про повернення зустрічної позовної заяви
09 лютого 2026 року м. Тернопільсправа № 921/728/25
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Боровець Я.Я.,
розглянувши зустрічну позовну заяву (вх.№62 від 02.02.2026)
за позовом Почаївської Свято - Успенської Лаври, вул. Лаврська, 8, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область
до відповідача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль
про визнання недійсним розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської Лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаний 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Світланою Лужецькою.
На розгляді Господарського суду Тернопільської області перебуває позовна заява керівника Кременецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача Почаївської Свято - Успенської Лаври про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 511 943, 30 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025, для розгляду справи №921/728/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.12.2025 відкрито провадження у справі №921/728/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.01.2026.
Також, ухвалою суду від 08.12.2025 залучено до участі у справі №921/728/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Почаївську міську раду.
02.02.2026 Почаївська Свято - Успенська Лавра надіслала до суду зустрічну позовну заяву до відповідача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання недійсним розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаний 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Світланою Лужецькою.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2026, для розгляду зустрічного позову у справі №921/728/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність повернення зустрічної позовної заяви з таких підстав.
Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову (частина 14 статті 30 ГПК України).
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч.1). Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч.2). Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч.3). Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч.4).
Зустрічна позовна заява подана відповідачем в межах встановленого строку на подачу відзиву на позовну заяву.
Разом з цим, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні й ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Враховуючи викладене, зокрема і те, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, суд відзначає, що у будь-якому випадку зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом лише тоді, коли обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.
Зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 07.08.2023 у справі № 909/161/23.
Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні природного газу котельнями Почаївської Свято-Успенської лаври за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, виконаний 04.07.2025 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Світланою Лужецькою, на підставі лише статті 16 Цивільного кодексу України, тоді як вимоги за первісним позовом ґрунтуються на кримінальному провадженні №42023212030000009 від 01.03.2023.
Крім того, суд відзначає, що розрахунок оспорений позивачем у зустрічному позові є внутрішнім документом контролюючого органу - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, який лише фіксує розмір збитків (порушення) для подальшого пред"явлення претензії чи позову про відшкодування збитків, тобто є одним із основних доказів (разом з Актом перевірки, тощо), в розумінні вимог ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України та є правовою підставою для цивільно-правової відповідальності. Сам по собі такий розрахунок є індивідуальним актом (документ індивідуальної дії, який фіксує грошовий еквівалент шкоди, завданої державі) застосування норм права.
Оскарження розрахунку розміру відшкодування шкоди / збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється шляхом подання заперечень, спростування доказів поданих позивачем, клопотань про призначення експертизи, якщо розрахунок є безпідставним, завищеним або доведення помилок у розрахунку чи не відповідає Методиці.
Так, заявник посилається на статтю 16 Цивільного кодексу України, якою встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є визнання правочину недійсним.
Однак, розрахунок про відшкодування шкоди / збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря немає ознак правочину.
Отже, первісний і зустрічний позови не є взаємопов'язані і спільний їх розгляд не є доцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин. У зв'язку з чим задоволення зустрічного позову не виключить задоволення первісного позову ані повністю, ані частково, а подання такого зустрічного позову відповідачем за первісним позовом не має на меті довести саме відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
При поданні зустрічного позову позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач займає процесуальне становище позивача. При цьому, пред'являючи зустрічний позов, відповідач завжди має переслідувати одночасно дві цілі: захистити своє порушене чи оспорене право та захиститися проти вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Відповідні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.07.2025 у справі № 449/1010/22.
Матеріально-правові вимоги заявлені сторонами в первісному та зустрічному позовах спричинять необхідність дослідження та встановлення судом різних обставин і доказів, на які вони посилаються, а отже спільний розгляд зустрічного позову із первісним не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, тобто не може вважатись доцільним в розумінні частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Також, суд враховує, що зустрічний позов не містить правових підстав вказаного позову, заявник посилається тільки на статтю 19 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням вимог частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що повернення зустрічного позову не є перешкодою в доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом, в загальному порядку, не завдає істотної шкоди самому змісту права на захист та не створює прийняття процесуальних рішень, наслідком яких є неможливість реалізувати доступ до правосуддя у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Оскільки подана зустрічна позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі "Електронний суд", суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись ст.ст. 30, 173, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути зустрічну позовну заяву заявнику - Почаївській Свято - Успенській Лаврі.
2. Роз'яснити заявнику, що оскільки зустрічна позовна заява з додатками надійшла до суду в електронному вигляді в системі "Електронний суд", суд не здійснює повернення документів в паперовому вигляді.
3. Ухвалу надіслати заявнику до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання "10" лютого 2026 року (з врахуванням, що суддя Боровець Я.Я. у період з 05.02.2026 по 06.02.2026 перебував у відрядженні) та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст.255, 256 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець