04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 216/5482/24
провадження № 61-4348св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року у складі судді Чирського Г. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства (далі - КП) «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 10 листопада 1995 року між ним та відповідачем було укладено безстроковий трудовий договір, згідно з яким він зобов'язався виконувати роботу водія 1-го класу автотранспортних засобів виїзної бригади Криворізької станції екстреної медичної допомоги, а роботодавець зобов'язався виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
20 червня 2024 року відповідачем було видано наказ № КР/93-к про його відсторонення 02 липня 2024 року від роботи для проходження лікарсько-консультативної комісії.
15 липня 2024 року відповідачем було видано наказ № КР/112-к про його відсторонення від роботи без збереження заробітної плати безстроково, для проходження лікарсько-консультативної комісії з метою здійснення комплексної оцінки порушень функціональності організму та з'ясування його спроможності працювати на посаді водія виїзної бригади екстреної медичної допомоги.
Позивач зазначав, що такі дії грубо порушують його конституційне право на працю, так як він щорічно проходить обов'язковий медичний огляд, а також медичний огляд перед зміною.
18 липня 2024 року, згідно графіка роботи, він прибув до роботи у зміну, але диспетчер не видав йому шляховий лист, оскільки наказом він був відсторонений від роботи.
Зазначав, що з 18 липня 2024 року він знаходиться у вимушеному прогулі, залишився без засобів існування, з вини роботодавця позбавлений можливості працювати і відповідно отримувати заробітну плату.
Крім того, вважав, що, порушивши його право на працю, видавши вищезазначені накази, відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків, перевтомі, пригніченні душевного стану.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати вказані накази КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про відсторонення його від роботи незаконними та скасувати їх; зобов?язати відповідача допустити його до роботи; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати йому моральну шкоду, заподіяну порушенням трудових прав, у розмірі 30 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що роботодавець видавав спірні накази про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв?язку з погіршенням стану його здоров?я, яке виникло через загострення хронічного захворювання, під час виконання ним трудових обов?язків, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого. Оскільки станом на 22 серпня 2024 року позивач не пройшов лікарсько-консультативну комісію, яку повинен був пройти, то прийняте рішення відповідача про відсторонення позивача від роботи, у тому числі, без збереження заробітної плати, є його правомірним обов'язком. Зважаючи на відкриту демонстрацію позивачем свого небажання пройти медичний огляд, таке рішення і дії відповідача були цілком виправданими його обов'язком не допускати жодних порушень, що потенційно можуть негативно вплинути на безпеку людей. Зважаючи на те, що судами не встановлено порушення відповідачем права ОСОБА_1 на працю, то у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позов також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2025 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що у роботодавця не було підстав для відсторонення його від роботи, передбачених статтею 46 КЗпП України, оскільки він щорічно без зауважень проходив медичний огляд, а також медичний огляд перед зміною.
Вважає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено підстав для відсторонення працівника від роботи через не проходження лікарсько-консультаційної комісії.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2025 року КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи, що викладені в ній доводи є безпідставними, оскільки відсторонення позивача від роботи було законним та обґрунтованим, у наказі вказані підстави для відсторонення, а накази видані з дотримання законодавства, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подану позивачем відповідь на відзив, оскільки такий процесуальний документ не передбачений нормами ЦПК України на цій стадії судового розгляду, а по суті є штучним поданням доповнень до касаційної скарги поза межами визначеного процесуального строку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
22 липня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» з 10 листопада 1995 року (згідно з копією витягу з наказу КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» від 10 листопада 1995 року № 162-В ОСОБА_1 прийнято на роботу водієм 1 класу на всі марки санітарного автотранспорту).
Згідно з довідкою від 07 червня 2023 року № 065578 серія 12ААА, Міжрайонної металургійної МСЕК до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 12 ААА, № 065578 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, ОСОБА_1 встановлено з 05 червня 2023 року 20 (двадцять) відсотків втрати професійної працездатності. Встановлена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне та санаторне лікування.
27 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров'ю. На виконання рішення Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2023 року, у справі № 216/4202/23 (яким визнано часткову втрату працездатності працівника ОСОБА_1 ) та постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у цій самій справі, ОСОБА_1 підприємством було сплачено моральну шкоду у розмірі 80 000 грн.
16 квітня 2024 року о 15:00 год із ОСОБА_1 стався нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 сталося в робочий час, при виконанні ним службових обов'язків, на фоні хронічного захворювання (спондилогенна торакалгія з стійким помірним больовим синдромом на тлі остеохондрозу, посттравматичної клиновидної деформації Т4 з грижею Шморля), що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 26 квітня 2024 року № 2277, виданою КНП «Міська лікарня № 3» КМР» та актом розслідування нещасного випадку, що стався 16 квітня 2024 року за формою Н-1/НП від 09 травня 2024 року.
Відповідно до пункту 5 Розділу 1 робочої інструкції водія автотранспортних засобів санітарних виїзної бригади екстреної медичної допомоги Криворізької станції екстреної медичної допомоги - структурного підрозділу підприємства, яку позивач отримав та ознайомився 08 квітня 2024 року (нова редакція інструкції), в своїй діяльності водій керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, директивними документами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, наказами генерального директора КП «ОЦЕМД та МК» ДОР», розпорядженнями завідувача Криворізької СЕМД, статутом КП «ОЦЕМД та МК» ДОР», Положенням про Криворізьку станцію ЕМД, Правила дорожнього руху, положенням про техобслуговування автомобілів, робочою інструкцією.
Пунктом 12 Розділу 2 вищевказаної робочої інструкції передбачено, що за зверненням керівника медичної бригади при наданні догоспітальної медичної допомоги хворому (потерпілому) водій зобов'язаний допомагати членам бригади в межах його можливостей, включно з перенесенням хворого в салон і з салону санітарного автомобіля. За невиконання правових актів, зокрема, робочої інструкції, водій несе відповідальність, згідно чинного законодавства.
Задля уникнення ризиків для здоров'я працівника, адміністрацією підприємства було ініційовано направлення ОСОБА_1 на проходження лікарсько-консультативної комісії, щодо комплексної оцінки порушень організму для визначення клінічного і трудового прогнозу, відповідно встановленого діагнозу та з метою з'ясування можливості працювати водієм автотранспортних засобів санітарних виїзної бригади екстреної медичної допомоги у відповідності до Робочої інструкції, затвердженої Генеральним директором підприємства, та Примірного положення про водія виїзної бригади станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, затвердженим наказом МОЗ України від 29 серпня 2008 року № 500.
КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» виданий наказ від 20 червня 2024 року № КР/93-к «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» 02 липня 2024 року із збереженням середньої заробітної плати для проходження ним лікарсько-консультативної комісії та видане йому відповідне направлення.
З наказом ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис, про дату та час засідання комісії повідомлений.
ОСОБА_1 не з'явився у призначений для проходження лікарсько-консультативної комісії час.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 наказу підприємства від 20 червня 2024 року № КР/93-к, а також зловживанням становищем щодо тимчасового відсторонення від роботи зі збереженням заробітної плати, підприємством (роботодавцем) було видано наказ від 15 липня 2024 року № КР/112-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження середньої заробітної плати для проходження лікарсько-консультативної комісії з 18 липня 2024 року до надання комісією відповідного медичного висновку.
Зі змістом наказу ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис.
Станом на 22 серпня 2024 року, ОСОБА_1 не пройшов лікарсько-консультативну комісію.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права
без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 та Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17, від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18, від 01 березня 2023 року у справі № 607/20853/21, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.
Згідно зі статтею 169 КЗпП України та статтею 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.
Процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі визначена Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246 (розробленим на виконання статті 17 Закону України «Про охорону праці») (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2.8. розділу ІІ Порядку проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров'я (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології. Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.
Відповідно до наведених норм порядок проведення медичного огляду характеризується індивідуальним підходом до обстежень працівників, який залежить від наявності на робочому місці шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я працівника. При цьому повнота, доцільність та якість медичних обстежень досягається шляхом узгодження між роботодавцем та закладами охорони здоров'я конкретно визначених шкідливих та небезпечних факторів й необхідних обстежень відповідно до цих факторів.
Згідно з пунктом 2.14. Порядку працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України МВС України від 05 червня 2000 року № 124/345 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 року за № 435/4656.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ України від 31 березня 2013 року № 65/80 «Про затвердження положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», позачерговий медичний огляд водія транспортного засобу (далі - позачерговий медичний огляд) проводиться за направленням перевізника на підставі медичних даних про стале погіршення стану здоров'я водія чи виявлення ознак захворювання або вади, визначених у Переліку (результати щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів, дані листків непрацездатності тощо).
У разі відмови водія від проходження позачергового медичного огляду перевізник зобов'язаний вжити заходів щодо недопущення водія до керування транспортним засобом відповідної категорії.
Порядок проведення позачергового медичного огляду здійснюється у порядку, наведеному в розділі ІІ цього Положення, яким визначено, що попередній (періодичний) медичний огляд кандидатів у водії (водіїв) транспортних засобів проводиться медичною комісією з метою прийняття рішення про придатність особи до безпечного керування транспортним засобом, враховуючи Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07 жовтня 2022 року № 1817 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2022 року за № 1300/38636 (далі - Перелік).
Наявність у особи захворювання або вади згідно з Переліком, є протипоказанням до керування транспортним засобом відповідної категорії.
Попередній (періодичний) медичний огляд включає в себе загальне обстеження членами медичної комісії, лабораторне і функціональне обстеження (загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на цукор, ЕКГ, обстеження гостроти і полів зору, гостроти слуху, обстеження вестибулярного апарату, визначення групи крові та резус-фактора).
При проведенні медичного огляду враховуються результати обов'язкового психіатричного огляду, проведеного відповідно до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 квітня 2022 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2022 року за № 648/37984.
У разі виникнення підозри на захворювання та медичні стани, що наведені у Переліку, для уточнення діагнозу членами медичної комісії кандидатам у водії (водіям) призначаються додаткові обстеження.
Пунктом 2.16. розділу ІІ Порядку встановлено, що результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров'я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі - картка працівника) за формою, зазначеною у додатку 7, і до Медичної картки амбулаторного хворого - форма 025/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)».
Статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством. За змістом вищеназваної статті допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) зазначено, що «відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. Разом з тим, за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом
При відстороненні працівника від роботи трудовий договір з ним не припиняється. Тобто трудові відносини з ним тривають. Такий працівник лише тимчасово не допускається до виконання ним функціональних обов'язків.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, врахувавши та надавши правової оцінки всім доводам сторін та наданим доказам, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, здійснюючи відсторонення від роботи ОСОБА_1 , діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуючись принципу рівності перед законом, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ним такого рішення.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що у роботодавця не було підстав для відсторонення його від роботи, передбачених статтею 46 КЗпП України, а жодним нормативно-правовим актом не встановлено підстав для відсторонення працівника від роботи через не проходження лікарсько-консультаційної комісії.
Проте, з такими доводами погодитися не можна, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що у зв?язку з погіршенням стану здоров?я водія ОСОБА_1 , яке виникло в нього через загострення хронічного захворювання, під час виконання ним трудових обов?язків, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 26 квітня 2024 року № 2277, КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» видало спірні накази про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, керуючись статтею 46 КЗпП України, на виконання вимог частин першої, третьої статті 17 Закону України «Про охорону праці» пункту 3.8 наказу «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій № 246, пунктів 3.1, 3.2. розділу ІІІ Наказу Міністерства охорони здоров?я, Міністерства внутрішніх справ України від 31 березня 2013 року № 65/80 «Про затвердження положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», що узгоджується із вищенаведеними правовими нормами.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 розділу ІІІ Наказу Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ України № 65/80 від 31 березня 2013 року «Про затвердження положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», позачерговий медичний огляд водія транспортного засобу проводиться за направленням перевізника на підставі медичних даних про стале погіршення стану здоров'я водія чи виявлення ознак захворювання або вади, визначених у Переліку.
У разі відмови водія від проходження позачергового медичного огляду перевізник зобов'язаний вжити заходів щодо недопущення водія до керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, оскільки позивач не пройшов лікарсько-консультативну комісію, яку повинен був пройти, то прийняте рішення відповідача про відсторонення його від роботи без збереження заробітної плати, суди правильно визнали правомірними, оскільки це є обов'язок роботодавця.
Посилання касаційної скарги на неврахування судами постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, є безпідставним, оскільки правові висновки судів попередніх інстанцій таким висновкам не суперечать.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк