06 лютого2026 року
м. Київ
справа № 610/4398/24
провадження № 61-1297ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Туркою-Романюк Аліною Сергіївною, на постанову Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, який у подальшому уточнила та просила стягнути з відповідача:
- заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 31 серпня 2007 року (кадастровий номер земельної ділянки 6320288000:04:000:0003) зі сплати орендної плати у розмірі 28 725,95 грн;
- заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 15 листопада 2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 6320288000:04:000:0450) зі сплати орендної плати у розмірі 21 853,11 грн;
- заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 30 листопада 2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 6320288000:04:000:0004) зі сплати орендної плати у розмірі 13 121,26 грн, всього 63 700,32 грн;
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 31 серпня 2007 року, з урахуванням додаткової угоди від 21 листопада 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 31 серпня 2007 року, на земельну ділянку площею 5,2828 га, кадастровий номер 6320288000:04:000:0003;
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 15 листопада 2010 року, з урахуванням додаткової угоди від 21 листопада 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2010 року, на земельну ділянку площею 3,5527 га, кадастровий номер 6320288000:04:000:0450;
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 30 листопада 2010 року, з урахуванням додаткової угоди від 21 листопада 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 30 листопада 2010 року, на земельну ділянку площею 2,1419 га, кадастровий номер 6320288000:04:000:0004.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 22 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки б/н від 31 серпня 2007 року за 2022 та 2023 роки в загальній сумі 10 556,51 грн;
Стягнено з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки б/н від 15 листопада 2010 року за 2022, 2023 та 2024 роки в загальній сумі 9 149,52 грн.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 3,5527 га, кадастровий номер 6320288000:04:000:0450, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» 15 листопада 2010 року (з урахуванням додаткової угоди від 21 листопада 2014 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320288000:04:000:0450).
Стягнено з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки б/н від 30 листопада 2010 року за 2022, 2023 та 2024 роки в загальній сумі 5 493,64 грн.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 3,5527 га, кадастровий номер 6320288000:04:000:0004, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» 30 листопада 2010 року (з урахуванням додаткової угоди від 21 листопада 2014 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320288000:04:000:0004).
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 22 квітня 2025 року в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок від 15 листопада 2010 року та від 30 листопада 2010 року, а також в частині стягнення орендної плати за 2022-2023 роки - скасовано та у задоволенні позову в цих частинах відмовлено.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 22 квітня 2025 року в частині стягнення з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» на користь ОСОБА_1 за договором оренди землі від 15 листопада 2010 року за 2024 рік в розмірі 3 890,15 грн та за договором оренди землі від 30 листопада 2010 року за 2024 рік в розмірі 2 335,76 грн - залишено без змін.
В частині відмови у розірванні договору оренди земельної ділянки від 31 серпня 2007 року рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
26 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом року, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Предметом спору у цій справі є стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельних ділянок:
- від 31 серпня 2007 року, згідно якого відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку строком на 20 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 71 862,53 грн. Згідно вказаного договору встановлено, що орендна плата за використання земельної ділянки становить 5 % від її нормативної грошової оцінки за рік;
- від 15 листопада 2010 року, згідно якого відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку строком на 20 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44 901,12 грн. Згідно вказаного договору встановлено, що орендна плата за використання земельної ділянки становить 5 % від її нормативної грошової оцінки за рік.
- від 30 листопада 2010 року, згідно якого відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку строком на 20 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 26 959,97 грн. Згідно вказаного договору встановлено, що орендна плата за використання земельної ділянки становить 5 % від її нормативної грошової оцінки за рік.
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 21 558,57 грн (71 862,53 грн * 5 % * 3 + 44 901,12 грн * 5 % * 3 + 26 959,97 грн * 5 % * 3) + заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 63 700,32 грн, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн * 250 = 832 000,00 грн).
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту а) в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, посилаючись на те, що суди приходять до повністю протилежних висновків, зокрема, щодо наявності підстав для розірвання договору оренди №2 та договору оренди №3. Суд першої інстанції, встановивши за договором оренди №2 та договором оренди №3 факт порушення строків сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки вважає несплату відповідачем орендної плати протягом трьох років систематичною, а такі порушення істотними, а суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не міг використовувати земельні ділянки протягом всього 2022 року (включно з періодом до початку тимчасової окупації) та, надалі, в 2023 та 2024 роках у зв'язку з ймовірним забрудненням земельних ділянок вибухонебезпечними предметами. Заявник вважає, що вирішення даних питань впливає та вплине на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від теперішнього підхід до вирішення зазначеної актуальної проблеми. Справа становить значний суспільний інтерес та результат її перегляду, як прямо, так і опосередковано, матимуть вплив на забезпечення реалізації системи гарантій права на справедливий суд, та, як наслідок, визначення змісту та обсягу прав, свобод чи законних інтересів невизначеного кола осіб. Також справа має виняткове значення для заявника, оскільки результат її перегляду є нагальною потребою забезпечення єдності судової практики з порушених ним у касаційній скарзі питань, реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Наведені заявником обставини не дають підстав вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, оскільки заявник посилається, проте належним чином не обґрунтовує, що справа має актуальну правову проблему, вирішення якої судом касаційної інстанції впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до її вирішення, не зазначає, в чому саме полягає виняткове значення справи саме для заявника, а посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 610/4398/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко