05 лютого 2026 р. Справа № 902/836/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю представників:
боржника: Цимбал А.А.
АТ КБ "ПриватБанк": Сергач А.В.
арбітражний керуючий Бігдан О.А.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/836/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.09.2025 року відкрито провадження у справі № 902/836/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Бігдана О.А.
15.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
16.10.2025 року до суду від ТОВ "ФК "Ейс" надійшла заява б/н від 15.10.2025 року (вх. № 01-36/1305/25, сформована в системі "Електронний суд" 15.10.2025 року) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 85 654,10 грн у справі № 902/836/25.
Ухвалою від 21.10.2025 року залишено заяву ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року (вх. № 01-36/1305/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 - без руху. Повідомлено ТОВ "ФК "Ейс" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 15.10.2025 року (вх. № 01-36/1305/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25. Встановлено ТОВ "ФК "Ейс" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов'язано ТОВ "ФК "Ейс" надати до суду: докази на підтвердження надсилання арбітражному керуючому Бігдану О.А. копії заяви б/н від 15.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 та доданими до неї доказами.
28.10.2025 року до суду від ТОВ "ФК "Ейс" надійшла заява б/н від 27.10.2025 року про усунення недоліків.
Ухвалою від 03.11.2025 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 23.12.2025 року.
16.12.2025 року до суду від представника боржника надійшло клопотання б/н від 16.12.2025 року з запереченнями щодо заявлених кредиторських вимог ТОВ "ФК "Ейс".
22.12.2025 року до суду від арбітражного керуючого Бігдана О.А. надійшло повідомлення б/н від 20.12.2025 року про розгляд грошових вимог ТОВ "ФК "Ейс", в якому арбітражний керуючий не визнає заявлені вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 23.12.2025 року кредиторську заяву призначено до розгляду на 05.02.2026 року. Витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" докази: щодо відкриття/наявності банківської карти № НОМЕР_2 на ім'я боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); зарахування коштів на банківську карту № НОМЕР_2 , відкритої на ім'я боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року.
12.01.2026 року до суду від АТ КБ "ПриватБанк" на виконання вимог ухвали від 23.12.2026 року надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-260105/55535-БТ від 05.01.2026 року, до якого додано виписку по рахунку.
05.02.2026 року до суду від арбітражного керуючого Бігдана О.А. надійшло пояснення по справі б/н від 05.02.2026 року щодо вимог кредитора - ТОВ "ФК "Ейс".
В судове засідання на визначену дату з"явились арбітражний керуючий, представники боржника та кредитора - АТ КБ "ПриватБанк". Заявник повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий та представник боржника підтримали доводи, викладені у поданих раніше до суду запереченні та повідомленні про розгляду кредиторських вимог.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Так, заява мотивована тим, що до ТОВ "ФК "Ейс" за договорами факторингу перейшло право вимоги до боржника:
за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 року, укладеним між боржником та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", в загальній сумі 54 161,10 грн., яка складається з наступного: за прострочене тіло - 10 500 грн., прострочені відсотки - 43 661,10 грн.;
за кредитним договором № 00-10467871 від 03.12.2023 року, укладеним між боржником та ТОВ "Качай Гроші", в загальній сумі 31 493,00 грн., яка складається з наступного: 5 775,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25 718,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "ФК "ЕЙС" просить суд визнати грошові вимоги до боржника:
за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 року у розмірі 54 161,10 грн., з якої сума: за прострочене тіло - 10 500 грн., прострочені відсотки - 43 661,10 грн.;
за кредитним договором № 0010467871 від 03.12.2023 року у розмірі 31 493,00 грн., з якої сума: за прострочене тіло 5 775,00 грн., прострочені відсотки - 25 718,00 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Представник боржника у запереченні щодо заявлених кредиторських вимог ТОВ "ФК "Ейс", зазначає, зокрема, наступне.
Строк подання заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника спливає 15.10.2025 р.
Враховуючи фіксацію часу відправлення документу з картки руху документу в Електронному суді (та реєстраційну картку вхідного документу відповідно), 16 жовтня 2025 р. від ТОВ "ФК "ЕЙС" (далі - Кредитор), надійшла заява про визнання вимог на суму 85 654,10 грн заборгованості та 4 844,80 грн судового збору.
Отже, заява подана поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу.
