79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.02.2026 Справа № 914/3342/25
За позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області,
до відповідача: Приватного підприємства "Швидкість світла", м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на cтороні позивача: Шевченківського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Київ,
про стягнення 20'000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: В. Гриценко,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» подано позов до Приватного підприємства «Швидкість світла» про стягнення 20'000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.10.2025 справу № 914/3342/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Подальший хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду, а також інші ухвали були надіслані позивачу та відповідачу засобами електронного зв'язку, а третій особі за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України учасники провадження повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
06.01.2026 позивач подав клопотання про долучення доказів, а 15.01.2026 - додаткові пояснення, у яких, зокрема, відзначив таке. 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада, в межах якої розташовані виробничі потужності та адміністративні будівлі Запорізької АЕС, з 02.03.2022 по теперішній час захоплена військовими формуваннями агресора та перебуває у тимчасовій окупації (згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376). 04.07.2023 о 01:21 год Запорізька АЕС втратила живлення з основної зовнішньої лінії електропередачі, напругою 750 кВ, та повідомлено про підготовку рф провокацій та можливого терористичного акту, який спричинить викид радіації на найбільшій в Європі і третій у світі за сукупною потужністю АЕС.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідач та третя особа участь повноважного представника у судові засідання не забезпечили, із заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2022 ВП «Запорізька АЕС» в добровільному порядку сплачено відповідачу кошти за товар за договором №123(6)21УК/53-121-01-21-10407 у розмірі 20000,00 грн, проте в межах зведеного виконавчого провадження № 68517235 з позивача було стягнуто кошти, які 06.07.2023, 15.11.2023, 20.12.2023 за розпорядженням державного виконавця перераховані ПП «Швидкість світла» в загальному розмірі 160 253,55 грн, а також 16 025,35 грн виконавчого збору та 400,00 грн. витрат виконавчого провадження. Стягувач, звертаючись із заявою про примусове виконання рішення суду у справі №908/342/22 не повідомив орган ДВС про здійснення боржником 18.02.2022 часткової оплати боргу за договором, а тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Аргументи відповідача.
Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, правом на подання відзиву не скористався.
Аргументи третьої особи.
Третя особа правом на подання пояснення по суті спору не скористалася.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки відповідача та третю особу було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу учасникам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка сторін у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України та відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 03.02.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
30 червня 2021 року Приватним підприємством «Швидкість світла» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» укладено договір поставки товару №123(6)21УК/53-121-01-21-10407, відповідно до умов якого ВП «Запорізька АЕС» поставлено товар на суму 152 935,20 грн з ПДВ за видатковою накладною №274 від 28.07.2021.
Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/342/22 від 13.05.2022 присуджено до стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» на користь ПП «Швидкість світла» 152 935,20 грн боргу, 1 319,85 грн 3% річних, 3 517,50 грн інфляційних втрат, 2481,00 грн судового збору.
23.06.2022 Господарським судом Запорізької області на примусове виконання ухваленого рішення у справі №908/342/22 видано відповідний наказ.
18.02.2022 ВП «Запорізька АЕС» в добровільному порядку було сплачено ПП «Швидкість світла» кошти за товар за договором №123(6)21УК/53-121-01-21-10407 (копія платіжної інструкції №3854 від 18.02.2022 на суму 20 000,00 грн, призначення платежу: ЗУ 922-VIII, Поставка автомата газованої води Еталон, пр.накл № 6/355/145 в_д 05.08.2021, дог 123(6)21УК в_д 15.06.2021 (53-121-01-21-10407) у т.ч. ПДВ - 3 333,33
31.10.2022 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70188400 щодо стягнення з ВП «Запорізька АЕС» 152 935,20 грн боргу, 1 319,85 грн 3% річних, 3 517, 50 грн інфляційних втрат, 2 481,00 грн судового збору, а також стягнення виконавчого збору в розмірі 16 025,35 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника суму мінімальних витрат 400,00 грн.
20.02.2023 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) винесена постанова про приєднання ВП №70188400 до зведеного виконавчого провадження №68517235.
В межах зведеного виконавчого провадження № 68517235 з ВП ЗАЕС стягнуто кошти, які 06.07.2023, 15.11.2023, 20.12.2023 за розпорядженням державного виконавця перераховані ПП «Швидкість світла» в загальній сумі 160 253,55 грн, а також виконавчий збір в розмірі 16 025,35 грн та витрати виконавчого провадження в розмірі 400,00 грн. 09.01.2024 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Савчуком К.П. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №70188400.
Позивач стверджує, що на дату відкриття виконавчого провадження (31.10.2022), обов'язок боржника в частині основного боргу в розмірі 20000,00 грн був відсутній. Після прийняття Господарським судом Запорізької області рішення у справі №908/342/22 інших договорів укладено не було, відтак у відповідача відсутні правові підстави утримувати отримані 20 000,00 грн як сплату заборгованості за договором №123(6)21УК/53-121-01-21-10407 в силу ст. 599 ЦК України.
АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ЗАЕС» були направлені вимоги №21-8205/28-вих від 09.08.2024 та №21-3448/28-вих від 23.04.2025 про повернення на рахунок АТ «НАЕК «Енергоатом» (філія «ВП «Запорізька АЕС») безпідставно отриманих коштів в розмірі 20000,00 грн, однак такі залишені без відповіді та задоволення.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збiльшення майна в oднiєї особи (вона набуває нові цiнностi, збільшує кiлькiсть та вартiсть належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути iз її володіння); 2) втрата майна iншою особою, тобто збiльшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна iншою особою; 3) причинний зв'язок мiж збільшенням майна в oднiєї особи i вiдповiдною втратою майна iншою особою; 4) вiдсутнiсть достатньої правової пiдстави для збільшення майна в oднiєї особи за рахунок iншої особи, тобто обов'язковою умовою є збiльшення майна oднiєї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в iншої сторони (потерпілого), а також вiдсутнiсть правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених ст. 11 ЦК України.
Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача, наприклад, понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
У доктрині цивільного права зобов'язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. «condictiocausa» - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Аналогічний висновок у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №6-3090цс15.
Як встановлено судом, відповідно до платіжної інструкції №3854 від 18.02.2022 відповідачу перерахувано грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., які, як уже відзначалося, були повторно стягнуті в межах виконавчого провадження. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем отримано та без будь-якої правової підстави у подальшому збережено грошові кошти у сумі 20000,00 грн. Доказів повернення грошових коштів у сумі 20000,00 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано.
Отже, обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 20000,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 20000,00 грн безпідставно набутих коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №6561 від 24.10.2025 на суму 2'422,40 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241. 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Швидкість світла" (79029, м. Львів, вулл.Героїв УПА, 73 в, офіс 169; ідентифікаційний код 3400907) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" (71603, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133; ідентифікаційний код 19355964) 20000,00 грн безпідставно набутих коштів та 2'422,40 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя Яворський Б.І.