Справа № 301/3388/25
2/301/254/26
"10" лютого 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Гичка О.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Мелай В.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 12358 гривень.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 09.02.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1304037032586. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 1304037032586 від 09.02.2023 року із ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 грн.04.10.2023 р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №04102023/2. Згідно даного Договору факторингу 04.10.2023 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1304037032586 від 09.02.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 12358 грн., із яких : заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 8358 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 12358 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.
Ухвалою Іршавського районного суду від 02.01.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просить суд справу розглядати в їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. До суду від відповідача не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому її неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яку сповіщено про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.
Судом належними доказами та матеріалами справи встановлено, що 09.02.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Старт» № 1304037032586( а.с. 114-125).
Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі 4000 грн. 00 коп. (Чотири тисячі гривень нуль копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СТАРТ" ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (далі - «Правила»).
Відповідно до п.1.2., п. 1.3., п.1.4. Договору, сума Кредиту, вказана в п. 1.1. Договору, це кошти, які протягом строку дії Договору одночасно можуть бути у розпорядженні Позичальника.Кредитодавець надає Позичальнику кошти за Договором в сумі 4000 грн. 00 коп. (Чотири тисячі гривень нуль копійок) одразу після укладення Договору, які мають бути повернені до 24.02.2023 р. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.
Відповідно до п.1.9., п. 1.9.1. Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення Кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в наступному порядку : 1.9.1. Період строку дії Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 726,35 (Сімсот двадцять шість цілих тридцять п'ять сотих) процентів річних, що становить 1,99 (Одна ціла дев'яносто дев'ять сотих) процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Судом також встановлено, що 04.10.2023 р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №04102023/2. Згідно даного Договору факторингу 04.10.2023 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1304037032586 від 09.02.2023 року ( а.с. 129-136).
Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу №04102023/2 від 04.10.2023 ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» відступило право вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 1304037032586 від 09.02.2023, укладеним з ОСОБА_1 , сума заборгованості - 12358 грн., із яких : заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 8358 грн. ( а.с. 104).
Згідно з п.1 ч. 2 ст.11Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 599ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.ст. 526, 629ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були, передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 1078ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором № 1304037032586 від 09.02.2023 не виконала, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12358 грн., із яких : заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 8358 грн., що стверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 105-107).
З огляду на вищенаведене, ці кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Статтею 59 Конституції Українизакріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом частини 1статті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною першою статті 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).
На підтвердження надання послуг суду надано договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, додаткову угоду № 1304037032586 від 17.11.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, актом 1304037032586 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 526, , 530, 599, 610,611, 612, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 247 ч.2, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , заборгованість за Кредитним договором № 1304037032586 від 09.02.2023року у розмірі 12358 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ : 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
- позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (адреса : 07406 м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1);
- відповідач : ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 ).
Суддя Іршавського
районного суду : О. Б. Гичка