номер провадження справи 15/190/25
30.01.2026 Справа № 908/3560/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали справи
за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідача Приватного підприємства “Надежда», 39400, Полтавська область, Машівський район, смт Машівка, вул. Незалежності, буд. 130
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
установив
27.11.2025 через підсистему “Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Приватного підприємства “Надежда» про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 041026101170 від 14.04.2010 за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 в розмірі 85 268,89 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.11.2025 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/3560/25 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3560/25. Присвоєно справі номер провадження 15/190/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення (виклику) судового засідання.
Запропоновано відповідачу у строк до 31.12.2025 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем; роз'яснено відповідачу право подачі у строк до 31.12.2025 заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; позивачу запропоновано у строк до 15.01.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк до 30.01.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань із своєчасного та повного внесення орендних платежів за договори оренди землі за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 в загальній сумі 85 268,89 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 83, 124 Земельного кодексу України, Законом України “Про оренду землі». Як вказує позивач, між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, яка була передана позивачем відповідачу для розташування автозаправної станції. Рішенням Запорізької міської ради установлено визначення розміру орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. Запорізька міська рада прийняла рішення № 103 «Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», і відповідно до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій становить 6 відсотки від їх нормативної грошової оцінки. Зміна нормативної грошової оцінки землі призвела до зміни розміру орендної плати за укладеним з відповідачем договором оренди землі. Відповідач не сплачував орендну плату за договором оренди землі у відповідності до нової нормативної грошової оцінки, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, зокрема, за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 у розмірі 85 268,89 грн, стягнення якої є предметом позову у даній справі.
30.12.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, сформований у підсистемі 30.12.2025, із заперечення проти позовних вимог. Свої заперечення проти позовних вимог відповідач мотивує наступним. За положеннями Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Вказана позивачем у розрахунках та підтверджена письмовим доказом (витяг № НВ-2300044042024 від 25.03.2024 року) нормативна грошова оцінка земельної ділянки може використовуватись виключно для розрахунку орендної плати за 2024 рік за договором оренди. За відсутності витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2025 рік, обставина щодо виплати орендної плати за цей рік у меншому розмірі є недоведеною. Позивачем не доведено належними доказами розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2025 році, факту, що відповідач знав або міг знати цей розмір та, відповідно, міг розрахувати належну суму орендної плати, однак всупереч договору та закону - цього не зробив. Крім того, починаючи з дати укладення договору оренди землі від 23.03.2010 року й на даний час будівлі і споруди орендаря на орендованій земельній ділянці відсутні. Відповідач не використовує дану земельну ділянку у своїй господарській діяльності та не отримує з неї прибутку, безперервно сплачуючи орендну плату з врахуванням коефіцієнтів індексації. Після початку збройної агресії російської федерації проти України у 2022 році відбулись неодноразові атаки засобів ураження ворога на об'єкти відповідача з нанесенням значних матеріальних збитків та жертвами серед працівників, що унеможливлює будівництво нових об'єктів. Відповідно до пунктів 33, 34 Договору відповідач неодноразово з червня 2025 року подавав позивачу звернення щодо припинення договору. На даний час угоду про припинення договору та акт приймання - передачі земельної ділянки Запорізькою міською радою не підписано та відповідачу не повернуто, договір оренди не припинено. Листом Департаменту архітектури і містобудування Запорізької міської ради повідомлено про те, що враховуючи містобудівну документацію, будівництво автозаправної станції на орендованій відповідачем земельній ділянці є неможливим. Самим позивачем про неможливість використання земельної ділянки за призначенням, погодженим договором, не повідомлялось. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, який є підставою розрахунку позивачем розміру начебто заборгованості з орендної плати, роздруковано за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та, відповідно до форми витягу, передбаченої Додатком 17 вказаної Методики, містить QR-код для підтвердження дійсності вказаного витягу. Водночас, у випадку перевірки QR-коду на вказаному витягу на інтернет-порталі Держгеокадастру (за інтернет-адресою: e.land.gov.ua) результат пошуку наступний: «Увага! Витяг не знайдено». Будь - яких інших письмових доказів на підтвердження достовірності даного Витягу або розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на період стягнення (з 01.01.2025 до 31.08.2025 року) або на дату видачу витягу 17.06.2024 року позивачем не надано.
07.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації НГО. Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Тобто, платники самостійно щорічно індексують НГО на відповідні коефіцієнти. Таким чином, немає потреби щорічно отримувати витяг з НГО. Тобто, формула розрахунку не має значення для індексації НГО або множення її на встановлені коефіцієнти. Отже нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Доданий до позову витяг з НГО (нормативної грошової оцінки) отриманий позивачем в електронному вигляді від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідає додатку 17 Методики. На підставі цього Витягу позивачем зроблено розрахунок заборгованості Відповідача за користування спірною земельною ділянкою за спірний період.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата підписання повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В провадженні Господарського суду Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г. перебувала справа № 908/2989/13 за позовом в.о. прокурора Хортицького району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради до Приватного підприємства “Компанія “НАДЕЖДА» про внесення змін до договору оренди землі від 23.03.2010, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 14.04.2010 за № 041026101170.
Рішенням суду від 04.11.2013 встановлені наступні обставини:
“23.03.2010р. Запорізькою міською радою (позивачем у справі) та Виробничим підприємством «Надежда» на підставі ст. 134 Земельного кодексу України, протоколу земельного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки лота № 8 № О-2 109/09 від 10.12.2009р. та рішення тридцять четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 60 від 30.09.2009 р. був укладений Договір оренди землі (далі за текстом - Договір).
Згідно п. 1.2.1 Статуту Приватного підприємства «Компанія «Надежда» в редакції 2011 року ПП «Компанія «Надежда» (відповідач у справі, ідентифікаційний код 22519085) є правонаступником всіх прав та обов'язків Виробничого підприємства «Надежда» (код ЄДРПОУ 22519085).
За умовами п., п 1, 2, 14 Договору позивач (Орендодавець) надав, а відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду).
Пунктом 8 Договору встановлено, що він укладений на строк сорок дев'ять років.
Згідно з п. п. 3, 4 Договору земельна ділянка, що передається в оренду, вільна від забудови, інші об'єкти інфраструктури наявні.
Відповідно до п. 19 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у Договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до Договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації Договору за актом її приймання-передачі.
14.04.2010 р. Договір оренди землі зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041026101170.
Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача. (а.с. 20).
Як зазначено в п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2242421 грн. 60 коп. в цінах 2009 року.
Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі: 94988 грн. 96 коп., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року.
Пунктами 10 і 11 Договору закріплено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району.
Відповідно до п. 12 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.
27.07.2011 позачерговою сесією шостого скликання Запорізької міської ради було прийнято рішення № 16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», яким було затверджено коефіцієнт, згідно якого розраховується розмір орендної плати за земельні ділянки. (а.с. 36, 37).
26.06.2012 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 37, яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради № 16 від 27.07.2011 р., та яким було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, зокрема, затверджено коефіцієнт “6», згідно з яким визначається розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій. Цим же рішенням було зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договір оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 р. № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати. (а.с. 38).
Рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 № 37 було оприлюднено 24.07.2012 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01.01.2013.
У зв'язку із тим, що розмір орендної плати за надану відповідачу в оренду земельну ділянку, визначений пунктом 9 Договору оренди землі від 23.03.2010, не відповідає встановленому рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 та вимогам діючого законодавства, 12.02.2013 позивач звернувся до відповідача з пропозицією № 01/02-21/00355 щодо внесення змін до Договору оренду землі від 23.03.2010, в якій відповідачу було запропоновано внести зміни до Договору оренди землі шляхом викладення п. 9 договору в наступні редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 142483 грн. 44 коп. (сто сорок дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 44 коп.), що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року».
Зазначена пропозиція відповідачем була отримана 19.02.2013, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. (а.с. 29)
Листом від 20.03.2013 № 444 відповідач відмовся від пропозиції позивача внесення змін до Договору оренди землі від 23.03.2010, оскільки розмір орендної плати на рівні чотирикратного земельного податку, що закріплений в п. 9 Договору від 23.03.2010, в повній мірі відповідає вимогам законодавства. Крім того, відповідач просив врахувати скрутне фінансове становище підприємства.
16.04.2013 за вих. № 03/02-21/01155 на адресу відповідача повторно була направлена аналогічна пропозиція про внесення змін до Договору оренди землі від 23.03.2010 р.
На вказану пропозицію відповідач відповіді не надав.
Отже, як свідчать фактичні обставини справи, вирішити питання щодо приведення Договору оренди землі від 23.03.2010 р. у відповідність до вимог діючого земельного законодавства у позасудовому порядку сторонам у справі не вдалося…
Згідно кадастрового плану земельної ділянки, який є невід'ємним додатком до Договору оренди, кадастровий номер земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) 2310100000:06:014:0084.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,2956 га, кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) є територіальна громада міста Запоріжжя.»
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 по справі № 908/2989/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014, задоволені позовні вимоги повністю і внесено зміни до пункту 9 договору та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 142 483,44 грн, що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.
Пунктом 27 Договору оренди встановлено право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати; здійснювати контроль за виконання умов Договору з боку Орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.
В свою чергу, п. 30 Договору оренди закріплено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
Отже у Орендаря за наслідками підписання Договору оренди виник обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.
04.12.2024 Запорізька міська рада прийняла рішення № 103 «Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 № 26 “Про встановлення розміру орендної плати за землю»» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/186088-pro vnesennia-zmin-do-risennia-vid-28112018-26-pro-vstanovlennia-rozmiru-orendnoyi-plati za-zemliu).
Відповідно до додатку до рішення № 103 від 04.12.2024, річний розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, становить 6 /шість/ відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Наразі рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26, від 30.06.2015 № 7 та від 04.12.2024 № 103 не скасовувалися та є чинними.
Згідно із витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300044042024 від 25.03.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 у цінах 2024 року становить 8 561 758,40 грн.
Зміна нормативної грошової оцінки землі та відсоткового співвідношення розміру плати за оренду земельної ділянки призвели до зміни розміру орендної плати за договором, укладеним між позивачем та відповідачем.
За даними листа Державної служби статистики України № 09.1-03/5-25 від 10.01.2025 індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2024 становив 112,0 %.
Інформація про коефіцієнти індексації земель та земельних ділянок перебуває у відкритому доступі в мережі Інтернет, тобто є загальнодоступною.
Так, на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (за посиланням: https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2024-rik/), на виконання статті 289 Податкового кодексу України, з посиланням на відомості Державної служби статистики України, вказано, що індекс споживчих цін за 2024 рік становить 112,0%. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики від 29.10.2025 за №06.1-14/2138, відповідачем за Договором оренди за період з 01.01.2025 по 01.10.2025 сплачено 298 297,91 грн.
Позивач вказує, що відповідач має заборгованість із спати орендних платежів за Договором оренди за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 у розмірі 85 268,89 грн, розраховуючи суму заборгованості наступним чином:
8 561 758,40 грн (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2024) * 1,12 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2025) = 9 589 169,41 грн;
розмір орендної плати у 2025: 9589169,41 грн (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2025) * 6% (розмір орендної плати за інші земельні ділянки) = 575 350,16 грн;
575 350,16 грн / 12 міс. = 47 945,85 грн в міс.;
47 945,85 грн в міс. * 8 міс. = 383 566,80 грн. за період з 01.01.2025 по 31.08.2025;
383 566,80 грн (оренда плата за період з 01.01.2025 по 31.08.2025) - 298 297,91 грн (сплачена оренда за період з 01.01.2025 по 31.08.2025) = 85 268,89 грн.
Позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості з орендної плати за землю (вих. № 01/02-11/1958 від 30.10.2025) про сплату заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 в сумі 85 268,89 грн, додавши до претензії детальний розрахунок заборгованості.
Відповідачем заборгованість в сумі 85 268,89 грн не була сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення цієї суми в судовому порядку.
Стосовно спору суд зазначає наступне.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України “Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Статтею 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно») об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ст. 13 Закону України “Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України “Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За положеннями ст. 24 Закону України “Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з положеннями ст. 21 Закону України “Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до приписів ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
Згідно з ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Як зазначалось, між сторонами укладено Договір оренди, за яким позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду).
Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.
Як вказано в Акті прийому-передачі земельної ділянки, земельна ділянка знаходиться у стані, придатному для розташування автозаправної станції.
На момент укладання Договору оренди, земельна ділянка була вільна від забудов (п. 3 Договору).
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.11.2025, цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 є 12.11 - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу.
Однак доказів того що відповідачем була розміщена автозаправна станція на орендованій за договором земельній ділянці, і що відповідач на вказаній земельній ділянці здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з експлуатацією автозаправної станції - матеріали справи не містять.
Натомість в матеріалах справи наявний лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради № 04.01-05/3773 від 09.09.2025 в якому зазначено, що враховуючи містобудівну документацію, будівництво автозаправної станції на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 по вул. Василя Сергієнка у м. Запоріжжя, не вважається можливим. Земельна ділянка потрапляє в проектну транспортну розв'язку в різних рівнях (етап 15-20 років), яка забезпечує поєднання магістральної вулиці районного значення регульованого руху з магістральною вулицею загальноміського значення безперервного руху та з магістральною вулицею загальноміського значення регульованого руху (етап 15-20 років). Відповідно до плану зонування території м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75, земельна ділянка знаходиться в зоні ТР-3 - зона вулиць в червоних лініях.
Згідно із рішення Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75, з метою підвищення ефективності реалізації положень генерального плану м. Запоріжжя, раціонального використання території міста в ринкових умовах з узгодженням приватних, громадських та державних інтересів, а також забезпечення інформованості потенційних інвесторів щодо можливостей реалізації їх намірів і прозорості управлінських рішень в сфері містобудування, що стимулюватиме інвестиційну активність фізичних та юридичних осіб, керуючись законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», наказом Мінрегіону України від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації», Запорізька міська рада вирішила затвердити містобудівну документацію: «План зонування території м.Запоріжжя»: графічні матеріли - «Схема зонування території міста» та текстові матеріали - Пояснювальна записка - книги 1, 2 (надалі - Рішення ЗМР № 75).
Відповідно до р. 1.2. Пояснювальної записки Рішення ЗМР № 75, план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Згідно з р. 1.1. Пояснювальної записки рішення Запорізької міської ради № 75, Червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Зона вулиць в червоних лініях ТР-3, до яких відноситься і земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084, відноситься до зони транспортної інфраструктури (р. 2.4. Пояснювальної записки Рішення ЗМР № 75).
Поряд з цим, Пояснювальна записка рішення Запорізької міської ради № 75 містить визначення зони ТР-4 - зона обслуговування об'єктів транспорту Зона формується з об'єктів обслуговування автотранспорту (СТО, автомийок, автомобільних комплексів, автомобільних центрів) і передбачається вздовж магістральних вулиць та на виїздах з міста. Визначено наступні переважні види використання території зони ТР-4, як: 1) багатоповерхові гаражі, наземні і підземні споруди для тимчасового зберігання автотранспорту; 2) багатоповерхові гаражі, наземні і підземні споруди для постійного зберігання автотранспорту; 3) об'єкти, пов'язані з експлуатацією, утриманням, ремонтом автомобільного транспорту (СТО, автомобільні комплекси); 4) автомобільні центри (спеціалізовані торгівельні центри); 5) автозаправні станції (АЗС, АЗК, АГЗП, АГНКС).
Отже для розміщення на території міста Запоріжжя автозаправної станції, у відповідності до чинного рішення Запорізької міської ради № 75, можуть використовуватись території, які за планом зонування території м. Запоріжжя віднесені до зони ТР-4.
Згідно з вищенаведеним, використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 по вул. Василя Сергієнка у м. Запоріжжя, для розміщення автозаправні станції, як то було погоджено сторонами при укладанні договору, є не можливим, і не узгоджується із затвердженим Рішення ЗМР № 75, яким затверджено містобудівну документацію - «План зонування території м. Запоріжжя».
Умовами п. 34 договору оренди визначені підстави для його припинення шляхом розірвання, серед яких визначено і таку підставу, як взаємна згода сторін.
Відповідач звертався до позивача листом вих. № 61 від 03.06.2025 про припинення договору, в якому просив прийняти відповідне рішення та припинити договір оренди землі шляхом його розірвання за взаємною згодою. В листі зазначалось, окрім іншого, що з 2010 року і на даний час будівлі і споруди орендаря на даній орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 відсутні.
У подальшому листом вих. № 82 від 28.07.2025 відповідач повторно звернувся до позивача з питання припинення договору оренди, надавши до свого звернення перелік документів: статут, витяг з ЄДРФОФОПтаГФ, копію договору оренди, копію додаткової угоди до договору оренди, довідку (інформацію) про фактичну сплату за землю за останні три роки, довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
16.09.2025 відповідач направив позивачу вимогу щодо припинення протиправних дій (вих. № 96), повторно вказуючи на відсутність з 2010 по сьогодні на переданій відповідачу в оренду земельній ділянці будівель та спору, на невикористання відповідачем земельної ділянки у своїй господарській діяльності та на неотримання з неї прибутку, сплачуючи при цьому орендну плату. Відповідач вказував на наявність в його розпорядженні листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради з інформацією про неможливість будівництва на вказаній земельній ділянці автозаправної станції, та про неодноразові звернення з червня 2025 з питань припинення договору оренди. Відповідач просив прийняти відповідні рішення на найближчій сесії запорізької міської ради 24.09.2025 та припинити договір оренди шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.
Листом вих. № 116 від 12.12.2025 відповідач направив позивачу підписану угоду про розірвання договору оренди землі та акт приймання - передачі за узгодженими формами, і просив в найкоротший термін повернути другі примірники вказаних документів з метою здійснення передбачених законодавством дій для державної реєстрації припинення права оренди вказаної земельної ділянки.
Матеріали справи не містять будь-якого документального підтвердження реагування позивачем на вказані звернення відповідача.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа “Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).
Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішенні по справі “Рисовський проти України» від 20.11.2011 щодо принципу “Належного урядування», державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 липня 2023 у справі № 912/2797/21 наголосила, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З іншого боку, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 1-рп/2015).
Проаналізувавши фактичні обставини даної справи, враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 відноситься до зони транспортної інфраструктури, суд вважає застосування позивачем для визначення розміру орендної плати за спірний період за рішенням № 1103 від 04.12.2024 відсоткового значення 6 (шість) - безпідставним.
Фактично відповідачу передано позивачем за договором оренди землі земельну ділянку, яку відповідач не може використовувати за тим призначенням, для якого власне і укладався договір, а саме: для розташування автозаправної станції.
За своїми технічними характеристиками, зоною розташування в межах міста Запоріжжя земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 не призначена для розташування автозаправної станції, тому для визначення розміру орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою використання проценту у розмірі 6 /шість/ - безпідставно.
Однак, суд враховує те, що з 2010 року вказана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача на умовах договору оренди землі та за законодавством України користування земельною ділянкою є платним.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.
Як зазначалось, в матеріалах справи міститься витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300044042024 від 25.03.2024, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 у цінах 2024 року становить 8 561 758,40 грн.
За рішенням Запорізької міської ради № 103 від 04.12.2024 для визначення розміру орендної плати за використання земельних ділянок, які перебуваються у державній або комунальній власності, передбачено застосування для визначення річного розміру орендної плати відсоткове значення - 3 /три/, для такої категорії земельних ділянок, як “Інші земельні ділянки м. Запоріжжя», і розрахунок заборгованості з оплати орендних платежів за договором слід здійснювати з використанням цього відсоткового значення.
Таким чином, розмір орендної плати за договором оренди за спірний період з 01.01.2025 по 31.08.20252, за розрахунком суду, є наступним:
8 561 758,40 грн (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2024) * 1,12 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2025) = 9 589 169,41 грн;
розмір орендної плати у 2025: 9589169,41 грн (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2025) * 3% (розмір орендної плати за інші земельні ділянки) = 287 675,08 грн;
287 675,08 грн / 12 міс. = 23 972,92 грн в міс.;
23 972,92 грн в міс. * 8 міс. = 191 783,36 грн за період з 01.01.2025 по 31.08.2025.
Враховуючи сплату відповідачем протягом 2025 року 298 297,91 грн за Договором оренди, то за спірний період у відповідача заборгованість з оплати орендних платежів, за розрахунком суду, відсутня.
Суд не приймає аргументи відповідача щодо неможливості використання вказаного витягу для визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі по тексту - Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).
Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Наданий до позовної заяви Витяг НВ-2300044042024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.03.2024 відповідає додатку 17 Методики.
Законодавство про оцінку земель та норми Податкового кодексу України визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом. Однак, відповідач не надав суду доказів на спростування доводів іншої сторони, зокрема витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за більш ранній період, технічної документації, висновку експерта тощо.
Щодо аргументів відповідача про неможливість використання Витягу НВ-2300044042024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.03.2024 для визначення розміру орендної плати на 2025 рік, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Серед обов'язків відповідача, закріплених в п. 30 Договору оренди, визначено своєчасно вносити орендну плату; самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Як встановлено судом, з 01.01.2016 розпочато застосування нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.
Інформація про коефіцієнти індексації земель та земельних ділянок перебуває у відкритому доступі в мережі Інтернет, тобто є загальнодоступною.
Використання для визначення розміру орендної плати за землю таких вихідних даних, які містяться у витягу НВ-2300044042024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.03.2024, для визначення розміру орендної плати заземлю на 2025 рік узгоджується з положеннями законодавства.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У позові відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя І. С. Горохов