09 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2156/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 62 672 368, 87 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості у розмірі 61 561 585,09 грн, з яких: 60 109 168,69 грн заборгованість за надану послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, 1 192 863,01 грн інфляційні втрати та 259 553, 39 грн 3% річних.
2. В подальшому повивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно із якою позивач просив суд стягнути з відповідача 62 672 368,87 грн, з яких: заборгованість за надану послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у розмірі 61 219 952,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 192 863,01 грн та 3% річних у розмірі 259 553,39 грн.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 12.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, провадження у справі в частині стягнення 5 634 255,88 грн основного боргу закрив на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), за відсутністю предмету спору; позовні вимоги задовольнив, стягнув з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" 55 585 696,59 грн основного боргу, 259 553, 39 грн 3% річних, 1 192 863,01 грн інфляційних втрат.
4. 16.01.2026 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, у якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у зазначеній частині.
5. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
6. Частиною 2 ст.292 ГПК передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.
Щодо підстав касаційного оскарження
7. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).
8. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
9. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).
10. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
11. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
12. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
13. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
14. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
15. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
16. Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
17. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
18. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
19. Скаржник у касаційній скарзі зазначає (стор.2):
"… касаційна скарга на оскаржувані судові рішення подається з підстав наведених в п.3 ч.2 ст.287 ГПК України, тобто: відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та 1, 4 частини першої зазначеної статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду…".
20. Разом з тим, така підстава касаційного оскарження як застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, а не ч.1 цієї статті, як вказує скаржник.
21. У зв'язку із вищезазначеним, скаржнику необхідно чітко вказати (уточнити), які випадки, передбачені пунктами 1-4 ч.2 ст.287 ГПК, є підставою (підставами) касаційного оскарження судових рішень у цій справі та навести відповідні обґрунтування щодо такої (таких) підстав, врахувавши вимоги щодо обґрунтувань, які наведені у цій ухвалі.
Щодо судового збору
22. Також, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
23. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".
24. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
25. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
26. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").
27. Згідно з ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
28. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
29. Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 368 914,71 грн (57 038 112,99 грн (оспорювана сума: 55 585 696,59 грн основного боргу, 259 553, 39 грн 3% річних, 1 192 863,01 грн інфляційних втрат) х 1,5% х 200% х 0,8).
30. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.
Щодо строку на касаційне оскарження
31. Частиною 1 ст.288 ГПК визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
32. Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 26.12.2025, її повний текст складено та підписано 26.12.2025 (згідно зі змістом постанови), а отже останнім днем касаційного оскарження було 15.01.2026.
33. Скаржник звернувся з касаційною скаргою 16.01.2026, тобто поза межами строку встановленого ч.1 ст.288 ГПК.
34. Частинами 2, 3 ст.288 ГПК передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.
35. Скаржник зазначає, що оскаржувану постанову доставлено до електронного суду 26.12.2025 та посилається на абз.6 ч.6 ст.242 ГПК, якою передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
36. Однак скаржник не надає доказів того, що оскаржувану постанову було доставлено в його (його представника) електронний кабінет 26.12.2025 після 17 години.
37. Відповідно до ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
38. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.
39. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Підстави, наведені Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №910/2156/25, визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №910/2156/25 залишити без руху.
3. Надати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець