Справа № 347/1605/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.02.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши матеріали позовної заяви № 1022/26 від 05.02.2026
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД", вул. Незалежності, буд 53 А, с. Смодна, Косівський район, Івано-Франківська область, 78607
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у розмірі 239 508,64 грн.,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у розмірі 239 508,64 грн..
Ухвалою 13.01.2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області постановив цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у розмірі 239 508,64 грн. передати за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвала набрала законної сили 29.01.2026.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Гулі У.І.
Згідно з ч 6. ст.31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються. Частиною 7 цієї ж статті врегульовано, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Також судом також застосовано практику ЄСПЛ щодо недопустимості юрисдикційних конфліктів (зокрема, рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», від 1 грудня 2011 року у справі «Андрієвська проти України», від 17 січня 2013 року в справі «Мосендз проти України», від 21 грудня 2017 року в справі «Шестопалова проти України»).
Відповідно до принципу недопустимості спорів про підсудність, справа, передана з одного суду до іншого за підсудністю, має бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 162, 164 ГПК України, а також вимогам ст. 172 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За приписами ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Суд встановив, що у фізичної особи Сайнюка Р.М. відсутній електронний кабінет.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позовна заява з додатками у даній справі має бути надіслана відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення на адресу, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: вул. Джерельна, 33, с. Кобаки, Косівський район, Івано-Франківська область, 78660.
Однак позивач всупереч п. 1 ч.1 ст. 164 ГПК України не додав до матеріалів позовної заяви доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті, по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат) та, по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв і клопотань, забезпечуючи таким чином і процесуальну економію.
На думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Отже, обов'язковою умовою при зверненні до суду є дотримання сторонами вимог законодавства, зокрема, обов'язку сплати судового збору у відповідному розмірі (крім випадків звільнення від сплати судового збору).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.1, п.2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п. 8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні до господарського суду через систему "Електронний суд" позивачем заявлено вимогу майнового характеру (стягнення 239 508,64 грн), за розгляд якої підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2874,10 грн.
У той же час позивачем не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною дугою статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
постановив :
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- направити позовну заяву з додатками на адресу відповідача, надати до суду належні докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення);
- надати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2 874,10 грн.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 10.02.2026.
Суддя У. І. Гула