Провадження № 1-кп/243/437/2026
Справа № 243/12003/25
10 лютого 2026 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області та в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №62025050010039873 від 25 жовтня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні нікого не маючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який проходить службу на посаді майстра-номера обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №286 від 26.09.2024 старшого солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду майстра-номер обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону вказаної військової частини.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з дня зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто з 26.09.2024 старший матрос ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
Таким чином, старший матрос ОСОБА_3 є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У відповідності до ст.ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
В порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, проте, діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, старший матрос ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Старший матрос ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді майстра-номера обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 27.07.2025 (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання тимчасово переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, самовільно залишив місце служби у с-щі Черкаське, Черкаської територіальної громади, Краматорського району, Донецької області, а вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до 23.12.2025, доки самостійно не з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, де повідомив про намір далі проходити військову службу.
17 грудня 2025 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , оскільки останній бажає повернутися до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України для подальшого проходження військової служби та виконання бойових завдань.
Обвинувачений підтримав заявлене прокурором клопотання, наполягав на його задоволенні.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. До кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Також з'ясовано, що ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, йому роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України.
Судом досліджена письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , згідно якої командування військової частини не заперечує проти подальшого продовження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_3 у зазначеній військовій частині.
Враховуючи, що обвинувачений надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора.
Крім того, за положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження №62025050010039873 від 25 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 , після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Головуючий суддя ОСОБА_1