05 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 909/1107/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім ЛТД" - Мельник М.А., адвокат (ордер АТ №1122537 від 15.12.2025),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" - Заяць О.І., адвокат, (ордер ВС №1254267 від 16.01.2024),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 (суддя Неверовська Н.М.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 (судді: Скрипчук О.С., Кравчук Н.М., Матущак О.І.)
у справі №909/1107/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім ЛТД" (далі - ТОВ "Ексім ЛТД")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" (далі - ТОВ "Смарт Енерджі Груп")
про стягнення суми боргу у розмірі 3 460 652,12 грн за договором безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 №10/06.
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Екстім ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Смарт Енерджі Груп" про стягнення суми боргу в розмірі 3 460 652,12 грн за договором безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 № 10/06 (далі - Договір №10/06).
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов Договору № 10/06, у частині повного та своєчасного повернення отриманих коштів, внаслідок чого у відповідача утворився борг сумі 3 460 652,12 грн.
Короткий зміст судових рішень
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 01.05.2025, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом постановою від 17.09.2025, у справі №909/1107/24 позов задовольнив, стягнув з ТОВ "Смарт Енерджі Груп" на користь ТОВ "Екстім ЛТД" 3 460 652,12 грн боргу, 41527,82 грн судового збору.
Судові рішення обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення позивачу безпроцентної фінансової допомоги, унаслідок чого утворився борг перед позивачем за договором у розмірі 3 460 652,12 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Смарт Енерджі Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункти 1 та 4 частини другої статті 287, пункти 1, 3 та 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:
- не врахували висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, у постановах Верховного Суду від 10.07.2025 у справі №925/1287/24, від 30.03.2023 у справі №905/2307/21 (905/496/22) щодо застосування статті 91 ГПК України;
- не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №755/16831/19, від 14.01.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1044/24) щодо сутності договору позики та застосування статей 1046, 1047 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20 щодо форми правочину;
- не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №916/3209/20, від 17.02.2021 у справі №712/11592/18, від 10.11.2021 у справі №761/10548/18, від 16.02.2022 у справі №755/6297/21, від 15.05.2018 у справі №922/4590/16, від 24.05.2018 у справі №5027/805-б/2021 та в ухвалах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №826/811/17, від 26.01.2018 у справі №922/1743/17 стосовно застосування частини третьої статті 207 ЦК України.
В порушення статей 13, 73-80, 86, 91 ГПК України суди встановили факт укладення спірного договору за відсутністю відповідних доказів у матеріалах справи. В матеріалах справи наявна копія договору яка поставлена під сумнів відповідачем, проте суди не надали аргументам відповідача правової оцінки.
Судами неправильно застосовано стандарт вірогідності доказів, правовий висновок щодо застосування якого викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 №910/18036/17, від 23.10.2018 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, оскільки надали перевагу стандарту вірогідності доказів, не перевіривши докази на відповідність ознакам належності, допустимості, достовірності та достатності у їх сукупності.
Місцевий господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання відповідача, а суд апеляційної інстанції в порушення статей 13, 86, 236 ГПК України не звернув увагу на зазначені допущені місцевим господарським судом порушення.
Суди першої та апеляційної інстанції без дослідження оригіналу Договору №10/06 в порушення норм процесуального права прийняли до уваги копію договору, яка не є письмовим доказом, та не врахували правові висновки викладені в раніше ухвалених Верховним Судом постановах від 12.07.2023 у справі №902/1076/21 та від 20.04.2021 у справі №873/131/20 з урахуванням правових позицій Верховного Суду у постановах від 17.07.2018 у справі №915/1145/17, від 18.06.2019 у справі №920/330/18 та від 07.08.2019 у справі №925/2151/14 стосовно необхідності дослідження судом оригіналів документів, які поставлені під сумнів учасником справи.
Крім того, скаржник посилається на те, що неподання оригіналів документів порушує принцип змагальності сторін, ставить сторони спору в нерівні умови, свідчить про зловживання сторони своїм процесуальним правом та є доказом не підписання оспорюваного документа, а копія документа не є доказом в силу приписів частини шостої статті 91 ГПК України.
Суди попередніх інстанцій дійшли до суперечливих висновків про укладення між сторонами Договору №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020, покликаючися на призначення платежу у платіжних інструкціях, за відсутності оригіналу такого договору, відтак і неможливості встановити його істотні умови, про що також зробив висновок Верховний Суд у постанові від 10.07.2025 у справі №925/1287/24.
Водночас, директор ТОВ "Смарт Енерджі Груп" стверджує про непідписання спірного договору, а підписання договору за допомогою факсиміле не підтверджує підписання та не дає можливості встановити справжнє вираження волі особи, чий підпис відтворено такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №761/10548/18, від 17.02.2021 у справі №712/11592/18, від 03.05.2018 у справі №922/1743/17, від 15.05.2018 у справі №922/4590/16, від 24.05.2018 у справі №5027/805-б/2012, від 05.06.2018/ у справі №826/811/17.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ексім Лтд" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.05.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 без змін. При цьому ТОВ "Ексім Лтд" посилається на те, що фактичне виконання договору його сторонами виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного, та зазначає, що така позиція узгоджується з висновками зробленими у аналогічній справі №909/1049/24 та висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Між ТОВ "Екстім ЛТД" як позикодавцем та ТОВ "Смарт Енерджі Груп" як позичальником укладено договір №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 (в матеріалах справи наявна копія договору).
Згідно з пунктом 1.1 Договору №10/06 позикодавець зобов'язується надати позичальнику безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі, а останній зобов'язується повернути таку ж суму грошей у визначений цим договором строк.
Відповідно до пункту 2.1 Договору №10/06 сума фінансової допомоги за договором становить 4 500 000,00 грн.
Згідно з пунктом 3.1. Договору №10/06, позикодавець зобов'язується надавати суму коштів передбачену пунктом 2.1. договору поетапно по мірі необхідності позичальнику.
Відповідно до пункту 3.2. Договору №10/06, фінансова допомога надається шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позичальника.
Згідно з пунктом 4.1. Договору №10/06, позичальник зобов'язується повернути суму, вказану у пункті 2.1. договору не пізніше 10.06.2021 року.
Відповідно до пункту 4.3. Договору №10/06, позичальник має право за згодою позикодавця повертати позику частково, різними сумами, раніше строку повернення, встановленого згідно п. 4.1. договору.
Згідно з пунктом 4.4. Договору №10/06, за закінченням строку вказаного у п. 4.1. договору, позичальник зобов'язується протягом доби повернути суму позики, за різницею сум, повернутих згідно з п. 4.3. договору.
Відповідно до пункту 5.1. Договору №10/06, договір набуває чинності з моменту передачі грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками і є чинним до моменту його остаточного виконання.
Позивачем у період з 07.07.2020 до 11.06.2021 надано відповідачу безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі у розмірі 4 209 100,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2137 від 07.07.2020 року на суму 15 000,00 грн.; № 2163 від 17.07.2020 року на суму 220 000,00 грн.; № 2164 від 17.07.2020 року на суму 10 000,00 грн.; № 2177 від 24.07.2020 року на суму 72 000,00 грн.; № 2206 від 07.08.2020 року на суму 5 000,00 грн.; № 2227 від 20.08.2020 року на суму 30 000,00 грн.; № 2240 від 26.08.2020 року на суму 230 000,00 грн.; № 2260 від 02.09.2020 року на суму 20 000,00 грн.; № 2266 від 04.09.2020 року на суму 20 000,00 грн.; № 2281 від 10.09.2020 року на суму 80 000,00 грн.; № 2284 від 11.09.2020 року на суму 150 000,00 грн.; № 2296 від 16.09.2020 року на суму 180 000,00 грн.; № 2298 від 21.09.2020 року на суму 140 000,00 грн.; № 2306 від 01.10.2020 року на суму 286 000,00 грн.; № 2326 від 08.10.2020 року на суму 133 000,00 грн.; № 2339 від 15.10.2020 року на суму 3 000,00 грн.; № 2343 від 15.10.2020 року на суму 3 000,00 грн.; № 2344 від 16.10.2020 року на суму 200 000,00 грн.; № 2346 від 16.10.2020 року на суму 251 000,00 грн.; № 2348 від 19.10.2020 року на суму 63 000,00 грн.; № 2349 від 19.10.2020 року на суму 1 000,00 грн.; № 2358 від 20.10.2020 року на суму 80 000,00 грн.; № 2355 від 20.10.2020 року на суму 13 000,00 грн.; № 2366 від 22.10.2020 року на суму 145 000,00 грн.; № 2371 від 26.10.2020 року на суму 5 000,00 грн.; № 2370 від 26.10.2020 року на суму 20 000,00 грн.; № 2374 від 27.10.2020 року на суму 170 000,00 грн.; № 2375 від 28.10.2020 року на суму 78 000,00 грн.; № 2393 від 05.11.2020 року на суму 7 000,00 грн.; № 2398 від 06.11.2020 року на суму 13 000,00 грн.; № 2409 від 17.11.2020 року на суму 10 000,00 грн.; № 2420 від 20.11.2020 року на суму 500,00 грн.; № 2421 від 23.11.2020 року на суму 10 000,00 грн.; № 2427 від 25.11.2020 року на суму 10 000,00 грн.;№ 2434 від 30.11.2020 року на суму 1 000,00 грн.; № 2446 від 07.12.2020 року на суму 10 000,00 грн.; № 2455 від 11.12.2020 року на суму 17 000,00 грн.; № 2458 від 15.12.2020 року на суму 2 000,00 грн.; № 2465 від 17.12.2020 року на суму 500,00 грн.; № 2515 від 12.01.2021 року на суму 1 400,00 грн.; № 2525 від 20.01.2021 року на суму 7 000,00 грн.; № 2555 від 05.02.2021 року на суму 22 000,00 грн.; № 13 від 17.02.2021 року на суму 30 000,00 грн.; № 18 від 19.02.2021 року на суму 280 000,00 грн.; № 22 від 25.02.2021 року на суму 40 000,00 грн.; № 39 від 05.03.2021 року на суму 100 000,00 грн.; № 79 від 09.04.2021 року на суму 4 000,00 грн.; № 105 від 27.04.2021 року на суму 150 000,00 грн.; № 110 від 28.04.2021 року на суму 100 000,00 грн.; № 111 від 29.04.2021 року на суму 320 000,00 грн.; № 119 від 06.05.2021 року на суму 70 000,00 грн.; № 117 від 06.05.2021 року на суму 132 000,00 грн.; № 116 від 06.05.2021 року на суму 50 000,00 грн.; № 120 від 07.05.2021 року на суму 164 000,00 грн.; № 123 від 11.05.2021 року на суму 2 000,00 грн.; № 143 від 21.05.2021 року на суму 2 000,00 грн.; № 147 від 24.05.2021 року на суму 1 000,00 грн.; № 153 від 28.05.2021 року на суму 26 000,00 грн.; № 156 від 01.06.2021 року на суму 2 500,00 грн.; № 168 від 08.06.2021 року на суму 1 000,00 грн.; № 173 від 11.06.2021 року на суму 200,00 грн.
Відповідачем повернуто позивачу 748 447,88 грн, що підтверджується 8-ма платіжними дорученнями: № 137 від "23" липня 2020 року на суму 50000,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ); № 162 від "9" жовтня 2020 року на суму 4500,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ) ; № 171 від "22" жовтня 2020 року. на суму 5000,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ); № 172 від "23" жовтня 2020 року на суму 20000,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ); № 190 від "7" грудня 2020 року на суму 9000,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ); № 198 від "29" грудня 2020 року на суму 54900,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ); № 205 від "26" січня 2021 року на суму 200000,00 грн. (Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ); № 2 від "10" лютого 2021 року на суму 310 000,00 грн.(Призначення платежу: Повернення поворотної фіндопомоги зг.дог. №10/06 від 10.06.20 р. без ПДВ). Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору №10/06, у ТОВ "Смарт Енерджі Груп" утворився борг за договором №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 у розмірі 3 460 652,12 грн.
Як встановлено судами, у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа №909/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп".
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №909/291/23 апеляційну скаргу ТОВ "Смарт Енерджі Груп" задоволено, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 у справі № 909/291/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ініціюючого кредитора ТОВ "СУ-531" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" відмовлено.
Отже, борг відповідача частково було сплачено в процедурі банкрутства, згідно з платіжними дорученнями від 30.08.2023 №384_00000/514525de-ef08- 4001-85b4-4583d9bfd303 на суму 46011,00 грн. (погашення вимог IV черги по справі №909/291/23 про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" без ПДВ); від 11.09.2023 № 390_00000/b70938f3-bb2f4be2-ad4d-fad4a880c4e7 на суму 24518,44 грн. (погашення вимог IV черги по справі №909/291/23 про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" без ПДВ); від 15.09.2024 № 396_00000/e9b3064c-3949- 452d-b1b4-490cfd77621b на суму 24518,44 грн. (погашення вимог IV черги по справі №909/291/23 про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" без ПДВ).
Згідно з даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження №12023000000001633, 31.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. У викладі обставин, що можуть свідчити про злочин зазначено, що у період 2017-2021 її раніше знайомий ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи довірою заявниці заволодів належним останній майном (гроші, корпоративні права підприємства, рухоме майно) в особливо великих розмірах ЄО 1187 від 31.08.2023.
Позивач 04.03.2024 направив на поштову адресу відповідача претензію вих. від 02.03.2024 №02/03 про повернення ТОВ "Смарт Енерджі Груп" заборгованості за договором № 10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 у строк протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї претензії, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Договір 10/06 містить відбиток печатки ТОВ "Смарт Енерджі Груп", при цьому відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, нанесенні відбитків на договорах, інших документах, що фіксують здійснення господарських операцій. Окрім того, відповідачем не надано доказів того, що печатка була загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Відтак, відсутні підстави вважати, що печатка апелянта використовувалася проти його волі. Також суди зазначили, що важливими обставинами, які впливають на розгляд цієї справи є відомості щодо отримання відповідачем спірних грошових коштів та їх часткове повернення, тобто реальне виконання сторонами умов договору. Ці обставини свідчать про фактичне виконання сторонами, як позивачем так і відповідачем, (отримання та часткове повернення грошових коштів) умов Договору № 10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020, і відповідно, підтверджує наявність волевиявлення сторін щодо укладення договору та виконання його умов.
ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ОБ'ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ
У цій справі ТОВ "Екстім ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Смарт Енерджі Груп" про стягнення суми боргу в розмірі 3 460 652,12 грн за договором безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов Договору № 10/06, в частині повного та своєчасного повернення отриманих коштів, внаслідок чого у відповідача утворився борг сумі 3 460 652,12 грн.
Суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги встановили, що Договір 10/06 містить відбиток печатки ТОВ "Смарт Енерджі Груп", при цьому відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, нанесення відбитків на договорах, інших документах, що фіксують здійснення господарських операцій. Також суди зазначили, що важливими обставинами, які впливають на розгляд цієї справи є відомості щодо отримання відповідачем спірних грошових коштів та їх часткове повернення, тобто реальне виконання сторонами умов договору. Ці обставини свідчать про фактичне виконання сторонами, як позивачем так і відповідачем, (отримання та часткове повернення грошових коштів) умов Договору № 10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020, і відповідно, підтверджує наявність волевиявлення сторін щодо укладення договору та виконання його умов, наявність претензії і факт сплати коштів, в межах справи про банкрутство.
Звертаючися з касаційною скаргою ТОВ "Смарт Енерджі Груп" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій незважаючи на відсутність оригіналу Договору № 10/06 та заперечень відповідача щодо факту укладання такого договору, неправомірно взяли до уваги копію цього договору (яку відповідач поставив під сумнів), наданого позивачем, як доказ виникнення правовідносин між сторонами. При цьому, суди неправомірно встановили факт укладення спірного договору виходячи з наявності інших доказів фактичного виконання його умов, а саме - платіжних інструкцій про фінансову допомогу і про її повернення. Скаржник у касаційній скарзі посилається на неврахування висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.07.2025 у справі №925/1287/24 та порушення судами процесуального права, зокрема статті 91 ГПК України.
Відповідач, за своєю правовою позицією заперечує факт укладення такого договору, зазначаючи вищевикладені доводи.
За обставинами справи № 925/1287/24 (на яку посилається скаржник) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою яка обґрунтована тим, що між Селянським (фермерським) господарством "Вікторія" та ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 згідно з яким боржник отримав фінансову допомогу на загальну суму 8 637 842 грн. Боржником було повернуто 5 714 269,98 грн, сума неповерненої фінансової допомоги становить 2 923 572,02 грн. Право вимоги до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" набуло на підставі договору відступлення права вимоги.
ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." заперечувало укладення між ним та С(Ф)Г "Вікторія" договору поворотної фінансової допомоги від 02.01.2016, а відтак і наявності грошових вимог у ініціюючого кредитора.
За наслідками розгляду справи, Господарський суд Черкаської області ухвалою від 23.01.2025 у справі № 925/1287/24 відкрив провадження у справі про банкрутство. Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Зоря -Л.І.В.І." на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі № 925/1287/24 - залишив без задоволення. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі № 925/1287/24 - залишив без змін. Суди дійшли висновку про доведеність ініціюючим кредитором факту укладення Договору від 02.01.2016 №1 за відсутності його в оригіналі або належній чином засвідченій копії виходячи з наявності інших доказів фактичного виконання його умов, а саме - платіжних інструкцій про надання фінансової допомоги і про її повернення.
Верховний Суд постановою від 10.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря - Л.І.В.І." задовольнив, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.01.2025 у справі № 925/1287/24 скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергоопора" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Л.І.В.І.". При цьому, Верховний Суд зазначив:
" 69. Верховний Суд погоджується із доводами скаржника, що суди попередніх інстанцій припустилися порушення вимог ч. 6 ст. 91 ГПК України у цій справі, оскільки за відсутності оригіналу договору від 02.01.2016 та наявності сумнівів ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." у відповідності поданої заявником копії оригіналу визнали встановленим факт укладення такого договору між С(Ф)Г "Вікторія" та ТОВ "Зоря-Л.І.В.І.".
70. Поміж тим, вирішуючи питання наявності у боржника грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором, суди поклалися на відомості платіжних інструкцій, згідно з якими загальна сума перерахованих С(Ф)Г "Вікторія" на користь ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." коштів становить 8 637 842 грн, а загальна сума перерахованих ТОВ "Зоря-Л.І.В.І." на користь С(Ф)Г "Вікторія" грошових коштів становить 5 674 270 грн. Таким чином, суди виснували, що платіжні інструкції є доказом фактичного виконання умов договору фінансової допомоги, а загальна сума фінансової допомоги, яка не повернута боржником, складає 2 963 572 грн (8 637 842,00 грн - 5 674 270 грн)…
… 74. В контексті наведеного колегія суддів погоджується із твердженнями скаржника, що суди попередніх інстанцій дійшли суперечливих висновків про укладення договору поворотної фінансової допомоги між С(Ф)Г "Вікторія" та ТОВ "Зоря-Л.І.В.І.", покладаючись на призначення платежу у платіжних інструкціях, за відсутності оригіналу такого договору, відтак і неможливості встановити його істотні умови.
75. Колегія суддів зауважує, що зокрема відсутність між сторонами договірних відносин може свідчити про наявність між ними зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що врегульовано Главою 83 Цивільного кодексу України."
Скаржник наполягає, що суди у цій справі не врахували цих висновків.
Колегія суддів виходить з того, що за встановлених судами обставин у справах №909/1107/24 та №925/1287/24 спір у цих справах виник у зв'язку з неповним виконанням укладених договорів безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі. При цьому, у зазначених справах до матеріалів справи долучені копії договорів безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі (відповідачем поставлено під сумнів відповідність поданих копій оригіналу) та докази фактичного виконання його умов, а саме - платіжних інструкцій про надання фінансової допомоги і про її повернення, в призначеннях платежів в яких вказується на виконання договорів безпроцентної фінансової допомоги. Отже, з огляду на характер спірних правовідносин, які виникли за договорами та обставин, щодо перерахування та повернення фінансової допомоги, про що наявні платіжні доручення, зазначені обставини вказують на спільні риси зазначених справ та правозастосування ними частини шостої статті 91 ГПК України.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою та другою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з частиною другою статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої, третя статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (частина перша, пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Відповідно до частини шостої статті 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Судами попередніх інстанцій у справі №909/1107/24 встановлено, що в матеріалах справи міститься копія Договору №10/06 на виконання якого позивачем у період з 07.07.2020 по 11.06.2021 надано відповідачу безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі у розмірі 4 209 100,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, а відповідачем повернуто позивачу 748 447,88 грн, що також підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.
Суд вважає, що фактичне виконання (повне або часткове) договору його сторонами виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, згідно з якими не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Волевиявлення відповідача на укладення зазначеного договору було підтверджене діями, направленими на виконання умов цього договору шляхом прийняття від позивача на свій банківський рахунок перерахованих грошових коштів фінансової допомоги та часткового повернення позивачу отриманих грошових коштів. З огляду на приписи статті 1046, частини другої статті 1047 ЦК України, наявність в матеріалах справи платіжних доручень про перерахування відповідачу грошей, в тому числі і щодо їх часткового повернення узгоджується з частиною другою статті 1047 ЦК України та не виключають можливість доведення факту укладення договору.
Схожий підхід застосований Верховним Судом у постанові від 16.10.2025 у справі №909/1049/24. Водночас з касаційною скаргою в обох справах (№909/1107/24 та №909/1049/24) звернулося ТОВ "Смарт Енерджі Груп" посилаючись на те, що за відсутності оригіналу договору та наявності сумнівів відповідача у відповідності поданої позивачем копії оригіналу помилково визнали встановленим факт укладення такого договору між сторонами на підставі виходячи з наявності інших доказів фактичного виконання його умов, а саме - платіжних інструкцій про надання фінансової допомоги і про її повернення чим порушили норми процесуального права: статтю 86, частину шосту статті 91 та статтю 99 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 10.07.2025 у справі № 925/1287/24, щодо застосування абзацу 2 частини шостої статті 91 ГПК України в контексті наявності підстав вважати договір укладеним, у разі відсутності оригіналу договору (копія якого поставлена під сумнів, щодо відповідності оригіналу) незалежно від встановлення дій направлених на виконання такого договору. Тобто незалежно від наявності інших доказів, які підтверджують його укладення.
За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Положеннями частин першої, третьої і четвертої статті 303 ГПК України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
Наведена норма процесуального права зобов'язує колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, передати справу на розгляд об'єднаної палати. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
З огляду на зазначене, беручи до уваги покликання скаржника на подібність правового застосування та наявність висновків у справі № 925/1287/24, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 909/1107/24 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав, викладених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу № 909/1107/24 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова