10 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/5891/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про визнання права та зобов'язання вчинити дії,
Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент» (далі - ПАТ «Івано-Франківськцемент», скаржник) 30.01.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/5891/25 (повний текст постанови складено 20.01.2026) скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/5891/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ПАТ «Івано-Франківськцемент» визначає підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, а саме пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20, від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, від 12.01.2022 справі №520/13586/18 та від 16.02.2022 у справі №914/1954/20;
із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 2 пункту 7 Статуту АТ "Укрзалізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015; пункту 68 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457; підпункту 6 статті 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»; пункту 9.12. Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996; підпункту 20 пункту 4 Положення «Про Міністерство розвитку громад та територій України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 №460 (в редакції, чинній на момент припинення дозволу); пункту 20.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009;
із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме: інструкції, накази та листи регіональної філії «Львівська залізниця», графіки руху сировинних поїздів та перевізні документи (залізничні накладні), згідно з якими здійснювався рух сировинних поїздів позивача, ділянками колій загального користування; інформаційні довідки щодо кількості виїздів власних локомотивів ПАТ «Івано-Франківськцемент» на маршрут Ямниця-Дубівці-Ямниця щодо фінансових втрат ПАТ «Івано-Франківськцемент» при перевезенні сировини локомотивами АТ «Українська залізниця», з яких убачається порушене право позивача.
З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ «Івано-Франківськцемент» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, адже на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження постанови у цій справі, беручи до уваги дату складання її повного тексту.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/5891/25, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/5891/25 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 17 березня 2026 року о 13:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасник справи має право подати відзив на касаційну скаргу до 25 лютого 2026 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Суд роз'яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
5. Витребувати матеріали справи №910/5891/25 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання права та зобов'язання вчинити дії.
6. Копії ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов