Справа № 675/150/26
Провадження № 1-кс/675/5/2026
"10" лютого 2026 р. м. Ізяслав
Слідчий суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 , яка подана в його інтересах адвокатом ОСОБА_3 , на постанову Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення в установах виконання покарань від 21 січня 2026 року № 7/2026,-
До слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшла скарга засудженого ОСОБА_2 , яку подала його представник - адвокат ОСОБА_3 про скасування постанови Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення в установах виконання покарань від 21 січня 2026 року № 7/2026.
Ознайомившись та перевіривши матеріали даної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ст. 1 КПК України), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування встановлений Главою 26 КПК України.
У відповідності до ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які підлягають оскарженню до слідчого судді під час досудового розслідування.
Разом з тим, можливість особи звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є її невід'ємним правом. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Положення, визначені п. 18 ст. 3 КПК України, наділяють слідчого суддю повноваженнями судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні виключно в межах досудового розслідування.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За приписами ч. 7 ст. 115-1 КВК України та п. 25 Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, затвердженого Постановою КМУ від 31.12.2024 № 1549, засуджений у разі незгоди з рішенням Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань має право оскаржити таке рішення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
ОСОБА_2 у своїй скарзі посилається на ст. 206 КПК України як на юридичну підставу для розгляду слідчим суддею такої скарги не заслуговує на увагу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
З аналізу ст. 206 КПК України слідує, що слідчого суддю наділено повноваженнями забезпечити додержання прав особи, за умови тримання такої особи під вартою з порушенням її прав.
Тобто, за наявності у слідчого судді даних про незаконне затримання, тримання під вартою, з порушенням прав особи, яка утримується слідчий суддя зобов'язаний діяти за приписом ст. 206 КПК України.
Частиною 6 ст.206 КПК України визначено, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 7 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Як вбачається з матеріалів поданої скарги, ОСОБА_2 у своїй скарзі не вказує на незаконне затримання та/або тримання його під вартою, а просить скасувати постанову Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення в установах виконання покарань від 21 січня 2026 року № 7/2026.
Відтак, заявлені вимоги скаржника не входять до компетенції слідчого судді.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення в установах виконання покарань від 21 січня 2026 року № 7/2026.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 303-304, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , яка подана в його інтересах адвокатом ОСОБА_3 , на постанову Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення в установах виконання покарань від 21 січня 2026 року № 7/2026.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня одержання її копії може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1