05.01.2026 Справа №607/5735/25 Провадження №2/607/315/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року в розмірі 134 181,56 грн, з яких: 25 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 109 731,60 грн - сума заборгованості за відсотками.
В обґрунтування вказаного позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 13 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1116012, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу грошові кошти, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. ОСОБА_1 у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. Крім того, відповідно до умов Кредитного договору передбачено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
01 лютого 2024 року на підставі договору факторингу № 28112024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», та у відповідності до ст. 512 ЦК України, позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року.
Станом на 19 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 134 181,56 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 109 731,60 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
15 липня 2025 року судом постановлено ухвалу про визнання явки представника позивача обов'язковою.
27 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М. І. про долучення доказів, а саме: вірного розрахунку заборгованості.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з'явився, подав клопотання у якому просив судові засідання проводити за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
13 листопада 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 1116012 про надання споживчого кредиту (далі - Договір).
Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е216 13 листопада 2023 року о 11 год. 30 хв.
Відповідно до п. 1.2 Договору, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума кредиту становить 25 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку № 1 до цього Договору (п.1.3, п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 1.5 Договору, Тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процентна ставка становить 2.2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п. 1.5.1 Договору).
Знижена процентна ставка становить 1,1 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 13 грудня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача (п. 1.5.2 Договору).
Відповідно до п. 1.8. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 223 000,00 грн (п. 1.8.1 Договору).
- за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 214 750 грн (п. 1.8.2. Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Згідно п. 4.1.3 Договору, Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов'язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб.
Відповідно до п. 6.4 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф:
- у розмірі 3 750,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.1.Договору);
- у розмірі 275,00 грн починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.2. Договору).
Відповідно до п. 8.2 Договору, Споживач підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Споживача в Розділі 10 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИС СТОРІН» Договору (або надані Споживачем Товариству окремо) належать саме Споживачу та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Споживач погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства.
Як вбачається з додатку № 1 до Договору про споживчий кредит № 1116012 від 13 листопада 2023 року, який є графіком платежів за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту складе 223 000,00 грн, дата повернення кредиту - 07 листопада 2024 року.
Згідно довідки ТОВ «Селфі Кредит», ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Акцепт (договір) підписано позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е216, який відправлено на номер телефону НОМЕР_2 .
Крім того, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), підписаний відповідачем ОСОБА_1 13 листопада 2023 року об 11 год. 30 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х307, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Договорі №1395229 від 25 березня 2023 року.
На підтвердження видачі кредитних коштів відповідачу, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250103-246 від 03 січня 2025 року, 13 листопада 2023 року успішно перераховано суму 25 000,00 грн, Session ID - 021968755855, код авторизації - 846135, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Водночас як убачається з розрахунку заборгованості за Договором за № 1116012 від 13 листопада 2023 року, позичальник ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості за кредитним договором 12 грудня 2023 року у розмірі 8 800 грн, 10 січня 2024 року у розмірі 15 599,11 грн, 09 лютого 2024 року - 16 137,01 грн, 10 березня 2024 року - 16 137,01 грн, 11 квітня 2024 року - 1 500, грн, 12 квітня 2024 року - 2 000,00 грн, 15 квітня 2024 року - 4 000,00 грн, 17 квітня 2024 року - 12 940,21 грн та 28 листопада 2024 року - 134 181,56 грн. Аналогічна інформація містяться і в уточному розрахунку заборгованості.
Із вказаного розрахунку також слідує, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року станом на 28 листопада 2024 року становить 0 грн, оскільки він сплатив на погашення заборгованості 211 294,90 грн.
28 листопада 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 28112024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року, що був укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем.
Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 28 листопада 2024 року за Договором факторингу № 28112024 від 28 листопада 2024 року Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників.
З витягу із Реєстру боржників до договору факторингу № 28112024 від 28 листопада 2024 року вбачається, що ТОВ «Селфі Кредит» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року на суму 134 181,56 грн.
Досудовою вимогою за вих. № Чічур126 від 25 лютого 2025 року позивач повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу, яка залишилася без відповіді.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов'язань щодо їх повернення, а відтак порушене право підлягає захисту в судовому порядку.
Отож, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Водночас, суд звертає увагу, що заміна кредитора у зобов'язанні не є беззаперечним підтвердженням того, що до позивача перейшло право вимоги саме на той розмір заборгованості, який зазначено у витязі із Реєстру боржників. За умовами вищевказаного кредитного договору відповідач мав би отримувати кошти шляхом їх перерахування в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Проте матеріали позову не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував кредитні кошти у визначених договорами порядку та розмірах, для того, щоб суд мав можливість дійти до переконання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог також відсутні відомості щодо суми заборгованості.
На підтвердження видачі ОСОБА_1 кредитних коштів надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250103-246 від 03 січня 2025 року, яким вказано що 13 листопада 2023 року успішно перераховано суму 25 000,00 грн, Session ID - 021968755855, код авторизації - 846135, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Проте даний лист не може бути підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 перераховувалися кошти за договором № 1116012 про надання споживчого кредиту від 13 листопада 2023 року, адже у реквізитах здійснення грошового переказу відсутня така інформація.
Також суд звертає увагу на те, що Порядок та умови надання кредиту за Договором передбачають, що кошти кредиту надається Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Однак, при матеріалах справи відсутня інформація про те, що вказана платіжна картка належить відповідачу. Натомість позивач має доводити свої вимоги і не був обмежений у праві клопотати перед судом про витребування інформації, яка становить банківську таємницю або ж про витребування іншої інформації, в отриманні якої він має перешкоди.
Отож, оскільки надана суду інформація про перерахунок коштів не містить відомостей, що переказ було здійснено саме на виконання умов Договору № 1116012 про надання споживчого кредиту від 13 листопада 2023 року, як і судом не було встановлено, що картковий рахунок на який було здійснено переказ 25 000,00 грн, належить саме відповідачу, суд виснує про те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, користування ними та неповернення у строк, встановлений Договором.
Також за змістом розрахунків заборгованості за Договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року, які сформовано позивачем, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1116012 від 13 листопада 2023 року станом на 28 листопада 2024 року становить 0 грн.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
При цьому за умовами вищевказаного договору факторингу, Кредитор мав зобов'язання передати Новому Кредитору документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників, що вказує на відсутність перешкод у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в наданні до суду доказів на підтвердження розміру отриманих саме відповідачем кредитних коштів.
Отже, саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не довело позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Більше того, у своїй позовній заяві до суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило розглянути справу у його відсутність та у подальшому представник позивача на призначенні засідання не з'являвся, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.
За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів, а також відповідно і користування ними та суми нарахованої заборгованості, а тому суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції слід віднести на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 611, 612, 624-625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 128, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська