вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
29.01.2026 Справа № 904/5591/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Манастирний В.О.
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро
про стягнення 6 414 123,70 грн
Представники:
Від Позивача: Бова Я.О., довіреність від 10.11.2025 №10/11-24, свідоцтво серія ПТ №3362
Від Відповідача: Балдинюк М.Ю., адвокат, посвідчення №4073, довіреність
1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-Позивач) 02.10.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 1 217 905,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 196 218,18 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 76969,49 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на несвоєчасне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань, встановлених рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2345/24 від 16.09.2024 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 76969,49 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №AU.sud-8246 від 01.10.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
06.10.2025 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.
10.10.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
27.10.2025 через систему "Електронний суд" представник Позивача подав клопотання (арк.с.133-134 Т.1), в якому просить суд:
1. Провести підготовче судове засідання 04.11.2025р. о 12:30 по справі №904/5591/25 без участі представника НЕК «Укренерго».
2. Позовні вимоги НЕК «Укренерго» до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" по справі № 904/5591/25 задовольнити у повному обсязі.
3. Призначити наступне судове засідання по справі №904/5591/25 в режимі відеоконференції, надавши представнику НЕК «Укренерго» адвокату Бова Якову Олександровичу можливість участі у ньому поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
4. Про результати розгляду даного клопотання повідомити НЕК «Укренерго» шляхом направлення відповідної ухвали суду на електронну адресу: neckanc@ua.energy.
17.11.2025 через систему "Електронний суд" представник Позивача подав додаткові пояснення у справі (арк.с. 164-165 Т.1), в яких просить суд:
1. Прийняти дані додаткові пояснення до матеріалів справи № 904/5591/25 та врахувати їх при подальшому розгляді справи.
2. Позовні вимоги НЕК "Укренерго" до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", задовольнити у повному обсязі.
08.12.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав заперечення на додаткові пояснення (арк.с. 173-174 Т.1), в яких зазначає про таке:
Позивач у своїх поясненнях на зауваження Відповідача, що Позивач не вірно визначає період за який нараховує 3% річних та інфляційні, посилається на те, що Відповідач не враховує положення п. 4.3 та 6.1 Договору, де визначено, що розрахунковим періодом є 1 календарний місяць, та те, що ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. А також робить висновок, що це означає, що всі нарахування проводяться у хронологічній послідовності. Проте Відповідач не згоден з таким тлумаченням Позивачем умов Договору. Пункт 4.3 Договору зазначає наступне: « 4.3. Ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.» Отже, цим пунктом встановлюється: 1) саме загальна ціна цього Договору, 2) період визначення загальної ціни яким є календарний рік ані календарний місяць, 3) ціна визначається шляхом складання вартості наданих послуг за 12 розрахункових періодів (12 календарних місяців). Відповідач звертає увагу суду, що цим пунктом Договору не встановлюється вартість кожного розрахункового періоду, а також не встановлюється яким чином враховуються Акти коригування, якими зменшується вартість наданої послуги у попередніх розрахункових періодах. Відповідач зауважує, що предметом розгляду по цій справі є нарахування 3% річних та інфляційного збільшення на конкретні розрахункові періоди. Оскільки Акти коригування, якими зменшується вартість наданої послуги, на момент нарахування зазначених санкцій вже були складені сторонами по справі, то повинні враховуватись як зменшення суми заборгованості за конкретний розрахунковий період на яку (заборгованість) нараховуються 3% річних та інфляційне збільшення;
Позивач у своїх поясненнях на зауваження Відповідача, що Позивачем не в повному обсягу врахована оплата, яка здійснена 29.04.25, посилається на ст. 534 ЦК України. Проте Відповідач не згоден з такою позицією Позивача. Відповідачем 29.04.2025 платіжною інструкцією №3974224 було сплачено на рахунок НЕК "Укренерго" 11 571 787,12 грн. При цьому у призначені платежу зазначено «ПЕРЕДАЧА ТОВ ДЕП 42086719 зг.ухв.Госп.суд. Дніп.обл 904/2345/24 від 01.04.25 ч/з ТОВ ДнЕПдог.дор63-ДЕП 10.04.25 ПДВ 1928631,19 ((3974224)) Відповідач звертає увагу суду на той факт, що це не перший платіж з призначенням платежу в якому Відповідач посилається на рішення суду по справі 904/2345/24, а саме:
платіжна інструкція №3895034 від 13.03.2025 сплачено 8 371 936,71 грн. У призначенні платежу зазначено «Оплата за рiшен.суду по справi №904/2345/24 вiд 16.09.24, за 01.24 дог.№0147-02024-ПП вiд 01.01.24, ПДВ 1395322.79((3895034))»;
платіжна інструкція № 3895035 від 13.03.2025 сплачено 11628063,29 грн. У призначенні платежу зазначено «Оплата за рiшен.суду по справi №904/2345/24 вiд 16.09.24, за 02.24 дог.№0147-02024-ПП вiд 01.01.24, ПДВ 1938010.55 ((3895035))»;
платіжна інструкція №3910694 від 21.03.2025 сплачено 6 000 000.00 грн. У призначенні платежу зазначено «ОПЛ. З ПЕРЕД.Е/Е 02.24 ЗА РIШ.СУДУ У СПРАВI №904/2345/24ВIД 16.09.24,ДОГ.№0147-02024-ПП ВIД 01.01.24, ПДВ 1000000.00((3910694))»;
платіжна інструкція № 3925742 від 31.03.2025 сплачено 5 000 000.00 грн. У призначенні платежу зазначено «ОПЛ. ЗА ПЕРЕД.Е/Е 02.24 ЗА РIШ.СУДУ У СПРАВI №904/2345/24ВIД 16.09.24,ДОГ.№0147-02024-ПП ВIД 01.01.24, ПДВ 833333.33((3925742))»;
платіжна інструкція №3925743 від 31.03.2025 сплачено 5 000 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено «ОПЛ. ЗА ПЕРЕД.Е/Е 02.24 ЗА РIШ.СУДУ У СПРАВI №904/2345/24ВIД 16.09.24,ДОГ.№0147-02024-ПП ВIД 01.01.24, ПДВ 833333.33((3925743))»;
отже, Відповідачем до спірного платежу від 29.04.2025 року було зроблено 5 платежів у березні 2025 року з посиланням на рішення суду у справі 904/2345/24, але при цьому до цих оплат Позивачем не застосовувались норми ст. 534 ЦК України. Крім того, оплата в сумі 11571787,12 грн, яка була здійснена Відповідачем 29.04.25 року була здійснена з урахуванням податку на додану вартість, оскільки оплата основного боргу є оподаткованою операцією, а сплата 3 % річних, інфляційних нарахувань та судового збору не є операцією, що належить оподаткуванню податком на додану вартість;
щодо долучення цих Заперечень Відповідача до справи;
відповідно до ухвали суду від 04.11.25 року підготовче засідання було відкладено на
18.11.2025 о 14:30 год. Позивач надав свої Додаткові пояснення через систему «Електронний суд» 17.11.2025 року. Тобто фактично за 1 день до дати розгляду по справі, на які Відповідач не мав змоги надати свої зауваження до дати розгляду справи. У судовому засіданні, яке відбулось 18.11.2025 року, оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в засіданні на 10.12.2025 о 10:00 год. Відповідач надає свої зауваження на Додаткові пояснення Позивача. У цих поясненнях Відповідач досліджує отримані від Позивача пояснення, надає свої зауваження на висловлені Позивачем висновки. Зазначені Зауваження Відповідача мають істотне значення для вирішення справи, оскільки підтверджує доводи Відповідача висловлені у Відзиві на позовну заяву та Запереченнях на відповідь на відзив. Можливості подати зазначені Зауваження раніше у Відповідача не існувало, оскільки додаткові пояснення Позивача отримані лише 17.11.2025 року, тобто напередодні судового заїдання, яке відбулось 18.11.25.
06.01.2026 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав клопотання (арк.с. 185 Т.1), в якому просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи:
копію наказу НЕК "Укренерго" №549 від 03.10.2023, копію наказу №343 від 07.06.2024 про затвердження умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії та заяву та повідомлення про приєднання до умов договору №0147-02024-ПП від 01.01.2024 (арк.с. 186-204 Т.1).
09.01.2026 року представник Відповідач подав заяви, в яких просить суд розстрочити виконання рішення по справі №904/5591/25 щомісячними рівними платежами строком на 1 рік з дня ухвалення такого рішення (арк.с. 213-224 Т.1).
До заяви Відповідач подав такі документи (арк.с. 225-250 Т.1, арк.с. 1-9 Т.2):
копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 2024р.;
копію Витягу ЕРДР СБУ;
копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 6 місяців 2024р.;
копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 9 місяців 2024р.;
копію відповіді СБУ про кримінальне провадження;
копію заяви до СБУ про кримінальне провадження;
копію заяви до СБУ про кримінальний злочин;
копію витягу наказу 84 Міненерго України від 09.03.2023 року;
копії Наказів Міністерства енергетики України 104 від 04.03.2022 та148 від 13.04.2022;
копію наказу про організацію роботи під час воєнного стану 41 від 31.03.2022;
копію наказу про тимчасове зупинення діяльності структурних підрозділів 42 від 31.03.2022;
копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за рік 2022р.;
копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за рік 2023р.;
роздруківки з сайту.
14.01.2026 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав заперечення за заяву про розстрочення виконання судового рішення (арк.с. 12-17 Т.2).
29.01.2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2026 року о 15:45 год.
Представники сторін надали згоду на прийняття рішення після перерви.
В судовому засіданні 29.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиція Відповідача у відзиві на позов
27.10.2025 через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк.с.136-140 Т.1), в якому вказує про таке:
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг», на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої НКРЕКП (постанова від 14.06.2018 №429) є постачальником електричної енергії. З наведеного слідує, що позивач є учасником ринку електричної енергії;
відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник зобов'язаний укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;
згідно із пунктом 7 пункту 2 статті 57 Закону електропостачальник зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
положеннями глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких Оператор системи передачі (ОСП) здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі;
укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі. Послуги з передачі електричної енергії надаються ОСП на підставі договору між ним та, зокрема, електропостачальником;
договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. Оплата послуг з передачі електричної енергії здійснюється за тарифом, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики;
між Позивачем і Відповідачем укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 №0147-02024-ПП (далі - Договір), який укладений між сторонами на підставі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі;
відповідно до пункту 6.1. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 (один) календарний місяць;
пунктом 6.2 Договору встановлено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду;
плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду;
відповідно до пункту 6.4 Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді;
згідно абзацу 8 пункту 6.6 Договору за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повні оплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача;
тобто умовами Договору, укладеному між: Позивачем та Відповідачем, передбачений прядок визначення та умови нарахування вартості послуги, строки оплати, відповідальність за порушення оплати та порядок зарахування оплати;
щодо звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань Відповідач посилається на пункт 11.1 Договору, який зазначає, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) розуміються пожежі, повені, землетруси, стихійні лиха, воєнні дії та інше. З визначених у п. 11.1 Договору домовленостей сторін Відповідач доходить висновку, що до форс-мажорних обставин може відноситися, в тому числі військова агресія російської федерації проти України, яка проводить активні воєнні (бойові) дії, зокрема, на території здійснення господарської діяльності Відповідача (Донецької області);
у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні було введено воєнний стан. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Наразі режим воєнного стану в Україні триває;
за змістом статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
водночас 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України було ухвалено рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин;
так, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, що оприлюднений на офіційному вебсайті за посиланням: https://ucci.org.ua/uploads/files/62Icba543cda9382669631.pdf, підтверджено військову агресію російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року, яка є надзвичайною, невідворотною та об'єктивною обставиною для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
відтак, вказаний лист Торгово-промислової палати України є належним, допустимим та достовірним доказом засвідчення форс-мажорних обставин, які потенційно здатні суттєво вплинути на належне виконання обов'язків суб'єктами господарської діяльності, у яких виникають зобов'язання за укладеними до настання форс-мажорних обставин договорами (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 160/5130/21);
на неможливість виконання зобов'язань Відповідачем за Договором внаслідок форс-мажорних обставин вплинули прийняті ряд нормативно-правових актів в енергетичній галузі України, які іншим чином врегульовують правовідносини на ринку електричної енергії, ніж вони були до повномасштабної збройної агресії;
з огляду на положення зазначених вище нормативно-правових актів, форс-мажорні обставини були непередбачувані в момент укладення Договору між Позивачем і Відповідачем, настання цих обставин не залежить від волі сторін Договору, наслідки або вплив обставини непереборної сили неможливо уникнути або вирішити, між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання Договору існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок;
наведене обґрунтування Товариства свідчить про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією російської федерації проти нашої держави, та неможливістю своєчасно виконувати зобов'язання за Договором;
пунктом 11.1 Договору передбачено, що термін виконання зобов'язань за цим Договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин;
загальновідомою є та обставина, що військовий час на теперішній час досі триває;
отже, форс-мажорні обставини є відкладальною обставиною для виконання зобов'язань з оплати за надані послуги за Договором;
Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 зроблено висновок, що «враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та З % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові»;
таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання Відповідача щодо оплати за надані послуги продовжений, то нарахування інфляційних втрат та 3% річних, як особлива міра відповідальності Відповідача на несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, не може бути нараховані.
4. Позиція Позивача у відповіді на відзив
31.10.2025 через систему "Електронний суд" представник Позивача подав відповідь на відзив (арк.с.144-146 Т.1), в якій вказує про таке:
впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в зв'язку з військовою агресією російської федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як відповідача, так і позивача, сторони у справі знаходяться в однакових економічних умовах;
ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15 лютого 2019 року № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство»;
основною метою діяльності підприємства є:
забезпечення стійкості ОЕС України, запобігання порушенням нормального режиму роботи ОЕС України і аваріям системного значення, ліквідації можливих аварій з найменшими втратами для держави;
забезпечення ефективного оперативно-технологічного обслуговування та ремонту магістральних та міждержавних електричних мереж, зменшення витрат матеріальних ресурсів та втрат електричної енергії в електромережах;
організація та проведення ремонтно-технічного обслуговування та аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах магістральних електричних мереж, розробка та виготовлення технічного оснащення, засобів захисту та засобів малої механізації, необхідних для проведення цих робіт, тощо;
відповідно до п.6.1 статуту НЕК «Укренерго», засновником та єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики України;
НЕК «Укренерго» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави у зв'язку з чим підприємство віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83;
наказом Міністерства енергетики України від 23.02.2023 року №63 «Про визначення підприємств ПЕК критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» НЕК «Укренерго» віднесено до переліку підприємств установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
починаючи з осені 2022 року вся енергетична система України знаходиться під постійним ворожим обстрілом. Пошкоджено обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. Виконуючи свої обов'язки, ремонтні бригади НЕК «Укренерго» невідкладно відновлюють роботу магістральних ліній електропостачання, у тому числі пошкоджених у наслідок ракетних обстрілів з боку російської федерації. Про значні руйнування об'єктів критичної інфраструктури позивача розміщуються на офіційному веб-сайті НЕК «Укренерго», що доступна за мережевим посиланням https://ua. energy та офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook, що доступно за посиланням: НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo | Kyiv | Facebook. На відновлення пошкоджених об'єктів НЕК «Укренерго» залучено кредитні кошти. Відтак, позивач, також, знаходиться вкрай складних фінансових обставинах;
щодо безпідставності тверджень відповідача про звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань зі сплати боргу, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку із дією форс-мажорних обставин:
відповідно до Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року №766» від 26.04.2022 №413 на час воєнного стану та протягом 30 днів після закінчення його дії зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії;
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі №911/1359/22 винесено постанову від 19.04.2024р. у якій зроблено висновок, що штрафні санкції у вигляді пені та штрафу слід стягувати до 23.02.2022p., тобто до моменту введення в Україні воєнного стану. Таким чином, на підставі викладеного, позивач не нараховував вказані штрафні санкції відповідачу;
у свою чергу 3 % річних та інфляційні витрати не є штрафними санкціями, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання;
Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 05.07.2019 у справі №905/600/18 зроблено висновок, що «враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові;
вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу;
Верховний суд у постанові від 13.09.2023р. по справі №910/8741/22 зазначає, що «що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст. 611 ЦК та ст. 217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст. 617 ЦК та ст. 218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.»;
Верховним Судом у постанові від 21.03.2024р. по справі №910/6185/23, зроблено висновок, що «Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц). Зобов'язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19). Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до наведених положень чинного законодавства»;
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18;
таким чином, наявність форс-мажорних обставин та навіть отримання відповідачем сертифікату про їх наявність жодним чином не впливає предмет розгляду даної справи по суті, оскільки предметом її є стягнення з відповідача тільки 3% річних та інфляційних витрат, на підставі рішення по справі № 904/2345/24, №905/512/25 за якими вже було стягнуто за відповідний період вказані витрати, а також передбачено спеціальною нормою у вигляді Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» від 26.04.2022 № 413 та відповідною судовою практикою.
5. Позиція Відповідача у запереченні (на відповідь на відзив)
14.11.2025 через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав заперечення (на відповідь на відзив) (аркс. 158-159 Т.1), в якому вказує про те, що Позивач надає та використовує при визначені розміру боргу на який Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних Акти коригування до Актів прийняття-передавання, якими була зменшена вартість Послуги за ті періоди, за які Позивач проводить нарахування інфляційних витрат та 3% річних та Позивач у своєму розрахунку інфляційних нарахувань, 3% річних вказує, що за 29.04.2025 року Відповідачем сплачено 9787100,00 грн. Проте, Відповідач 29.04.2025 року сплатив саме 11571787,12 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №3974224 від 29.04.2025.
До заперечення (на відповідь на відзив) представник Відповідача подав платіжну інструкцію від 29.04.2025 №3974224 та контррозрахунок інфляційних витрат 3% річних (арк.с. 160-161 Т.1).
6. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", позивач, ОСП, виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго") відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п.3.2 Статуту НЕК "Укренерго" (публічно доступний за адресою https://ua.energy/wp-content/uploads/2021/09/Statut-Minenergo-202 l-l.pdf).
НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За змістом п.10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 Закону "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 гл. 1 р. XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14.03.2018 №309 (далі -КСП) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно.
На виконання вимог законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю Постановою від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та Постановою від 14.03.2018 року №309 «Про затвердження кодексу системи передачі» затвердила типові форми договорів. Договори є публічними договорами приєднання.
Відповідно до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії (зв.арк.с. 186, арк.с. 187-194 Т.1):
1.1. Цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - Договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - Користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
2.1. За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
6.1. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
6.2. Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
6.4. Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (Із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
6.6. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
11.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.
Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), унеможливлюється виконання будь-якою Стороною зобов'язань за цим Договором, така Сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу Сторону.
Неповідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за цим Договором зобов'язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Термін виконання зобов'язань за цим Договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин.
У разі дії форс-мажорних обставин більше 6 місяців Сторони мають право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором та в установленому порядку розірвати цей Договір. Розірвання цього Договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності Сторін на ринку електричної енергії.
11.2. Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України.
У травні 2024 року НЕК «Укренерго» було подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області (вх. №01/32326 від 29.05.2024р.) до відповідача - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення 202703396,69 грн, що складає 200991228,25 грн - заборгованості за послуги, фактично надані за Договором від 01.01.2024 №0147-02024-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії, 550786,87 грн - інфляційних нарахувань та 1161381,57 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 р. по справі № 904/2345/24 позовні вимоги НЕК «Укренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд. 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) 197028106 (сто дев'яносто сім мільйонів двадцять вісім тисяч сто шість) грн. 39 коп. - заборгованості, 1122330 (один мільйон сто двадцять дві тисячі триста тридцять) грн. 10 коп. - 3% річних, 524144 (п'ятсот двадцять чотири тисячі сто сорок чотири) грн. 53 коп. - інфляційних нарахувань та 830988 (вісімсот тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 82 коп. - витрат на сплату судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025р. по справі №904/2345/24 задоволено апеляційну скаргу НЕК "Укренерго", скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024p., та ухвалено позовні вимоги НЕК "Укренерго" задовольнити у повному обсязі.
У зв'язку із тим, що відповідачем не виконувалася постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025р. по справі №904/2345/24, вважаючи свої права порушеними, НЕК «Укренерго» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про донарахування 3 % річних у розмірі 4105272,56 грн., та інфляційних витрат у розмірі 17892821,80 грн., на підставі чого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025р. відкрито провадження у справі №904/512/25.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025p., заяву ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про розстрочення виконання судового рішення задоволено частково, розстрочено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025р. у справі №904/2345/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про стягнення 202703396,69 грн строком на 10 (десять) місяців.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025р. по справі №904/512/25 позовні вимоги НЕК «Укренерго» задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» 3 % річних у розмірі 4 105 272,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 17 892 821,80 грн. та судовий збір у розмірі 263 977,14 грн. Розстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 по справі №904/512/25 в частині стягнення з відповідача суми 3% річних, інфляційних витрат та судового збору щомісячними рівними платежами строком на 12 місяців з дня ухвалення судового рішення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025р. по справі № 904/512/25 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та НЕК «Укренерго» (в частині розстрочення виконання рішенням) було подано апеляційну скаргу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025р. по справі №904/512/25 апеляційна скарга НЕК «Укренерго» щодо розстрочення виконання рішення суду була залишена без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, як зазначає Позивач у позові, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» виконується постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025р. по справі №904/2345/24 із врахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025р. в частині надання розстрочення виконання рішення, проте НЕК «Укренерго» зазнало матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів у державі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначила від 04.06.2019р. по справі № 916/190/18 зазначила, що: «розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов'язання відповідача, а тому не звільняє від наслідків порушення зобов'язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України».
Враховуючи викладене, а також те, що НЕК «Укренерго» було заявлено і стягнуто інфляційні витрати, 3 % річних за вказаними судовими рішеннями (справа № 904/2345/24, справа №904/512/25) до 04.02.2025р. включно, а Відповідачем лише 31.07.2025р. погашено у повному обсязі основну заборгованість з урахуванням п.6.6 Договору, у зв'язку із чим Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував Відповідачу 3% річних за період з 05.02.2025 по 30.07.2025 у загальному розмірі 1 217 905,52 грн та інфляційних втрат за період лютий - липень 2025 року у розмірі 5 196 218,18 грн.
Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.
7. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тож, матеріалами справи доводиться надання послуг Позивачем на спірну суму та несвоєчасним невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 №0147-02024-ПП.
Заперечення Відповідача про те, що Позивач у розрахунках не врахував коригування обсягів наданих послуг і нарахував інфляційні та 3% річних на суми, які в подальшому були скориговані, суд відхиляє, оскільки пунктом 6.4 договору сторони врегулювали момент врахування спірних коригувань. Зокрема, згідно з договором Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Посилання Відповідача на форм-мажорні обставини у зв'язку із військовим станом суд також відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року №766» від 26.04.2022 №413 на час воєнного стану та протягом 30 днів після закінчення його дії зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Суд наголошує, що 3 % річних та інфляційні витрати не є штрафними санкціями, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання. Верховний суд у постанові від 13.09.2023р. по справі №910/8741/22 зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст. 611 ЦК та ст. 217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст. 617 ЦК та ст. 218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Аргументи Відповідача про те, що Позивач не врахував повністю сплату 11571787,12грн, сплачених 29.11.2025 (арк.с.160) та вимоги статті 534 К України що також призвело до надмірного нарахування 3% річних та інфляційних, суд визнає необгрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до статтті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Водночас пунктом 6.6 договору передбачено, що за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Крім того, з судових рішень по господарських справах №904/2345/24 та №904/512/25 вбачається розстрочка виконання рішень судів, в яких розстрочено сплату не тільки основного боргу, а й 3% річних та інфляційні. Отже, при сплаті Відповідачем навіть за розстрочкою, його платежі мають погашати не тільки основний борг, а й вже нараховані і стягнуті 3% річних та інфляційні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заперечення Відповідача щодо розрахунків Позивача 3% річних та інфляційних є необгрунтованими.
8. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 №0147-02024-ПП, суд визнає позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 1 217 905,52 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 196 218,18 грн.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
9. Щодо розстрочення виконання рішення
09.01.2026 року представник Відповідач подав заяви, в яких просить суд розстрочити виконання рішення по справі №904/5591/25 щомісячними рівними платежами строком на 1 рік з дня ухвалення такого рішення (арк.с. 213-224 Т.1).
В обґрунтування заяви Відповідач посилається на таке:
постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. Така заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам фактично призводить до зменшення обігових коштів Товариства та до значного додаткового фінансового навантаження. Товариство не здійснювало б закупівлю електричної енергії для таких споживачів на ринку електричної енергії, тобто не мало б додаткових зобов'язань з оплати таких обсягів електричної енергії, якби мало можливість припинення електропостачання боржникам, які продовжують споживати не сплачуючи за електроенергію та мало б механізм впливу на споживачів для виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію:
так дебіторська заборгованість споживачів перед Товариством має таку динаміку:
станом на 01.03.2022 року склала 287 856 903,33 грн.
станом на 01.12.2024 року склала 1 450 605 960,68грн.
станом на 01.01.2025 року склала 1 505 792 914,08грн.
станом на 01.02.2025 року склала 1 556 874 337,85грн.
станом на 01.03.2025 року склала 1 600 806 649,54 грн.
станом на 01.04.2025 року склала 1 644 816 649,11 грн.
станом на 01.05.2025 року склала 1 697 723 602,93 грн.
станом на 01.06.2025 року склала 1 729 400 989,55 грн.
станом на 01.07.2025 року склала 1 759 383 827,01 грн;
вищезазначене свідчить про дебіторська заборгованість Товариства постійно збільшується, а за період війни взагалі збільшилась на 1471526923,68 грн, що складає 511,20%;
постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду». Цією постановою встановлені рекомендації учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;
отже, Товариство законодавчо позбавлене можливості на компенсування втрат у вигляді штрафів чи пені, що викликані несвоєчасністю здійснення оплат споживачами за спожиту електричну енергію, за яку Товариство, в свою чергу сплатило в період споживання такої електричної енергії споживачами. Також, Товариство позбавлене механізму стимулювання (загроза штрафів) споживачів до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію;
постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483, якою було затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - Положення ПСО);
найбільш значущий соціальний ефект і вплив на ринку електричної енергії має спецобов'язок із надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (механізм «ПСО для населення»), тобто збереження пільгової фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів в умовах ринку електричної енергії. Так, кінцева ціна на електричну енергію для споживачів (в тому числі - побутових) складається з безпосередньо вартості електроенергії на ринку, тарифу на її передачу високовольтними мережами НЕК «Укренерго», тарифу на розподіл низьковольтними мережами операторів систем розподілу, тарифу на постачання та податків;
механізм ПСО передбачає покладення державою спеціальних обов'язків на окремих учасників ринку з метою досягнення певної мети - захисту загальносуспільних інтересів - захист населення від стрімкого підвищення цін на електроенергію або підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел з метою впровадження проектів «зеленої» генерації тощо. Застосування державою таких застережних заходів має на меті компенсувати негативні наслідки впровадження нових ринкових правил у сфері електроенергетики;
із зазначеного вбачається, що за своєю суттю покладення спеціальних обов'язків на учасника ринку є вимушеним і тимчасовим явищем, яке застосовується для забезпечення загальносуспільних потреб, при цьому має забезпечуватися належний захист економічного інтересу такого учасника, тобто визначені конкретні і достатні джерела для фінансування виконання такого обов'язку. Саме з огляду на таку суть положень ст.62 Закону України «Про ринок електричної енергії», мають розглядатись і прийняті на його виконання підзаконні акти, зокрема Кабінетом Міністрів України та іншими уповноваженими органами;
положенням ПСО передбачає виконання спеціальних обов'язків у певній послідовності та наділяє учасників ринку електричної енергії відповідними правами, серед яких, зокрема, є право постачальника універсальних послуг (ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ») отримувати оплати за виконані обов'язки за визначеною цим Положенням послідовністю. Постачальник має отримувати від учасника ринку - Гарантований покупець - оплату вартості послуг постачальників універсальних послуг, що становить різницю між ціною, за якою ПУП купує електричну енергію для юридичних осіб як ПУП, та ціною, за якою продає електричну енергію побутовим споживачам (населенню), яка встановлена законодавством. І вже після виконання вищезазначених розрахунків ПУП спрямовує отримані кошти в межах ПСО на рахунки ДП НАЕК «Енергоатом», яке продає Товариству електричну енергію для забезпечення виконання покладених на постачальника універсальних послуг спеціальних обов'язків. Така логіка чітко вбачається зі строків платежів, які встановлені умовами укладених договорів на основі примірних;
перелічені обставини викликані саме агресією російської федерації та є непереборними та невідворотними для Товариства, та знаходяться поза межами впливу на них Товариством та в свою чергу негативно вплинули фінансовий стан Товариства;
інші умови, які ускладнюють здійснення Товариством виконання рішення суду:
починаючі з 24.02.2022р. у зв'язку з воєнною агресією російської федерації прийняті нормативні акти, якими суттєво утруднено отримання коштів від споживачів електричної енергії у примусовому порядку, що, відповідно, вплинуло і на фінансовий стан Товариства, що підтверджується наступним:
Пунктом 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» передбачено зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій;
таким чином, внаслідок дії такої умови цього нормативного акту фактично робить подання позовів до побутових позивачів недоцільним, оскільки навіть внаслідок отримання рішення суду про стягнення боргу, примусове стягнення буде не можливим;
ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», відповідно до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення», ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та отриманий ліцензії з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 №429, починаючі з 1 січня 2019 року здійснює постачання електричної енергії, як постачальник універсальних послуг (далі - ПУП);
Товариство виконує спеціальні обов'язки, як постачальник універсальних послуг, для задоволення загальносуспільних потреб, покладені на нього Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. №483 (далі - Положення про ПСО) та відповідно є єдиним постачальником на території Донецької області, що забезпечує постачання електричної енергії за фіксованими цінами побутовим та прирівняним до них споживачам;
Товариство є основним постачальником електричної енергії на території Донецької області, який забезпечує оплату послуг з розподілу електричної енергію, тим самим забезпечуючи діяльність операторів системи розподілу АТ «ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», які є операторами критичної інфраструктури;
Товариство сплачує вищезазначеним операторам системи розподілу близько 98,7% коштів у загальному обсязі оплати операторам системи розподілу в межах діяльності, як постачальник універсальних послуг. А, отже, припинення перерахування коштів на користь операторів системи розподілу АТ «ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», матиме негативний вплив на безперервне та стійке функціонування об'єктів енергозабезпечення;
постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» затверджений Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
відповідно до цього Порядку та критеріям ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Міністерства енергетики України від 09 березня 2023 року № 84 (арк.с. 238 Т.1);
починаючі з 24.02.2022 року у зв'язку з воєнною агресією російської федерації значно знизилась фінансова стабільність споживачів Товариства, погіршився стан розрахунків, впали обсяги споживання. Ця обставина обумовлена наступним: місцеве населення Донецької області також масово залишає регіон внаслідок бойових дій та постійних обстрілів на території області. Голова обласної воєнної адміністрації Донецької області зазначив що на 24 лютого постійно проживало (в області) 1 670 000 населення на підконтрольній території, а залишилося близько 340 000 населення. Але це досить велика кількість, і їх також необхідно розміщувати у безпечних областях. Таким чином, в області залишилося 20,3% населення у порівнянні з періодом до російського повномасштабного вторгнення;
в Україні в цілому та в Донецькій області зокрема, зростає безробіття. У прифронтових областях, в тому числі у Донецькій області, відновлення робочих місць іде мляво. У Донецькій області зафіксовано лише 19% вакансій від довоєнного показника;
внаслідок війни падають реальні доходи населення. У червні в приватному секторі фіксується рівень падіння зарплат від 25% до 50%, про це повідомляє Національний банк України й уточнює, що зараз більшість підприємств не в змозі виплачувати зарплату на довоєнному рівні. Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі;
зазначені обставини позбавили Товариство можливості отримувати кошти за спожиту електричну енергію зокрема від населення за вже поставлений товар (спожиту електроенергію) за умови оплати останньої до 20 числа наступного місяця, відповідно до укладених договорів на постачання електроенергії;
тобто Товариство постачає електричну енергію в кредит і не має можливості спрогнозувати або вплинути на оплату останньої населенням та те чи буде у населення саме можливість сплатити за електричну енергії за наявності зачинених відділень банків або Укрпошти та знеструмлення домівок внаслідок обстрілу населених пунктів;
отже, внаслідок міграції, падіння реальних доходів, зростання безробіття сплата за електричну енергію не є пріоритетними платежами (об'єктивно в першу чергу люди витрачатимуть кошти на продукти харчування, відновлення пошкодженого майна, поповнення запасів і т.п.), що у свою чергу має наслідком неотримання коштів за вже поставлений Товариством товар, та в свою чергу спровокувало не можливість виконання останнім своїх зобов'язань;
крім того, Товариством втрачено 5 приміщень Енергоофісів Товариства, які забезпечували діяльність Товариства з обслуговування споживачів на території Донецької області, та в яких знаходилось майно Товариства, за наступними адресами: м. Маріуполь, вул. Металургів, 97; м. Маріуполь, бул. Шевченка, 62 - Центральний офіс, Інформаційно- консультаційний центр, Центр обслуговування споживачів; м. Маріуполь, пр. Металургів, 213 - Центр обслуговування споживачів; м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБр, 3;
також відповідно до наявної інформації, за підсумками бойових дій у населених пунктах України, Донецької області, збройні формування РФ сумісно із воєнізованими підрозділами, так званої Донецької Народної Республіки, із використанням зброї захоплено 2 Енергоофіси Товариства, у яких знаходилось майно Товариства, а саме за адресами: смт. Нікольське, вул. Я.Мудрого, 107А; смт. Мангуш, вул. Котанова, 89;
усі зазначені вище обставини суттєво вплинули на фінансовий стан Товариства. Відповідно до звітів про фінансові результати за 2022, 2023 та 2024 роки, Товариство має наступні збитки:
збитки за фінансовим результатом від операційної діяльності за 2022 рік становлять 92 844 тис.грн., при цьому за весь 2023 рік становлять - 433 385 тис.грн, що вже на 366,79% більше розміру збитків ніж у 2022 році;
збиток за чистим фінансовим результатом за 2022 рік становить 46 963 тис.грн., при цьому за весь 2023 рік становлять - 345 161 тис.грн, що вже на 634,96% більше розміру збитків ніж у 2022 році;
у 2024 році збитки Товариство збільшились ще. Так за 2024 року непокритий збиток товариства становить 591 043 тис.грн., що на 1158,52% більше розміру збитків ніж у 2022 році та на 71,23% більше розміру збитків ніж у 2023 році;
всі вищенаведені обставини свідчать про неможливість своєчасно оплатити кошти, стягнуті за Рішенням суду через тяжке фінансове становище Відповідача. Проте таке становище сталось не внаслідок здійснення підприємницької діяльності, а лише в наслідок воєнних дій починаючі з 2022 року. Як свідчить Звіт про фінансові результати за 2022 рік, Відповідач був досить прибутковою компанією у 2021 році та мав прибуток 59 910 тис.грн;
примусове стягнення за Рішенням суду грошових коштів на користь Позивача призведе до негативних наслідків для Заявника, таких як: арешт грошових коштів, арешт майна та інше, що призведе до невиплати заробітної плати, неможливість закупки електричної енергії на ринку для подальшого постачання електроенергії споживачам у т.ч. споживачам, які маю право на універсальну послугу, відповідно до покладених державою на Товариство спеціальних зобов'язань;
надання ж розстрочення виконання рішення наддасть можливість Товариству продовжити свою діяльність, заробити кошти для виконання рішення по справі;
Заявник вважає, що зможе виконати свої зобов'язання, за умови надання судом розстрочки виконання Рішення суду за рахунок наступних джерел:
отримання грошових коштів від споживачів за виконавчими провадженнями по раніш винесеним рішенням суду про стягнення основного боргу та санкцій, зокрема за рахунок стягнених інфляційних витрат та 3% річних. Наразі на примусовому виконанні у Товариства наявні виконавчі провадження з яких сума санкцій, в тому числі інфляційних витрат та 3% річних становить 1,220 тис. грн;
отримання грошових коштів від споживачів за поставлену електричну енергію, яке можливо тільки за умови надання розстрочки виконання Рішення суду, що означає: можливість виплати заробітної плати, можливість організації збору грошових коштів від споживачів (тобто, наявність майна та людських ресурсів як умови продовження здійснення діяльності з постачання та передачі електроенергії).
До заяви Відповідач подав такі документи (арк.с. 225-250 Т.1, арк.с. 1-9 Т.2):
копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 2024р.;
копію Витягу ЕРДР СБУ;
копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 6 місяців 2024р.;
копію Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 9 місяців 2024р.;
копію відповіді СБУ про кримінальне провадження;
копію заяви до СБУ про кримінальне провадження;
копію заяви до СБУ про кримінальний злочин;
копію витягу наказу 84 Міненерго України від 09.03.2023 року;
копії Наказів Міністерства енергетики України 104 від 04.03.2022 та148 від 13.04.2022;
копію наказу про організацію роботи під час воєнного стану 41 від 31.03.2022;
копію наказу про тимчасове зупинення діяльності структурних підрозділів 42 від 31.03.2022;
копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за рік 2022р.;
копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за рік 2023р.;
роздруківки з сайту.
14.01.2026 року через систему "Електронний суд" представник Позивача подав заперечення за заяву про розстрочення виконання судового рішення (арк.с. 12-17 Т.2), в якому зазначає про таке:
неотримання НЕК «Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій, які перманентно та цільово знищуються внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією, ставить під загрозу функціонування позивача як оператора системи передачі, безпеку енергетичної системи та її існування як таке;
станом на теперішній час велика кількість об'єктів як громадської так і енергетичної інфраструктури підверглась обстрілу, нажаль серед об'єктів енергетичної інфраструктури - більшість належать НЕК «Укренерго» і це загальновідомий факт;
зокрема, за офіційною інформацією Урядового порталу (https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-nad-vidnovlennyamenergomerezhpracyuye-70-remontnih-brigad-ponad-1000-kvalifikovanih-fahivciv) під час засідання уряду 22 листопада 2022 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що: "За попередніми оцінками, сума збитків НЕК "Укренерго" через військову агресію росії складає понад 70 млрд грн". Наведені відповідачем, зокрема аргументи щодо негативних наслідків воєнного стану для діяльності відповідача слід співставити з тим фактом, що негативні наслідки воєнного стану в Україні поширюються на позивача не в меншій мірі (а насправді - в значно більші мірі), ніж на відповідача. Водночас, саме відповідачем порушено механізму оплати за надані йому послуги на ринку електричної енергії, учасниками якого є обидві сторони спору;
відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури потребує грошових коштів у великих розмірах, а отже своєчасне отримання плати за надані послуги є дуже важливим для позивача;
згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року №63 НЕК «Укренерго» включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
згідно звіту про власний капітал за 2025 рік НЕК «Укренерго» має збиток у розмірі 42047713319,37 грн., до якого входить у тому числі заборгованість і відповідача. Додатково, відповідно до інтерактивної таблиці, доступної на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/rezultatybalansuyuchogo-rynku-2/# 1664548377465-2f07a299-7771 «Фінансові результатирозрахунків на балансуючому ринку» загальний розмір заборгованості учасників ринку перед Позивачем станом на 31.12.2025 становить 42047713319,37 грн. Тенденція накопичення боргу продовжує зростати. Відповідно і НЕК «Укренерго» має заборгованість перед своїми контрагентами, так станом на 31.12.2025 загальний борг ОСП становить 22930292076,66 грн. Борги на ринку електроенергії ускладнюють необхідні ремонти. Вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказуванню;
своєчасна оплата послуг з передачі та диспетчеризації електричної енергії забезпечує технічне обслуговування систем передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності, забезпечує операційну безпеку об'єднаної енергетичної системи України, а також виконання НЕК «Укренерго» своїх зобов'язань за кредитними угодами, інвестиційними програмами та обов'язків із забезпечення загальносуспільних інтересів. Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Факт несвоєчасної оплати послуг Відповідачем Позивачу має вплив також на належне виконання НЕК «Укренерго» своїх обов'язків перед контрагентами та суспільством, зокрема, що тягне за собою застосування до Позивача господарських санкцій. Тому, військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, що є загальновідомими фактами, отже позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії Російської Федерації мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін;
Відповідач, як на підставу для розстрочення виконання рішення суду посилається на те, що не має фактичної можливості виконати судове рішення у цій справі у зв'язку із фактом надзвичайної події на території Україні (воєнний стан) та, як наслідок, важким фінансовим становищем;
наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому слід зазначити, що відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення в розумінні ст. 331 ГПК України;
НЕК «УКРЕНЕРГО» категорично заперечує щодо наявності у ТОВ "Донецькі енергетичні послуги» форс-мажорних обставин, оскільки відповідач не виконав умови Розділу 11 Договору не повідомивши письмово НЕК «УКРЕНЕРГО» невідкладно з дня настання форс-мажорних обставин, та не надав документальне підтвердження уповноваженого органу України (сертифікат про форс-мажорні обставини);
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для Відповідача, Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою розстрочення його виконання на один рік та не надано доказів, які підтверджували б настання форс-мажорних обставин щодо виконання господарського зобов'язання за Договором;
також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником;
особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (відповідна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17);
згідно рішення Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника;
відтак, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора;
крім того, доказів відсутності у Відповідача коштів на інших банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та наявної загрози банкрутства, до заяви не додані. Отже, надання розстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача. Зауважуємо, що боржником не надано жодного реального доказу, що в продовж року він буде в кращому фінансовому стані або зможе виконати рішення, у його поясненнях лише зазначено гіпотетичне отримання прибутку від власних споживачів за виконавчими провадженнями по раніш винесеним рішенням суду про стягнення основного боргу та санкцій, а також отримання грошових коштів від споживачів за поставлену електричну енергію однак відсутні будь-які фінансові прогнози, або гарантії, бізнес-план чи графік реструктуризації заборгованості;
крім того, такі ж самі доводи щодо гіпотетичного отримання прибутку за наслідками розгляду інших справ боржник зазначав у справі №905/512/25;
таким чином, доводи відповідача не містять нових фактів або доказів, які б могли обґрунтувати наявність виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду;
воєнний стан в Україні постійно збільшує рівень інфляції в економіці. А отже розстрочення виконання рішення суду на 12-ть місяців значно знецінює кошти, що будуть отримані від відповідача;
Позивач звертає увагу суду, що НЕК «Укренерго» (позивач) є приватним акціонерним товариством зі 100% акцій у власності держави, виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»);
згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року №63 НЕК «Укренерго» включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
тому несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України. Таким чином, посилання відповідача на обставини військової агресії, наявності битків від неї, а також заборгованості контрагентів перед відповідачем жодним чином не стосується предмету розгляду даних позовних вимог;
розстрочення виконання рішення суду не стимулює виконання зобов'язань за договором, а лише сприяє Відповідачу в подальшому порушувати свої зобов'язання, оскільки надана розстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси Позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання Відповідача у спірних правовідносинах, у тому числі враховуючи стрімкі інфляційні процеси в Державі.
Тож, розглянувши заяву Заявника (Відповідача) про розстрочення виконання рішення суду, суд вважає за можливе заяву про розстрочку виконання рішення задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).
Дослідивши зазначені докази та заслухавши аргументи сторін, суд дійшов висновку, що обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, підтверджуються матеріалами справи, оскільки як свідчать надані документи, Відповідач є стратегічно важливим підприємством, яке забезпечує надання життєво необхідних комунальних послуг населенню у своєму регіоні, що в умовах військового стану має стратегічне значення, Відповідач довів можливість виконувати зобов'язання, а одномоментне стягнення паралізує роботу в цілому. Враховуючи те, що сторони у справі мають різну доходну частину у власних оборотах не на користь Боржника, з метою забезпечення діяльності Відповідача, суд визнає ці обставини виключними і доходить висновку про наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду.
Таким чином, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 у справі №904/5591/25 щомісячними рівними платежами в частині 3% річних у розмірі 1217905,52 грн та інфляційних втрат у розмірі 5196218,18 грн строком на 1 рік з дня ухвалення такого рішення.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 197, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4 Д, код ЄДРПОУ 42086719) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 1217905,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 5196218,18 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 76969,49 грн.
Видати наказ після набрання законної сили рішення.
Розстрочити виконання рішення по справі №904/5591/25 щомісячними рівними платежами в частині 3% річних у розмірі 1217905,52 грн та інфляційних втрат у розмірі 5196218,18 грн строком на 1 рік з дня ухвалення такого рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено з урахуванням графіку
зупинення електропостачання в суді 10.02.2026
Суддя Н.Б. Кеся