майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
09 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/60/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І. В., секретар судового засідання Шовтюк І. В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Жито Плюс"
про стягнення 5626263,01 грн,
за участю представників сторін:
- від позивача: Джуган М.В., ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1693427 від 08.07.2024
- від відповідача: не прибув
ТОВ "Фенікс Грейн" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до ТОВ "Агро - Жито Плюс" про стягнення 5626263,01 грн, з яких 2670000,00 грн попередньої оплати, 134963,01 грн 45% річних, 151300,00 грн пені, 2670000,00 грн штрафу, а також судових витрат.
Позовні вимоги позивач обгрунтував невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки зерна №33-2953-Ф від 17.09.2025.
Ухвалою від 12.01.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду на 09.02.2026 о 14:30; встановив сторонам спору строк на подання процесуальних документів (а. с. 33).
21.01.2026 до суду від позивача надійшла заява від 20.01.2026 (вх. г/с №01-44/262/26) про забезпечення позову шляхом покладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, в розмірі 2670000,00 грн (а. с. 35 - 54), яку ухвалою від 21.01.2026 господарський суд призначив до розгляду у тому ж судовому засіданні (а. с. 56).
28.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із частковим визнанням позову на суму основного боргу, запереченнями проти задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову з підстав, зокрема, що відповідач є сільськогосподарським підприємством - виробником, а забезпечення позову у спосіб, вказаний у заяві позивача, зупинить діяльність відповідача та унеможливить підготовку до посівної компанії 2026 року (а. с. 59 - 63).
У засіданні суду представник позивача в режимі відеоконференції підтримав заяву про забезпечення позову з підстав, у ній викладених .
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, клопотання про відкладення підготовчого судового засідання до суду не надіслав.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 наголосила на тому, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
В обгрунтування поданої заяви позивач зазначає, що підставами для її подання до суду стали: невиконання зобов'язання, передбаченого договором поставки зерна №33-2953-Ф від 17.09.2025; відсутність майна, на яке можливим було б звернути стягнення з метою виконання судового рішення, відповідно до відомостей з державних реєстрів; відкриття відносно відповідача виконавчих проваджень.
Відповідно до усталених висновків Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, від 24.04.2024 у справі №754/5683/22.
Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Вищезазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2025 у справі №916/1431/24.
Разом з тим, заявником не наведено суду достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, а також не надано доказів того, що станом на час подачі даної заяви у ТОВ "Агро - Жито Плюс" відсутні грошові кошти у достатній кількості для їх сплати позивачу у випадку задоволення позову, чи ним вчиняються дії по виведенню грошових коштів з рахунків.
Слід також зазначити, що принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу.
При цьому, відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту майна, чи грошових коштів на рахунку.
Згідно з п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, слід відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фенікс Грейн" від 20.01.2026 про забезпечення позову в повному обсязі.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 1664,00 грн, за подання заяви про забезпечення позову залишається за заявником.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" від 20.01.2026 (вх. г/с №01-44/262/26 від 21.01.2026) про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 255 - 257 ГПК України.
Ухвала підписана 10.02.2026
Суддя Лозинська І.В.
Друкувати:
1 - в справу
2, 3 - сторонам (Електронний суд)