10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 676/4432/25
провадження № 61-116ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Худняк Віктор Анатолійович, на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на земельну частку (пай),
30 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Худняк В. А. подав касаційну скаргу на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 01 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 27 листопада 2025 року (повний текст постанови складено 01 грудня
2025 року) у справі № 676/4432/25.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення заявнику копії ухвали, а саме: обґрунтувати розміру сплаченого судового збору за подану касаційну скаргу з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна) та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору.
Ухвала доставлена до електронного кабінету адвоката Худняка В. А. 17 січня 2026 року.
27 січня 2026 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Худняк В. А. подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій вказує, що ОСОБА_1 не зазначила ціну позову, оскільки ані на момент звернення із позовом до суду, ані на момент апеляційного та касаційного оскарження у неї не було документів, які б підтверджували дійсну вартість спірного майна. З огляду на відсутність у ОСОБА_1 документів, які б підтверджували дійсну вартість спірного майна, вважає доцільним визначити доплату судового збору у максимальному розмірі, передбаченому законом за вимогу майнового характеру, а саме 27 857,60 грн (30 280 грн - 2 422,40 грн). Однак цю суму ОСОБА_1 не може сплатити, оскільки не працює та не має джерел доходу.
Верховний Суд дійшов висновку про необхідність продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.
Залишаючи касаційну скаргу без руху Верховний Суд звертав увагу, що у справі ОСОБА_1 заявлені вимоги про визнання права на земельну частку (пай) у розмірі 2,00 умовних кадастрових гектарів за межами
с. Рункошів, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області із земель колишнього колгоспу «Садовий» с. Рункошів, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові
від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, а також положення
статті 190 ЦК України, статті 176 ЦПК України, Верховний Суд роз'яснив ОСОБА_1 , що заявлений нею позов є позовом майнового характеру, ціна позову за яким визначається вартістю спірного майна - земельного паю у розмірі 2,00 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього колгоспу «Садовий» с. Рункошів, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, а розмір судового збору розраховуватися за формулою (ЦП х 1%) х 200%, де ЦП - вартість земельної частки (паю).
До касаційної скарги додано квитанцію від 28 грудня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру з посиланням на вартість спірного майна.
За цих обставин недоліки касаційної скаргимали бути усуненні шляхом обґрунтування розміру сплаченого судового збору за подану касаційну скаргу з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна) та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору.
Крім того Верховний Суд звернув увагу заявниці, що судові рішення у справах з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2025 році) касаційному оскарженню не підлягають (частина третя статті 389 ЦПК України). Винятки із цього правила передбачені підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
В заяві про усунення недоліків касаційної скарги заявниця не заперечувала, що заявлений нею позов є позовом майнового характеру, однак розмір сплаченого судового збору (2 422,40 грн) не обґрунтувала і ціну позову не зазначила.
Натомість запропонувала Верховному Суду погодитись з тим, що у цій справі за подану касаційну скаргу має бути сплачено максимальний розмір судового збору (30 280 грн), доплачувати який вона не буде через відсутність коштів.
Однак посилаючись на відсутність документів щодо вартості спірного майна, ОСОБА_1 не зазначила які заходи нею та/або її представником-адвокатом були вжиті для з'ясування такої вартості, та які існують складнощі для встановлення вартості земельного паю у розмірі 2,00 умовних кадастрових гектарів із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Кам'янець-Подільському районі, Хмельницької області.
В цьому випадку, з огляду на положення пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вартість спірного майна має важливе значення на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження, на що звертав увагу Верховний Суд в ухвалі від 15 січня 2026 року.
Пропозиція заявниці вважати, що розмір судового збору за подану нею касаційну скаргу становить 30 280 грн, тобто вартість спірного майна дорівнює або перевищує 1 514 000 грн, не має документального обґрунтування та суперечить попередній поведінці ОСОБА_1 , яка в судах першої і апеляційної інстанцій сплачувала судовий збір в сумі
1 211, 20 грн за подання позову та 1 816, 80 грн за подання апеляційної скарги.
Оскільки наразі не встановлено підстав вважати, що ціна позову у розглядуваній справі (вартість спірного майна) дорівнює або перевищує 1 514 000 грн, відсутні й підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що суд не є місцем для «безцеремонної процесуальної гри» (див. постанови від 07 серпня 2024 року у справі № 501/3714/22, від 04 листопада 2024 року у справі
№ 532/1550/23, від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23 та інші).
Отже заявниця має добросовісно вжити заходів до виконання ухвали Верховного Суду від 15 січня 2026 року, а в іншому випадку касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Оскільки у своїй заяві ОСОБА_1 серед іншого просить надати додатковий строк для усунення недоліків касаційної скарги, якщо суд дійде висновку, що недоліки не усунені, Верховний Суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків скарги.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись статтями 2, 44, 127, 185, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Продовжити ОСОБА_1 до 23 лютого 2026 року строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 жовтня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 листопада 2025 року
у справі № 676/4432/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович