Ухвала від 09.02.2026 по справі 922/2523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" лютого 2026 р. м ХарківСправа № 922/2523/22 (922/352/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Биченко А.О. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, у тому числі компенсація за невикористані відпустки у розмірі 97762,84 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 24129,01 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 14.01.2026 року по день постановлення рішення з вирахування з цієї суми податків та обов'язкових платежів при її виплаті, моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн, судові витрати, та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював у відповідача і був звільнений за власним бажанням 14.01.2026 на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільнені позивача відповідачем не був проведений остаточний розрахунок, а також не повідомлені про нараховані суми, які належать виплаті при звільненні, тому просить суд витребувати у відповідача розрахунок заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 та довідку на ім'я позивача про його роботу на ПАТ "Харківський підшипниковий завод" із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати згідно штатного розпису.

В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод".

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2026 позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 352/26 від 03.02.2026) передана на розгляд судді Міньковському С.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає, що позовну заяву слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

Проте, позивачем в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст. 163 ГПК України).

На порушення цих норм, позовна заява не містить конкретного розміру вимог із середнього заробітку та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються із визначенням конкретного періоду розрахунку.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Зважаючи на це, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак заявник не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.

Так само позивач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання майнового позову до суду позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 1,5% від суми позовних вимог, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1,5% від суми розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.

Як вбачається з поданої позовної заяви, до неї не додано доказів сплати судового збору за стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку по заробітній платі, розмір за яку відповідно до Закону України "Про судовий збір" становить 1,5% від заявленої до стягнення суми, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 328 грн.

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем подано позовну заяву до суду через Електронний кабінет, тому при розрахунку суми судового збору, яка підлягає сплаті застосовується коефіцієнт 0,8, отже позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви Ходосова М.С. подану в особі його представника адвоката Биченко А.О. без руху.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву (вх. №352/26) ОСОБА_1 подану в особі його представника Биченко А.О. залишити без руху.

2. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;

- письмово визначити конкретний розмір вимог із середнього заробітку (ціну позову) та обґрунтований (детальний) розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються із визначенням конкретного періоду (початкова та кінцева дата) розрахунку;

- подання до суду оригіналу доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Попередити заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 09.02.2026.

СуддяС.В. Міньковський