09.02.2026 Справа №607/2878/26 Провадження №1-кс/607/1201/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання ОСОБА_4 , -
09 лютого 2026 рокуадвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою, в якій просить негайно звільнити ОСОБА_4 з-під незаконного утримання.
Адвокат ОСОБА_3 повідомив, що 03 лютого 2026 року ОСОБА_4 був затриманий як порушник мобілізаційного законодавства і доставлений у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де він утримується до теперішнього часу без будь-яких законних підстав - протоколу затримання, рішення суду. Водночас він являється батьком трьох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав та бере участь у їх вихованні та на вказаній підставі мав відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас з урахуванням вимог ст.ст. 206, 211 КПК України скарга на незаконне затримання особи підлягає негайному розгляду, тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги у відсутності особи, яка її подала.
На адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №923 від 09.02.2026, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 518 від 05.02.2026 р. призваний на військову службу по мобілізації та зарахований в команду військової частини НОМЕР_1 .
Слідчий суддя, розглянувши скаргу, дослідивши додані до неї матеріали, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Статтею 208 КПК України встановлено виключні випадки, за наявності яких уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а саме: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України ; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
09 лютого 2026 на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №923 від 09.02.2026, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 518 від 05.02.2026 р. був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований в команду військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином із отриманого від ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення №923 від 09.022026 р. вбачається, що ОСОБА_4 станом на час розгляду скарги незаконно не утримується, після вчинення необхідних дій був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований в команду військової частини НОМЕР_1 , що вказує на те, що останній не був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншими особами в результаті протиправних дій.
Працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до норм Положення №154 від 23.02.2022 р. не є правоохоронними органами чи органами державної влади, на яких покладено функцію затримання чи утримання осіб під вартою, а також службові чи посадові особи не є уповноваженими особами, що уповноважені затримати особу в силу ст. 208 КПК України.
Аналіз статті 206 КПК України передбачає як незаконне затримання особи - тримання особи під вартою, позбавлення свободи без судового рішення, або не звільнення - під варти після внесення застави. Натомість призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу, а є обов'язком громадянина України. Метою перебування ОСОБА_4 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 був призов до ЗСУ по мобілізації і не є незаконним затриманням особи.
З урахуванням викладеного, в задоволенні скарги ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1