09 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 464/1392/25
провадження № 51-415 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30 липня 2026 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
При обґрунтуванні доводів касаційної скарги необхідно враховувати, що, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Разом із тим, засуджений, із посиланням на норми закону, не обґрунтовує яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допустив суд першої інстанції, стверджуючи загалом про те, що судове рішення незаконне, а судовий розгляд був упередженим. Заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, засуджений не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 413, 414, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи його апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду.
Посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, ОСОБА_4 не аргументує явної несправедливості призначеного покарання з урахуванням вимог ст. 414 КПК, а також зважаючи на зміст статей 50, 65 Кримінального кодексу України (далі - КК) та дискреційні повноваження суду. При цьому, стверджуючи про наявність підстав для застосування до нього положень ст. 69-1 КК, не обґрунтовує своєї позиції, як це визначено відповідною правовою нормою, з огляду також на зміст судових рішень та встановлені обставини.
Також посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, засудженому слід обґрунтувати таке прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, засудженому слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30 липня 2026 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3