10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 758/7679/24
провадження № 61-970ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокаткою Зубчук Оксаною Русланівною, на рішення Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,-
1. 21 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , у інтересах якого діє адвокатка Зубчук О. Р., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року, а також ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
2. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
3. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Щодо сплати судового збору
4. Заявник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору. На обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 наразі не працевлаштований та є пенсіонером. Також заявник звертає увагу, що 30 жовтня 2025 року у нього проведено хірургічне втручання.
5. На підтвердження доводів клопотання ОСОБА_1 подав копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 ; копію виписки епікризу
від 07 листопада 2025 року № 9624/2025 та копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9624/2025.
6. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
7. За правилом частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
8. Отже, суд може вирішити відповідне клопотання керуючись майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
9. Водночас, долучені до клопотання докази не є достатніми (повними), оскільки такі докази не свідчать про відсутність джерел доходів.
10. Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
11. За наведених обставин, враховуючи характер спору, недостатність доказів неспроможності понесення заявником судових витрат при оскаржені судових рішень, тривалість спору в судах та обізнаність заявника про необхідність оплати судових витрат, Верховний Суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні цього клопотання.
12. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
13. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» регламентує, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
16. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
17. Пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України встановлює, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
18. Таким чином, при оскарженні до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду судових рішень у цій справі, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 24 224,00 грн (3 028,00 грн х 5 х 200% х 0,8), який не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19. Судовий збір у розмірі 24 224,00 грн за подання цієї касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
20. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
21. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
22. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу належить залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення вказаних недоліків.
Щодо відсутності повного тексту постанови апеляційного суду
23. Станом на 10 лютого 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутній повний текст постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року, що позбавляє Верховний Суд можливості як обчислити процесуальний строк для подачі касаційної скарги так і встановити зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду, відповідно оцінити законність та обґрунтованість судового рішення.
24. З огляду на відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту оскаржуваної постанови, а також зважаючи на те, що в розпорядженні суду відсутні матеріали цивільної справи № 758/7679/24, Верховний Суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження до моменту оприлюднення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокаткою Зубчук Оксаною Русланівною, на рішення Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики - залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак