Справа № 308/2772/25
10 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024000000000835 від 01.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Тячів, Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні у якого перебуває малолітня дитина,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, у не встановлений досудовим розслідуванням більш точний час, але не раніше 29.08.2023, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 відділу головного відділу контррозвідки 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, являючись військовослужбовцем, перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за чужий рахунок, з метою задоволення власних потреб, діючи умисно, в умовах воєнного стану, шляхом обману та зловживанням довірою, вирішив протиправно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , начебто за сприяння у вирішенні питання щодо його призначення на посаду в органи Служби безпеки.
Реалізуючи свій протиправний намір, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 1 відділу головного відділу контррозвідки 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , 29.08.2023, під час спілкування за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» з громадянином України ОСОБА_6 , переконавши останнього у нібито своїй спроможності вирішити питання щодо його працевлаштування в органи Служби безпеки України, та з метою надання своїм шахрайським діям правдивості, а також серйозності своїм намірам, отримав від нього коротку автобіографію, після вивчення якої запропонував кандидатуру ОСОБА_6 своєму керівництву на проходження військової служби в 3 управлінні (з дислокацією у м.Сєверодонецьк Луганської області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях. Будучи наділеним згідно своїх функціональних обов'язків повноваженнями виключно щодо здійснення роботи по підбору, вивченню кандидатів на службу в органи СБ України та надання практичної допомоги новопризначеним співробітникам, відповідно до вимог Інструкції про порядок комплектування підрозділів, органів і закладів Служби безпеки України, затвердженої наказом СБ України від 31.10.2025 №700/ДСК, ОСОБА_7 переконав ОСОБА_6 , що після попереднього вивчення його автобіографії, ним прийнято позитивне рішення щодо його кандидатури на проходження військової служби в органах СБ України.
Після цього, 12.10.2023 ОСОБА_7 за допомогою засобів мобільного зв'язку, використовуючи мобільний додаток «WhatsApp» та зареєстрований у ньому обліковий запис за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонувавши громадянину України ОСОБА_6 , який користується мобільним телефоном НОМЕР_2 , повідомив йому про необхідність прибути за місцем фактичного розташування 3 управління (з дислокацією у м.Сєверодонецьк Луганської області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях у м. Дніпро для проходження співбесіди з керівництвом підрозділу, в якому проходить військову службу сам ОСОБА_7
13.10.2023 після безпосередньої зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_8 , в ході якої відбулася неформальна співбесіда, останній повідомив ОСОБА_6 , що його кандидатура на проходження військової служби в органах СБ України погоджена, а також те, що про подальші його дії він повідомить пізніше.
Після цього ОСОБА_4 , відповідно до покладених на нього функціональних обов?язків, складено та підписано наступні документи:
- довідку про підбір можливого кандидата на службу в СБ України відносно ОСОБА_6 від 20.10.2023;
- довідку про вивчення можливого кандидата на службу на офіцерських посадах в органи СБ України ОСОБА_6 від 23.10.2023;
- рапорт про проведення первинної бесіди з можливим кандидатом на службу в СБ України ОСОБА_6 від 25.10.2023;
- довідку про первинну бесіду з можливим кандидатом на військову службу в СБ України за контрактом осіб офіцерського складу ОСОБА_6 від 01.11.2023;
- план індивідуального поглибленого вивчення і перевірки кандидата на військову службу в СБ України за контрактом осіб офіцерського складу ОСОБА_6 від 01.11.2023, що є обов'язковим для співробітника зацікавленого оперативного підрозділу під час здійснення роботи по підбору, вивченню кандидатів на службу в органи СБ України.
У подальшому, 26.01.2024 ОСОБА_6 пройшов військово-лікарську комісію (довідка ЦВЛК ВМУ СБУ №316), після чого був додатково повідомлений ОСОБА_8 , що його наступний етап проходження тестування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп?ютерного поліграфа відбудеться приблизно в березні 2024 року, після проходження якої, зі слів ОСОБА_9 , протягом трьох тижнів буде підписано наказ про призначення ОСОБА_6 на відповідну посаду в органах СБ України.
При цьому, встановлено, що наказом начальника ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 16.11.2023 №558-ОС/дск майора ОСОБА_4 відкомандировано до УСБУ в Закарпатській області, а наказом ОСОБА_10 начальника Управління СБ України в Закарпатській області від 01.12.2023 №382-OC/дск призначено старшим оперуповноваженим 2 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України в Закарпатській області.
Не зважаючи на викладене, співробітник СБ України ОСОБА_7 , перебуваючи на території Закарпатської області, зокрема в м. Ужгороді, у період з 13.10.2023 по 30.08.2024, використовуючи належний йому номер мобільного телефону, за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», будучи обізнаним про бажання ОСОБА_6 вступити на військову службу в органи СБ України, вчиняючи при цьому психологічний тиск на останнього, неодноразово вказував на необхідність ОСОБА_6 перерахувати на належні йому банківські картки, зокрема АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_3 та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МоноБанк) за № НОМЕР_4 грошові кошти у національній та іноземній валютах, пояснюючи це необхідністю для вирішення питань щодо працевлаштування останнього в органах СБ України, які в свою чергу виникають в ході тривалого і багатоетапного вивчення кандидата, одночасно погрожуючи, у разі не виконання таких умов, припиненням подальшого вивчення ОСОБА_6 як кандидата на проходження військової служби в органах СБ України.
Так, ОСОБА_6 , не будучи обізнаним про злочинний умисел співробітника СБ України ОСОБА_4 та його корисливі мотиви, використовуючи мобільний застосунок «Приват 24», з належних йому банківських рахунків надсилав на вищевказані банківські картки ОСОБА_4 грошові кошти, частину з яких ОСОБА_7 , з метою приховування свого злочинного умислу, а також для встановлення довірчих взаємовідносин із громадянином України ОСОБА_6 , неодноразово повертав, вказуючи при цьому, що таким чином здійснювалася перевірка намірів ОСОБА_6 проходити військову службу в органах СБ України.
За вказаних обставин, ОСОБА_7 , у період з 13.10.2023 по 30.08.2024, перебуваючи переважно на території Закарпатської області в м.Ужгороді, після встановлення довірчих взаємовідносин із громадянином України ОСОБА_6 , ввівши його в оману, справивши на останнього враження особи, яка спроможна вирішити питання щодо його працевлаштування в органах СБ України, які в свою чергу можуть виникнути в ході тривалого і багатоетапного вивчення кандидата, зокрема проходження професійно-психологічного відбору, в тому числі тестування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп?ютерного поліграфа, неодноразово даючи обіцянки допомогти ОСОБА_6 працевлаштуватися в органи СБ України, в умовах воєнного стану, умисно заволодів чужим майном, а саме добровільно переданими ОСОБА_6 грошовими коштами загальною сумою 322 810 (триста двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень, що завдало значної шкоди останньому, шляхом отримання вищевказаних грошових коштів від ОСОБА_6 на особисті банківські рахунки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МоноБанк, МФО 322001, ЄДРПОУ 21133352) за № НОМЕР_5 (банківська картка № НОМЕР_4 ) та АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) за № НОМЕР_6 (банківська картка № НОМЕР_3 ), які ОСОБА_7 привласнив, та якими розпорядився на власний розсуд.
Після заволодіння належних ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 322 810 (триста двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень, що завдало останньому значної шкоди, ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, направлених на вирішення питання щодо його працевлаштування в органах СБ України, які в свою чергу можуть виникнути в ході тривалого і багатоетапного вивчення кандидата, зокрема проходження професійно-психологічного відбору, в тому числі тестування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп?ютерного поліграфа, продовжуючи при цьому зловживати довірою ОСОБА_6 шляхом надання йому обіцянок на пришвидшення вищевказаного процесу.
За таких обстави, старший оперуповноважений 2 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України в Закарпатській області майор ОСОБА_11 , діючи в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом обману та зловживанням довірою, умисно заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами громадянина України ОСОБА_6 загальною сумою 322 810 (триста двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень під приводом обіцянки сприяти ОСОБА_6 у вирішенні питання щодо його працевлаштування в органах СБ України, не будучи при цьому уповноваженою на прийняття такого рішення особою, не маючи фактичної спроможності вирішити вказане питання та не вчиняючи жодних дій у зв'язку з цим, які в подальшому протиправно привласнив, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому значної шкоди.
Таким чином, умисні та протиправні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які виразилися у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_6 загальною сумою 322810 гривень для задоволення власних потреб шляхом обману та зловживанням довірою останнього, начебто за надання сприяння ОСОБА_6 у вирішенні його питання щодо призначення на посаду в органах СБ України, кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого ІІ-го сектору І-го відділу ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області у період з 2021-2023 років проходив службу в ГУ Донецької та Луганської областей, яке дислокувалось у місті Сєверодонецьк. У лютому 2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням місце дислокації ГУ перенесено в місто Дніпро. Приблизно у вересні 2023 року до нього зателефонував його колега ОСОБА_12 , з яким він проходив службу у місті Києві у 2017 році, та попросив допомогти працевлаштувати його знайомого ОСОБА_13 на службу в органах СБУ. Зазначив, що у кожного співробітника є обов'язок привести на службу кількох кандидатів, які могли б проходити службу в органах СБУ.
Познайомившись з ОСОБА_14 (вересень 2023 року) почали з ним безпосереднє спілкування щодо його працевлаштування в органах СБУ. Спочатку попросив ОСОБА_15 написати коротку автобіографію, яку він передав керівнику для попереднього вивчення. Після цього відбулась зустріч ОСОБА_15 з керівником.
Після зустрічі з ОСОБА_14 керівник повідомив йому, щоб готував на нього документи. Весь пакет необхідних документів по ОСОБА_16 був підготовлений та переданий у кадровий відділ.
Стверджує, що за час спілкування з ОСОБА_14 по підготовці документів, у них склалися дружні відносини: вони зустрічалися, зідзвонювались. У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем часто позичав у ОСОБА_15 гроші, які намагався повертати. Скрутне матеріальне становище пояснює тим, що його заробітна плата складалась із відрядних, які виплачувались тільки після закінчення відрядження, необхідністю винаймати житло як в місті дислокації управління так і за місцем відрядження, лікування непліддя у дружини, а згодом її важкої вагітності. Не заперечує наявність заборгованості перед потерпілим у сумі вказаній в обвинувальному акті та цивільному позові.
Зазначає, що про характер дружнього спілкування з потерпілим могли б засвідчити телефонні розмови, однак, вони нажаль не збережені.
Стосовно спілкування з ОСОБА_14 про подальший хід розгляду його документів зазначив, що безпосереднього стосунку до цієї процедури у нього не було, однак, враховуючи приятельські стосунки з ОСОБА_14 , на прохання останнього, намагався з'ясувати їх долю.
Свою вину у вчиненому визнає частково, а саме, у тому що як службова особа отримував позику від потерпілого. Стверджував, що ОСОБА_17 не звертався до нього про повернення боргу. Разом з тим зазначив, що можливості погасити борг немає оскільки не отримує заробітну плату, а дружина перебуває у декретній відпустці.
Потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Миколаївської області, який проживає у м.Вишгород Київської області, військовослужбовець, розвідник сапер ВЧ НОМЕР_7 , повідомив, що з обвинуваченим ОСОБА_4 його познайомив спільний знайомий ОСОБА_18 , який запропонував його як особу, що може посприяти працевлаштуванню в СБУ.
В кінці літа 2023 року почав спілкування з ОСОБА_4 , надав йому особисті дані про себе.
13.10.2023 у м.Дніпро зустрівся з ОСОБА_4 та особою, з якою треба було пройти співбесіду. Після цього ввечері ОСОБА_4 з допомогою месенджера «WhatsApp» надіслав повідомлення з проханням позичити йому 2000грн., які скинув останньому на картку Приватбанку. Подібні прохання від ОСОБА_4 надходили протягом кількох місяців. На початку ОСОБА_4 частково повертав йому кошти, але і продовжував позичати знову. Такі відносини тривали до березня місяця 2024 року. В подальшому почав відмовляти ОСОБА_4 в отриманні коштів, на що останній став погрожувати та стверджувати, що ці кошти потрібні для того щоб сприяти працевлаштуванню. Саме тоді зрозумів, що це вимагання грошей з боку ОСОБА_4 і вирішив звернутися до правоохоронних органів. Зазначає, що за весь час спілкування з ОСОБА_4 він дійсно проходив певні етапи призначення на майбутню посаду: ВЛК, співбесіди, перевірку кадровим підрозділом тому не сумнівався в обвинуваченому.
У судовому засіданні досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення:
-рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 27.06.2024 із заявою ОСОБА_6 від 27.06.2024 про вчинення злочину;
-протоколи огляду від 26.07.2024 та від 09.09.2024 (том І, а.с.5-180). Предметом огляду є мобільний телефон марки та моделі iPhone 12 серійний номер НОМЕР_8 , IMEI: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 , який належить громадянину України ОСОБА_6 і добровільно наданий ним з метою фіксації змісту та суті повідомлень в застосунку для обміну повідомленнями та дзвінками «WhatsApp». Під час огляду вказаного мобільного телефону встановлено, що у застосунку «WhatsApp» наявні листування з абонентом, підписаним як « ОСОБА_19 » ( ОСОБА_4 ) за номером мобільного телефону НОМЕР_1 . Суть листування з вказаним абонентом зводиться до консультування потерпілого ОСОБА_6 щодо послідовності виконання ним дій для зайняття посади в органах СБУ. В подальшому від абонента «Ваня служба» надходять повідомлення з проханням переказати грошові кошти на вказані ним у повідомленні рахунки. В подальшому вимоги про перерахування коштів переходять у погрози з боку обвинуваченого, про що свідчать такі висловлювання як «просто сделай 10. Если хочеш у нас работать», «раз ти немощний у тебя не получится у нас работать» (мовою оригіналу);
-копії платіжних інструкцій та скрін-шотів про перерахування коштів ОСОБА_6 (том І, а.с.36-84);
-протокол огляду від 25.09.2024 на якому зафіксовано вилучених 19.09.2024 у ОСОБА_4 під час особистого обшуку речей та документів. Зокрема, проведеним оглядом мобільного телефону марки «Apple», моделі «iPhone 13 Рro Max» в застосунку для обміну повідомленнями та дзвінками «WhatsApp» зафіксовані спілкування стосовно ОСОБА_6 із особою, яка підписана як « ОСОБА_20 », зареєстрований за номером НОМЕР_11 , який перебуває у користуванні ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-протокол огляду від 21.09.2024, об?єктом якого є речі, предмети та документи вилучені в ході проведення 19.09.2024 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , які поміщено до сейф-пакету №3. Так, у вказаному сейф-пакеті містяться наступні речі, предмети та документи: банківська картка АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_12 ; банківська картка АТ «Універсал Банк» - Monobank № НОМЕР_13 ; сім-картка з номером мобільного телефону НОМЕР_14 ; мікро сім-картка з № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 ; флеш-носії, на одному з яких виявлено папку із назвою «Кандидат ОСОБА_6», яка створена 06 листопада 2023 року.
У папці « ОСОБА_22 » наявні файли з наступними назвами:
?1 Довідка про ОСОБА_6;
?2 Характеристика робота ОСОБА_6;
?3 Характеристика робота
ОСОБА_23 на первинну бесіду ОСОБА_6;
?5 Довідка про первинну бесіду ОСОБА_6;
?6 План поглибленого вивчення.
-Протокол огляду від 27.11.2024 (том І, а.с.72-83), предметом якого є отримана в порядку тимчасового доступу 25.10.2024 інформація від АТ КБ «Приват Банк» про рух коштів за період з 29.08.2023 по 11.10.2024 по картковому рахунку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_17 .
Проведеним оглядом встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово, починаючи з 13.10.2023 по 30.08.2024, надходили грошові кошти від громадянина України ОСОБА_6 на загальну суму 208960грн. Водночас встановлено, що ОСОБА_4 з вказаного рахунку надіслав ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 46550грн.
Отже, за період 13.10.2023 по 30.08.2024, від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 надійшли кошти на загальну суму 162410грн.
-Протокол огляду від 27.11.2024 (том І, а.с.84-92), предметом якого є отримана в порядку тимчасового доступу 28.10.2024 інформація від АТ «Універсал Банк» інформація про рух коштів за період з 09.08.2023 по 11.10.2024 по картковому рахунку № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_17 .
З аналізу вказаної інформації встановлено, що загалом на картковий рахунок АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 : РНОКПП: НОМЕР_17 , за період 08.11.2023 по 19.01.2024 надійшли грошові кошти від ОСОБА_6 на загальну суму 277 000 грн. Окрім цього, ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_17 , з належного йому карткового рахунку АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_4 , надіслав ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 60100грн.
Ураховуючи вищевикладене, на картковий рахунок АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_17 , за період з 13.10.2023 по 30.08.2024 надійшли грошові кошти від ОСОБА_6 на загальну суму 216900грн, які ОСОБА_7 витратив на особисті потреби.
-Протокол огляду від 29.11.2024 (том І, а.с.93-110), предметом якого є отримана в порядку тимчасового доступу 25.10.2024 інформація від АТ КБ «Приват Банк» про рух коштів за період з 13.10.2023 по 30.08.2024 по картковому рахунку НОМЕР_18 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_19 .
Проведеним оглядом встановлено, що ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_17 , на належні останньому банківські картки, з карткових рахунків № НОМЕР_18 та № НОМЕР_20 , що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_19 , надіслано грошові кошти загальною сумою 478 000 грн.