Перший кредитний договір (№420728602 між Боржником та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", далі по тексту - Кредитний Договір 1), був укладений 01.12.2023.
Однак, грошові вимоги кредитора ґрунтуються на першому Договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (!!!), за яким відступлено право вимоги від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" на користь ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС".
З цього слідує, що, нібито, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відступило право вимоги за борговим зобов'язанням ОСОБА_1 вторинному кредитору ще за 5 років до утворення спірних правовідносин, адже позика за Кредитним Договором 1, як заявляється, буде взята Позичальником лише через 5 років з дня підписання Договору Факторингу 1, а саме 01 грудня 2023 року!
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності (!), тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Неможливо передати право вимоги за зобов'язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу, і яке з'явиться лише через 5 років, а по-друге, відступлення майбутньої вимоги не було визначеним.
За таких обставин, враховуючи низку правових висновків Верховного Суду, згаданих вище, відступлення права вимоги до Боржника за кредитним договором №420728602 від 01.12.2023 від первинного кредитора ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (а в подальшому іншим кредиторам - ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС") слід вважати необґрунтованим.
Відповідно, весь наступний ланцюжок відступлень прав вимоги усім наступним Факторам після договору факторингу 1, а саме до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" також не підтверджує дійсного, правомірного, обґрунтованого набуття Кредитором права вимоги за Кредитним договором 1 до Боржника.
Стосовно Договорів Факторингу про відступлення права вимоги до Боржника за кредитним договором №00-10467871 від 03.12.2023 (далі - Кредитний договір 2), зазначаємо наступне.
Кредитний договір 2 був укладений, як заявляється кредитором, між Боржником та ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ".
В подальшому, Договором Факторингу №22/01/2024 від 22.01.2024 було відступлено право вимоги від ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" до ТОВ "МАКС КРЕДИТ";
Також, Договором Факторингу №16082025-МК/ЕЙС від 16.08.2024 було відступлено право вимоги від ТОВ "МАКС КРЕДИТ" до ТОВ "ФК "ЕЙС".
Однак, Договір Факторингу №22/01/2024 від 22.01.2024, доданий Кредитором, піддавався власноручному редагуванню Кредитором (!), зважаючи на замальовану Главу 3 цього Договору.
Крім того, у додатках до заяви про грошові вимоги відсутні докази перерахування коштів від Клієнтів до Факторів за Договором Факторингу по обом Договорам факторингу (№22/01/2024 від 22.01.2024 та №16082025-МК/ЕЙС від 16.08.2024).
Кредитором не було доведено факту відступлення права вимоги йому належними доказами, адже не додано доказів оплати за договорами факторингу по Кредитному Договору 2, а також один з доказів піддавався власноручному редагуванню Заявником (а саме Договір Факторингу №22/01/2024 від 22.01.2024).
Єдиними доказами, якими Кредитор намагається довести отримання грошових коштів позичальником є:
по кредитному договору №420728602 від 01.12.2023 з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСО ДОПОМОГА" (Далі - кредитний договір 1) - платіжне доручення № №21f79d59-e6df-47fa-b0ee-d9f0eed1479c;
по кредитному договору №00-10467871 від 03.12.2023 з ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" (далі - кредитний договір 2) - Інформаційна довідка від 09.09.2024 №204/09 від ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" про переказ коштів.
В цих документах зазначений номер картки, на яку нібито було перераховано суму позики - НОМЕР_12 (частина номеру картки прихована).
Представник боржника наголошує, що даний картковий рахунок взагалі НЕ належить Боржнику, ОСОБА_1 ..
Докази перерахунку грошових коштів від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та від ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" ОСОБА_1 є недостовірними, неналежними, невірогідними.
Інформаційна довідка від 09.09.2024 №204/09 від ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" про переказ коштів не є належним доказом перерахування коштів.
Навіть якщо розглядати грошові вимоги Кредитора по суті (попри те, що кредитор навіть не довів належними доказами набуття права вимоги до Боржника та не довів факт видачі позик Боржнику, як вже описувалось у цьому повідомленні), боржник зауважує, що кредитором абсолютно неправильно розраховані відсотки (проценти) за спірними кредитними договорами.
Так, за кредитним договором 1 з ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (п. 8.3-8.4 ) вбачається, що процентна ставка становить 2,04 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним до 31.12.2023, а далі - 2,98 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Однак, така відсоткова ставка є повністю протизаконною зважаючи на наступне.
Відповідно до положення п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", положення ч.5 ст.8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-ІХ від 22.11.2023р. (далі Закон №3498).
Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати2,5 % протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
День набрання чинності Закону №3498 є 24.12.2023р.
Таким чином починаючи з 24.12.2023р. денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024р. не більше 1,5%, з 20.08.2024р. не більше 1%.
Тобто, умова кредитного договору 1 про те, що з 01.01.2024 відсоткова ставка становитиме 2,98%, тим паче, на залишок коштів, а не на суму кредиту - порушує вимоги закону, більше того, з 22.04.2024 відсоткова ставка не могла становити більше 1,5 %, тоді як кредитор нараховував майже двократну більшу відсоткову ставку, ніж дозволено п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".
Аналогічна обставину існує і щодо кредитного договору 2 з ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" - там згідно п. 1.4. основна відсоткова ставка становить 2,8 відсотки від суми Кредиту та знижена процентна ставка 1,4 відсотки від суми Кредиту в перші 30 днів користування кредитом, якщо сплачуються відсотки.
Така умова договору також прямо порушує згадані щойно норми щодо верхньої межі відсоткової ставки, визначеної Законодавцем, адже вже з 24.12.2023 відсоткова ставка не могла бути більшою, ніж 2,5%, а з 22.04.2024 - не могла бути більшою, ніж 1,5 %.
Стосовно клопотання представника ТОВ "ФК "ЕЙС" про поновлення строку на подання заяви про грошові вимоги, боржник заперечує, зважаючи на таке.
По-перше, така процесуальна дія як поновлення строку на подання заяви про грошові вимоги до боржника у справі про неплатоспроможність (банкрутство) не є можливою до задоволення з боку суду та не передбачена законодавцем взагалі.
По-друге, питання про пропущення строку на заявлення грошових вимог чітко врегульоване КУзПБ, і з цього приводу є безліч правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, а саме - у разі пропущення строку на подання заяви про грошові вимоги до боржника та у разі їх задоволення повністю або частково - такий кредитор не матиме права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
По-третє, обрахунок строку у 30 днів на подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника НЕ обраховується з публікації в публічний доступ ухвали суду про відкриття провадження.
Посилаючись на наведене, боржник не визнає заявлені ТОВ "ФК "ЕЙС" грошові вимоги.
Арбітражний керуючий Бігдан О.А. у повідомленні б/н від 20.12.2025 року про розгляд грошових вимог ТОВ "ФК "Ейс" не визнає заявлені вимоги в повному обсязі, з огляду на таке.
Строк на звернення кредиторів із заявами про грошові вимоги до боржника спливає 15.10.2025р.
15.10.2025р. керуючим реструктуризацією через систему "Електронний суд" отримано заяву ТОВ "ФК "ЕЙС" про визнання грошових вимог до Боржника на суму 54 161,1грн. заборгованості, та витрат на судовий збір в сумі 4 844,80 грн.
Відповідно до наведеного, зазначена заява подана в межах строків, передбачених ч. 1 ст. 45 Кодексу.
Як вбачається з долучених до заяви документів, Кредитором до заяви не долучено кредитного договору №420728602 від 01.12.2023р., нібито укладеного між Первинним кредитором та Боржником, у зв'язку із чим відсутні належні докази наявності правовідносин між Боржником та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", що ґрунтуються на вказаному договорі. Що, як наслідок, призводить до відсутності правових підстав для відступлення права вимоги Первинного кредитора до Боржника на користь ТОВ "Таліон Плюс"; відступлення права вимоги від ТОВ "Таліон Плюс" на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс"; відступлення права вимоги від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" на користь ТОВ "ФК "Ейс".
Як зазначає сам Кредитор у заяві, та підтверджується долученим Кредитором Витягу з реєстру прав вимоги № 270 від 06.02.2024р., право вимоги ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до Боржника, відступленого на користь ТОВ "Таліон Плюс", складало 28 503,30грн. Беручи до уваги твердження Кредитора, що ним не здійснювалося власних нарахувань за кредитним договором, наведені обставини спростовують заявлену Кредитором суму грошових вимог до Боржника.
