Провадження № 1-кп/243/551/2026
Справа № 243/1234/26
10 лютого 2026 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon та в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення з приміщення гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 , кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025052510001411 від 12 листопада 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кальник Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, військовослужбовця за контрактом, маскувальника 1 імітаційного відділення 1 інженерно-маскувального взводу інженерно-маскувальної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що завершити судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 до спливу терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є можливим у зв'язку із необхідністю проведення судового розгляду в повному обсязі. Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися. Неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів обумовлена відсутністю належного контролю за діями обвинуваченого в разі їх обрання та необхідністю їх виконання за місцем служби, що нівелює запобігання ризику впливу на свідків. Крім того, наявність сім'ї та позитивні характеристики в даному випадку не є підставою для звільнення обвинуваченого з - під варти, оскільки ці ж обставини існували і на час події інкримінованого злочину, а відтак вони не створюють жодних реальних запобіжників при визначенні обвинуваченим моделі поведінки та не здатні запобігти встановленим ризикам.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Встановлено, що згідно з витягом з ЄДРДР №12025052510001411 від 12 листопада 2025 року внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
13 листопада 2025 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13 листопада 2025 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 60 днів, який надалі судом був продовжений на строк до 10 лютого 2026 року включно.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Суд враховує, що даний запобіжний захід є винятковим, однак, на думку суду, без продовження застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до слідчого, суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_3 , про який йдеться в клопотанні прокурора.
У судовому засіданні прокурором доведено, що судове провадження у кримінальному провадженні №12025052510001411 від 12 листопада 2025 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що ризики, на підставі яких обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, станом на час судового розгляду цього клопотання не зменшились.
З огляду на викладене, з метою проведення повного та об'єктивного судового розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі, а також забезпечення виконання процесуальних рішень, з метою запобігання доведеним ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , а тому, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, є доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Більш м'який захід забезпечення кримінального провадження, на думку суду, не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання не підлягає до задоволення.
Крім того, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, та під час вчинення кримінального правопорушення було спричинено смерть потерпілого, суд вважає можливим не визначати розмір застави.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду.
Учасники процесу не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до такого висновку.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 складений у відповідності з вимогами КПК України.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду, відсутні.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на теперішній час утримується в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 , тому суд вважає доцільним вирішити питання про участь обвинуваченого у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Учасники судового провадження не висловили заперечень щодо проведення судового засідання режимі відеоконференції.
Положенням ч. 1 ст. 336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 197, 317-317, 336, 395 КПК України, суд -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначити до судового розгляду на 11 березня 2026 року о 10 год. 00 хв. в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області та в режимі відеоконференції.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Прокурору Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надати матеріали (письмові та речові докази), зібрані під час досудового розслідування.
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) діб з 10 лютого 2026 року по 10 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - відмовити.
Проводити судові засідання, за участю обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 .
Копію ухвали вручити прокурору, потерпілому, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_1 .
Ухвала в частині задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1