номер провадження справи 6/186/25
05.02.2026 Справа № 908/3167/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу № 908/3167/25
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124)
про стягнення грошових коштів,
за участю представників сторін:
прокурор - Михальчук І.В.;
від позивача -Михайловський Д.С. (самопредставництво), виписка з ЄДР;
від відповідача - Саланська І.Л., адвокат, посвідчення ЗП001431 від 02.10.2017.
Процесуальні дії по справі.
14.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №52-103-7992вих-25 від 14.10.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.10.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 у розмірі 1 472 588,07 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.10.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3167/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3167/25. Присвоєно справі номер провадження 6/186/25. Підготовче засідання призначено на 13.11.2025 о 10 год. 00 хв.
13.11.2025 підготовче засідання відкладено на 02.12.2025 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 підготовче засідання відкладено на 11.12.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 25.12.2025 о 10 год. 00 хв.
25.12.2025 ухвалою суду постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.2026 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 15.01.2026 була оголошена перерва до 05.02.2026.
У судовому засіданні 05.02.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» зареєстровано право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, а саме: будівлю літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівлю тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальню літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальню літ. М, загальною площею 25,0 кв.м.; душову літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м., вбиральню літ. З, стадіон літ. № 1, паркан літ. № 2, замощення І, ІІ.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 38/35 товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу та подальшої передачі її в оренду. На підставі зазначеного рішення міської ради державним підприємством «Запорізький інститут землеустрою» у 2020 році розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Спортивний комплекс «Строітєль» для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту (вид використання - для розташування спортивно-оздоровчого комплексу) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а на території Запорізької міської ради Запорізької області. Відповідно до кадастрового плану вищезазначеної земельної ділянки, який є складовою частиною указаного вище проєкту землеустрою, на земельній ділянці розташовані стадіон літ. № 1 (площа 0,8351 га) та будівля тиру літ. Ж (площа 0,0141 га).
Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 111/15 Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» затверджено проєкт землеустрою та в оренду строком на 19 років передано земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0410) площею 1,2425 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради. Відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2023 № НВ-4600825712023 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 сформована та зареєстрована 11.06.2020.
Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельної ділянки площею 1,2425 га з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 відсутні.
За твердженням прокурора, ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» продовжує фактично користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 без достатньої правової підстави. Керуючись положеннями статей 1212-1214 Цивільного кодексу України прокурор звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради доходів, які ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 у розмірі 1 472 588,07 грн.
Відповідач проти позову заперечив, 31.10.2025 надіслав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2025 по справі № 908/190/24 відмовлено у задоволенні позову Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Строітєль» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.06.2020 по 11.03.2022. Оскільки предметом заявлених позовних вимог у справі №908/3167/25 є, у тому числі, вимоги про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.06.2020 по 11.03.2022, які вже були предметом судового розгляду та за ними ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке набрало законної сили, просить в цій частині закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Також відповідач заперечив проти доводів прокурора щодо фактичного використання земельної ділянки. Зазначив, що ТОВ «СК «Строітєль» протягом 2020 - 2021 р.р. зверталось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з метою отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної діялнки, втім не змогло оформити та зареєструвати речові права на спірну земельну ділянку через бездіяльність з боку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке три роки не здійснювало нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, прикриваючись карантином. Стверджує, що за відсутності нормативної грошової оцінки відповідач не зміг укласти договір оренди землі та приступити до використання земельної ділянки. У спірному періоді відповідач стверджує, що не використовував і станом на 31.10.2025 не використовує земельну ділянку, оскільки всі об'єкти нерухомості, які на ній знаходяться, перебувають у напівзруйнованому стані. Відповідно до технічного паспорту на об'єкт нерухомості по вул. Волгоградській, 30а (копія надана Прокурором), будівлі побудовані у 1947 році, у будівлях на 80% відсутні стіни, стеля, відсутні вікна, інженерні комунікації. Всі будівлі на земельній ділянці є непридатними для використання, а розпочати будівництво спортивно-оздоровчого комплексу відповідач не зміг через відсутність договору оренди землі.
Відповідач не погодився зі здійсненим Запорізькою міською радою розрахунком, згідно з яким база для нарахування орендної плати за 2020-2023 роки визначена шляхом зворотної індексації. Так, уважає, що такий спосіб розрахунку суперечить нормам ст. 289 Податкового кодексу України.
Зауважив, що до 10.11.2021 витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок формувались на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2016 № 489. Починаючи з 10.11.2021, формування витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно даних, які зазначені у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель, яка була затверджена рішенням відповідного органу місцевого самоврядування до набрання чинності Методикою № 1147.
Відтак, відповідач уважає, що надані Прокурором Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: від 23.12.2024 № НВ-2300233952024, від 15.07.2025 № НВ2300386932025, не можуть бути належним доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, як бази для нарахування орендної плати за 2018-2021 роки, оскільки у вказаному періоді діяла інша методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
У відповіді на відзив від 10.11.2025 прокурор заперечуючи проти доводів відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі зазначив, що за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, який був поданий до позовної заяви у справі №908/190/24, здійснено на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.11.2023 № НВ-2300102042023. Разом з тим, під час розгляду справи № 908/190/24 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3337/24 від 12.08.2024 визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у витязі № НВ-2300102042023 від 20.11.2023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок локальних коефіцієнтів за локальними факторами: «не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,95», «не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95», «не забезпечена централізованим теплопостачання - 0,95», «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95». Визнано протиправним та скасовано витяг від 20.11.2023 № НВ-2300102042023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:009:0410.
Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, з урахуванням резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 в справі № 280/3337/24, сформовано новий витяг від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410.
Запорізькою міською радою на підставі витягу від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 та від 15.07.2025 № НВ-2300386932025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025. Таким чином, розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, який є доказом у справі № 908/3167/25, здійснено на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 та від 15.07.2025 № НВ-2300386932025, яких не існувало на момент розгляду справи № 908/190/24.
Також прокурор зауважив, що тривалий процес укладання договору оренди землі не спростовує доводів позову, які обґрунтовані вимогами законодавства щодо обов'язку внесення плати за землю за період користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомості без правовстановлюючих документів. Відсутність оформлених у встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку не звільняє від обов'язку здійснювати плату за користування нею. Обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
Вважає витяг від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 та від 15.07.2025 № НВ-2300386932025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, який сформований у Державному земельному кадастрі на запит прокурора, належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Акцентує увагу, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували інший розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 у 2020-2021 роках.
11.12.2025 прокурор подав до суду письмові пояснення щодо цільового призначення земельної ділянки. Так, зазначив, що Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 111/15 затверджено проєкт землеустрою та передано ТОВ «Спортивний комплекс «Строітєль» в оренду строком на 19 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0410) площею 1,2425 га (землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту) по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради.
Втім, до Державного земельного кадастру правильні відомості щодо категорії та цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, яка була сформована у 2020 році, були внесені лише 14.11.2023 шляхом виправлення технічної помилки на підставі звернення Запорізької міської ради, повідомлення про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 13.11.2023 № ЗВ-2300077312023 додано.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2023 № НВ-4600825712023 у розділі «Загальні відомості про земельну ділянку» зазначено категорію та вид цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 - «землі рекреаційного призначення; 07.02 Для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту». Указана категорія та вид цільового призначення відповідає землевпорядній документації (проєкту землеустрою). За інформацією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.12.2025 № 10-8- 0.37.1-4639/2-25 витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.12.2024 № НВ-2300233952024 сформовано виходячи із цільового призначення - 07.02 Для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.
З урахуванням наведеного прокурор стверджує, що з моменту затвердження проєкту землеустрою та визначення власником земельної ділянки її цільового призначення (шляхом прийняття рішення від 26.08.2020 № 111/15), останнє не змінювалось та було сталим. У свою чергу запис у Державному земельному кадастрі щодо неправильної категорії та виду цільового призначення земельної ділянки є лише технічною помилкою та жодним чином не впливає на правильність формування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.12.2024 № НВ-2300233952024.
Додатково зауважив, що відсутні будь-які відомості, що можуть спростувати неможливість застосування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2024 рік при проведенні розрахунку недоотриманих доходів за 2020 - 2021 роки.
