10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 754/15896/20
провадження № 61-1268ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак Валентина Володимирівна, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року, додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання рішення районної державної адміністрації протиправним, відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання рішення районної державної адміністрації протиправним, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від
17 червня 2020 року № 341 «Про негайне відібрання дитини у матері». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення додаткових судових витрат у цій цивільній справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційні скарги Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня
2022 року залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року залишено без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення такого змісту: «Стягнути з Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37415088) та Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37501695) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 10 000 (десять тисяч),00 грн.».
Постановою Верховного Суду від 24 липня 2024 року касаційну скаргу Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 17 червня 2020 року
№ 341 «Про негайне відібрання дитини у матері» та дії Деснянської районної
у м. Києві державної адміністрації щодо відібрання малолітньої ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань
з Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на користь
ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Деснянської районної у
м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 30 000 грн. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року та додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року залишено без змін.
29 січня 2026 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак В. В., подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року, додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року у частині визначення розміру моральної шкоди та розподілу судових витрат скасувати. Прийняти нову постанову про задоволення позову щодо відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
1. Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак В. В., подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано 07 січня 2026 року, надано відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанову суду апеляційної інстанції від 13 листопада 2025 року було зареєстровано 02 січня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 02 січня 2026 року.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником не сплачено судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак В. В., вказує, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
За вищевказаним положенням Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Як убачається із змісту оскаржуваних судових рішень предметом спору у цій справі є визнання рішення районної державної адміністрації протиправним, відшкодування моральної шкоди, а отже, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Крім того, відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Проте, позов про визнання рішення районної державної адміністрації щодо відібрання дитини протиправним, відшкодування моральної шкоди на користь позивача не свідчить про те, що заявник здійснює у цьому провадженні захист порушених прав дитини.
Заявлені позовні вимоги значною мірою спрямовані на захист прав й інтересів саме ОСОБА_1 , - зокрема на контакт з дитиною, здійснення батьківських прав та обов'язків, а також відшкодування на її користь моральної шкоди, яку вона зазнала через розлучання із дитиною, а тому за вказані позовні вимоги судовий збір справляється.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у розмірі оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином.
Отже, враховуючи характер спору та зміст касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі за вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди, де оспорювана сума становить 100 000 грн) у розмірі 4 204 грн (2 102 грн?200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак Валентина Володимирівна, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак Валентина Володимирівна, строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року, додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бабак Валентина Володимирівна, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року, додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк