09 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9262/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Сервіс"
до фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни
про стягнення 388 131, 41 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни (далі - ФОП Бойко К. В., скаржник) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025, у справі № 910/9262/23.
ФОП Бойко К. В. звернулася 23.12.2025 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (передано судді-доповідачу 12.01.2026), в якій, зокрема, просить: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/9262/23; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 02.02.2026, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №910/9262/23 за касаційною скаргою ФОП Бойко К. В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час підготовки матеріалів справи до розгляду, Судом встановлено, що Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 24.02.2025 передав справу №361/161/13-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норми права (статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 320 ГПК України), викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №910/1415/18 та від 24.12.2020 у справі №910/4818/16; а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №1.380.2019.001081.
Об'єднана палата зазначила, що тлумачення норм права (статей 33, 34, 423, 425 ЦПК України) дає можливість виснувати, що таке законодавче регулювання обґрунтовується тим, що традиційно перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вважається видом перегляду, в якому відсутня помилка суду при первісному розгляді справи, а нововиявлені обставини мають об'єктивний характер, саме тому і повноваження щодо перегляду належать не суду вищої інстанції, як це має місце при апеляційному та касаційному видах перегляду, а суду, який ухвалив рішення по суті справи, який відповідно і вважається «судом, встановленим законом» у цьому випадку судові рішення, ухвалені за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, виступають об'єктами оскарження на загальних підставах, а отже, виникає питання про повноваження суду вищої інстанції при перегляді таких судових рішень. Об'єднана палата дійшла висновку, що в цьому випадку суд апеляційної інстанції не має повноважень скасовувати рішення судів попередніх інстанцій і розглядати зазначену заяву по суті.
Об'єднана палата також зазначила, що неприпустимо змішувати процедуру перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та апеляційного перегляду. Зокрема, не можна застосовувати повноваження суду при апеляційному перегляді в процедурі перегляду за нововиявленими обставинами і, навпаки, не можна застосовувати повноваження суду при перегляді за нововиявленими обставинами у процедурі апеляційного перегляду. Адже у процедурі апеляційного перегляду суд переглядає і скасовує (за необхідності) судові рішення нижчих судів і не вправі переглядати власне рішення, а у процедурі перегляду за нововиявленими обставинами суд переглядає і скасовує (за необхідності) власне рішення. На думку об'єднаної палати, суд вищої інстанції не має повноважень скасовувати рішення суду попередньої інстанції і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного рішення суду, відмовляти в її задоволенні, тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається.
Зазначене кореспондується також із повноваженнями суду касаційної інстанції, закріпленими у пункті 2 частини першої статті 409 ЦПК України, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26.03.2025 прийняла до розгляду справу №361/161/13-ц. Вказана ухвала опублікована в ЄДРСР 31.03.2025.
Таким чином, наразі на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває питання, в тому числі: чи є у суду вищої інстанції процесуальні повноваження скасовувати рішення суду попередньої інстанції і ухвалювати нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідного рішення суду й відмовляти в її задоволенні, тобто переглядати не рішення суду, а заяву по суті.
Вказане питання є першочерговим під час застосування судом вищої інстанції пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України, яка кореспондується з положеннями пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України, адже скаржник у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №361/161/13-ц може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/9262/23, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №361/161/13-ц.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Бойко Катерини Валеріївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі №910/9262/23 зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №361/161/13-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова