10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 646/2341/23
провадження № 51-444ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Основ'янського районного суду м. Харкова від 02 липня
2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій порушила питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судами, як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, для визнання оскаржених судових рішень незаконними, доводів на обґрунтування того, у чому саме полягали такі порушення із урахуванням положень ст. 412 КПК, не наводить.
Не містить касаційна скарга і доводів на обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як підстави, передбаченої п. 2 ч. 1
ст. 438 КПК, для скасування чи зміни оскаржених судових рішень, із урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу.
Також захисник у касаційній скарзі, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, як
на підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, для зміни чи скасування оскаржених судових рішень, лише формально посилається на несправедливість призначеного її підзахисній покарання, при цьому не наводить доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення ст. 414 цього Кодексу.
Натомість захисник у касаційній скарзі, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження,
що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, подана касаційна скарга не містить обґрунтування щодо незаконності чи необґрунтованості ухвали апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК
з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу.
Більш того, касаційна скарга захисника є суперечливою, оскільки захисник, зазначаючи про те, що вина її підзахисної не доведена поза розумним сумнівом, просить змінити оскаржений вирок в частині призначеного останній покарання, пом'якшивши його.
Також захисник, згадуючи у касаційній скарзі про положення ст. 69 КК, застосувати такі положення під час призначення покарання не просить, з огляду на що її згадка
про них у мотивувальній частині скарги є незрозумілою.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Разом із тим, вимоги захисника про одночасні скасування ухвали апеляційного суду та зміну вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання є суперечливими та не узгоджуються з наведеними положеннями ст. 436 КПК.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Основ'янського районного суду м. Харкова від 02 липня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду
від 05 листопада 2025 року щодо засудженої ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів
із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3