ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.01.2026Справа № 910/16152/24
За позовом Фонду розвитку підприємництва
до Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
2. Національний банк України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
представники учасників справи:
від позивача: Качан В.В.
від відповідача: Савчук О.Г.
від третьої особи на стороні позивача: Іщенко Р.А.
від третьої особи на стороні відповідача-1: Сидоренко Ю.А., Шевченко Ю.А.
від третьої особи на стороні відповідача-2: Кузьменко Ю.С.
В судовому засіданні 27.01.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва від Фонду розвитку підприємництва (далі - ФРП/Фонд, позивач) надійшла позовна заява до Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - АТ "Мегабанк", відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо включення кредиторських вимог позивача на суму 12 208 084, 04 грн. по рахунку позивача - НОМЕР_1 , що відкритий відповідачем на підставі договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9715 від 05.06.2020 (Програма фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9 %") - до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк";
2) зобов'язати відповідача здійснити задоволення кредиторських вимог позивача в позачерговому порядку (тобто без включення до будь-якої черги) та повернути грошові кошти в розмірі 12 208 084,04 грн. з ескроу рахунку позивача НОМЕР_1 на підставі вимоги позивача про задоволення вимог позивача в позачерговому порядку - шляхом перерахування коштів на рахунок позивача UA188201720355339002900708589, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для реалізації Програми фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" позивачем відкрито ескроу рахунок в АТ "Мегабанк" на підставі договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9715 від 05.06.2020. Разом із тим, 02.06.2022 Національним банком України АТ "Мегабанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних, що свідчить про недотримання відповідачем критеріїв прийнятності для участі у зазначеній Програмі, застосуванням до нього заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду (НБУ) та, відповідно, порушенням обов'язку, встановленого договором про співробітництво щодо дотримання критеріїв прийнятності для уповноваженого банку. Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути бюджетні кошти державної підтримки, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу). Проте, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у поверненні коштів було відмовлено, а кредиторські вимоги позивача по рахунку НОМЕР_1 на суму 12 208 084,04 грн. включено до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою було вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України (далі - Мінфін, третя особа-1), а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування, третя особа-2).
20.01.2025 від АТ "Мегабанк" надійшло клопотання про витребування у Фонду розвитку підприємства доказів: 1) реєстр мікро та малих підприємств № 3, що є додатком до заявки на авансування (поповнення) ескроу рахунку № 3 від 15.01.2021 року, вих. № 91-357; 2) реєстр мікро та малих підприємств направлений АТ "Мегабанк" на адресу Фонду розвитку підприємництва листом вих. № 91-5385 від 10.07.2020 року.
20.01.2025 від АТ "Мегабанк" надійшла заява про колегіальний розгляд.
20.01.2025 від АТ "Мегабанк" надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національного банку України (далі - НБУ).
21.01.2025 від АТ "Мегабанк" надійшло клопотання про витребування у Фонду розвитку підприємства договору про надання гарантії Фонду, укладеного в рамках договору № 15 про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" від 03.06.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 було відмовлено в задоволенні заяви про колегіальний розгляд АТ "Мегабанк" у справі № 910/16152/24. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання АТ "Мегабанк" про витребування доказів у даній справі, витребувано у Фонду розвитку підприємництва наступні документи: - реєстр мікро та малих підприємств № 3, що є додатком до заявки на авансування (поповнення) ескроу рахунку № 3 від 15.01.2021 року, вих. № 91-357; - реєстр мікро та малих підприємств направлений АТ "Мегабанк" на адресу Фонду розвитку підприємництва листом вих. № 91-5385 від 10.07.2020 року; - договір про надання гарантії Фонду, укладений в рамках договору № 15 про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" від 03.06.2020 року.
Також було задоволено клопотання АТ "Мегабанк" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - НБУ (третя особа-3).
20.01.2026 від АТ "Мегабанк" надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначив, що наявні на рахунку ескроу грошові кошти були передбачені для виплати на користь мікро та малих підприємств (далі - ММП), призначені для компенсації в оплату частини нарахованих банком процентів за користування кредитом та зараховано у подальшому на транзитний рахунок банку для виплат на користь ММП, що відповідає умовам укладених договорів та враховуючи умови п. 4.1, 6.2.3 договору про співробітництво робить неможливим їх повернення Фонду. Відтак, підстав для задоволення вимоги позивача про перерахування коштів у сумі 12 208 084,04 грн. з ескроу рахунку на рахунок позивача немає.
Крім того, зазначив, що спеціальним законом, яке регулює ліквідаційну процедуру банку не передбачено повернення коштів власнику рахунку в позачерговому або іншому особливому порядку, у тому числі з рахунку умовного зберігання (ескроу), а тому кредиторські вимоги позивача, зокрема, на суму 12 208 084,04 грн. було включено до сьомої черги реєстру кредиторів, а тому вони мають бути задоволенні в порядку черговості.
27.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій Фонд розвитку проти доводів відповідача заперечив, вважав їх необгрунтованими, просив позов задовольнити.
30.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наполягав на своїй позиції та просив відмовити у задоволенні позову.
11.02.2025 від третьої особи-2 (Фонд гарантування) надійшли письмові пояснення по суті справи, у якій третя особа вважала, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав, зазначених відповідачем, зокрема, кошти, які знаходились на рахунку Фонду розвитку включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів та будуть повернуті в порядку та на умовах визначених спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
21.02.2025 ФРП були надані докази, витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
У судовому засіданні по суті розгляду справи 27.01.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача (АТ "Мегабанк") під час розгляду справи по суті позов не визнав з підстав, наведених у відзиві та інших заявах по суті справи, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи-1 вважав, що позов підлягає задоволенню з підстав, зазначених позивачем.
Представники третьої особи-2 та третьої особи-3 вважали, що у позові необхідно відмовити, з підстав, зазначених відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 «Про надання фінансової державної підтримки» був затверджений Порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва (далі - Порядок), що визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку надання державної підтримки суб'єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму надання державної підтримки суб'єктам підприємництва, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків у визначених цим Порядком межах.
На виконання вказаної постанови Фондом була затверджена Програма фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%».
Відповідно до умов Порядку Програму реалізує Фонд розвитку підприємництва (далі - Фонд) через уповноважені відповідно до умов Порядку банки.
Зокрема, для участі у Програмі банки-претенденти мають надіслати на адресу Фонду розвитку, лист в довільній формі про зацікавленість в участі у Програмі (п. 2 Порядку).
З метою фактичної участі банку у Програмі в якості уповноваженого банку, такий банк має укласти з Фондом наступні договори: договір про співробітництво; договір про надання гарантії; договір рахунку умовного зберігання (ескроу) (п. 10 Порядку).
03.06.2020 між Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) та Акціонерним банком "Мегабанк" (далі - уповноважений банк) укладено договір № 15 про співробітництво за Програмою «Доступні кредити 5-7-9%», відповідно до якого Фонд надає Державну підтримку на користь позичальників за Програмою в порядку, передбаченому договором, а уповноважений банк зобов'язується вчиняти всі необхідні дії щодо виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 2.1 договору).
Державна підтримка надається Фондом з метою розвитку підприємництва, зокрема, сприяння розвитку ММП, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 3.4 Фонд з метою сплати позичальникам суми компенсації процентів за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває Ескроу рахунок в уповноваженому банку, на який перераховує кошти, призначені для реалізації програми, у сумі, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком Уповноваженого банку необхідна для виплати компенсації процентів на користь відповідних позичальників протягом наступного (за звітним) півріччям кредитування.
Після отримання Фондом з державного бюджету грошових коштів для виплати компенсації процентів, Фонд здійснює відповідне перерахування коштів на Ескроу рахунок Фонду (п. 3.4.3 договору).
Компенсація процентів надається за кредитом ММП шляхом перерахування Уповноваженим банком з Ескроу рахунку Фонду визначеної Уповноваженим банком, відповідно до умов договору, суми коштів в рахунок часткової компенсації (оплати) базової процентної ставки за кредитом ММП:
- на поточний рахунок ММП, з одночасним списанням Уповноваженим банком таких коштів з поточного рахунку ММП в оплату процентів за кредитом, наданим ММП та перерахування їх на відповідний рахунок для обліку процентів; або
- на рахунок для обліку процентів за відповідним кредитом, наданим ММП (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору у разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком критеріїв прийнятності для участі у Програмі та/або застосування до уповноваженого банку суттєвих заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов'язань за цим договором або іншими договорами, укладеними між Фондом та Уповноваженим банком в рамках реалізації Програми, Фонд має право:
- призупинити (тимчасово припинити) участь уповноваженого банку у Програмі та призупинити виплати коштів Державної підтримки через уповноважений банк для нових кредитів ММП до моменту усунення порушень; та
- вимагати негайного перерахування уповноваженим банком з Ескроу рахунку на визначений Фондом рахунок грошових коштів Державної підтримки, а саме частини суми авансування, що була перерахована Фондом відповідно до Прогнозу на вибірку уповноваженого банку, але, яка не передбачається до виплати на користь позичальників, з якими уповноважений банк вже уклав кредитні договори за Програмою станом на дату отримання відповідної вимоги Фонду.
Отже, на виконання Програми фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» та договору № 15 від 03.06.2020 про співробітництво, між Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) та Акціонерним банком "Мегабанк" (далі - банк) укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9715 від 05.06.2020 (далі - договір ескроу-рахунку), відповідно до якого банк зобов'язався відкрити Фонду рахунок, приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти отримані від Фонду для виплат компенсацій та перераховувати такі кошти (в тому числі з використанням відповідних транзитних рахунків банку) з рахунку на користь бенефіціарів для часткового погашення процентів (банку як третій особі за реквізитами бенефіціарів, які надані ним в кредитних договорах) або повернути такі кошти Фонду на умовах та за настання підстав, передбачених договором рахунку умовного зберігання (ескроу).
У відповідності до умов цього договору АТ "Мегабанк" отримав статус уповноваженого банку, через який Фонд, згідно з вимогами "Порядку надання державної підтримки суб'єктам підприємництва", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 24.01.2020 (зі змінами), має право надавати фінансову державну підтримку.
Згідно з умовами п. 3.5 договору ескроу-рахунку банк не здійснює користування коштами на рахунку. Проценти за залишками коштів на рахунку не нараховуються та не сплачуються банком Фонду.
Відповідно до п. 7.1.4 договору ескроу-рахунку при настанні підстав, визначених у цьому договорі, банк зобов'язаний перерахувати кошти з рахунку на користь бенефіціара (-ів) (банку як третьої особи за вказівкою (-ами) бенефіціара (-ів), відповідно до умов розділу 4 цього договору; повернути кошти з рахунку на інший (інші) рахунок (-ки) Фонду відповідно до наданої Фондом вимоги, у випадку наявності у Фонду права вимагати повернення таких коштів відповідно до умов цього договору та/або договору про співробітництво та/або умов діючого законодавства України.
Цей договір набуває чинності з дати укладення та діє протягом десяти років. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі інші сторони про припинення його дії не менш ніж за один місяць до закінчення строку дії цього договору (п. 11.1 договору ескроу-рахунку).
02.06.2022 рішенням №261-рш/БТ Правління Національного банку України, АТ "Мегабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
02.06.2022 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 383 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Мегабанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким вирішено розпочати процедуру виведення АТ "Мегабанк" з ринку і запровадити в ньому тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно).
03.06.2022 Фонд звернувся до тимчасового адміністратора АТ "Мегабанк" з листом за вих. № 006/89-ОС, в якому з метою збереження бюджетних коштів Державної підтримки Фонд вимагав від АТ "Мегабанк" перерахувати грошові кошти в розмірі 10 000 000,00 грн з рахунку Фонду НОМЕР_1 за наведеними у листі реквізитами.
У відповідь на вказаний лист, Фонд гарантування листом від 29.06.2022 повідомив позивача, що під час тимчасової адміністрації задоволення вкладників та інших кредиторів банку не здійснюється.
Також 19.07.2022 Фонд повторно звернувся до тимчасового адміністратора АТ "Мегабанк" із заявою про повернення бюджетних коштів Державної підтримки, в якій просив з метою збереження бюджетних коштів Державної підтримки перерахувати грошові кошти з рахунку Фонду НОМЕР_1 за наведеними у листі реквізитами.
21.07.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Мегабанк"".
Також, 21.07.2022 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації АТ "Мегабанк" строком на 3 (три) роки з 22.07.2022 по 21.07.2025.
23.08.2022 у відповідь на лист від 19.07.2022 позивача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надіслав лист № 49-8145/22 про те, що кошти, які обліковуються на рахунку умовного зберігання (ескроу) на дату початку ліквідації банку, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підлягають включенню до сьомої черги акцептованих вимог кредиторів.
Звертаючись з даним позовом, позивач вважає, що бюджетні грошові кошти Державної підтримки, що обліковуються на рахунку умовного зберігання (ескроу), не підлягають включенню до ліквідаційної маси АТ "Мегабанк", оскільки за своєю правовою природою є зобов'язаннями банку, а не його активами. Відтак, відповідач зобов'язаний на підставі п. 4.1 договору про співробітництво повернути бюджетні грошові кошти за вимогою позивача на рахунок, вказаний Фондом розвитку підприємництва.
Так, відповідно до частини 2 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює професійну діяльність на ринках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
До банківських послуг належать відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу) (пункт 2 частини 3 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Згідно із частиною 11 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги" з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.
Банки мають право надавати платіжні послуги на підставі банківської ліцензії без отримання окремої ліцензії відповідно до цього Закону. Банки надають платіжні послуги в порядку, передбаченому цим Законом та Законом України "Про банки і банківську діяльність" (частина 4 статті 10 Закону України "Про платіжні послуги").
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Згідно зі статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4--1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 5) відомості про фінансовий стан банку, боржників, які прострочили виконання зобов'язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком, а також про вимоги банку до таких боржників перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) Фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов'язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається; 8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов'язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується. Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку; 9) заміна кредитора у зобов'язанні банку не змінює черговості задоволення акцептованих вимог кредиторів, визначених статтею 52 цього Закону. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку (якщо в банку не здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Особа, яка навмисно перешкоджає доступу Фонду/уповноваженої особи Фонду до банку, його приміщень, засобів зв'язку, операційних систем, активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, інвестування тимчасово вільних коштів банку в державні цінні папери, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації в такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними з банком особами, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними з банком особами; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом; 11) вимоги за інструментами з умовами списання/конверсії. Вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними. Фонд має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), завдану банку, зазначених у частинах п'ятій та десятій цієї статті, з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, у разі наявності вимог кредиторів, зазначених у пунктах 1-8 цієї частини, крім вимог за субординованим боргом та вимог кредиторів, які є пов'язаними з банком особами. Фонд має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), завдану кредиторам, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення процедури ліквідації, - у випадку припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи (частина 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Оплата витрат банку, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами), проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом. До таких витрат, зокрема, належать: 1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку; 2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку; 3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку; 4) витрати на проведення аудиту; 5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень; 6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; 7) витрати Фонду, пов'язані з здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (частина 2 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду. Ціна майна, на яке звертається стягнення як на предмет забезпечення, переданий сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу на виконання їхніх зобов'язань за такою угодою, під час виконання нетто-зобов'язання, визначеного відповідно до статті 54-1 цього Закону, а також порядок звернення стягнення на такий предмет забезпечення визначаються угодою щодо ліквідаційного неттінгу, відповідно до якої здійснюється такий ліквідаційний неттінг. У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані Фондом, спрямовуються на позачергове погашення вимог заставодержателя, але не більше суми акцептованих вимог, визначених відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 цього Закону, що забезпечені таким майном (активами). Сума до перерахування заставодержателю зменшується на суму витрат Фонду, розрахованих відповідно до нормативно-правових актів Фонду. У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом (частина 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора (частина 4 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
У разі виявлення шкоди (збитків), завданої банку, Фонд звертається з вимогою про відшкодування на користь Фонду шкоди (збитків), завданої банку, до: пов'язаної з банком особи та/або іншої особи, рішеннями, діями (в тому числі вчиненими правочинами, операціями, укладеними договорами) та/або бездіяльністю якої завдано шкоди (збитків) банку; та/або пов'язаної з банком особи, та/або іншої особи, яка внаслідок таких рішень, дій (в тому числі правочинів, операцій, договорів) або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду (частина 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Керівники, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначені відповідно до закону, під час тимчасової адміністрації або ліквідації зобов'язані надати Фонду у порядку, встановленому Фондом, інформацію про все належне їм майно (активи) та зобов'язання. У разі ненадання інформації особами, визначеними в абзаці першому цієї частини, Фонд звертається з такими вимогами до суду. Вимоги Фонду про надання інформації про все майно (активи) та зобов'язання забезпечуються накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно осіб, до яких вони заявлені, та/або забороною вчиняти певні дії у порядку забезпечення позову. Заходи забезпечення позову діють до моменту добровільного виконання вимог Фонду або виконання рішення суду про надання інформації про все майно (активи) та зобов'язання у встановленому законодавством порядку. Фонд має право звернутися до суду з вимогами зобов'язати інших осіб, визначених частиною п'ятою цієї статті, крім тих, що визначені абзацом першим цієї частини, розкрити інформацію про все майно (активи) та зобов'язання. Особи, зазначені у частині п'ятій цієї статті, у разі, якщо шкоду (збитки) було завдано внаслідок спільного прийняття рішення, вчинення спільної дії чи бездіяльності, несуть солідарну відповідальність. У разі невиконання вимог про відшкодування шкоди (збитків) особами, визначеними у частині п'ятій цієї статті, Фонд звертається до суду про відшкодування шкоди (збитків). Вимоги Фонду про відшкодування шкоди (збитків) можуть забезпечуватися накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно осіб, до яких вони заявлені, та/або шляхом застосування інших заходів забезпечення у порядку забезпечення позову. Якщо підставами для пред'явлення Фондом вимог про відшкодування шкоди (збитків), зокрема, стали дії пов'язаних з банком осіб, направлені на приховування реального фінансового стану банку, у тому числі систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності щодо операцій з пов'язаними з банком особами, які були вчинені протягом трьох місяців до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вчинені пов'язаними з банком особами правочини, визнані нікчемними, та/або правочини, визнані недійсними у встановленому порядку, або якщо шкода (збитки) виникла внаслідок вчинення пов'язаними з банком особами дій, передбачених пунктами 1-10 частини восьмої цієї статті, ці підстави є достатніми для суду для прийняття рішення про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно осіб та/або заборону вчиняти певні дії особам, до яких Фондом заявлені вимоги, у межах суми пред'явлених вимог, якщо інші обставини не встановлені в судовому порядку. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви Фонд повинен пред'явити позов протягом 30 робочих днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина 6 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Право на звернення до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) з позовом про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, у разі наявності умов, визначених частиною першою цієї статті, виникає у Фонду з моменту виявлення рішень, дій чи бездіяльності, якими завдано шкоди (збитків) банку та/або його кредиторам, виявлення осіб, які брали участь у прийнятті таких рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та/або отримали від них майнову вигоду, а також встановлення розміру заподіяної шкоди (збитків). Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність) (частина 7 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Шкода (збитки), завдана рішеннями, діями чи бездіяльністю осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, відшкодовується у разі, якщо такі рішення, дії (враховуючи дії, що відповідають ознакам ризикової діяльності) або бездіяльність прийняті або вчинені з порушенням законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, та якщо шкода (збитки) виникла внаслідок: 1) вчинення правочинів (у тому числі договорів), які є нікчемними на підставі частини третьої статті 38 цього Закону; 2) недотримання особами, зазначеними у частині п'ятій цієї статті, обов'язку діяти в інтересах банку та його кредиторів, добросовісно і розумно та/або не перевищувати своїх повноважень; 3) порушення заборон та/або вимог, встановлених законодавством, у тому числі Законом України "Про банки і банківську діяльність", щодо угод із пов'язаними з банком особами або в інтересах пов'язаних з банком сторін, або на користь таких осіб; 4) купівлі недержавних цінних паперів та/або інших фінансових інструментів з порушенням вимог, встановлених Національним банком України; 5) надання банком власних активів (майна) в забезпечення (застава, порука, гарантія, притримання, право довірчої власності тощо) виконання зобов'язань третіх осіб перед їх кредитором у порядку, іншому, ніж здійснення операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", крім майна (активів), переданого (переданих) як забезпечення виконання зобов'язань перед Національним банком України або для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем; 6) незабезпечення банком контролю за цільовим використанням позичальниками кредитних коштів; 7) зміни графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісійних винагород, черговості платежів) за кредитним договором та договором забезпечення, які були здійснені з порушенням вимог законодавства; 8) необґрунтованого зменшення та/або звільнення боржника від сплати нарахованих за активними операціями процентів та інших винагород; 9) безпідставного припинення прийнятного забезпечення перед банком за правочином або його заміни на менш ліквідне забезпечення; 10) операцій, вчинених банком всупереч обмежень, встановлених Національним банком України, в тому числі з пов'язаними з банком особами (частина 8 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Фонд набуває прав потерпілого в кримінальних провадженнях, порушених стосовно зазначених у цій статті осіб, після завершення ліквідації банку. Кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, зазначених у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків). Припинення банку як юридичної особи не є підставою та не призводить до закінчення чи припинення процесів, позовів чи проваджень, що були ініційовані відповідно до цієї частини Фондом, та не є підставою для звільнення від відповідальності та/або припинення відповідальності осіб, проти яких такі процеси, позови чи провадження були ініційовані. Усі вимоги Фонду у зв'язку із такими процесами, позовами або провадженнями, у тому числі всі вимоги про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної кредиторам (колишнім кредиторам) банку, не припиняються з припиненням банку (частина 9 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Фонд або уповноважена особа Фонду, діючи від імені та в інтересах банку як інвестора, має право ініціювати процеси, позови чи провадження (цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні) у будь-яких судах та/або арбітражах належної юрисдикції (в тому числі в іноземних та міжнародних судах), у тому числі арбітражні чи інші процеси проти держав відповідно до міжнародних договорів України, у тому числі міжнародних договорів про заохочення та взаємний захист інвестицій, щодо шкоди (збитків), що була заподіяна банку фізичними чи юридичними особами (приватного чи публічного права) та державами, внаслідок: прямої чи непрямої націоналізації або експропріації майна (інвестицій) банку, здійснення щодо таких інвестицій заходів, що за наслідками дорівнюють експропріації; реквізиції, руйнування, заподіяння шкоди або знецінення майна (інвестицій) банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень або інших подібних дій. Кошти, одержані в результаті зазначених у цій частині процесів, позовів та проваджень, включаються до ліквідаційної маси банку, а в разі надходження таких коштів після затвердження ліквідаційного балансу спрямовуються на задоволення вимог кредиторів банку, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, у черговості та порядку, визначених частинами першою та четвертою цієї статті, після відшкодування витрат Фонду на ведення таких процесів, позовів та проваджень, а також усіх пов'язаних з ними виконавчих процесів (частина 10 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
У разі якщо за випуском облігацій призначено адміністратора, виплати, отримані у ході процедури ліквідації банку, який має зобов'язання за такими облігаціями, розподіляються між власниками цих облігацій у порядку, встановленому Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (частина 11 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Визначаючи характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Як вже зазначалось, 03.06.2020 між Фондом розвитку підприємництва та АТ "Мегабанк" був укладений договір № 15 про співробітництво за Програмою «Доступні кредити 5-7-9%», відповідно до якого Фонд надає державну підтримку на користь позичальників за Програмою в порядку передбаченому договором, а уповноважений банк зобов'язується вчиняти всі необхідні дії щодо виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з пунктом 3.4 договору Фонд розвитку підприємництва, з метою сплати позичальникам суми компенсації процентів за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває Ескроу рахунок в уповноваженому банку, на який перераховує кошти, призначені для реалізації програми, у сумі, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку, необхідна для виплати компенсації процентів на користь відповідних ММП протягом наступного (за звітним) півріччям кредитування.
На виконання Програми фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» та договору № 15 від 03.06.2020 про співробітництво, між Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) та Акціонерним банком "Мегабанк" (далі - банк) укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9715 від 05.06.2020 (далі - договір ескроу-рахунку), відповідно до якого банк зобов'язався відкрити Фонду розвитку підприємництва рахунок, приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти отримані від Фонду розвитку підприємництва для виплат компенсацій та перераховувати такі кошти (в тому числі з використанням відповідних транзитних рахунків банку) з рахунку на користь бенефіціарів для часткового погашення процентів (банку як третій особі за реквізитами бенефіціарів, які надані ним в кредитних договорах) або повернути такі кошти Фонду розвитку підприємництва на умовах та за настання підстав, передбачених договором рахунку умовного зберігання (ескроу).
Згідно з п. 3.5 договору ескроу-рахунку банк не здійснює користування коштами на рахунку. Проценти за залишками коштів на рахунку не нараховуються та не сплачуються банком Фонду.
Поняття договору рахунка умовного зберігання визначено параграфом 2 глави 72 Цивільного кодексу України.
Так, частиною 1 статті 1076-1 ЦК України передбачено, що за договором рахунка умовного зберігання (ескроу) банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнту (володільцю рахунка), грошові кошти, отримані від володільця рахунка та/або від третіх осіб, та перераховувати такі кошти особі (особам), вказаній володільцем рахунка (бенефіціару або бенефіціарам), а в разі надання бенефіціаром письмової вказівки банку - особі (особам), вказаній бенефіціаром, якщо це передбачено відповідним договором, або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
Аналіз змісту частини 1 статті 1076-1 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір рахунка умовного зберігання (ескроу) є змішаним та містить ознаки як договору комісії, так і договору зберігання.
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об'єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл.
Аналіз змісту Глави 13 ЦК України, яка визначає зміст і поняття речей та майна, дає підстави дійти висновку, що гроші (грошові кошти) є майном, як особливим об'єктом цивільних прав. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/28502/14, від 25.11.2020 у справі № 905/1834/18 (905/132/20).
Згідно із частиною 1 статті 1076-6 ЦК України звернення стягнення та (або) накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), за зобов'язаннями банку, в якому відкрито рахунок (в тому числі у разі його ліквідації), не допускається, крім суми грошових коштів на рахунку, яку банк має право утримати як винагороду станом на дату звернення стягнення або накладення арешту згідно з договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
Таким чином, враховуючи положення частини 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини 1 статті 1076-6 ЦК України суд доходить висновку, що кошти, які розміщені на рахунку умовного зберігання (ескроу), не включаються до ліквідаційної маси банку.
Натомість, відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.
При цьому, частиною 4 статті 1076-2 Цивільного кодексу України передбачено, що договір рахунка умовного зберігання (ескроу) може передбачати підстави, за настання яких вся сума, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), або її частина підлягає поверненню володільцю рахунка.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.1 договору про співробітництво у разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком критеріїв прийнятності для участі у Програмі та/або застосування до уповноваженого банку суттєвих заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов'язань за цим договором або іншими договорами, укладеними між Фондом розвитку підприємництва та уповноваженим банком в рамках реалізації Програми, Фонд розвитку підприємництва має право вимагати негайного перерахування уповноваженим банком з Ескроу рахунку на визначений Фондом розвитку підприємництва рахунок грошових коштів державної підтримки, а саме частини суми авансування, що була перерахована Фондом розвитку підприємництва відповідно до Прогнозу на вибірку уповноваженого банку, але, яка не передбачається до виплати на користь позичальників, з якими уповноважений банк вже уклав кредитні договори за Програмою станом на дату отримання відповідної вимоги Фонду розвитку підприємництва.
Згідно із пунктом 7.1.4 договору ескроу-рахунку при настанні підстав, визначених у цьому договорі, банк зобов'язаний перерахувати кошти з рахунку на користь бенефіціара (-ів) (банку як третьої особи за вказівкою (-ами) бенефіціара (-ів), відповідно до умов розділу 4 цього договору; повернути кошти з рахунку на інший (інші) рахунок (-ки) Фонду розвитку підприємництва відповідно до наданої Фондом розвитку підприємництва вимоги, у випадку наявності у Фонду розвитку підприємництва права вимагати повернення таких коштів відповідно до умов цього договору та/або договору про співробітництво та/або умов діючого законодавства України.
Суд також враховує, що ст. 1076-8 ЦК України передбачає повернення володільцеві рахунка грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу) навіть у разі ліквідації банку.
Отже, обов'язок банку повернути кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), передбачено положеннями спеціального закону (статтею 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), параграфом 2 глави 72 Цивільного кодексу України та умовами договору (пункт 4.1 договору про співробітництво), укладеного між сторонами.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, перевіривши доводи сторін, та представлені у справі докази, дійшов висновку про те, що у відповідача виник обов'язок повернути позивачу кошти, що знаходились на рахунку умовного зберігання (ескроу) НОМЕР_1.
Більше того, суд зазначає, що грошові кошти в сумі 12 208 084,04 грн., які обліковуються на рахунку умовного зберігання (ескроу) в АТ "Мегабанк" є бюджетними коштами, мають цільове призначення та були перераховані позивачем на виконання Програми фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», відтак, віднесення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва по рахунку НОМЕР_1 на суму 12 208 084,04 грн. до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів з огляду на зазначене вище, є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, перевіривши доводи учасників провадження, дійшов висновку, що в силу положень ст. 1076-6 ЦК України на бюджетні грошові кошти, які знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу) не може бути накладено арешт за зобов'язаннями банку, в якому відкрито рахунок (в тому числі у разі його ліквідації), а також приймаючи до уваги те, що грошові кошти, розміщені на рахунку ескроу не підлягають включенню до ліквідаційної маси банку, який ліквідується, бюджетні грошові кошти Державної підтримки в розмірі 12 208 084,04 грн., розміщені на рахунку ескроу НОМЕР_1 не можуть бути включені до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк" та підлягають позачерговому поверненню позивачу шляхом перерахування на рахунок, вказаний Фондом розвитку підприємництва у прохальній частині позову.
Отже, позовні вимоги Фонду розвитку підприємництва про: визнання протиправними дії відповідача щодо включення кредиторських вимог позивача на суму 12 208 084,04 грн. по рахунку позивача - НОМЕР_1 , що відкритий відповідачем на підставі договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9715 від 05.06.2020 (Програма фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9 %") - до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Мегабанк", а також про зобов'язання відповідача здійснити задоволення кредиторських вимог позивача в позачерговому порядку (тобто без включення до будь-якої черги) та повернути грошові кошти в розмірі 12 208 084,04 грн. з ескроу рахунку позивача НОМЕР_1 на підставі вимоги позивача про задоволення вимог позивача в позачерговому порядку - шляхом перерахування коштів на рахунок позивача UA188201720355339002900708589, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві, є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення кредиторських вимог позивача на суму 12 208 084,04 грн. по рахунку Фонду розвитку підприємництва - НОМЕР_1 , що відкритий Акціонерним товариством "Мегабанк" на підставі договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 9715 від 05.06.2020 (Програма фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%") - до сьомої черги затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Мегабанк".
3. Зобов'язати Акціонерне товариство "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити задоволення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва в позачерговому порядку (тобто без включення до будь-якої черги) та повернути грошові кошти в розмірі 12 208 084,04 грн. з ескроу рахунку Фонду розвитку підприємництва НОМЕР_1 на підставі вимоги Фонду розвитку підприємництва про задоволення вимог Фонду розвитку підприємництва в позачерговому порядку - шляхом перерахування коштів на рахунок позивача UA188201720355339002900708589, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 09804119) на користь Фонду розвитку підприємництва (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 21662099) судовий збір в сумі 148 919 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн 41 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 лютого 2026 року.
Суддя О.В. Котков