна люмбоішалгія мязево-тонічна ф-ма, з стійким помірно вираженим больовим с-ом, статодинамічними порушеннями. ІХС. Кардіосклероз в поєднанні з метаболічною кардіоміопатією. Порушення ритму по типу синусової тахікардії. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст. СН І ст.; Компресія нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях.
Відповідач ОСОБА_2 є також батьком повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , виданим 28 листопада 2000 року Бережанською сільською радою Лановецького району. Матір»ю ОСОБА_4 є ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 є студентом другого курсу денної форми здобуття освіти (платна форма) факультету інженерії машин, споруд та технологій ФМТ Тернопільського національного технічного університету ім. І.Пулюя. Дата закінчення навчання - 30 червня 2027 року, що підтверджується довідкою №65, виданою 05 березня 2025 року деканом ФМТ Тернопільського національного технічного університету ім. І.Пулюя.
ОСОБА_2 має кредитні зобов»язання перед кредитною спілкою «КРЕДИТ-ФОС» згідно Договору відновлювальної кредитної лінії №94 від 14 травня 2024 року, за яким йому відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 35000,00 грн зі сплатою 45 % річних за користування кредитом.
Згідно виписки АТ КБ «Приват Банк» від 24 березня 2025 року по картці/рахунку, належному ОСОБА_2 за договором SAMDNWFC00022617182 від 16 грудня 2015 року, за період 01 січня 2025 року - 24 березня 2025 року кредитний ліміт відповідача становить 25 000,00 грн, баланс на початок періоду -3939,17 грн, баланс на кінець періоду -23796,74 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.
За правилами ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (ст.199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 досяг повноліття та продовжує навчання, яке є платним.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів щодо розміру плати за навчання, а також доказів про те, що оплату за навчання проводила позивачка.
Також позивачкою не зазначено, які витрати (окрім оплати за навчання) та в якому розмірі вона несе саме у зв»язку з навчанням сина (придбання підручників, тощо), не надано жодних доказів на підтвердження таких витрат.
Матеріали справи не містять будь яких доказів (відомості з податкових органів) про відсутність власних доходів повнолітнього сина, який продовжує навчання на заочній формі навчання.
В той же час, набуття у власність повнолітнім сином сторін, який продовжує навчання, транспортного засобу у квітні 2025 року свідчить про наявність у нього достатніх коштів, що дає змогу йому придбавати речі, які не є предметами першої необхідності.
З врахуванням наведеного, позивачкою не доведено існування потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням повнолітнього сина.
Крім цього, позивачка не надала суду доказів про розмір доходів відповідача, не заявляла клопотань про витребування судом таких доказів.
Також матеріали справи не містять доказів наявності у власності відповідача нерухомого майна, транспортних засобів, тощо.
Отже, позивачкою не доведено наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу у зв»язку з продовженням навчання повнолітнім сином.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності надання додаткової матеріальної допомоги з підстав непрацевлаштованості позивачки ОСОБА_1 колегія суддів оцінює критично, оскільки по собі сам цей факт, враховуючи докази у справі у їх сукупності, не є підставою для задоволення даного позову.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності надання матеріальної допомоги ОСОБА_3 у зв'язку з його навчанням на платній основі колегія суддів до уваги не бере, оскільки стороною позивача не надано доказів як вартості навчання, так і доказів оплати позивачкою навчання сина.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які є достатньо мотивовані.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кушка Олександр Михайлович - залишити без задоволення.
Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2026 року.
Головуюча М.В. Хома
Судді Б.О. Гірський
Н.М. Храпак