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_17 , з належних останньому карткових рахунків, надіслав на карткові рахунки № НОМЕР_18 та № НОМЕР_20 , що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_19 , грошові кошти загальною сумою 163 150грн.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 , з карткових рахунків № НОМЕР_18 та № НОМЕР_20 , що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_19 , отримав на належні йому карткові рахунки грошові кошти загальною сумою 314 850 грн.;
-Протокол огляду від 13.01.2025 (том І, а.с.111-115), предметом якого є отримана в порядку тимчасового доступу 30.12.2024 інформація від АТ «Ощадбанк» про рух коштів за період з 29.08.2023 по 19.12.2024 на банківському рахунку № НОМЕР_21 , що належить ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_22 .
Проведеним оглядом встановлено, що ОСОБА_4 , з належного йому банківського рахунку № НОМЕР_21 , відкритого в АТ «Ощадбанк», надіслав ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 56 500 грн.
-Протокол огляду матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42024000000000835 від 24.01.2025 за участі залученого до справи спеціаліста ОСОБА_24 . З вказаного протоколу, шляхом зіставлення інформації з банківських рахунків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_6 перераховано ОСОБА_4 грошові кошти на суму 485960грн. У свою чергу ОСОБА_4 перераховано ОСОБА_6 грошові кошти на суму 163150грн.
Таким чином різниця між сумою грошових коштів, перерахованою громадянином ОСОБА_6 на адресу громадянина ОСОБА_4 та сумою грошових коштів, перерахованою громадянином ОСОБА_4 на адресу громадянина ОСОБА_6 за період з 13.10.2023 по 30.08.2024 складає 322810,00 грн. на користь громадянина ОСОБА_6 .
-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «контроль за вчиненням злочину» від 02.09.2024;
-Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «контроль за вчиненням злочину» від 02.09.2024;
З вказаних протоколів встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.08.2024 на акаунт месенджеру «Whatsapp», який зареєстрований за особистим номером мобільного телефону НОМЕР_1 ОСОБА_4 повідомив, що намагається вирішити питання, які пов'язані із працевлаштуванням в СБ України, а саме зауважив, що домовився, ймовірно, із співробітником кадрового забезпечення про тестування та психологічне опитування на п'ятницю наступного тижня, конкретний час пообіцяв сказати за день до відповідної події.
22.08.2024 на акаунт месенджеру «Whatsapp» ОСОБА_6 , який зареєстрований за особистим номером мобільного телефону НОМЕР_2 , надійшло повідомлення від співробітника СБ України ОСОБА_4 (контакт підписаний як « ОСОБА_19 », акаунт месенджеру «Whatsapp» зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 ) з питанням, чи може ОСОБА_6 надати йому 5 тис. грн., на що ОСОБА_6 відповів, що на даний момент немає можливості. У подальшому, ОСОБА_4 почав здійснювати психологічний тиск, надсилаючи різні повідомлення та телефонуючи для того, ймовірно, щоб ОСОБА_6 якомога швидше надіслав йому вищевказану суму.
Виходячи із характеру попереднього спілкування із ОСОБА_4 , зазначений співробітник намагається під приводом оформлення як кандидата на військову службу ОСОБА_6 , отримати від нього грошові кошти, начебто, з метою вирішення питань зі співробітниками відділу кадрів та інших проблемних питань, які можуть виникнути при призначенні на посаду, погрожуючи, у разі не виконання таких умов, припиненням вивчення як кандидата на проходження військової служби в органах СБ України.
Для перечислення вищевказаних коштів ОСОБА_4 використовує банківську карту АТ «Приватбанк» № НОМЕР_3 .
23.08.2024 в присутності понятих, співробітником ГУ ВБ СБ України, згідно висунутої вимоги ОСОБА_4 , для документування протиправної діяльності вищевказаного фігуранта кримінального провадження, було отримано від свідка ОСОБА_6 його особисті грошові кошти у сумі 5 (п?ять) тисяч грн., 10 (десять) купюр, номіналом 500 (п?ятсот) грн. кожна, зафіксовано, ідентифіковано їх та вручено свідку ОСОБА_6 (протокол огляду та вручення грошових коштів від 23.08.2024)
Після чого, о 16:04:20 свідок ОСОБА_6 зайшов у відділення АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14а, та перерахував 5 (п?ять) тисяч грн. на банківську картку ОСОБА_4 та отримав відповідну квитанцію;
29.08.2024 на акаунт месенджеру «Whatsapp», який заресстрований за особистим номером мобільного телефону НОМЕР_2 , зателефонував співробітник СБ України ОСОБА_4 (контакт підписаний як « ОСОБА_19 », акаунт месенджеру «Whatsapp» зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 ) та повідомив, що попередньо домовлене ним опитування із використанням поліграфу, яке мало відбутися 30.08.24 з метою перевірки професійної придатності ОСОБА_6 для працевлаштування в СБ України, скасоване. Причиною, начебто, слугувало відрядження уповноваженого співробітника кадрового забезпечення в зону проведення бойових дій. У подальшому ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_6 , що буде намагатися якимось чином вирішити вказану ситуацію.
Ввечері цього ж дня (29.08.24) на акаунт месенджеру «Whatsapp» ОСОБА_6 , який зареєстрований за особистим номером мобільного телефону НОМЕР_2 , надійшли повідомлення від співробітника СБ України ОСОБА_4 (контакт підписаний як « ОСОБА_19 », акаунт месенджеру «Whatsapp» зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 ). У вказаних повідомленнях ОСОБА_4 під приводом, начебто, термінової необхідності вирішити особисті питання, пов'язані із здоров'ям рідних, запитав, чи може ОСОБА_6 надати йому 3 тис. грн., на що останній відповів, що на даний момент нема можливості. Крім цього, ОСОБА_4 зауважив, що у майбутньому він буде працювати разом із ОСОБА_6 та поцікавився, чи у нього є сумніви до того, що він, начебто, допомагає у працевлаштуванні.
У подальшому, ОСОБА_4 почав здійснювати на ОСОБА_6 психологічний тиск, надсилаючи різні повідомлення та телефонуючи для того, ймовірно, щоб ОСОБА_6 якомога швидше надіслав йому вищевказану суму.
Зранку 30.08.24 ОСОБА_4 знову написав в месенджер «Whatsapp» та поцікавився, чи зможе ОСОБА_6 перерахувати йому вищевказану суму.
Виходячи із характеру попереднього спілкування із ОСОБА_4 , зазначений співробітник намагається під приводом оформлення як кандидата на військову службу ОСОБА_6 , отримати від нього грошові кошти, начебто, з метою вирішення питань зі співробітниками відділу кадрів та інших проблемних питань, які можуть виникнути при призначенні на посаду, погрожуючи, у разі не виконання таких умов, припиненням вивчення як кандидата на проходження військової служби в органах СБ України.
Для перечислення вищевказаних коштів ОСОБА_7 використовує банківську карту АТ «Приватбанк» № НОМЕР_3 .
30.08.2024 в присутності понятих, співробітником ГУ ВБ СБ України, згідно висунутої вимоги ОСОБА_9 , для документування протиправної діяльності вищевказаного фігуранта кримінального провадження, було отримано від свідка ОСОБА_25 його особисті грошові кошти у сумі 3 (три) тисячі грн., 3 (три) купюри, номіналом 1000 (тисяча) грн. кожна,
- Протокол огляду від 20.09.2024 з додатками, предметами якого є фіскальні чеки про переказ грошових коштів ОСОБА_6 на банківську картку ОСОБА_4
- Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.09.2024 та відеозапис відповідної дії, на якому зафіксовано як ОСОБА_6 23.08 та 30.08.2024 приходить у відділення «Приватбанку» та здійснює переказ коштів на рахунок ОСОБА_4 ;
- Протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04.10.2024 на якому зафіксовано огляд мобільного телефону за номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , у якому міститься переписка у месенджері «Whatsapp» з ОСОБА_6 , який зареєстрований за особистим номером мобільного телефону НОМЕР_2 ;
- Лист Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях щодо надання інформації від 18.10.2024 за №78/3/1-13070дск з додатками, з якого встановлено, що майор ОСОБА_26 (НОМЕР_32), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 16.08.2021 по 28.10.2023 проходив військову службу на посаді старшого оперуповноваженого за рахунок посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 відділу головного відділу контррозвідки 3 управління (з дислокацією у м. Сєверодонецьк Луганської області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях (далі - 3 управління).
Наказом Голови СБ України від 28.10.2023 N? 1382-ОС/дск майора ОСОБА_9 зараховано у розпорядження начальника УСБУ в Закарпатській області.
Наказом начальника ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 16.11.2023 №558-ОC/дск майор ОСОБА_7 відкомандирований до УСБУ в Закарпатській області, з 19.11.2023.
Під час виконання посадових (функціональних) обов'язків, визначених посадовими інструкціями, майор ОСОБА_11 безпосередньо підпорядковувався начальнику 1 відділу головного відділу контррозвідки 3 управління полковнику ОСОБА_27 (НОМЕР_30) (відкомандирований до Департаменту захисту національної державності СБ України наказом начальника ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях
Згідно з вимогами Інструкції про порядок комплектування підрозділів, органів і закладів Служби безпеки України, затвердженої наказом СБ України від 31.10.2015 №700/ДСК, заходи з підбору, вивчення та перевірки кандидата на службу в органи СБ України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснював на той час старший оперуповноважений 1 відділу головного відділу контррозвідки 3 управління майор ОСОБА_7 (до відкомандирування в УСБУ в Закарпатській області). Подальше вивчення вказаного кандидата було доручено полковником ОСОБА_28 старшому оперуповноваженому 1 відділу головного відділу контррозвідки 3 управління майору ОСОБА_29 (НОМЕР_31).
-Лист Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях щодо надання документів ОСОБА_9 від 04.12.2024 за №58/5/1- 2816 з додатками, з яких установлено, що ОСОБА_4 (НОМЕР_32) 02.06.2016 прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та зарахований оперуповноваженим за рахунок посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах (підполковник) 1 сектору відділу захисту національної державності, з 24 травня 2016 року.
Наказом №120-ОС/дск від 23 липня 2021 року капітана ОСОБА_4 відряджено для подальшого проходження служби до Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях.
Згідно наказу Управління СБ в Закарпатській області від 04.10.2024 ОСОБА_4 зарахований у розпорядження начальника Управління за підпунктом «в» (до закриття кримінального провадження) з 19.09.2024 звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого 2 сектору 1 відділу головного відділу захисту національної державності.
Відповідно до службової характеристики ОСОБА_4 , останній зарекомендував себе професійно підготовленим співробітником. Перебуваючи на службі в органах СБ України мав ряд заохочень та дисциплінарних стягнень, у в тому числі за фактами неналежного виконання службових обов'язків, порушень військової дисципліни та зловживання алкогольними напоями. Згідно висновку за результатами проведення атестації військовослужбовця за період з травня 2016 по лютий 2021 ОСОБА_4 займаній посаді відповідає.
-Вимогу про судимість ОСОБА_4 від 10.10.2024, з якої встановлено, що останній до кримінальної відповідальності не притягався.
-Довідку КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегова» з якої встановлено, що ОСОБА_4 по медичну допомогу у вказаний заклад не звертався.
Згідно зі ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосовує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації констатує, що стороною обвинувачення доведена: подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини.
При кваліфікації дій обвинуваченого суд виходить з наступного.
Предметом шахрайства є майно, а також право на майно (див. коментар до ст. 189 КК).
Об'єктивна сторона виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо. У випадках коли для обману винний підробляє або використовує підроблений документ, потрібна кваліфікація за сукупністю статей 190 та 358 КК.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. Наприклад, винний входить у довіру до потерпілого і обіцяє йому допомогти, для чого потерпілий передає гроші, які винний привласнює.
Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі.
Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що з ОСОБА_4 він познайомився у серпні 2023 і той пообіцяв посприяти у працевлаштуванні в органи Служби Безпеки України.
ОСОБА_4 попросив його особисті документи для початку процедури оформлення в органи Служби Безпеки України та надалі сказав, що прийнято позитивне рішення щодо його кандидатури на проходження військової служби в органах СБ України і для цього потрібно прибути в м.Дніпро на співбесіду.
У жовтні 2023 він прибув до ОСОБА_4 в м.Дніпро, і останній повідомив, що його кандидатура на проходження військової служби в органах СБ України погоджена, і що далі потрібно робити він скаже додатково.
Як зазначив потерпілий, далі він пройшов військово-лікарську комісію і ОСОБА_4 сказав, що наступний етап це проходження поліграфа.
Надалі, у період з 13.10.2023 по 30.08.2024, він перерахував на вимогу ОСОБА_4 останньому грошові кошти у сумі 322810 грн. Кошти він перерахував ОСОБА_4 оскільки останній постійно їх у нього вимагав. ОСОБА_4 , коли просив грошові кошти, як правило завжди пов'язував це із питанням його ( ОСОБА_6 ) працевлаштування в органах СБУ.
При цьому, він неодноразово казав ОСОБА_4 що в нього коштів не залишилося, а тому йому важко їх знаходити, на що ОСОБА_4 казав що це потрібно, якщо він хоче працювати в органах СБУ.
Потерпілий зазначив, що зі слів ОСОБА_4 , останній не хотів і не планував віддати отримані кошти.
Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив факт отримання від потерпілого грошових коштів, зазначивши що він їх отримав від ОСОБА_6 в якості позики, як від друга і в майбутньому планував їх віддати.
Проте, така позиція обвинуваченого про бажання у подальшому повернути дані кошти потерпілому спростована дослідженими у суді доказами.
Таким чином, потерпілий, будучи в довірливих відносинах з обвинуваченим та введеним останнім в оману щодо сприяння йому у працевлаштуванні, добровільно передавав винному кошти для вирішення його матеріальних потреб, вважаючи, що це є правомірним, необхідним та вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити.
Окрім чітких, послідовних, та таких, що узгоджуються з матеріалами справи показів потерпілого ОСОБА_6 , вина ОСОБА_4 підтверджується також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так наказом начальника ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 16.11.2023 №558-ОС/дск майора ОСОБА_4 відкомандировано до УСБУ в Закарпатській області, а наказом т.в.о. начальника Управління СБ України в Закарпатській області від 01.12.2023 №382-ОС/дск -призначено старшим оперуповноваженим 2 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України в Закарпатській області.
Даний наказ доводить умисел ОСОБА_4 на вчинення інкримінованого йому злочину, а саме, що не зважаючи на переведення, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Закарпатської області, зокрема в м.Ужгороді, у період з 13.10.2023 по 30.08.2024, використовуючи належний йому номер мобільного телефону, за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», будучи обізнаним про бажання ОСОБА_6 вступити на військову службу в органи СБ України, вчиняючи при цьому психологічний тиск на останнього, неодноразово вказував на необхідність ОСОБА_6 перерахувати на належні йому банківські картки, зокрема АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_3 та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МоноБанк) за № НОМЕР_4 грошові кошти у національній та іноземній валютах, пояснюючи це необхідністю вирішення питань щодо працевлаштування останнього в органах СБ України, які в свою чергу виникають в ході тривалого і багатоетапного вивчення кандидата, одночасно погрожуючи, у разі не виконання таких вимог, буде припинено подальше вивчення ОСОБА_6 як кандидата на проходження військової служби в органах СБ України.
Дані дії ОСОБА_4 , які полягали в систематичному обмані ОСОБА_6 у період з 01.12.2023 по 30.08.2024, про те, що він нібито впливає на уповноважених службових осіб органів СБУ у питанні працевлаштування ОСОБА_6 на військову службу, повністю спростовує його твердження про дружні відносини з ОСОБА_6 .
Крім того, факт переведення ОСОБА_4 на посаду до УСБ України в Закарпатській області свідчить, про те, що при вирішенні питання по працевлаштуванню ОСОБА_6 в органах СБ України, він при цьому не був уповноваженою на прийняття такого рішення особою, і не мав можливості вирішити вказане питання.
У зв'язку з цим, у період з 01.12.2023, ОСОБА_4 не вчинив жодних дій щодо працевлаштування ОСОБА_6 в органах СБ України, а всі гроші отримані від ОСОБА_6 протиправно привласнив, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому значної шкоди.
Проте що сума коштів, яку потерпілий шляхом обману перерахував обвинуваченому, є значною для потерпілого свідчить насамперед її розмір, який стоїть майже на межі з сумою, яка становить великий розмір, передбачений приміткою ст.185 КК України; покази потерпілого, який зазначив, що для нього це великі кошти, зважаючи що його єдиним доходом є заробітна плата за місцем несення служби, а також те, що потерпілий кошти обвинуваченому часто перераховував з кредитної картки.
Протоколами оглядів телефону Айфон 12 ОСОБА_6 від 26.07.2024 та від 09.08.2024, зафіксовано переписку між ним та ОСОБА_4 , у якій чітко підтверджено, що ОСОБА_4 вимагаючи кошти від ОСОБА_6 , пов'язує це з необхідністю «пришвидшення, сприяння» процедурі працевлаштування.
У спілкуванні з потерпілим у месенджері ОСОБА_4 чинить на потерпілого психологічний тиск, фактично вимагає від нього кошти, погрожуючи тим, що потерпілий не буде проходити у органах СБУ військову службу.
Вказані факти підтверджені наступними повідомленнями від ОСОБА_4 адресовані потерпілому: «Тебя Вадим проверяет», «поудаляй последние смс», «есть возможность косар скинуть», «ОСОБА_6 можеш еще полтора, 2,5», «можеш еще 1,5? Ти к нам не передумал?», «сделай еще 1,5, скоро на медкомисию», «сделай еще 2», «ОСОБА_6 можеш еще 2 кинуть», «5 еще слабо?», «ОСОБА_6, сделай 200 доларов США, психолог попросил перекинуть», «ОСОБА_6 сделай еще 200, попроси кентов если нету», «просто сделай», «Подумай, хорошо подумай», «ОСОБА_6, сделай 10, или так или по другому, сам думай», «ти через месяц получиш 450 к подемних, как только будеш к нам засчитан», «сделай 10 сюда», «ОСОБА_6 нужно сделать», «сам поедеш и сам будеш задавать, раз так», «займи, получиш чирик доларов подьемних», «я свое слово за тебя не отдам, сори», «раз ти немощний, у тебя не получиться у нас работать, по етому правильно решил что не потянеш».
При цьому, згідно численних смс-повідомлень потерпілого вбачається, що йому скрутно і важко знаходити для ОСОБА_4 кошти, що відображено у наступних смс-повідомленнях: «у меня просто напросто уже нет и взять не укого», «я последние лаве закинул только что, больше просто нет и возможности где то взять тоже нет, я сам живу», «та у меня просто нету, сделал би если б било», «я скинул все что било», та у меня нету что кидать», «больше просто нету», «я скинул все что у меня било, нету больше что скидивать», «займи, ти уже опер СБУ в ближайшее время», «просто сделай 10, если хочеш работать», «я скинул все что било у меня, больше нету скидивать».
Про те, що грошові кошти отримані ОСОБА_4 від ОСОБА_6 потрібні були нібито для вирішення питань щодо працевлаштування ОСОБА_6 в органах СБ України, які виникають в ході тривалого і багатоетапного вивчення кандидата, то про це свідчать слова обвинуваченого «я там своими перекрою», «ОСОБА_6, сделай 200 доларов США, психолог попросил перекинуть», «ОСОБА_6 сделай до 15, я там ОСОБА_35 закину», «привет жду ответа от него», «сделай 10 уже! Там уже всьо решено, подьемние себе забираеш», «сам поедеш и сам будеш задавать, раз так», «Чирик я сегодня ОСОБА_35 пообещал, делай как знаеш», «ти нам не подходиш, я завтра ОСОБА_36 и психологу», «раз ти немощний, у тебя не получиться у нас работать, по етому правильно решил что не потянеш», «Ти сомневаешся о том что я тебя реально проталкиваю?», «разговаривал с начальником кадров у меня, сказал, что можем запускать тебя у нас, полтора-два месяца».
У свою чергу, будучи допитаний в суді ОСОБА_4 , контекст всіх даних смс-повідомлень пояснити не зміг.
Вина ОСОБА_4 підтверджується також заявою про злочин потерпілого ОСОБА_6 від 27.06.2024 відповідно до якої останній зазначив, що ОСОБА_4 висловив вимогу надати йому 10 тис. дол. США за начебто вирішення проблемних питань, які виникають при влаштуванні його на військову службу, в тому числі вирішення питань із кадровиками. У зв'язку з цим потерпілий в декілька траншів перераховував на банківський рахунок ОСОБА_4 кошти.
З метою отримати додаткові кошти, ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що кошти потрібно ще, і чим по швидше, оскільки його (потерпілого) можуть мобілізувати до лав ЗСУ.
У разі відмови від передачі додаткових коштів ОСОБА_4 пригрозив припиненням вивчення його ( ОСОБА_6 ) кандидатури на працевлаштування до органів СБУ, що в черговий раз свідчить про свідомий обман потерпілого та відсутність якого не будь дружнього характеру при перерахунку цих коштів.
Платіжними інструкціям та виписками з банківських рахунків підтверджуються факт переказу ОСОБА_6 ОСОБА_4 коштів.
Протоколами оглядів від 13.01.2025, 24.01.2025 банківських рахунків ОСОБА_4 та довідкою спеціаліста-фінансиста від 29.01.2025 підтверджено суму збитків, яка інкримінована останньому, а саме - 322810 грн.
Допитаний у суді обвинувачений, також підтвердив вказану суму коштів, зазначивши що він їх позичив і планує у подальшому віддати.
Таким чином вина ОСОБА_4 повністю підтверджена належними та допустимими доказами досліджених під час досудового слідства.
За таких обставин, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_4 ч.3 ст. 190 КК України та доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому дій, кваліфікує ці дії за ч.3 ст.190 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
В судових дебатах захисник обвинуваченого наполягав на тому, що між обвинуваченим та потерпілим в результаті співпраці по працевлаштуванню останнього виникли товариські відносини. ОСОБА_17 розумів, що ОСОБА_30 позичав у нього кошти і не мав претензій до останнього з приводу їх неповернення, про що свідчить відсутність з жовтня 2023 року по липень 2024 року спілкування. Вимоги про повернення коштів ОСОБА_17 почав висловлювати ОСОБА_31 тільки після співпраці зі співробітниками СБУ, які можливо й чинили на нього тиск з метою викриття обвинуваченого. Відтак вважає, що в діях його підзахисного відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. Однак, суд не погоджується з даним твердженням, оскільки використання винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві чи інших цивільно-правових відносинах і є характерним для зловживання довірою як одним із видів обману. У свою чергу потерпілий, будучи введеним в оману, добровільно передав обвинуваченому кошти вважаючи, що це є необхідним для вирішення питання його працевлаштування. Відповідні доводи наведені вище у мотивувальній частині рішення щодо кваліфікації дій обвинуваченого.
Стосовно можливих незаконних дій правоохоронних органів суд зазначає, що будь-яких відомостей про те, що обвинувачений чи його захисник зверталися до компетентних органів з приводу застосування недозволених методів ведення слідства, або іншим чином інформували державні органи про таке, матеріали кримінального провадження не містять, і захисником не надано, як і не наведено посилань на обставини, які заважали протягом досудового розслідування чи судового розгляду, повідомити компетентним органам про такі обставини, надавши їм можливість провести належне розслідування його заяв.
Також у судових дебатах захисник стверджує про те, що стороною обвинувачення не представлено та відповідно судом не досліджено основний доказ у справі - мобільний телефон обвинуваченого, не проведено відповідних експертиз, відтак є сумніви у доведенні вини вказаним засобом доказування. Однак, суд зазначає, що на протязі усього судового розгляду стороною захисту не заявлялось клопотання про дослідження вказаного доказу як і не заявлялось про недостовірність досліджуваної інформації, що містилась у ньому - скріншотів переписки з потерпілим. Крім того, факт спілкування з потерпілим за допомогою телефону не заперечувався і самим обвинуваченим. Про безпідставність таких доводів свідчить і те, що відповідна переписка наявна й у телефоні потерпілого, протокол огляду якого також був предметом судового дослідження.
Інші доводи сторони захисту не спростовують наведених висновків суду про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується посередньо.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до п.11 ч.1 ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
При обранні виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, викладені вище у вироку, відсутність обставин, які пом'якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання, досудову доповідь про обвинуваченого, складену органом з питань пробації, та вважає, що виправлення обвинуваченого є неможливим без ізоляції від суспільства. Відтак призначає обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.190 КК України.
У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов на суму 322810грн.
Цивільний позов мотивує тим, що він, не будучи обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_4 та його корисливі мотиви, використовуючи мобільний застосунок «Приват 24», з належних йому банківських рахунків надсилав на вищевказані банківські картки ОСОБА_4 грошові кошти, частину з яких ОСОБА_7 , з метою приховування свого злочинного умислу, а також для встановлення з ним довірчих взаємовідносин, неодноразово повертав, вказуючи при цьому, що таким чином здійснювалася перевірка його дійсних намірів проходити військову службу в органах СБ України.
За вказаних обставин, потерпілий ОСОБА_7 , у період з 13.10.2023 по 30.08.2024, перебуваючи переважно на території Закарпатської області в м.Ужгороді, ввівши його в оману, справивши на останнього враження особи, яка спроможна вирішити питання щодо його працевлаштування в органах СБ України, неодноразово даючи обіцянки допомогти працевлаштуватися в органи СБ України, умисно заволодів чужим майном, а саме добровільно переданими ОСОБА_6 грошовими коштами загальною сумою 322 810 (триста двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень, що завдало значної шкоди останньому, шляхом отримання вищевказаних грошових коштів від ОСОБА_6 на особисті банківські рахунки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МоноБанк, МФО 322001, ЄДРПОУ 21133352) за № НОМЕР_5 (банківська картка N? НОМЕР_4 ) та АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) за № НОМЕР_6 (банківська картка № НОМЕР_3 ), які ОСОБА_7 привласнив, та якими розпорядився на власний розсуд.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позови цивільних позивачів у кримінальному провадженні підлягають до задоволення в частині майнових стягнення майнової шкоди в повному обсязі, а в частині стягнення моральної шкоди - частково, з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченого встановлено протиправну поведінку ОСОБА_4 , що стверджується матеріалами кримінального провадження; встановлено наявність шкоди - заподіяння позивачам матеріальної шкоди та причинний зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками, що настали, який підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
За результатами розгляду кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена, його дії кваліфіковано щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п.8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.
Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами, яким цивільний позивач обґрунтовують свої вимоги, перебувають у причинному зв'язку з діями обвинуваченого та заподіяними потерпілому наслідками.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Підстави для застосування спеціальної конфіскації грошових коштів відсутні, оскільки такі підлягають поверненню потерпілому шляхом стягнення з обвинуваченого, відповідно до ч.6 ст.96-2 КПК України. Покарання у виді конфіскації майна судом не призначено. З огляду на викладене, арешти накладені:
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_32 від 03.10.2024 (справа №761/35079/24) на майно (речі та документи), вилучене у ході проведення 19.09.2024 обшуку в службовому кабінеті співробітника СБ України ОСОБА_4 №243 Управління Служби безпеки України в Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 3;
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_32 від 03.10.2024 (справа №761/35077/24) на майно (речі та документи), вилучене у ході проведення 19.09.2024 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_32 від 03.10.2024 (справа №761/34766/24) на майно - грошові кошти, які знаходяться на карткових рахунках ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_17 ;
- ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_33 від 30.10.2024 (справа N?761/40408/24) на транспортний засіб марки та моделі «CHRYSLER 200», д.н.з. НОМЕР_23 , яким ОСОБА_7 володіє через свою матір - ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_24 , - слід скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суму 322810грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Арешт накладений ухвалами Шевченківського районного суду м.Києва від 03.10.2024 №№761/35079/24, 761/35077/24, 761/40408/24, 761/34766/24 - скасувати.
Речові докази:
-мобільний телефон «iPhone 13 Pro Мах», серійний номер НОМЕР_25 , IMEI НОМЕР_26 , IME12 НОМЕР_27 , у чохлі чорного кольору, зі сколами та подряпинами - повернути власнику;
-банківську карту сіро-сріблястого кольору з надписами «Універсальна НОМЕР_3 UNIVERSAL»; банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_12 ; банківську картку АТ «Універсал Банк»- Monobank № НОМЕР_13 ; карта № НОМЕР_4 , відкрита в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»- повернути власнику;
блокнот у твердій обкладинці чорного кольору, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- 4 бланки блакитного кольору мобілізаційного розпорядження з мокрою печаткою Міністерства оборони України №58/5/1-36 від 01.01.24, на 8 аркушах, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- особовий рахунок УСБУ в Закарпатській області, форма 32, не таємно, від 01.01.24 N? 58/5/1-36 на 8 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- ноутбук марки «НP», модель «НP630», сірого кольору з наліпкою на кришці - повернути власнику;
- ноутбук марки «Toshiba», модель «SATELLITE A200-1YW», s/n 28289587K чорного кольору, - повернути власнику;
- банківські картки: АТ «Ощадбанк» N? НОМЕР_12 ; АТ «Універсал Банк» - Monobank № НОМЕР_28 - повернути власнику;
- сім-карту з номером мобільного телефону НОМЕР_14 ; мікро сім-картку з № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 - повернути власнику;
- флеш-носій інформації білого кольору з написом «SP 16GB»; флеш-носій інформації чорного кольору з написом «Lexar», - повернути власнику;
- рапорт ОСОБА_4 від 06.06.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- транспортний засіб марки та моделі «CHRYSLER 200», д.н.з. НОМЕР_29 , яким ОСОБА_7 володіє через свою матір - ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_24 , - вважати повернутим власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1