09.02.2026 р. Справа № 914/239/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства “УХЛ-МАШ», місто Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський завод “ЛОРТА», місто Львів
про стягнення 598 107,27 грн заборгованості.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “УХЛ-МАШ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський завод “ЛОРТА» про стягнення 598 107,27 грн заборгованості з яких 436 888,02 грн основного боргу, 75 382,16 грн штрафу, 68 715,90 грн пені, 5 647,87 грн 3% річних, 11 473,32 грн інфляційних нарахувань.
Крім того, позивач просить приймаючи рішення у справі у резолютивній частині рішення зазначити: органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати пеню 0,1% за кожний день прострочення, 3 відсотки річних та
інфляційні втрати, починаючи з 02 жовтня 2025 року та до моменту виконання судового рішення в частині сплати суми основного боргу, за формулою:
пеня: (С х 0,1%) х К = сума нарахованої пені, де:
С - несплачена сума основного боргу, визначеного цим рішенням,
К - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 02.10.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині її стягнення;
3 (три) відсотки річних:
С х (3%/Д) х К = сума нарахованих відсотків, де:
С - несплачена сума основного боргу, визначеного цим рішенням,
Д - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти,
К - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період: з 02.10.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині її стягнення;
інфляційні втрати на залишок основного боргу починаючи з 01 жовтня 2025 року та до моменту виконання судового рішення.
Ухвалою від 02.02.2026 суд залишив без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства “УХЛ-МАШ» та надав позивачу строк для усунення недоліків.
Суд в ухвалі від 02.02.2026 залишаючи позовну заяву без руху, зокрема, вказав позивачу, привести у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України зміст заявлених позовних вимог, а саме: викласти у прохальній частині позовної заяви вимогу із зазначенням сум (суму основного боргу та сум інших нарахувань), які заявляються до стягнення.
04.02.2026 в канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№3212/26), відповідно до якої представник позивача просить прийняти позовну заяву Приватного акціонерного товариства “УХЛ-МАШ» від 26.01.2026 року, що не містить недоліків, на які вказав суд, до розгляду та відкрити провадження за позовом Приватного акціонерного товариства “УХЛ-МАШ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський завод “ЛОРТА» в редакції від 26.01.2026 року. Позивач зазначив про те, що у позовній заяві міститься заголовок «Зміст позовних вимог» де вказані суми, що підлягають до стягнення.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на вказане позовна заява підлягає прийняттю до розгляду.
У позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що предметом позову є вимога майнового характеру про стягнення 598 107,27 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана справа не може бути віднесена до категорії малозначних за критерієм ціни позову.
Що стосується складності справи, то як передбачено частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі становить 598 107,27 грн, зважаючи на складність справи, зміст та характер доказів у справі, суд вважає, що справа №914/239/26 не може бути віднесена до категорії малозначних за критерієм визначеним пунктом 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 120, 121, 176, пунктом 5 частиною 2 статті 182, статтями 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства “УХЛ-МАШ», про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
3. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
5. Підготовче судове засідання призначити на 05.03.26 на 12:00 год.
6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань № 3, другий поверх.
7. Явка представників сторін у судове засідання не визнається судом обов'язковою. При цьому сторони мають виконати вимоги суду щодо подання процесуальних документів.
8. Представництво інтересів учасників справи у суді здійснюється відповідно до вимог статей 58-60 Господарського процесуального кодексу України.
9. Сторонам надати суду усі наявні у них належні та допустимі докази в підтвердження обставин зазначених у позові, відзиві, поясненні. При направленні суду документів посилання на номер справи обов'язкове. Надати суду письмово інформацію чи бажають сторони укласти мирову угоду, звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони усі наявні у них докази, на які вони посилаються у позові, відзиві, а також докази, витребувані судом та повідомити про причини їх неподання. Надати посилання на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, за наявності такої інформації у сторін.
10. Встановити відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання нормативно та документально обґрунтованого відзиву на позов із належним чином засвідченими доказами або їх оригіналами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення. У випадку подання відзиву до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами позивачу з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
11. Відповідачу - надати оригінали долучених до відзиву документів для огляду судом; повідомити суд про наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 175, пунктом 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
12. Встановити позивачу строк у 5 (п'ять) календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив, із долученням належним чином засвідчених доказів або їх оригіналів, що підтверджують обставини наведені у відповіді на відзив. У випадку подання відповіді на відзив до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами відповідачу з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
13. Позивачу - надати оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи та наявні у позивача, для огляду судом.
14. Встановити відповідачу строк у 5 (п'ять) календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення та зобов'язати відповідача у випадку подання заперечення до суду, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами позивачу з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
15. Звернути увагу сторін, на положення статей 46, 80, 169-170 Господарського процесуального кодексу України, главу 6 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано поняття, обчислення, зупинення процесуальних строків, наслідки їх пропуску, а також підстави та порядок їх поновлення чи продовження.
16. Звернути увагу учасників справи на обов'язок реєстрації у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС з 18.10.2023, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.
17. У разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, судом застосовуються процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
18. Згідно статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може у випадку ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію щодо стану розгляду справи можна отримати в такий спосіб: (032)255-03-64 - канцелярія; (032)255-04-12 - інформаційна довідка щодо руху справ; http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ - веб-сайт суду.
Суддя Сухович Ю.О.