10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 693/268/25
провадження № 61-1519ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чутченка Сергія Олексійовича на рішення Жашківського районного суду Черкаської області
від 23 жовтня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Жашківська міська рада, служба у справах дітей Жашківської міської ради, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Шелудько Валентина Петрівна, про визнання недійсним договору дарування та усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зняття з реєстрації,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Жашківська міська рада, служба
у справах дітей Жашківської міської ради, приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Шелудько В. П., в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання недійсним договору дарування та усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зняття з реєстрації.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 06 січня
2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Жашківська міська рада, служба у справах дітей Жашківської міської ради, приватний нотаріус Уманського районного нотаріально округу Шелудько В. П., про визнання недійсним договору дарування та усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зняття з реєстрації відмовлено.
02 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чутченко С. О. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 січня 2026 року (повний текст постанови виготовлено 08 січня 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду
06 лютого 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, передбаченому законодавством.
У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про звільнення
ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу заявника.
На підтвердження клопотання представник заявника надав довідку про доходи за 2025 рік, видану ГУ ПФУ в Черкаській області.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи те, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору, самі лише посилання на скрутне матеріальне становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У зв'язку з наведеним скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, або надати обґрунтоване та підтверджене доказами клопотання про зменшення/звільнення від сплати судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2025 році та заявляла сім позовних вимог немайнового характеру (визнання недійсним договору дарування; виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зняття
з реєстрації шістьох відповідачів).
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 ,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211,20 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Аналогічний правовий висновок щодо порядку сплати судового збору у випадку, якщо позовні вимоги заявляються до кількох відповідачів, зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).
Отже, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір
у розмірі 16 956,80 грн ((1 211,20*7)*200%=16 956,80).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі або належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору або його зменшення.
Також, у касаційній скарзі порушено вимоги пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), оскільки у касаційній скарзі не зазначено відповідачів: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Натомість у касаційній скарзі вказані особа, які не є сторонами у справі, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чутченка Сергія Олексійовича на рішення Жашківського районного суду Черкаської області
від 23 жовтня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 січня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць