ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.02.2026Справа № 910/13786/16 (910/6940/24)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича
до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код: 26547581)
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача
1. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді Естейт" (ідентифікаційний код 44432065)
3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В.
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача
4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Авточист Плюс"
5. ОСОБА_2
6. Головне управління ДПС у м. Києві
про визнання правочинів недійсними
в межах справи № 910/13786/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЗЕРНОПРОМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (ідентифікаційний код 38497783)
про банкрутство
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог з якими пов'язується можливість визнання договорів іпотеки недійсними, ліквідатор вказує, що дані правочини укладені директором ТОВ "Гросер" з перевищенням повноважень без згоди уповноваженого органу управління Товариства - Загальних зборів учасників (з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024).
2. Стислий виклад позиції відповідача
У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що твердження ліквідатора про наявність у ТОВ "ГРОСЕР" зобов'язань перед кредитором ТОВ "ПРОДЗЕРНОПРОМ" та ОСОБА_3 є безпідставними оскільки іпотечний договір був укладений 25.12.2013, і на той час у ТОВ "ГРОСЕР" не існувало прострочених кредиторських зобов'язань перед ТОВ "ПРОДЗЕРНОПРОМ" та ОСОБА_3 . Наведене питання було досліджене судом апеляційної інстанції у справі № 910/13786/16 (910/10992/22) та встановлено, що матеріали справи не містять жодного доказу, що оспорювані правочини, було вчинено боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед іншими кредиторами та з наміром приховання (виведення) від них своїх актів. При цьому, ліквідатором не наведено, які саме докази на його думку не були досліджені судом.
У зв'язку з чим, відповідач вказує, що не можуть бути застосовано наведені ліквідатором правові позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо посилання ліквідатора на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, то відповідач відзначає, що ліквідатор звернувся до суду перебуваючи у процедурі банкрутства, і обґрунтовував свій позов нормами Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України про Банкрутство, а відтак посилання на норму ст. 228 Цивільного кодексу "Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства" є необґрунтованою та не підтвердженою жодними доказами, що і було встановлено судом апеляційної інстанції.
Крім того, у поданому відзиві відповідач просить застосувати строк позовної давності відносно позовної вимоги про визнання недійсною окремої частини правочину (господарської угоди), а саме: листа ТОВ "Гросер" від 22.05.2015 вих. №22-05/15.
3. Процесуальні дії у справі
03.06.2024 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" арбітражний керуючий Кравченко Р.М. звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код: 26547581), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді Естейт" (ідентифікаційний код 44432065) про визнання правочинів недійсними, в якому просив суд:
- визнати недійсним правочин (господарську угоду), а саме іпотечний договір від 25.12.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В, за реєстровим № 13045, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (код ЄДРПОУ 38497783) та Акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581).
- визнати недійсним правочин (господарську угоду), а саме іпотечний договір від 31.07.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В, за реєстровим № 4047, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (код ЄДРПОУ 38497783) та Акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581);
- визнати недійсною окрему частину правочину (господарської угоди), а саме: лист Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (код ЄДРПОУ 38497783) від 22.05.2015 року вих. № 22-05/15.
Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2024 позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" арбітражного керуючого Кравченка Р.М. до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді Естейт" (ідентифікаційний код 44432065) про визнання правочинів недійсними передано судді Омельченку Л.В. для розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13786/16 (910/6940/24) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" арбітражного керуючого Кравченка Р.М. до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", треті особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді Естейт" (ідентифікаційний код 44432065) про визнання правочинів недійсними у межах справи № 910/13786/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР"; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.06.2024 від АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшов відзив на позов.
19.06.2024 від АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшла заява про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 року закрито провадження у справі №910/13786/16 (910/6940/24) за позовом ліквідатора ТОВ "Гросер" арбітражного керуючого Кравченка Р.М. до АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про визнання правочинів недійсними.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі №910/13786/16(910/6940/24) задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 року про закриття провадження у справі №910/13786/16(910/6940/24) в частині вимог арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича про визнання правочинів недійсними з підстав їх підписання директором ТОВ "Гросер" з перевищенням повноважень без згоди вищого органу товариства - скасовано; справу №910/13786/16(910/6940/24) в скасованій частині направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 року про закриття провадження у справі №910/13786/16(910/6940/24) в частині вимог арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича про визнання правочинів недійсними з підстав їх фраудаторності - залишено без змін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/13786/16 (910/6940/24) передано для розгляду судді Яковенко А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято до свого провадження справу № №910/13786/16 (910/6940/24) в скасованій частині; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
27.01.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи із викликом сторін та клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточист плюс", ОСОБА_2 та Головне управління ДПС у місті Києва в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
10.02.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява/відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а також, надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Верховного Суду Касаційного господарського суду у справі №№ 910/13876/16 (910/6940/24) про витребування вказаних матеріалів справи у зв'язку із надходженням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 зупинено провадження у справі № 910/13786//16 (910/6940/24) до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 20.03.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі № 910/13786/16 (910/6940/24) залишено без змін.
Матеріали справи №910/13786/16 (910/6940/24) повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 поновлено провадження у справі № 910/13786/16 (910/6940/24); призначено підготовче засідання у справі №910/13786/16 (910/6940/24) на 16.06.2025.
16.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та клопотання про витребування доказів.
Судове засідання, призначене на 16.06.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 призначено підготовче засідання на 11.08.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Авточист Плюс", ОСОБА_2 Головне управління ДПС у м. Києві, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову С.В., в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на 08.09.2025; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову С. В. матеріали нотаріальних справ щодо посвідчення наступних правочинів: іпотечний договір від 25.12.2013, укладений між боржником та АТ "Укрбудінвестбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., за реєстровим № 13045; іпотечний договір від 31.07.2014, укладений між боржником та АТ "Укрбудінвестбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., за реєстровим №22-05/15.
08.09.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 самовідвід судді Яковенко Анни Валеріївни від розгляду справи №910/13786/16 (910/6940/24) задоволено. Справу № 910/13786/16 (910/6940/24) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581) про визнання правочинів недійсними передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/13786/16 (910/6940/24) передано на розгляд судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 прийнято справу № 910/13786/16 (910/6940/24) в скасованій частині до свого провадження. Призначено підготовче засідання на 27.11.2025.
У судовому засіданні 27.11.2025 суд ухвалив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 05.02.2026 та відповідно ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 призначено справу до розгляду по суті на 05.02.2026.
У судовому засіданні 05.02.2026 ліквідатора підтримав позовні вимоги та просив суд про задоволення позову.
Представник відповідача та представник третьої особи-1 заперечили щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 05.02.2026 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
25.12.2013 між ТОВ "ГРОСЕР" (іпотекодавець, Банкрут) та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (іпотекодержатель, Банк) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В, за реєстровим №13045.
Відповідно до іпотечного договору Банкрут є майновим поручителем:
- ТОВ "НВК НРУПП" по кредитному договору №LV/U/04-0253 від 25 грудня 2013 року, укладеного між ТОВ "НВК НРУПП" та АТ "Укрбудінвестбанк",
- ТОВ "ДОБРОДІЯ ФУДЗ" по кредитному договору №LV/U/04-0254 від 25 грудня 2013 року, укладеного між ТОВ "ДОБРОДІЯ ФУДЗ" та АТ "Укрбудінвестбанк",
- ТОВ "Авточист плюс" по кредитному договору №LV/U/04-0255 від 25 грудня 2013 року, укладеного між ТОВ "Авточист плюс" та АТ "Укрбудінвестбанк".
Згідно п. 1.2 іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передав в іпотеку:
- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11;
- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська будинок № 11 (колишня вулиця Броварська, 7);
- земельну ділянку, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані у 1.2.2 іпотечного договору, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська будинок № 11.
03.06.2014 між ТОВ "ГРОСЕР" та АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" укладено договір про внесення змін №1 до іпотечного договору, посвідченого Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25 грудня 2013 року за реєстровим номером 13045, відповідно до якого внесено зміни до вищезазначеного іпотечного договору, а саме виключивши з договору ТОВ "ДОБРОДІЯ ФУДЗ".
24.12.2014 між ТОВ "ГРОСЕР" та АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" укладено договір про внесення змін №2 до іпотечного договору, посвідченого Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25 грудня 2013 року за реєстровим номером 13045, який вніс зміни до вищезазначеного іпотечного договору, а саме вказавши строк погашення заборгованості до 24.12.2015 за кредитними договорами №LV/U/04-0253 від 25 грудня 2013 року та №LV/U/04-0255 від 25 грудня 2013 року.
Крім того, відповідно до іпотечного договору від 31.07.2014 укладеного між ТОВ "ГРОСЕР" (іпотекодавець) та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (іпотекодержатель), посвідченого Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4047, ТОВ "ГРОСЕР" виступило майновим поручителем ТОВ "Продзернопром" за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22 липня 2014 року, укладеного між ТОВ "Продзернопром" та АТ "Укрбудінвестбанк".
Однак, в зв'язку із складним фінансовим становищем ТОВ "Авточист плюс", як і ТОВ "НВК НРУПП", належним чином зобов'язання по кредитних договорах №LV/U/04-0253 та №LV/U/04-0255 від 25.12.2013 не змогли виконати, чим порушили умови відповідних кредитних договорів.
У зв'язку з чим, Банк звернувся до ТОВ "Продзернопром" та ТОВ "Авточист плюс" з вимогами про погашення заборгованості №363 від 02.04.2015 та №365 від 02.04.2015, в яких зазначено, що у зв'язку з несвоєчасним погашенням відсотків та кредиту наявна прострочена заборгованість, у зв'язку з чим відповідно до п.2.16 кредитних договорів банк має право достроково вимагати погашення наданого позичальнику кредиту. Вимагав впродовж 10 днів з моменту направлення вимог сплатити банку заборгованість.
Також, Банк звернувся до ТОВ "ГРОСЕР" з вимогою про погашення заборгованості №540 від 28.04.2015 року, в якій керуючись ст. 35,38 Закону України "Про іпотеку" вимагав впродовж 30 днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити АТ "Укрбудінвестбанк" 1 115 970,46 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0253 та 879 755,25 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LV/U/04-0255 від 25.12.2013. Повідомлено, що у випадку, якщо заборгованість за кредитним договором не буде погашена протягом 30 днів АТ "Укрбудінвестбанк" задовольнить свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його продажу третім особам за ціною, визначеною експертним шляхом. Дана вимога отримана Банкрутом 13.05.2015 року.
У відповідь ТОВ "НВК ГРУПП" та ТОВ "Авточист плюс" повідомили про те, що у зв'язку із складним фінансовим становищем не мають можливості виконати свої зобов'язання по кредитним договорам. Та, зазначили, що не заперечують проти проведення відповідної процедури відповідно до вимог чинного законодавства та умов іпотечного договору.
Також, Банкрут листом вих. №22-05/15 від 22.05.2015 надав відповідь на вимогу про погашення заборгованості відповідачу в якій зазначив, що не має можливості виконати свої зобов'язання за укладеними іпотечними договорами. Та, повідомив, що у разі невиконання своїх зобов'язань за іпотечним договором, ТОВ "ГРОСЕР" не заперечує проти проведення відповідної процедури згідно до вимог чинного законодавства України та умов іпотечного договору.
Так, відповідно до п. 6.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов договору та/або умов кредитного договору.
Згідно п. 6.2 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку.
Пунктом 6.3.2 іпотечного договору передбачено, що якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на свій розсуд одним із наступних способів, зокрема: іпотекодержатель набуває права від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку".
Умови цього пункту іпотечного договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Яке прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
У зв'язку з наявністю застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в іпотечному договорі, відповідач прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Так, 03.09.2015 між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (іпотекодержатель за іпотечним договором, продавець) та ТОВ "Джи Ес Груп" (покупець) укладено:
- договір купівлі-продажу від 03.09.2015, посвідчений Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4535, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ. Б), загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11;
- договір купівлі-продажу від 03.09.2015, посвідчений Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4538, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає ДОК ДБХ (літ. В), загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська будинок № 11;
- договір купівлі-продажу від 03.09.2015 року, посвідчений Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4538, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає земельну ділянку, розміром 0,8013 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська будинок № 11, кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016.
Відтак, ліквідатор відзначає, що за наслідками укладання між ТОВ "ГРОСЕР" та АТ "Укрбудінвестбанк" іпотечного договору від 25.12.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В, за реєстровим №13045 та іпотечного договору від 31.07.2014 укладеного між ТОВ "ГРОСЕР" (іпотекодавець) та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (іпотекодержатель), посвідченого Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4047, є втрата основних ліквідних активів Банкрута.
Враховуючи, те що постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі №910/13786/16(910/6940/24) задоволено частково та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 про закриття провадження у справі №910/13786/16(910/6940/24) в частині вимог арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича про визнання правочинів недійсними з підстав їх підписання директором ТОВ "Гросер" з перевищенням повноважень без згоди вищого органу товариства - скасовано, а справу №910/13786/16(910/6940/24) в скасованій частині направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду, то за таких обставин, підставами для визнання спірних правочинів недійсними на переконання ліквідатора є укладення їх директором ТОВ "Гросер" з перевищенням повноважень без згоди вищого органу товариства.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Що стосується безпосередньо спірних іпотечних договорів від 25.12.2013 та від 31.07.2014, то суд відзначає, що ухвалою Господарського суду міста Києві від 11.08.2025 було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову С. В. (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, к. 22) матеріали нотаріальних справ щодо посвідчення наступних правочинів:
- іпотечний договір від 25.12.2013, укладений між боржником та АТ "Укрбудінвестбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., за реєстровим № 13045;
- іпотечний договір від 31.07.2014, укладений між боржником та АТ "Укрбудінвестбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., за реєстровим №22-05/15.
Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову С. В. (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, к. 22) надати до суду пояснення щодо перевірки нотаріусом цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб а також перевірки обсягу повноважень уповноважених представників цих юридичних осіб при посвідченні наступних правочинів:
- іпотечний договір від 25.12.2013, укладений між боржником та АТ "Укрбудінвестбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., за реєстровим № 13045;
- іпотечний договір від 31.07.2014, укладений між боржником та АТ "Укрбудінвестбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., за реєстровим №22-05/15.
В той час, суд відзначає, що жодних доказів та пояснень на виконання вимог суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової С.В. не надходило.
Як про це вказує ліквідатор директор ТОВ "Гросер" Біба М.М. у листі за вих. № 22-05/15 від 22.05.2015 надав відповідь на вимогу про погашення боргу Банку, в якій зазначив, що не має можливості виконати свої зобов'язання за укладеними іпотечними договорами та повідомив, що у разі невиконання своїх зобов'язань за іпотечним договором не заперечує проти проведення відповідної процедури згідно до вимог чинного законодавства України та умов іпотечного договору.
В той час, ліквідатор вказує, що відповідно до ст. 12.3 Статуту ТОВ "Гросер" директору товариства забороняється відчужувати будь-яке майно Товариства без згоди на те Загальних зборів Учасників Товариства.
Натомість, суд відзначає, що Статутом ТОВ "Гросер" не встановлено заборони директору на укладення договорів іпотеки.
Разом з тим, суд зазначає, що сам по собі лист за вих. № 22-05/15 від 22.05.2015, в якому директор ТОВ "Гросер" ОСОБА_4 надав відповідь на вимогу про погашення боргу Банку, в якій зазначив, що не має можливості виконати свої зобов'язання за укладеними іпотечними договорами та повідомив, що у разі невиконання своїх зобов'язань за іпотечним договором не заперечує проти проведення відповідної процедури згідно до вимог чинного законодавства України та умов іпотечного договору, не є (договором/правочином про задоволення вимог), а є одностороннім повідомленням або згодою, в той час, даний лист не створює нових правових наслідків.
Крім того, слід також відзначити, що позивач та ТОВ "Гросер" у паралельній справі № 910/13786/16 (910/26420/15) вже намагалися оскаржити право власності ОСОБА_1 на оспорюване майно. Зокрема, було подано позовну заяву про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на оспорюване нерухоме майно. Договори купівлі-продажу були укладені на основі договорів іпотеки (після невиконання зобов'язань за договорами іпотеки), які оспорюються наразі та є предметом розгляду цієї справи.
Натомість, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 було закрито провадження щодо вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними у справі № 910/13786/16 (910/26420/15) за заявою ТОВ "Гросер" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 у справі 910/26420/15 за нововиявленими обставинами.
Доктрина заборони суперечливої поведінки полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці. В постанові Об'єднаної палати КЦС ВС від 10.04.2019 в земельній справі № 390/34/17 роз'яснено, що принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Суперечлива поведінка позивача виявляється у такому, що коли позивач подавав позов про визнання договорів купівлі-продажу майна недійсними, позивач своєю поведінкою автоматично підтвердив факт того, що договори іпотеки є дійсними. Оскільки, немає сенсу та логіки оскаржувати договори купівлі-продажу майна, які є похідними від договорів іпотеки, якщо самі договори іпотеки є недійсними. Це означає, що на момент подачі позову про визнання договорів купівлі-продажу недійсними своїми діями позивач повністю підтвердив дійсність договорів іпотеки, і тільки після відмови судом визнати договори купівлі-продажу майна недійсними, позивач змінив власну поведінку та почав стверджувати про начебто недійсність договорів іпотеки.
Водночас, здійснюючи правовий аналіз ефективності обраного позивачем способу захисту в межах даного спору, суд вказує наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пред'явлені позовні вимоги лише про визнання недійсними правочинів, а саме, іпотечних договорів від 25.12.2013, 31.07.2014 та визнання недійсним листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (код ЄДРПОУ 38497783) від 22.05.2015 року вих. № 22-05/15.
Тобто, позивачем не ставиться питання щодо визначення наступної правової долі нерухомого майна (предмету іпотеки), яке належало банкруту - ТОВ "ГРОСЕР", та на яке в подальшому іпотекодержателем було звернуто стягнення у позасудовому порядку.
Зокрема, як вказує сам позивач у поданому позові, відповідно до п. 6.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов договору та/або умов кредитного договору.
Згідно п. 6.2 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку.
Пунктом 6.3.2 іпотечного договору передбачено, що якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на свій розсуд одним із наступних способів, зокрема: іпотекодержатель набуває права від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку".
Умови цього пункту іпотечного договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Яке прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
У зв'язку з наявністю застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в іпотечному договорі, відповідач прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом його продажу від свого імені будь якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Відтак, 03.09.2015 між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (іпотекодержатель за іпотечним договором, продавець) та ТОВ "Джи Ес Груп" (покупець) укладено:
- договір купівлі-продажу від 03.09.2015, посвідчений Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4535, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями (літ. Б), загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11;
- договір купівлі-продажу від 03.09.2015, посвідчений Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4538, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає ДОК ДБХ (літ. В), загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська будинок № 11;
- договір купівлі-продажу від 03.09.2015 року, посвідчений Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4538, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає земельну ділянку, розміром 0,8013 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська будинок № 11, кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016.
Так, відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, яка підлягає врахуванню відповідно до вимог частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України), у якій також зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес; якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
Позивач, як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).
Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).
Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.
З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.
Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2019 у справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду визначила, що власник (в даному випадку - позивач від імені ТОВ "Гросер") з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем (в даному випадку - ОСОБА_1 ), незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів (в тому числі договорів іпотеки) щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.
Це означає, що первинні вимоги позивача про оспорювання договорів іпотеки та визнання їх недійсними - не є ефективним способом захисту права власника, а позовна заява не підлягає задоволенню, адже, сам по собі факт визнання договорів іпотеки недійсними не зумовить ніяким чином захист прав та інтересів позивача та ТОВ "Гресор" та не призведе до зміни його майнового стану.
Щодо заяви відповідач про застосування позовної давності, то суд відзначає, що в силу приписів частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи (аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 09.11.2016 у справі № 6-1457цс16 та від 09.11.2016 № 6-2170цс16).
У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (див. постанови Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі № 922/273/17, від 30.04.2020 у справі № 19/49-10).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсними договорів іпотеки від 25.12.2013 та від 31.07.2014 та листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" від 22.05.2015 року вих. № 22-05/15, то підстави для застосування позовної давності у справі відсутні.
Згідно п. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з обранням позивачем неефективного способу захисту.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про визнання правочинів недійсними - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 09.02.2026
Суддя Сергій СТАСЮК