09 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 296/255/26
провадження № 51-367 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 січня 2026 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2026 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невиконанні вимог КПК України щодо здійснення досудового розслідування.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у якій він не погоджується з вказаними судовими рішеннями у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку.
Мотиви Суду
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Частиною 4 ст. 424 КПК України закріплено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що ОСОБА_4 оскаржує ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 січня 2026 року про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність слідчого та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, якою зазначене судове рішення за результатами апеляційного розгляду залишено без зміни.
Зважаючи на те, що оскаржені ухвали відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України не можуть бути предметом перегляду Верховного Суду, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 січня 2026 року про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність слідчого та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, якою зазначене судове рішення залишено без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3