Справа № 243/1031/26
Провадження № 2/243/720/2026
про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2026 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання факту сумісного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років на час відкриття спадщини та про визнання права власності на частину квартири в порядку статті 74 СК України,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання факту сумісного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років на час відкриття спадщини та про визнання права власності на частину квартири в порядку статті 74 СК України.
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Також, відповідно до Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Тягар доказування вартості майна несе позивач. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (з урахуванням змін, внесених Постановою ВССУ N 10 від 25 вересня 2015 року).
Судом встановлено, що позивачем заявлено у позові вимогу майнового характеру - визнання спільною сумісною власністю та визнання права власності на нерухоме майно: на 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею: 35, 7 кв, м. житловою площею: 18, 00 кв. м, загальною вартістю 48000 гривень (вартість 1/2 частини даної квартири- 24000 гривень), а також на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею: 35, 00 кв. м, житловою площею- 17, 8 кв. м, вартістю- 48000 гривень (вартість 1/2 частини даної квартири- 24000 гривень), при цьому вказано ціну позову 48 000,00 грн.
На підтвердження ціни спірного нерухомого майна позивачем надано: договір купівлі-продажу від 11 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. в реєстрі №1255; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.03.2021; договір купівлі-продажу від 20 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. в реєстрі за №5505; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.09.2021.
Пунктом 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, у даному випадку судовий збір повинен бути сплачений, виходячи з вартості майна. При цьому, слід мати на увазі, що його вартістю є не його інвентарна чи договірна вартість, а дійсна вартість майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (частина 4 пункту 6), розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано у цьому населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до наданих позивачем доказів на підтвердження ціни позову вартість спірного нерухомого майна становить 48 000,00 грн. станом на 2021 рік, що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна з урахуванням існуючих ринкових цін, тому суд обґрунтовано припускає, що дійсна вартість майна є вищою. Очевидність заниження ціни позову полягає саме в істотній різниці заявленої і дійсної (ринкової) вартості спірного майна. Якщо різниця не є істотною, суд не матиме підстав для обгрунтування неправильності визначення ціни позову. Очевидність заниження ціни позову не потребує окремого обгрунтування судом цієї обставини з посиланням на докази.
Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Долучені до позовної заяви докази не містять інформації про вартість нерухомого майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.
Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.
Крім того, разом із вимогами майнового характеру про визнання права власності на майно, позивачем також заявлено вимогу немайнового характеру про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років на час відкриття спадщини. Немайнова вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, заявлена позивачем не в окремому провадженні, для якого згідно пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору складає 665,60 грн, а в позовному провадженні, де згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір має становити 1331,20грн.
Водночас позивач не був позбавлений можливості заявити вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, шляхом подання відповідної заяви в окремому провадженні, цим самим реалізувавши право на оплату судового збору за зниженою ставкою, проте добровільно й усвідомлено обрав судовий захист своїх прав та інтересів через процедуру позовного провадження.
Відтак, вимоги позовної заяви ОСОБА_1 мають бути оплачені судовим збором з застосуванням коефіцієнту 0,8 за вимоги майнового характеру про визнання права власності відповідно до ціни позову, та за вимоги немайнового характеру про встановлення факту, що має юридичне значення, який подано у позовному провадженні, з урахуванням вже сплаченого судового збору на суму 1454,00 грн., відповідно до квитанції ID: 9530-6698-6930-4416 від 22.01.2026, надавши оригінал квитанції до суду, за наступними реквізитами: UA598999980313111206000005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, перевіривши додатки до заяви суд звертає увагу позивача, що додані: договір купівлі-продажу від 11 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. в реєстрі №1255; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.03.2021; договір купівлі-продажу від 20 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. в реєстрі за №5505; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.09.2021, подекуди є у нечитаємому та не чіткому стані, що позбавляє можливості візуально сприймати інформацію та ускладнює вивчення вказаних документів.
Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.
У зв'язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175,177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання факту сумісного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років на час відкриття спадщини та про визнання права власності на частину квартири в порядку статті 74 СК України, залишити без руху для усунення недоліків.
Надати позивачу строк, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута, якщо він у зазначений строк не усуне недоліки відповідно до цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області А.О. Гончарова