про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року Справа № 915/81/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський “Райагробуд», вул. Одеська, 80, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55214 (код ЄДРПОУ 03585403)
про визнання повноважень на посаді директора припиненими, визнання тимчасовим виконувачем обов'язків директора та виключення з ЄДРЮОФОПГФ інформації
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд:
1. Визнати повноваження ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський “Райагробуд» (код ЄДРПОУ 03585403) припиненим з моменту набрання рішенням законної сили.
2. Визначити тимчасовим виконувачем обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський “Райагробуд» (код ЄДРПОУ 03585403) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як керівника (Директора) Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський “Райагробуд» (код ЄДРПОУ 03585403) та включити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як про особу, тимчасово виконуючу обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський “Райагробуд» (код ЄДРПОУ 03585403).
Позивач просить суд здійснити розподіл судових витрат.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
Учасниками ТОВ Первомайський “Райагробуд» є фізичні особи ОСОБА_1 (позивач), яка володіє часткою у розмірі 50 % статутного капіталу товариства та громадянка ОСОБА_3 , яка також володіє 50 % статутного капіталу товариства. Виконавчим органом товариства є директор товариства, який призначається та звільняється загальними зборами учасників.
Рішенням загальних зборів ТОВ Первомайський «Райагробуд», оформленим протоколом № 1 від 04.04.2018 року громадянина ОСОБА_2 призначено на посаду директора Товариства.
05.04.2023 закінчився п'ятирічний термін повноважень (04.04.2018 - 04.04.2023) директора товариства ОСОБА_2 й загальними зборами учасників товариства повноваження директора не продовжено, нового директора не обрано.
Норма ч. 12 ст. 39 Закону №2275-VIII передбачає укладення з одноосібним виконавчим органом (директором) цивільно-правового або трудового договору (контракту), проте ні до, ні після набрання чинності Закону №2275-VIII такий договір з ОСОБА_2 не укладався, що свідчить про відсутність правової підстави перебування ОСОБА_2 на посаді директора.
Оскільки повноваження директора не були продовжені й новий директор загальними зборами учасників не був обраний, зазначені у Реєстрі дані не відповідають реальному юридичному статусу відповідача та мають бути приведені у відповідність до законодавства.
Дії відповідача, який після припинення строку своїх повноважень фактично утримує контроль над діяльністю Товариства, приховує інформацію та перешкоджає доступу до документів, порушують прямо гарантовані законом корпоративні права позивача, зокрема право на інформацію та право на участь в управлінні діяльністю Товариства. Такі дії є формою зловживання корпоративними правами та створюють підстави для судового захисту шляхом припинення повноважень відповідача як директора та забезпечення можливості належного управління Товариством.
Поведінка відповідача після спливу строку його повноважень як директора є формою зловживання корпоративними правами, що порушує вимоги ст. 13, 92, 97, 99 ЦК України. Це створює визначені законом підстави для судового втручання та припинення його повноважень як виконавчого органу Товариства, з метою відновлення корпоративних прав позивача та забезпечення належного управління Товариством.
Позивач в межах захисту своїх прав як учасника Товариства не може ні реалізувати право на управління Товариством, у зв'язку з перешкоджанням відповідача в частині надання інформації щодо діяльності Товариства, щодо проведення загальних зборів учасників, щодо допуску до території, де розміщені основні засоби Товариства.
Позивач позбавлений можливості самостійно реалізувати свої корпоративні права та не має необхідної кількості голосів для проведення загальних зборів учасників товариства та прийняття рішення щодо припинення повноважень директора, строк повноважень якого закінчився та який безпосередньо перешкоджає позивачу у реалізації його корпоративних прав, укладає економічно невигідні для Товариства правочини.
Крім того, позивач зазначає про порушення прав Товариства, у зв'язку з неефективною діяльністю керівника, а саме:
- укладення відповідачем правочинів на умовах, що є явно невигідними для товариства та створюють істотні ризики заподіяння товариству значної шкоди;
- здійснення дій по відчуженню належного товариству на праві користування нерухомого майна без будь-якої економічної мети;
- передача в суборенду значних площ земельної ділянки, що забезпечує розміщення та експлуатацію основних виробничих потужностей;
- відчуження (перереєстрація) значної кількості транспортних засобів на користь афілійованої юридичної особи в умовах корпоративного конфлікту та блокування роботи загальних зборів створює об'єктивний ризик виведення активів з товариства та завдання йому істотної майнової шкоди.
Також позивач зазначає, що з огляду на сплив строку повноважень відповідача, відсутність підстав для подальшого виконання ним функцій директора та недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру щодо керівника товариства, існують правові підстави для внесення відповідних змін до Реєстру у судовому порядку.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 13, 15, 16, 92, 97, 99, 100, 116 ЦК України, ст. 24 КЗпП, ст. 5, 15, 23, 28, 30, 39, 43 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 7, 9, 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та судовою практикою.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що позивачем пред'явлено три позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір з яких має становити 9 984, 00 грн. (3 328, 00 грн. х 3). Позовну заяву сформовано в електронній формі та подано суду через підсистему “Електронний суд». Отже, судовий збір у спірному випадку становить 7 987, 20 грн. (9 984, 00 грн. х 0, 8).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України “Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).
Обов'язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).
Судом встановлено, що позивачем подано до суду платіжну інструкцію № 1.463276699.1 від 25.12.2025 на суму 7 267, 20 грн. з призначенням платежу “101 2191533608;Судовий збір за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Первомайський «Райагробуд», ОСОБА_2 , Господарський суд Миколаївської області».
Однак, при здійсненні перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що грошові кошти в сумі 7 267, 20 грн. згідно платіжної інструкції № 1.463276699.1 від 25.12.2025 сплачено по іншій господарській справі № 915/2180/25.
Таким чином, подана платіжна інструкція № 1.463276699.1 від 25.12.2025 на суму 7 267, 20 грн. не є належним доказом сплати судового збору у даній справі, оскільки сплата судового збору згідно вказаної платіжної інструкції здійснена по іншій господарській справі.
Отже, до матеріалів позовної заяви позивачем не подано доказів сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 1144/26 від 26.01.2026) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський “Райагробуд» про визнання повноважень на посаді директора припиненими, визнання тимчасовим виконувачем обов'язків директора та виключення з ЄДРЮОФОПГФ інформації залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:
- позивачу подати суду докази сплати судового збору.
4. Роз'яснити позивачу наслідки усунення недоліків:
- якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);
- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш