номер провадження справи 22/166/25
03.02.2026 Справа № 908/2571/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача - Савченко І.Г., самопредставництво, Виписка з ЄДРЮО, службове посвідчення № 1600 від 20.05.2024
від відповідача - адвокат Галіченко Б.В., ордер АР № 1266322 від 23.09.2025
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2571/25
за позовом: ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» (вул. Новобудов, буд. 3, корпус 6, м. Запоріжжя, 69123)
про стягнення 782'586,93 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
22.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 02/03.3-20/02175 від 04.08.2025) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» про стягнення 943212,67 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період із 03.04.2017 по 31.01.2025.
Позов обґрунтовано використанням відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058, на якій розташований належний на праві власності відповідачу об'єкт нерухомого майна.
22.08.2025 до суду від ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ разом із позовною заявою надійшла заява (вих. № б/н від 22.08.2025) про забезпечення позову.
13.10.2025 через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення відповідача. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3а, зареєстровано за відповідачем. Право власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Новобудов, буд. 3 перейшло до відповідача за договорами купівлі-продажу нерухомого майна у 2016-2018 роках. У 2020 році зазначені об'єкти нерухомого майна за заявами ТОВ «ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» зареєстровані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3а. Земельна ділянка площею 0,6169 га, з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058, була сформована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3, тобто до присвоєння нової адреси нерухомому майну відповідача. Відтак, відповідач як власник нерухомого майна користувався спірною земельною ділянкою, на якій це майно розташоване.
19.11.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив зменшити розмір позовних вимог до суми 782586,93 грн. В обґрунтування заяви зазначив, що загальна площа об'єктів нерухомого майна відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 0,26983 га. Тобто, до формування земельної ділянки відповідач безспірно використовував її площу 0,26983 га (площу, зайняту його об'єктами нерухомості). У зв'язку з цим складено уточнений розрахунок доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за користування сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 з 21.12.2019 по 31.01.2025, та за користування частиною (0,26983 га) земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 з 03.04.2017 по 20.12.2019.
У заяві викладено клопотання про повернення ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТУ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з Державного бюджету України суми 1927,51 грн. судового збору.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
26.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позову заяву. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі та скасувати заходи забезпечення позову. Як слідує з відзиву, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3; будівля, що розташована за цією адресою, має багатьох співвласників (власників нежитлових приміщень у будівлі). Розгляд питання про надання земельної ділянки можливий після наявності заяв від усіх співвласників будівлі. Відповідачу належать об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3а. У справі відсутні докази того, що “спірна» земельна ділянка, на якій розташовані належні відповідачу нежитлові приміщення по вул. Новобудов, 3а, була сформована протягом спірного періоду з 03.04.2017 по 31.01.2025, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді еквіваленту орендної плати. Позивачем не надано технічну документацію та Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Новобудов, 3а. Складений позивачем розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою стосується земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 по вул. Новобудов, 3. Вважає, що спір виник внаслідок суперечливої поведінки позивача, оскільки обставини відсутності нерухомого майна відповідача по вул. Новобудов, 3 та відсутність у міської ради правових підстав для укладення договору оренди землі визнаються самим позивачем у листі від 08.09.2025 № 7365/01/01-07/3596/9167.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. Адреса місцезнаходження відповідача є незмінною з дати реєстрації 10.11.2006 року і містить у собі всі обов'язкові елементи поштової адреси, а саме: Україна, 69076, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Новобудов, будинок 3, корпус 6. Водночас, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказується не поштова адреса відповідача, а адреса об'єктів нерухомого майна, належних відповідачу по вул Новобудов, 3а у м. Запоріжжі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2571/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
22.08.2025 до суду від ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ разом із позовною заявою надійшла заява (вих. № б/н від 22.08.2025) про забезпечення позову.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.08.2025, вказану заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 суддею Ярешко О.В. задоволено заяву (вих. № б/н від 22.08.2025) ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про забезпечення позову у справі № 908/2571/25.
З метою забезпечення позову, до набрання судовим рішенням у справі № 908/2571/25 законної сили, накладено у межах ціни позову - 943212 (дев'ятсот сорок три тисячі двісті дванадцять) грн. 67 коп. арешт на нерухоме майно: нежитлове приміщення інв. № 10000021 (літ. Е) (приміщення 1), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 3), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 4), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 5), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 6), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 7), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 8), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 9), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 10), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 2), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 11), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 10), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 9), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 2), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 площею 0,6169 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3а, що належить на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» (вул. Новобудов, буд. 3, корпус 6, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 34718778).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2025 суддею Ярешко О.В. позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк: протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
08.09.2025, у встановлений судом строк, у системі “Електронний суд» ЗАПОРІЗЬКОЮ МІСЬКОЮ РАДОЮ сформовано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Також сформовано заяву про поновлення процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі № 908/2571/25. Вказані процесуальні документи зареєстровано судом 09.09.2025.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про поновлення процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі № 908/2571/25 у зв'язку з її процесуальною необґрунтованістю, оскільки позивачем не було пропущено строк для подання заяви про усунення недоліків. Заяву ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про усунення недоліків позовної заяви прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2025 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2571/25 за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з визнанням справи малозначною; ухвалено справу розглядати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.09.2025, враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2571/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.10.2025.
Ухвалою суду від 28.10.2025 задоволено клопотання ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив. За усним клопотання представника позивача підготовче засідання відкладено на 19.11.2025.
Ухвалою суду від 19.11.2025 прийнято до розгляду заяву ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про зменшення розміру позовних вимог. Відмовлено позивачу у продовженні процесуального строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з її процесуальною необґрунтованістю, оскільки позивачем не було пропущено строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог. Закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 13.01.2026.
Таким чином, предметом судового розгляду у цій справі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, є стягнення з відповідача на користь позивача 782586,93 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період із 03.04.2017 по 31.01.2025.
У судовому засіданні 13.01.2026 судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступні слова представників сторін.
Ухвалою суду від 13.01.2026, що занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 03.02.2026.
У судове засідання 03.02.2026 з'явилися представники сторін. Судом продовжено розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 03.02.2026 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності (інформаційна довідка від 23.06.2025 № 432476215), за Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» (відповідачем) зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3а, а саме: нежитлове приміщення інв. № 10000021 (літ. Е) (приміщення 1), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 3), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 4), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 5), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 6), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 7), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 8), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 9), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 10), нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 2), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 11), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 10), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 9), нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 2).
Право власності на вказане нерухоме майно перейшло до відповідача на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладені останнім як покупцем майна 10.08.2016, 26.11.2018.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, копії яких містяться в матеріалах справи, адресою вказаного вище нерухомого майна було: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3.
20.01.2018 ФОП Арішиним М.О., на замовлення відповідача, виготовлено технічний паспорт частини комплексу будівель та споруд по вул. Новобудов, буд. 3, м. Запоріжжя (літ. Е, літ. У).
07.12.2018 ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» звернулося до ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ із заявою про передачу в оренду строком на 19 років земельної ділянки площею 0,7192 га по вул. Новобудов, буд. 3 для розташування виробничого підприємства.
У листі Управління з питань земельних відносин ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 11.12.2018 № 4390 зазначено, що для оформлення земельної ділянки ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» по вул. Новобудов, буд. 3 для розташування виробничого підприємства було подано документи, які посвідчують належність майна літ. У та частини літ. Е за даною адресою, та лист Департамету архітектури та містобудування ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 11.12.2018 № 6102 з приводу відповідності об'єкту чинній містобудівній документації. Відведення земельної ділянки можливо при наявності заяв всіх співвласників будівлі літ. Е в цілому.
Рішенням 35 сесії 7 скликання ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 19.12.2018 № 108/85 надано дозвіл ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,7192 га по вул. Новобудов, 3 для розташування виробничого підприємства та для подальшої передачі її в оренду.
04.09.2019 ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» звернулося до ФОП Сендецького Г.І. з заявою про розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Новобудов, 3 для розташування виробничого підприємства.
У 2019 році ФОП Сендецьким Г.І. було виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки площею 0,6169 га. У пояснювальній записці проєкту вказано, що на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. У, літ. Е, згідно технічного паспорту (розробник - ФОП Арішин М.О.). Власником даного нерухомого майна є ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2016.
Згідно висновку про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.11.2019 № 8324/82-19 експерта державної експертизи ЗУ Держгеокадастру у Миколаївський області Ламанець О.В., проєкт землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 21.12.2019 була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 площею 0,6169 га, за місцем розташування: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 (цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення) на підставі вказаної технічної документації, розробленої ФОП Сендецьким Г.І.
ТОВ «ЮРИДИЧНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ» складено акт (вих. № 04/09/20 від 28.09.2020), згідно якого проведено обстеження нерухомого майна, яке належить ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3. За результатами обстеження, виходячи з розташування об'єктів на окремій ділянці, вважає за можливе присвоїти поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3а нежитловим приміщенням: № 2 літ. У, № 3 літ. У, № 4 літ. У, № 5 літ. У, № 6 літ. У, № літ. У, № 8 літ. У, № 9 літ. У, № 10 літ. У, № 1 літ. Е, № 2 літ. Е, № 9 літ. Е, № 10 літ. Е, № 11 літ. Е.
28.09.2020 ТОВ «ЮРИДИЧНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ», на замовлення відповідача, виготовлено технічні паспорти: на групу нежитлових приміщень № 1 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. Е), на групу нежитлових приміщень № 2 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. Е), на групу нежитлових приміщень № 3 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 4 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 5 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 6 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 7 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 8 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 9 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 10 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. У), на групу нежитлових приміщень № 4 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. Е), на групу нежитлових приміщень № 11 по вул. Новобудов, 3а, м. Запоріжжя (літ. Е).
У 2020 році за заявою відповідача вказані нежитлові приміщення були зареєстровані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3а, що підтверджується рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Ю.В. від 13.10.2020.
У листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.03.2025 вих. № 3261/5/08-01-04-01-05 зазначено, що за даними інформаційної бази ДПС України за земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 за період із 01.01.2017 по теперішній час ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» не надавалась податкова звітність до контролюючих органів та не сплачувались грошові зобов'язання. Повідомлено, що станом на 01.03.2025 податковий борг відсутній.
Відповідно до Витягу від 02.04.2025 № НВ-2300326102025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 5521008,24 грн.
09.07.2025 позивач надіслав на адресу місцезнаходження відповідача вимогу від 04.07.2025 № 01/02-11/1292 про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді недоплати з орендної плати за землю комунальної власності у розмірі 943212,67 грн.
Відповідь на вимогу у матеріалах справи відсутня.
Відповідач звернувся до Виконавчого комітету ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з листом від 03.04.2025 № 302, у якому, посилаючись на рішення 35 сесії 7 скликання ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 19.12.2008 № 108/85 та сформованість земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058, просив передати вказану земельну ділянку в оренду строком на 19 років.
У відповідь на цей лист Департамент управління активами ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ листом від 08.09.2-025 № 7365/01/01-07/3596,9167 повідомило, що рішенням від 19.12.2008 № 108/85 ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» був наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Новобудов, 3 (а не вул. Новобудов, 3а) для розташування виробничого підприємства. Зазначене рішення було підготовлено на підставі листа з доручення міськвиконкому, в якому зазначено відведення даної земельної ділянки можливо тільки під будівлю в цілому. Повідомлено, що на теперішній час за інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно за ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» майно по вул. Новобудов, 3 не значиться. Отже, у міської ради відсутні правові підстави для укладення договору оренди землі частини земельної ділянки по вул. Новобудов, 3 ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН».
У цьому листі також вказано, що відповідно листа відповідача від 05.08.2025 № 409 з приводу оформлення земельної ділянки по вул. Новобудов, 3а, то всім власникам майна будвілі необхідно звернутись до міської ради з приводу відведення земельної ділянки та виконати відведення відповідно до чинного законодавства.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,6169 га з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058 є Територіальна громада в особі Запорізької міської ради.
Земельним кодексом України у статті 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
За п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Право оренди земельної ділянки регулює ст. 93 ЗК України. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.
Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції станом на 10.08.2016), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно ч. 6 цієї статті, укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
Відтак, земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Судом встановлено укладення відповідачем, як покупцем нерухомого майна, договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2016, 26.11.2018.
У статті 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Отже, нотаріус, посвідчуючи вказані договори купівлі-продажу, здійснив державну реєстрацію прав власності відповідача.
Таким чином, після укладення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна і державної реєстрації нотаріусом прав власності на них у відповідача, як покупця, могло б виникнути право користування земельною ділянкою, на якій розташовані відповідні об'єкти.
У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).
Рішенням 34 сесії 7 скликання ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 28.11.2018 № 26. З урахуванням рішення 26 сесії 8 скликання від 04.12.2024 № 103, установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної платиь за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом норм цивільного та земельного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 629/4628/16-ц).
Із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
Отже, у спірних правовідносинах між сторонами у справі виникли кондикційні зобов'язання.
Разом з тим, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст.ст. 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення даного спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 виклала правовий висновок про те, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомо ще за часів Давнього Риму (superficies solo cedit - будівництво приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він передбачений як потребами обороту, так і загалом самої природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктах нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто, крім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, інакше вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Верховним Судом розглядалася справа № 646/4738/19. Згідно встановлених судом обставин у цій справі № 646/4738/19 (постанова від 14.02.2022), ОСОБА_1 відповідно до договорів купівлі-продажу від 17 листопада 2016 року № 2810 № 2814 на праві власності належать нежитлові будівлі, які розташовані на спірній земельній ділянці. Верховний Суд звернув увагу на те, що до правовідносин, які виникли між сторонами безпосередньо у цій справі, щодо виникнення прав у відповідача на земельну ділянку, має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме стаття 120 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договорів купівлі-продажу, в якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав при придбанні нежитлових будівель. Таким чином, необхідність встановлення сформованості земельної ділянки, як об'єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи. Верховний Суд дійшов висновку про те, що, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, для застосування положень статті 1212 ЦК України не є обов'язковим встановлення сформованості земельної ділянки.
Як встановлено судом, відповідач на підставі договорів купівлі-продажу набув право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 та звернувся до міської ради з заявою щодо передачі йому в оренду земельної ділянки по вул. Новобудов, 3.
Рішенням 35 сесії 7 скликання ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 19.12.2018 № 108/85 було надано дозвіл ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,7192 га по вул. Новобудов, 3 для розташування виробничого підприємства та для подальшої передачі її в оренду.
Відповідна технічна документація на земельну ділянку була виготовлена ФОП Сендецьким Г.І. Згідно висновку про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.11.2019 № 8324/82-19, проєкт землеустрою визнано таким, що відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
Земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 площею 0,6169 га, за місцем розташування: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, була зареєстрована 21.12.2019 на підставі вказаної технічної документації, розробленої ФОП Сендецьким Г.І.
Як слідує зі складеного ТОВ «ЮРИДИЧНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ» акту (вих. № 04/09/20 від 28.09.2020), було проведено обстеження нерухомого майна, яке належить ТОВ “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3. За результатами обстеження, виходячи з розташування об'єктів на окремій ділянці, вважає за можливе присвоїти цим нежитловим приміщенням поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3а.
У 2020 році за заявою відповідача вказані нежитлові приміщення були зареєстровані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3а.
Отже, суд приходить до висновку, що об'єктам нерухомого майна, які були придбані відповідачем та знаходились на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, у подальшому, саме за заявою відповідача було присвоєно поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3а.
При цьому, як зазначено представником відповідача у судовому засіданні, склад об'єктів нерухомого майна відповідачем не змінювався, будь-які перебудови, перепланування, добудови, тощо щодо цих об'єктів відповідачем не проводилося.
Відтак, розробивши технічну документацію на земельну ділянку по вул. Новобудов, 3, відповідач не уклав із позивачем договір оренди, а змінив поштову адресу нежитлових приміщень на адресу: вул. Новобудов, 3а, що у подальшому стало перепоною в укладенні договору оренди.
З урахуванням предмету та підстав позову, суд при розгляді цієї справи не досліджує обставин щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки, наявності дозволу співвласників нерухомості по вул. Новобудов, 3 на укладення такого договору, тощо.
Відповідач, за наявності достатніх підстав, має право на звернення до суду з відповідним позовом щодо укладення договору оренди землі.
Земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 площею 0,6169 га, за місцем розташування: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, була зареєстрована 21.12.2019, а отже є сформованою саме з цієї дати.
Враховуючи заявлений позивачем період стягнення з відповідача доходу - із 03.04.2017, у даному випадку має значення встановлення площі земельної ділянки для розрахунку суми потенційно недоотриманої орендної плати за користування нею (безпідставно збережених власником несплачених місцевій раді коштів).
За пунктом 1 частини першої статі 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
До предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов'язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ГПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Об'єкти нерухомості, що належать відповідачу та розташовані на земельній ділянці по вул. Новобудов, 3 у м. Запоріжжі, яким було присвоєно поштову адресу: вул. Новобудов, 3а, мають свої межі та конфігурацію.
Твердження відповідача, що він користувався земельною ділянкою по вул. Новобудов, 3а, яка є несформованою та ця ділянка не є земельною ділянкою по вул. Новобудов, 3, судом спростовано, виходячи з наведеного вище.
Відповідач не надав доказів того, що об'єкти нерухомості по вул. Новобудов, 3 перестали існувати, а об'єкти нерухомості по вул. Новобудов, 3а це інші об'єкти, аніж ті, що він придбав на підставі договорів купівлі-продажу, про які зазначено вище.
Відтак, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Новобудов, 3 є більш вірогідними та підтверджують обставини, викладені у позові.
Згідно з правовими позиціями, які неодноразово викладав Верховний Суд, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку.
Таким чином, саме власник нерухомого майна зобов'язаний ініціювати процес оформлення прав на земельну ділянку, невід'ємною складовою якого є розроблення землевпорядної документації та формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
У даному випадку відповідач звернувся до міської ради з заявою щодо передачі йому в оренду земельної ділянки по вул. Новобудов, 3 у м. Запоріжжі, однак у подальшому, змінивши поштову адресу об'єктам нерухомості з цієї адреси: вул. Новобудов, 3 на адресу: вул. Новобудов, 3а, фактично унеможливив укладення договору оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 по вул. Новобудов, 3, оскільки подані ним документи містили розбіжності.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Таким чином, ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, як власник земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання цієї земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання у порядку, встановленому законом.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Юридична несформованість земельної ділянки згідно ст. 79-1 ЗК України, за умови встановлення судом місцезнаходження цієї ділянки та фактичної площі її використання, не може бути підставою для безоплатного використання відповідачем майна позивача.
Відповідач використує земельну ділянку протягом тривалого періоду часу, починаючи з 2017 року. При цьому, вчиняє дії, направлені на укладення договору оренди, які є явно недостатніми та суперечливими.
При цьому, оскільки на земельній ділянці розташовані належні відповідачу об'єкти нерухомості, позивач не може передати цю землю іншому суб'єкту, а отже і отримувати за неї плату.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Земельне законодавство не передбачає обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.
Відповідно до Витягу від 02.04.2025 № НВ-2300326102025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 5521008,24 грн.
Позивачем виконано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за загальний період із 03.04.2017 по 31.01.2025 у розмірі 782586,93 грн.
Суд перевірив розрахунок позивача та визнав його правильним. Сума річної орендної плати за період із 01.01.2025 по 31.01.2025 становить 13802,52 грн. (5521008,24 грн. (нормативна грошова оцінка) * 3% (розмір орендної плати) = 165630,25 грн.; 165630,25 грн./12 місяців = 13802,52 грн. (розмір орендної плати за один місяць).
У подальшому позивач застосовував коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за відповідний рік).
Так, сума річної орендної плати за 2024 рік становить 147884,15 грн., сума річної орендної плати за 2023 рік становить 140708,04 грн., сума річної орендної плати за 2022 рік становить 122354,82 грн., сума річної орендної плати за 2021 рік становить 111231,65 грн., сума річної орендної плати за 2020 рік становить 111231,65 грн., сума орендної плати за період із 21.12.2019 по 31.12.2029 становить 3289,11 грн.
Всього загальна сума за користування сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:06:007:0058 за період із 21.12.2019 по 31.01.2025 становить 650501,94 грн.
За договорами купівлі-продажу нерухомого майна, укладеними у 2016-2018 роках, право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3 (змінено адресу на вул. Новобудов, 3а) перейшло до ТОВ «ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» на наступну нерухомість: нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 3) загальною площею 27,5 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 4) загальною площею 62,7 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 5) загальною площею 63,2 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 6) загальною площею 32,9 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 7) загальною площею 32,9 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 8) загальною площею 31,9 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 9) загальною площею 31,3 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 10) загальною площею 31,6 кв.м з 10.08.2016 року; приміщення /літ. У/ інв. №10000125 (приміщення 2) загальною площею 26,9 кв.м з 21.11.2019 року (не обраховується, згідно розрахунку); нежитлове приміщення інв. № 10000021 (літ. Е) (приміщення 1) загальною площею 34,2 кв.м з 10.03.2017 року; нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 2) загальною площею 1880,5 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 9) загальною площею 221,1 кв.м з 26.11.2018 року (не обраховується згідно розрахунку); нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 10) загальною площею 165,6 кв.м з 10.08.2016 року; нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 11) загальною площею 496,4 кв.м з 10.08.2016 року.
