вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2026 р. м. Київ
Справа № 911/3638/25
За позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс 15»,
ОСОБА_1
про стягнення 2 164 953 995,25грн
Суддя А.Р.Ейвазова
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - позивач, АТ «Ощадбанк») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс 15» (далі - відповідач 1, ТОВ «Технополіс 15»), ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, ОСОБА_1 ) та просить стягнути солідарно з відповідачів 2 164 953 995,25грн, з яких (з урахуванням заяви про усунення недоліків):
- за договором кредитної лінії від 26.06.2013 №716/31/6: 1 017 727 125,79грн - основний борг; 803 360 952,80грн - борг за процентами за період з 01.01.2014 по 25.06.2025; 10 000грн - борг за простроченою комісією; 1 190 133,37грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.03.2021 по 24.02.2022; 136 514,26грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 24.02.2022; 23,84грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за період з 26.01.2022 по 24.02.2022; 4 003 490,08грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.03.2021 по 24.02.2022; 464 353,38грн - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 24.02.2022; 165,71грн - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату комісії за період з 26.01.2022 по 24.02.2022; 6 888 311,33грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.03.2021 по 24.02.2022; 706 731,12грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 24.02.2022; 158,90грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за період з 26.01.2022 по 24.02.2022;
- за договором кредиту від 15.11.2013 №757/31/6: 24 140 584грн - основний борг; 34 424 038,58грн - борг за процентами за період з 15.11.2013 по 25.06.2025; 10 000грн - борг за простроченою комісією; 25 363,22грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.2021 по 24.02.2022; 3 600,86грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 24.02.2022; 23,84грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за період з 26.01.2022 по 24.02.2022; 66 641,73грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.2021 по 24.02.2022; 11 543,20грн - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 24.02.2022; 165,71грн - втрати від інфляції за несвоєчасну сплату комісії за період з 26.01.2022 по 24.02.2022; 147 081,32грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.2021 по 24.02.2022; 18 399,75грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 08.02.2021 по 24.02.2022; 158,90грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за період з 26.01.2022 по 24.02.2022;
- за договором кредитної лінії від 26.11.2013 №80/48-1: 159 681 640,10грн - основний борг; 110 639 836,92грн - борг за процентами за період з 25.05.2023 по 25.06.2025; 1 296 956,54грн - борг за простроченою комісією.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на не виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - ТОВ «Дієса») зобов'язань за договорами кредитної лінії від 26.06.2013 №716/31/6, 26.11.2013 №80/48-1, кредитним договором від 15.11.2013 №757/31/6 щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, за виконання яких поручилися відповідачі 1, 2 на підставі договорів поруки від: 31.07.2019 №3, 30.04.2020 №1; 21.03.2023 №55/1/23-17 22.03.2023 №55/1/23-18. При цьому, відповідачі, як стверджує позивач, не виконали відповідних зобов'язань за ТОВ «Дієса» на вимогу (т.1 а.с.1-10; т.3 а.с.81-84).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2025 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.01.2026 о 14:00, визнано явку сторін обов'язковою, зобов'язано позивача надати докази направлення відповідачу 2 копії додатків, долучених до заяви про усунення недоліків, а також встановлено строк відповідачам для подання відзиву на позов (т.4 а.с.229-232).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 1 29.12.2025 о 12:27, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.4 а.с.234-235).
Як визначено ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідачу 2 копія вказаної ухвали направлена рекомендованим поштовим відправлення №R067070705769, повідомлення про вручення якого до суду станом на момент постановлення зазначеної ухвали не надходило.
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою позивачу та відповідачу 1 29.12.2025.
30.12.2025 через систему «Електронний суд» від позивача, на виконання ухвали суду від 29.12.2025 надійшла заява, до якої долучені докази направлення відповідачу 2 заяви про усунення недоліків з додатками. Крім того, до відповідної заяви позивач долучив копію додаткового договору №8 від 15.02.2018 без зазначення причин пропущення строку, встановленого для подання доказів відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України (т.4 а.с.237).
20.01.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 19.01.2026) від відповідача 2 надійшла заява про продовження строку для подання відзиву (т.5 а.с.3-4).
21.01.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 20.01.2026), з пропущенням встановленого судом строку, відповідач 1 подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю (т.5 а.с.6-16).
Заперечуючи щодо заявлених вимог, ТОВ «Технополіс 15» вказує, що:
- в провадженні Господарського суду м. Києва, в межах справи про банкрутство розглядаються господарські справи №№910/8997/25, 910/9000/25, 910/8998/25 за позовом ТОВ «Дієса» до АТ «Ощадбанк» про визнання припиненими грошових зобов'язань зі сплати (повернення) тіла кредиту, відсотків, процентів, втрат від інфляції, неустойки та збитків за кредитними договорами від 26.06.2013 №716/31/6, 15.11.2013 №757/31/6, 26.11.2013 №80/148-1;
- боржник - ТОВ «Дієса» довгий час належним чином виконувало зобов'язання перед позивачем, однак, надзвичайні обставини та поведінка позивача призвели до того, що виконання договору стало об'єктивно неможливим;
- позивач здійснював не лише фінансування господарської діяльності ТОВ «Дієса», а діяв як стратегічний партнер, контролер і співрозпорядник діяльності компанії, що покладає на нього спільний ризик реалізації проектів для забезпечення яких укладались відповідні договори;
- війна на сході України з 2014 року, окупація територій та пов'язане з цим знищення майна, що є надзвичайними та невідворотними обставинами, які знаходились поза контролем ТОВ «Дієса», призвели до збитків, неможливості діяльності на захоплених територіях та втрату ринку збуту, платоспроможних клієнтів;
- починаючи з 2018 року фінансовий стан ТОВ «Дієса» почав покращуватися завдяки оптимізації бізнесу та реструктуризації заборгованості, на користь позивача сплачено значну частину грошових коштів за тілом кредиту та відсотками;
- через запровадження карантинних заходів робота частини магазинів зупинена, збільшились витрати, про що позивача повідомлено та ініційовано перегляд умов кредитування;
- через зволікання позивача з вчиненням необхідних юридичних дій для запуску процедури реструктуризації ТОВ «Дієса» втратило частину ринкових позицій та вигідні умови співпраці з деякими постачальниками;
- повномасштабна війна 2022 року стала катастрофічним ударом, підірвавши фінансові та матеріальні можливості через втрату значної частини майна, інфляції, втрату попиту, втрату логістичних ланцюгів імпорту техніки та запровадження державою регулювання цін та обмеження на валютному ринку, що ускладнили імпорт;
- ТОВ «Дієса» своєчасно повідомило позивача про форс-мажорні обставини та систематично інформувало про перебіг подій та збитків, вживало заходів щодо мінімізації збитків;
- позивач умисно погіршив фінансовий стан ТОВ «Дієса», оскільки затягував погодження фінансової реструктуризації, згорнув надану раніше підтримку у формі гарантів для постачальників, здійснив реалізацію (виплату) за банківськими гарантіями, в односторонньому порядку скоротив ліміт гарантій та обмежив строк їх дії, разом з тим, доклав всіх зусиль для ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компанія» в частині погашення боргу, що утворився перед цим постачальником, здійснив виплату перед цим постачальником за договором гарантії, незважаючи на заперечення та форс-мажорні обставини;
- за час чинності плану санації, який затверджений ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.03.2024 у справі №910/3368/24, ТОВ «Дієса» належним чином виконувало його умови, сплачуючи регулярні платежі на користь кредиторів;
- позивач не підтримував заходи, спрямовані на реальне відновлення платоспроможності ТОВ «Дієса», а й активно сприяв зриву процедури досудової санації;
- у зв'язку із неможливістю виконання зобов'язань перед позивачем за кредитними договорами, ТОВ «Дієса» повідомило позивача про припинення відповідних зобов'язань та звернулося до суду з відповідними позовами;
- у ТОВ «Дієса» відсутня будь-яка вина чи недбалість у невиконанні кредитного зобов'язання;
- вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів боргу за договорами є передчасними, оскільки порука має акцесорний характер і не може існувати без основного зобов'язання, отже, у разі визнання припиненими зобов'язання ТОВ «Дієса» за рішеннями суду, порука автоматично буде припинена.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2026 судом: задоволено заяву ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву та продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву до 06.02.2026 (включно) (т.5 а.с.22-26).
28.01.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 27.01.2026) від позивача, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.166 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, надійшла відповідь на відзив, у якій позивач спростовує доводи відзиву відповідача 1 та вказує, що:
- посилання відповідача 1 на судові справи №№910/8997/25, 910/9000/25, 910/8998/25 є безпідставними, оскільки відповідні справи не розглянуті та судові рішення по ним не прийняті;
- припинення зобов'язання неможливістю виконання можливе лише для зобов'язань, де предметом є індивідуально-визначена річ, яка загинула з незалежних від сторін причин, водночас, кредитор вправі вимагати повернення виконаного за договором, оскільки боржник у зазначеному випадку виявляється в положенні особи, яка безпідставно збагатилася за рахунок грошових коштів кредитора;
- наявність форс-мажорних обставин як обставин непереборної сили та їх дія жодним чином не кореспондується з положеннями ст.607 ЦК України, яка регулює припинення зобов'язань через неможливість виконання, та не можуть бути обставинами непереборної сили, що в свою чергу призвели до постійної неможливості виконання зобов'язань за договорами кредитної лінії № 716/31/6 від 26.06.2013, № 80/48-1 від 26.11.2013 та кредитним договором № 757/31/6 від 15.11.2013, укладеними між ТОВ «Дієса» та АТ «Ощадбанк»;
- позивач не був учасником процедури досудової санації, не мав права голосу на зборах кредиторів і, відповідно, не міг впливати на результати цієї процедури.
28.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшла заява про продовження строку на подання відзиву, в обґрунтування якої відповідач 1 посилається на складні життєві умови, пов'язанні з постійним відключенням світла через ворожі атаки Російської Федерації по території України.
28.01.2026 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання, якими, з підстав наведених в ухвалі від 28.01.2026: прийнято доказ поданий разом із клопотанням від 30.12.2025; з власної ініціативи продовжено строк для подання відповідачу 1 відзиву та прийнято його; прийнято відповідь на відзив; встановлені строки для подання позивачем відповіді на відзив відповідача 2 та заперечення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2026 судом: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТОВ «Дієса»; зобов'язано позивача та відповідача 1 - ТОВ «Технополіс 15» направити копії заяв по суті справи з додатками третій особі; встановлено ТОВ «Дієса» строк для подання пояснень по суті позову та відзивів; відкладено підготовче засідання на 20.02.2026 о 10:00; визнано явку учасників справиу підготовче засідання обов'язковою.
На виконання вимог ухвали суду від 28.01.2026 позивач 02.02.2026 через систему «Електронний суд» подав докази направлення третій особі заяв по суті справи з додатками.
05.02.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 04.02.2026) від відповідача 2 надійшла заява про продовження строку для подання відзиву.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що:
- після ознайомлення з матеріалами справи встановлено, що позивач надав не всі докази у підтвердження заявлених вимог, оскільки з поданого розрахунку вбачається нарахування заборгованість з комісії по гарантіях №819/31/10-20/2-1 (ЦИФРОТЕХ) від 21.03.2023, № 819/31/10-20/2-2 (БЕКО) від 21.03.2023, № 819/31/10-20/2-3 (ЕЛЕКТРОЛЮКС) від 21.03.2023, № 83/48-2/ГРСХ від 06.11.2015, № 84/48-2/ГРФС-1 від 06.11.2015, № 84/48-2/ГРФС-2 від 06.11.2015, проте такі договори не надані, що ускладнює формування позиції;
- з метою з'ясування всіх обставин направленні адвокатські запити до різних організацій, у т.ч., ТОВ «Дієса» та АТ «Ощадбанк», відповіді на які не отримані;
- у разі неотримання відповіді на адвокатські запити, відповідач 2 матиме намір заявити клопотання про витребування відповідної інформації та документів;
- ціна позову є значною, тому ОСОБА_1 має ретельно підготувати свої заперечення.
Крім того, 09.02.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 06.02.2026) від відповідача 2 надійшла заява, у якій наведені додаткові аргументи до заяви про продовження строку для подання відзиву до 20.02.2026 включно, в якій ОСОБА_1 повідомив, що ТОВ «Дієса» на адвокатський запит повідомило, що всі документи товариства перебувають в розпорядженні арбітражного керуючого, а тому продовжено строк на надання відповіді на адвокатський запит до двадцяти робочих днів. Також, ОСОБА_1 посилається на не отримання позивачем станом на 06.02.2025 адвокатського запиту в паперовій формі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача 2 - ОСОБА_1 та продовжити строк на подання відзиву з огляду на наступне.
Згідно ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Як установлено п.8 ч.2 ст.176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк на подання відзиву на позов у справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні, встановлюється судом.
Як визначено ч.2 ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2026 судом задоволено заяву ОСОБА_1 та продовжено такому відповідачу строк на подання відзиву до 06.02.2026, останнім днем строку, встановленого судом для подання відзиву, є 06.02.2026, отже, заяву про продовження встановленого судом строку подано до закінчення такого строку.
Як установлено ч.1 ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Однією із заяв по суті, як вбачається з ч.2 вказаної статті, є відзив на позов.
Разом із заявою по суті - відзивом на позов відповідач має подати докази у підтвердження заперечень згідно ч.3 ст.80 ГПК України.
Зважаючи на викладені у заяві обставини, а саме необхідність збирання доказів у спростування заявлених вимог, враховуючи встановлений процесуальним законом строк для подання доказів - разом з відзивом, значний обсяг матеріалів справи, об'єднання в одній позовній заяві вимог по декількох договорах, суд вважає за можливе продовжити такий строк, але лише до 17.02.2026 включно.
Суд вважає, що будучи обізнаним щодо заявлених вимог, відповідач - ОСОБА_1 мав можливість надати свої заперечення по суті заявлених вимог та повідомити суд, які докази не можуть бути подані ним разом із відзивом.
Так, в силу п.6 ч.3 ст.165 ГПК України відзив на позов повинен містити зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Отже, відповідач, у разі неможливості отримати докази та долучити їх до відзиву, може вказати, які докази не можуть бути подані разом із відзивом та вказати причини неможливості подання таких доказів.
Також, ч.5 ст.161 ГПК України установлено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Докази, як передбачено ч.8 ст.80 ГПК України, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, після отримання відповідей та документів на адвокатські запити, відповідач 2 має можливість надати такі докази, у разі наявності поважних причин не подання їх у встановлений строк.
При цьому, суд вважає, що до 17.02.2026 у відповідача буде достатньо часу для надання відзиву на позов та доказів, які має наразі відповідач 2 із повідомленням про докази, що не можуть бути надані у такий строк.
Задовольняючи відповідну заяву лише частково, суд враховує, що строк підготовчого провадження вже майне вичерпано і такий строк може, як установлено ч.3 ст.177 ГПК України, бути продовжено не більше ніж на 30 днів. Між тим, суд під час підготовчого засідання має вирішити ряд питань, які необхідні для вирішення спору у справі, а копії заяв по суті - відповіді на відзив. заперечення, пояснень учасники мають отримати до початку розгляду справи по суті в силу ч.4 ст.166, ч.4 ст.167, ч.4 ст.168 ГПК України. При цьому, відзив на позов, як установлено ч.8 ст.165 ГПК України, має бути отриманий іншими учасниками до першого підготовчого засідання, яке вже у даній справі відбулось.
Згідно ч.6 ст.119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву (вх.903 від 05.02.2026).
2. Продовжити ОСОБА_1 строк на подання відзиву до 17.02.2026 включно.
3. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо.
Суддя А.Р. Ейвазова