Під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача підтримали заявлені прокурором позовні вимоги. Представник відповідача проти позову заперечив.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.09.2018 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуриним О.Ю. за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичноїособи42491726) зареєстровано право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, а саме: будівлю літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівлю тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальню літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальню літ. М, загальною площею 25,0 кв.м.; душову літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м., вбиральню літ. З, стадіон літ. № 1, паркан літ. № 2, замощення І, II.
24.10.2018 ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» звернулось до першого заступника міського голови зі заявою про надання дозволу на розробку проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі в оренду під спортивно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а.
Відповідно до такої заяви на зазначеній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, рухомі споруди, які належать ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» на праві власності. До зазначеної заяви додано графічні матеріали-схема, на якій зазначено місцезнаходження, розміри і конфігурація земельної ділянки.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 38/35 товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5000 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу та подальшої передачі її в оренду.
На підставі зазначеного рішення міської ради державним підприємством «Запорізький інститут землеустрою» у 2020 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Спортивний комплекс «Строітєль» для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту (вид використання - для розташування спортивно-оздоровчого комплексу) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а на території Запорізької міської ради Запорізької області.
Відповідно до кадастрового плану вищезазначеної земельної ділянки, який є складовою частиною указаного вище проекту землеустрою, на земельній ділянці розташовані стадіон літ. № 1 (площа 0,8351 га) та будівля тиру літ. Ж (площа 0,0141 га).
Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 111/15 товариству з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» затверджено проект землеустрою та в оренду строком на 19 років передано земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:009:0410) площею 1,2425 га по вул. Волгоградській, 30а для розташування спортивно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Запорізької міської ради.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 14.11.2023 №НВ-4600825712023 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 11.06.2020.
Втім, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельної ділянки площею 1,2425 га з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 відсутні.
Відповідно до листів виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2023 № 01815/03-20/05 та від 22.11.2023 № 20388/03.3-20/03 договори оренди землі за кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 в інформаційній базі (договорів оренди землі, укладених із Запорізькою міською радою) управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради не значаться.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 29.07.2025 № 7173/5/08-01-04-01-05, за даними інформаційної бази ІС «Податковий блок» ДПС України відсутнє подання податкової звітності суб'єктами господарської діяльності по платі за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 за період з 2020 року по теперішій час.
Згідно з витягом від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 складає 13 095 453,00 грн.
Станом на 2025 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 складає 14 664 233,5 грн відповідно до витягу від 15.07.2025 № НВ- 2300386932025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунки недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:009:0410) площею 12 425 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025.
Так, відповідно до вказаних розрахунків, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025, становить 1 472 588,07 грн, зокрема:
- за період з 12.06.2020 по 31.12.2020 - 163342,52 грн;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 295 493,91 грн;
- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 63 785,35 грн;
- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 373 799,80 грн;
- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 392 863,59 грн;
- з період з 01.01.2025 по 31.05.2025 - 183 302,90 грн.
Ураховуючи викладене, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 в розмірі 1 472 588,07 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
З положень статті 131-1 вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до компетенції рад належить питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону. Повноваження сільських, селищних міських, районних та обласних рад визначені ст. ст. 8-12 Земельного кодексу України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, передача земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп для суспільних потреб, організація землеустрою тощо).
Отже, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування та наділення повноваженнями діяти від імені територіальної громади відповідних рад.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.
У позовній заяві прокурор зазначив, що порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 по вул. Волгоградська, 30а у м. Запоріжжі площею 1,2425 га без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025, що призвело до недоотримання Запорізькою міською радою, як власником зазначеної земельної ділянки, доходів за фактичне користування земельною ділянкою у вказаний період.
Суд зазначає, що власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:009:0410, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а є Запорізька міська рада, а тому є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як убачається з матеріалів справи, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 04.02.2022 № 52-1302вих.22, від 13.02.2023 № 52-103- 1559ВИХ-23, від 27.07.2023 № 52-103-7641ВИХ-23, від 20.10.2023 № 52-103- 10492ВИХ-23, від 24.01.2025 № 52-103-645вих-25 та від 15.07.2025 № 52-103- 5555вих-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» недоотриманого доходу фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, площею 1,2425 га, яка розташована на вул. Волгоградська, 30а у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю, за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025.
Листами від 20.03.2025 № 1830/01/01-057/1000 та від 11.09.2025 № 7551/01/01- 07/8648,9246 Департамент управління активами Запорізької міської ради повідомив, що Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради на теперішній час не вживав заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0410 за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
01.10.2025 прокурор повідомив Запорізьку міську раду (вих. №52-103-7661вих-25) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову до ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 в розмірі 1 472 588,07 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 у розмірі 1 472 588,07 грн.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
За даними Державного земельного кадастру, вказана земельна ділянка загальною площею 1,2425 га, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, категорія земель - землі рекреаційного призначення, цільове призначення земельної ділянки - 07.02 Для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури та спорту. Державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проведено 11.06.2020.
Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Як встановлено судом, відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності з 27.09.2018 і до теперішнього часу за ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (ідентифікаційний код юридичноїособи42491726) зареєстровано право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, а саме: будівлю літ. А, загальною площею 32,5 кв.м.; літній павільйон літ. Г, загальною площею 34,3 кв.м.; гараж літ. Д, загальною площею 44,0 кв.м.; будівлю тиру літ. Ж, загальною площею 627,8 кв.м. (приміщення № 1); роздягальню літ. К, загальною площею 83,1 кв.м.; роздягальню літ. М, загальною площею 25,0 кв.м.; душову літ. Л, загальною площею 23,9 кв.м., вбиральню літ. З, стадіон літ. № 1, паркан літ. № 2, замощення І, II.
Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, що має кадастровий номер 2310100000:05:009:0410.
Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Частиною 2 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, у період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 площею 1,2425 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, перебувала у користуванні відповідача у зв'язку із розташуванням на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами прокурора, що ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у вказаний період за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.
Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення в період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 284 Податкового кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» не є власником та постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3).
В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.
30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.
З наведеного вбачається, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.
Згідно з витягом від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 складає 13 095 453,00 грн.
Станом на 2025 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 складає 14 664 233,5 грн відповідно до витягу від 15.07.2025 № НВ- 2300386932025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
З урахуванням вищенаведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, площею 1,2425 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 30а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.06.2020 по по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025.
Згідно з указаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за вказаний період становить 1 472 588,07 грн, зокрема:
- за період з 12.06.2020 по 31.12.2020 - 163342,52 грн;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 295 493,91 грн;
- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 - 63 785,35 грн;
- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 373 799,80 грн;
- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 392 863,59 грн;
- з період з 01.01.2025 по 31.05.2025 - 183 302,90 грн.
Як убачається зі вказаного розрахунку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2020 - 2023 р.р. була визначена позивачем з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, які визначені у листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25).
Дослідивши наданий прокурором розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.
Доводи відповідача про те, що витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: від 23.12.2024 № НВ-2300233952024, від 15.07.2025 № НВ2300386932025, не можуть бути належним доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, як бази для нарахування орендної плати за 2020-2023 роки, суд відхиляє з огляду на таке.
Чинне земельне законодавство не зазначає про обов'язковість надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (постанова Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).
Законодавство про оцінку земель та норми Податкового кодексу України визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів іншої сторони, зокрема витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за більш ранній період, технічної документації, висновку експерта тощо. Такий висновок суду цілком узгоджується з принципом змагальності та диспозитивності господарського судочинства.
При цьому, враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Запоріжжя є сталою та не зазнала змін у період з 01.01.2016 по теперішній час, суд вважає, що використання Позивачем витягу про НГО 2024р. та ділення розміру НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2023 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2022, 2021, 2020 роки) при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Щодо доводів відповідача про помилковість здійснених позивачем розрахунків у зв'язку з набранням чинності Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою Постановою КМУ №1147 від 03.11.2021 суд зазначає таке.
Так, Кабінет Міністрів України 03.11.2021 ухвалив постанову № 1147 «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі Методика). Методика № 1147 набула чинності з 10.11.2021.
Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).
Пунктом 4 наведеної Постанови Кабінету Міністрів України визначено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Таким чином, вже затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.
На момент розгляду справи органом місцевого самоврядування не приймалось рішення про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Відтак до затвердження нормативної грошової оцінки за новою методикою в силу закону діє раніше затверджена.
Отже, враховуючи наведені положення чинного законодавства, наданий позивачем витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.12.2024, поряд із доведеністю факту незмінності нормативної грошової оцінки землі, є належним та допустимим доказом для здійснення розрахунку несплаченої суми орендної плати у спірному періоді.
Крім того суд зазначає, що Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів іншої сторони, зокрема витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за більш ранній період, технічної документації, висновку експерта тощо, якими б визначався інший розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірний період.
Доводи відповідача про неможливість використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 суд також не вважає слушними.
Так, Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей обєкт, а тому саме з цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Відтак, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідач набув у власність об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, останній одночасно набув статусу фактичного землекористувача цієї ділянки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 96 Земельного кодексу України.
Оцінюючи доводи відповідача про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 на підставі пункту 3 частини 1 ст. 231 ГПК України суд зазначає таке.
Судом за даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2025 по справі № 908/190/24 відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ТОВ «СК «Строітєль» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 у розмірі 645 600,34 грн.
Підставою для відмови у позові став той факт, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі №280/3337/24 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний комплекс «Строітєль». Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300102042023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 20.11.2023 земельної ділянки площею 1,2425 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка (колишня назва - Волгоградська), 30а, кадастровий номер: 2310100000:05:009:0410 локальних коефіцієнтів за локальними факторами: «не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,95», «не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,95», «не забезпечена централізованим теплопостачання - 0,95», «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95». Визнано протиправним та скасовано витяг № НВ-2300102042023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:009:0410, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 20.11.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 в адміністративній справі №280/3337/24 залишено без змін.
Колегія суддів зазначила, що саме визнаний протиправним та скасований адміністративним судом Витяг № НВ-2300102042023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.11.2023 був наданий Прокурором та прийнятий судом першої інстанції в якості доказу на обґрунтування розрахунку розміру недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції виснував, що визнання протиправним та скасування цього витягу, підтверджує невірність розрахунків прокурора, який діяв в інтересах позивача щодо заявлених позовних вимог у справі №908/190/24, а також повністю спростовує заперечення прокурора і позивача щодо достатності доказів для вирішення спору по суті у справі № 908/190/24.
У справі №908/3167/25 розрахунки розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 здійснено на підставі витягу від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, з урахуванням резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 в справі № 280/3337/24.
На підставі витягу від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 та від 15.07.2025 № НВ-2300386932025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410 за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025.
Отже, розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СК «СТРОІТЄЛЬ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:009:0410, який є доказом у справі № 908/3167/25, здійснено на підставі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.12.2024 № НВ-2300233952024 та від 15.07.2025 № НВ-2300386932025, які не були покладені в основну розрахунку суми недоотриманих доходів у справі № 908/190/24.
За наведених обставин суд виснує про недовіденість тотожності цієї справи справі № 908/190/24, оскільки позовні вимоги прокурора у справі №908/3167/25 ґрунтуються на інших фактичних обставинах та нових доказах.
Господарський суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16 вказав, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Відтак, подібність справ і відносин визначається за такими основними критеріями: суб'єктним, об'єктним і змістовним. Необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.04.2025 у справі № 757/23473/22-ц, від 03.08.2023 у справі № 910/13049/22, від 10.08.2022 у справі № 712/9540/21, від 16.11.2022 у справі № 357/278/22.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми недоотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки за період з 12.06.2020 по 11.03.2022.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів перерахування на користь позивача доходу, набутого за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 1 472 588,07 грн суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (місцезнаходження юридичної особи: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на користь Запорізької міської ради (адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 12.06.2020 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2025 у розмірі 1 472 588,07 грн (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 07 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «СТРОІТЄЛЬ» (місцезнаходження юридичної особи: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 82, офіс 124, ідентифікаційний код юридичної особи 42491726) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 17 671,06 грн (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят одну гривню 06 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 10.02.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько