06.02.2026 Справа №607/2447/26 Провадження №1-кс/607/1088/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, клопотання адвоката ОСОБА_4 , яке подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025211040001582 від 13.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,
Адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12025211040001582 від 13.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, який накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.09.2025 у справі №607/19334/25, в якому просить скасувати арешт, накладений на автомобіль марки Mercedes Benz GL 450 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з Vin-кодом: НОМЕР_2 , 2010 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивоване тим, що з моменту застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження пройшов значний проміжок часу, що на його думку, було цілком достатньо для з'ясування органом досудового розслідування усіх обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, а також проведення необхідних слідчих дій та експертизі із автомобілем. Зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, хоча на його думку правовідносини, які склались між учасниками носять характер цивільно-правових відносин. Окрім цього, звертає увагу, що транспортний засіб Mercedes Benz GL 450 днз ВО9935ET не відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України. Враховуючи зазначене, а також посилаючись на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням цього кримінального провадження, вважає, що потреба у подальшому застосуванні арешту майна відпала.
Адвокат ОСОБА_4 та власник майна в судове засідання не з'явились безпосередньо до зали судового засідання, а також участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не брали, проте були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо скасування арешту майна, вказавши, що на даному етапі досудового розслідування не відпала потреба у арешті даного транспортного засобу, оскільки вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та з ним необхідно провести необхідні експертизи, зокрема автотоварознавчу.
Вивчивши клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.09.2025 у справі № 607/19334/25, в рамках кримінального провадження №12025211040001582 від 13.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, накладено арешт на автомобіль марки Mercedes Benz GL 450 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з Vin-кодом: НОМЕР_2 , 2010 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_5 , шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Ухвалюючи рішення про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що вказане у клопотанні майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його приховування, знищення, відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Так, вирішуючи питання про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, обґрунтував сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що майно, з якого адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , просить скасувати арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, відомостей про те, що у рамках вказаного кримінального провадження проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії із транспортним засобом, заявником слідчому судді не надано.
Враховуючи позицію прокурора, який заперечив щодо скасування арешту на дане майно та те, що заявником при зверненні до слідчого судді не доведено, що на даний час відсутня потреба у застосуванні арешту майна, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення внесеного клопотання про скасування арешту.
На думку слідчого судді, зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні, може негативно вплинути на хід досудового розслідування, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку статті 174 КПК України на тимчасово вилучене майно, накладеного ухвалою слідчого судді.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статями 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яке подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025211040001582 від 13.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1