Згідно розрахунку, приміщення, літ. У інв. № 10000125 (приміщення 2) загальною площею 26,9 кв.м не входить до площі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058. Щодо нежитлового приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 2) загальною площею 1880,5 кв.м, що у розрахунку прийнято без врахування антресолі загальною площею 192,40 кв.м (згідно ДБН В.2.2-27:2025 антресоль - майданчик всередині будівлі для розміщення виробничих приміщень, вбудованих приміщень та приміщень для розташування інженерного, технологічного обладнання (2-й поверх). Нежитлове приміщення, літ. Е інв. № 10000021 (приміщення 9) загальною площею 221,1 кв.м, згідно експлікації приміщень до плану поверхів виробничої будівлі літ. Е інв. № 10000021 є складом 90,8 кв.м та складом 130,3 кв.м, не входить до площі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058.
Площа для будівлі літ. У = 27,5 + 62,7 + 63,2 + 32,9 + 32,9 + 31,9 + 31,3 + 31,6 = 314 кв.м. Для будівлі літ. Е = 34,2 + 1880,5 + 165,6 + 496,4 - 192,40 = 2 384,30 кв.м.
Таким чином, загальна площа об'єктів нерухомого майна відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно займає площу земельної ділянки у розмірі: 314 кв.м + 2 384,30 кв.м = 2 698,30 кв.м = 0,26983 га.
Відтак, позивачем складено розрахунок за період із 03.04.2017 по 20.12.2019 (до формування земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058), виходячи з фактично займаної площі зареєстрованих об'єктів нерухомого майна.
Сума орендної плати за період із 01.01.2019 по 20.12.2019 становить 47652,35 грн., сума річної орендної плати за 2018 рік становить 48652,35 грн., сума орендної плати за період із 03.04.2017 по 31.12.2017 становить 8651,35 грн.
Всього розмір плати за користування 0,26983 га земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:007:0058 за період із 03.04.2017 по 20.12.2019 складає 132084,99 грн.
Кошти, що підлягають поверненню позивачу за період із 03.04.2017 по 31.01.2025 становлять суму 782586,93 грн. (650501,94 грн. (орендна плата з 21.12.2019 по 31.01.2025) + 132084,99 грн. (орендна плата з 03.04.2017 по 20.12.2019) = 782 586,93 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав, зроблений позивачем розрахунок визначення площі об'єктів нерухомості не заперечив. Суд вважає справедливим при здійсненні розрахунку прийняти площу земельної ділянки, яку фактично займають належні відповідачу об'єкти нерухомості. Суд зауважує, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА втратила належне їй майно (кошти від орендної плати). Тому має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. З відповідача на користь стягується 782586,93 грн. 06 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 31.01.2025.
6. Судові витрати
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 9391,04 грн., сплачений за подання позовної заяви, та судовий збір у сумі 1211,20 грн., сплачений за подання заяви про забезпечення позову, стягується з відповідача на користь позивача.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, клопотанням про повернення судового збору у сумі 1927,51 грн., суд вважає за необхідне після набрання законної сили рішення суду постановити ухвалу про повернення ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТУ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з Державного бюджету України суми 1927,51 грн. судового збору.
Щодо вжитих судом заходів забезпечення позову, які відповідач просив скасувати, суд зазначає таке.
Відповідно ч.ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог, у суду відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом згідно ухвали від 25.08.2025 у цій справі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРПЛАСТМОДЕРН» (вул. Новобудов, буд. 3, корпус 6, м. Запоріжжя, 69123, код ЄДРПОУ 34718778) на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) 782586 (сімсот вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 93 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період із 03.04.2017 по 31.01.2025, 9391 (дев'ять тисяч триста дев'яносто одна) грн. 04 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.
Після набрання рішення законної сили, постановити ухвалу про повернення ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТУ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з Державного бюджету України суми 1927,51 грн. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 10 лютого 2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко