05.02.2026 Справа №607/1785/26 Провадження №1-кс/607/887/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 31 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
26 січня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 ,звернулась до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 31 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Скаржник зазначає, що вказана постанова є незаконною, передчасною та необґрунтованою з огляду на те, що у матеріалах кримінального провадження наявні взаємовиключні висновки експертних досліджень та слідчих експериментів, частина з яких вказує на відсутність у водія технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, інша - на наявність у водія реальної можливості виявити пішохода раніше та вжити заходів для уникнення наїзду. Такі суперечності не були усунуті, адже повторна або комісійна експертиза не призначалась, натомість слідчий без належного обґрунтування прийняв одну з версій, яка дозволила закрити кримінальне провадження, проігнорувавши інші докази. Також вказала, що у поставної відсутня належна оцінка дотримання водієм вимог п.п. 12.1, 18.1 ПДР України та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу підтримала з викладених в ній мотивів та просить задовольнити. При цьому зазначила, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було спрямоване не на всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин події і складу кримінального правопорушення, а фактично на виправдання водія транспортного засобу, який здійснив наїзд на пішохода. Так, з матеріалів кримінального провадження та постанови про його закриття вбачається, що в ході досудового розслідування були проведені експертизи, висновки яких суперечать одна одній, тому згідно вимог КПК України повинна бути призначена комплексна експертиза, проте цього не було зроблено. Також вказала, що при закритті кримінального провадження слідчим було взято до уваги лише те, що водій транспортного засобу не мав технічної можливості зупинитись, проте не надано оцінку тому, чи було дотримано ним правила дорожнього руху, зокрема чи дотримався він безпечної швидкості руху на пішохідному переході. Також вказала, що водій транспортного засобу, який здійснив наїзд на пішохода, намагався спотворити речові докази, надаючи для проведення слідчого експерименту автомобіль із забрудненими фарами та лобовим склом, а також, коли для проведення слідчого експерименту слідчий дозволив водію відремонтувати одну фару, а саме замінити скло у фарі, яке було розбите, натомість водій відремонтував дві фари та замінив у них лампочки. Під час проведення ще одного слідчого експерименту водій надав свій автомобіль, попередньо пошкодивши механічним способом скло фар. Проте таким діям орган досудового розслідування не надав належної правової оцінки. Також звернула увагу на неточності, допущені експертом під час проведення судових автотехнічних експертиз, виклавши свої зауваження письмово у додаткових поясненнях.
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, зазначивши про те, що кримінальне провадження було закрито після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки зібраних та перевірених доказів. Оскільки в діях водія транспортного засобу, яким було здійснено наїзд на пішохода, ОСОБА_6 було встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Створивши повідомлення сторонам кримінального провадження про прийняте рішення, він передав їх уповноваженій особі документального забезпечення сектору СУ ГУНП для відправлення.
Крім того повідомив, що два слідчих експерименти проводились за участю транспортного засобу ОСОБА_6 , яким було здійснено наїзд на пішохода (20.01.2023 р. та 04.05.2023 р.). Для проведення ще одного слідчого експерименту було залучено сторонній автомобіль такої ж марки та моделі, оскільки представник потерпілого заявила про те, що фари в автомобілі ОСОБА_6 затерті (27.06.2023 р.). Згідно висновку експерта № СЕ-19/120-23/8210-ІТ від 08.05.2023 р. з урахуванням обставин, зафіксованих у протоколах слідчих експериментів від 20.01.2023 р. та 04.05.2023 р., зокрема, щодо видимості пішохода, який рухається нерегульованим пішохідним переходом, експерт прийшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_6 не встановлено невідповідності правилам дорожнього руху. З урахуванням вихідних даних згідно протоколу слідчого експерименту від 27.06.2023 р. щодо видимості пішохода, який рухається нерегульованим пішохідним переходом, встановлено порушення водієм п. 18.1 ПДР України, однак у цій частині ним не було взято до уваги зроблений висновок, з урахуванням того, що слідчий експеримент 27.06.2023 р. проводився з участю іншого автомобіля, а не того, яким безпосередньо було здійснено наїзд на пішохода. Так, під час проведення даного слідчого експерименту за клопотанням сторони потерпілого було надано сторонній автомобіль, світло фар якого відрізнялося від світла фар автомобіля учасника дорожньо-транспортної пригоди, адже фари в даному автомобілі були замінені та відрегульовані таким чином, що світили вверх. Ще один слідчий експеримент проводився 16.05.2024 р. з урахуванням наданих представником потерпілого даних щодо темпу руху потерпілого, а саме 1,6 м/с, проте згідно висновку експерта № СЕ-19/120-23/7003-ІТ від 25.06.2024 р. з урахуванням таких даних встановити в діях водія порушення п. 18.1 ПДР України неможливо, оскільки значення величин перекривається, порушення вимог п. п. 12.1, 12.4, 12.9 «б» ПДР України не встановлено. З урахуванням викладеного, вважає, що жодних розбіжностей у висновках автотоварознавчих експертиз немає, натомість експертом вивчались ситуації з різними вихідними даними. Слідчі експерименти проводились в найбільш наближених погодніх умовах, в темну пору доби, коли було вимкнуто вуличне освітлення.
Повідомив, що в ході досудового розслідування стороною потерпілого заявлялись клопотання та усі вони були задоволені, крім клопотання про повідомлення про підозру водію транспортного засобу, яким було здійснено наїзд на пішохода, адже підстави для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення будь-кому із учасників дорожньо-транспортної пригоди були відсутні.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши долучені до скарги документи, оглянувши матеріали кримінального провадження за №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Так, в ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 31 жовтня 2024 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .
Як вбачається із змісту вказаної постанови, 22.12.2022 року близько 18.00 год. водій автомобіля «Daewoo Nubira» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , рухаючись по вул. Микулинецька м. Тернопіль, в напрямку до вул. Острозького на нерегульованому пішохідному переході допустив наїзд на ОСОБА_7 , врезультаті чого пішохід отримав тілесні ушкодження. 06.01.2023 р. пішохід ОСОБА_7 помер у лікувальному закладі.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/120-23/77-ІТ від 04.01.2023 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи до ДТП автомобіль «Daewoo Nubira», p.н. НОМЕР_2 , 1998 року випуску, перебував у технічно справному стані.
Проведена судова транспортно-трасологічна експертиза (висновок №СЕ-19/120-23/90-ІТ від 05.01.2023) встановила, що первинний контакт з пішоходом відбувся передньою лівою частиною автомобіля «Daewoo Nubira», p.н. НОМЕР_2 , на відстані наближено 12-72 см від повздовжньої осі цього транспортного засобу, зокрема: лівою частиною декоративної накладки переднього бампера, лівим краєм переднього номерного знаку і рамки його кріплення, передньою лівою блок фарою, передньою лівою частиною капоту моторного відсіку та передньою кромкою лівого переднього крила. Наїзд автомобіля «Daewoo Nubira», p.н. НОМЕР_3 на пішохода відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів проїзної частини дороги вул. Микулинецька у м. Тернопіль - на лівій смузі руху транспортного потоку до вул. Острозького, у повздовжньому напрямку у міcцi, що дещо передує розміщенню «… уламка пластмасового чорного кольору від автомобіля...»
зафіксованого у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та на
план-схемі до нього під умовним позначенням № 5, якщо переміщатись в напрямку руху автомобіля Daewoo в момент наїзду.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №CE-19/120-23/971-IT від 06.02.2023 р. швидкість руху транспортного засобу перед застосуванням водієм екстреного гальмування могла складати величину 34...43 км/год.
Під час слідчого експерименту від 20.01.2023, проведеного на місці ДТП з участю свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , встановлено що потерпілий від правого краю проїзної частини до місця наїзду подолав 6,6 метрів, при цьому темп його руху складав 1,8 м/с (за показами свідка ОСОБА_6 ). Видимість у напрямку руху для водія автомобіля «Daewoo Nubira», р.н. НОМЕР_4 становить 31 метрів, конкретна видимість пішохода на проїзній частині, для вoдія «Daewoo Nubira», p.н. НОМЕР_2 наступає на відстані 25,02 метрів.
Під час слідчого експерименту від 04.05.2023 р., проведеного на місці ДТП з участю свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та представника потерпілих адвоката ОСОБА_3 встановлено що потерпілий від правого краю проїзної частини до місця наїзду подолав 6,8 метрів, при цьому темп його руху складав 1,8 м/с (за показами свідка ОСОБА_6 ). Видимість у напрямку руху для водія автомобіля «Daewoo Nubira», p.н. НОМЕР_2 становить 33 метри, конкретна видимість пішохода на проїзній частині, для водія «Daewoo Nubira», р. н. НОМЕР_1 наступає на відстані 24,7 метрів.
Під час слідчого експерименту від 27.06.2023 р., проведеного на місці ДТП за клопотанням представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 із залученням стороннього автомобіля, світло фар якого відрізнялося від світла фар автомобіля учасника ДТП, за участю свідка ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_3 встановлено, що потерпілий від правого краю проїзної частини до місця наїзду подолав 6,8 метрів, при цьому темп його руху складав 1,8 м/с (за показами свідка ОСОБА_6 ). Видимість у напрямку руху для водія автомобіля
Daewoo Nubira, p.н. НОМЕР_2 становить 36,8 метрів, конкретна видимість пішохода на проїзній частині, для водія «Daewoo Nubira», ВO 9595 AC наступає на відстані 34,75 метрів.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/120-23/8210-ІТ від 08.05.2023 р. за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, за варіантами 1-2 водій автомобіля «Daewoo Nubira» р.н. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки для руху (настання конкретної видимості пішохода, який в цей момент рухається справа наліво відносно руху автомобіля) був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на пішохода. За варіантом №3 водій автомобіля «Daewoo Nubira» р.н. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки для руху (настання конкретної видимості пішохода, який в цей момент рухається по нерегульованому пішохідному переході), при умові збереження пішоходом напрямку та темпу руху мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на останнього та в діях водія вбачаються невідповідності п. 18.1 ПДР, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із даною ДТП, однак вказаний варіант до уваги не приймався, оскільки під час проведення слідчого експерименту був використаний сторонній автомобіль, фари якого не відповідали тим, що у автомобіля учасника ДТП.
Під час слідчого експерименту від 16.05.2024 р., проведеного за клопотанням представника потерпілих на місці ДТП з участю свідка ОСОБА_6 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_11 встановлено, що потерпілий від правого краю проїзної частини до місця наїзду подолав 6,8 метрів, при цьому темп його руху складав (за версією адвоката ОСОБА_3 - 1,6 м/с). Видимість у напрямку руху для водія автомобіля «Daewoo Nubira, p.н. НОМЕР_2 становить 40,6 метрів, конкретна видимість пішохода на проїзній частині, для водія «Daewoo Nubira», ВO 9595 AC наступає на відстані 34,75 метрів.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/120-24/7003-ІТ від 25.06.2024 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи встановити чи в діях водія автомобіля «Daewoo Nubira» р.н. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки для руху вбачається невідповідність вимогами п. 18.1 ПДР не видається можливим, оскільки значення шуканих величин перекриваються. У діях водія автомобіля «Daewoo Nubira» р.н. НОМЕР_1 не вбачається невідповідностей технічним вимогам п. 12.1, 12.4 та 12.9 «б» ПДР.
Причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані із виникненням небезпеки для руху (настання конкретної видимості пішохода, який в цей момент перетинає проїзну частину дороги справа наліво відносно руху транспортного засобу на такій відстані до автомобіля «Daewoo Nubira», в межах якої водій керованого транспортного засобу був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути наїзду на пішохода.
З урахуванням викладеного, слідчий прийшов до переконання про те, що у діянні водія автомобіля «Daewoo Nubira» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 не встановлено порушень вимог Правил дорожнього руху, які б перебували у причинному зв'язку із настанням ДТП, тобто в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
При вирішенні зазначеної скарги слідчий суддя враховує положення ч.2 ст.9 КПК України, якою передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Положеннями п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що прийняттю рішення про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Крім того згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
Дослідивши матеріали кримінального провадження №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року, слідчий суддя приходить до переконання, щослідчим у достатньому обсязі проведено необхідні слідчі дії з метою встановлення об'єктивної істини в справі, зокрема під час досудового розслідування проведено огляд місця події, допитано свідків, проведено слідчі експерименти, судово-медичні експертизи, судові автотехнічні та транспортно-трасологічні експертизи.
На переконання слідчого судді, у постанові про закриття кримінального провадження в повній мірі викладено встановлені під час досудового розслідування обставини, зокрема відображено механізм вчинення дорожньо-транспортної пригоди, проаналізовано зібрані у кримінальному провадженні докази, на підставі чого викладено обґрунтовані висновки щодо порушення правил дорожнього руху учасниками дорожньо-транспортної пригоди, відображено об'єктивні причини настання дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування відомостей. При цьому слідчий суддя, погоджуючись із думкою слідчого, не вбачає жодних розбіжностей у висновках експерта, натомість як встановлено в судовому засіданні, експертом вивчались ситуації та надавались висновки з урахуванням різних вихідних даних.
Таким чином слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування кримінального провадження доказах, а також відповідає формальним вимогам, визначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України, в тому числі у ній викладено мотиви та обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження з посиланням на положення КПК України.
На переконання слідчого судді, під час досудового розслідування кримінального провадження було проведено необхідні слідчі дії для належного встановлення обставин кримінального правопорушення, вжито достатньо заходів, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, врезультаті чого органом досудового розслідування було прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому слідчий суддя погоджується із рішенням слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, адже як вбачається із матеріалів кримінального провадження, у діях останнього не встановлено порушень Правила дорожнього руху України, які б могли стати причиною настання ДТП. За вказаних обставин слідчий суддя не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
У відповідності п. 4 до ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу, зокрема, про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 31 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Керуючись ст.ст. 280, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 31 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Копію ухвали з матеріалами кримінального провадження №12022211040002017 від 22 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повернути до відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1