Кредитором в якості підтвердження перерахування Первинним кредитором у на користь Божника суми кредитних коштів, в розмірі 10 500,00грн., надано копію платіжної інструкції № 21f79d59-e6df-47fa-b0ee-d9f0eed1479c від 01.12.2023р. Згідно платіжної інструкції визначений номер рахунку - НОМЕР_8. При цьому, не визначений банк отримувача платежу; за умови відсутності кредитного договору, невідомим є реквізити Боржника, зазначені в кредитному договорі, на які Первинний кредитор мав перерахувати кошти. Як вбачається з долученої до заяви довідки ТОВ "Качай гроші" (додаток до інформаційної довідки ТОВ "Платежі онлайн"), наведений рахунок обліковується у банківській установі - АТ КБ "Приватбанк".
Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, під час звернення із заявою до господарського суду Боржником долучено до заяви довідку від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про відкриті рахунки Боржника, згідно якої єдиним рахунком Боржника, що обліковується банківською установою, є рахунок № НОМЕР_3 .
Крім того, в межах провадження по справі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подано заяву із грошовими вимогами до Боржника. До якої долучено довідку про наступні емітовані у користування Боржнику кредитні картки: НОМЕР_4 ; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_5 ; НОМЕР_3 .
Що також призводить до висновку про ненадання Кредитором належних доказів перерахування коштів від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на користь Боржника.
Крім того, Кредитором не надано доказів сплати ТОВ "Таліон плюс" на користь ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за укладеним договором факторингу.
Беручи до уваги наведені факти та обставини, вважаю, що Кредитором належним чином не доведено наявність грошових вимог до Боржника, у сумі 54 161,10 грн., що ґрунтуються на ненаданому Кредитором кредитному договору №420728602 від 01.12.2023р., та договорах факторингу.
Кредитний договір № 00-10467871 від 03.12.2023р.
Як вбачається з позиції Кредитора, доказом перерахування кредитних коштів від ТОВ "Качай гроші" є довідка ТОВ "Платежі онлайн" від 09.09.2024р.
Долучена Кредитором до заяви довідка третьої особи, не є первинним документом, оформленим відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а є власноруч створеним документом третьої (сторонньої) особи, а саме ТОВ "Платежі онлайн". Отже, наведена довідка не може вважатися належним доказом перерахування ТОВ "Качай гроші" коштів у власність Боржника.
Крім того, якщо надана довідка і підтверджує перерахування коштів у власність Боржника, то підтверджує перерахування коштів саме від ТОВ "Платежі онлайн", а не від ТОВ "Качай гроші". В той час як Кредитором не надано документів ані щодо будь-яких правовідносин між Боржником та ТОВ "Платежі онлайн", ані правовідносин між ТОВ "Качай гроші" та ТОВ "Платежі онлайн" (щодо правових підстав для здійснення платежі від імені ТОВ "Качай гроші" на користь третіх осіб).
Крім того, як вбачається з довідки ТОВ "Качай гроші", грошові кошти перераховувалися на той же рахунок, що вказаний у платіжній інструкції ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Щодо якого, як вже відзначено, відсутні підстави стверджувати про його належність саме Боржнику.
Крім того, як вбачається з копії договору факторингу, укладеному між ТОВ "Качай гроші" та ТОВ "Макс Кредит", долученої до заяви, у договорі є скритим розділ 3 "Порядок розрахунків сторонами". Згідно до п.2.1 договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату.
Беручи до уваги наведене, а також відсутність доказів перерахування коштів з боку ТОВ "Макс Кредит" на користь ТОВ "Качай гроші", на виконання умов договору факторингу, вважаю, що Кредитором належним чином не доведений факт відступлення ТОВ "Качай гроші" права вимоги до Боржника на користь ТОВ "Макс Кредит". Що, як наслідок, призводить до безпідставності укладення договору факторингу між ТОВ "Макс Кредит" та Кредитором.
Беручи до уваги наведені факти та обставини, Кредитором належним чином не доведено наявність грошових вимог до Боржника, у сумі 31 493,00 грн., що ґрунтуються на кредитному договорі №00-10467871 від 03.12.2023р., та договорах факторингу, зазначених Кредитором.
Виходячи з вищевикладеного, грошові вимоги ТОВ "ФК "Ейс" до ОСОБА_1 у справі №902/836/25, не підлягають визнанню в повному обсязі.
Як зазначено раніше, 12.01.2026 року до суду від АТ КБ "ПриватБанк" на виконання вимог ухвали від 23.12.2026 року надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-260105/55535-БТ від 05.01.2026 року, в якому повідомлено, що на ім"я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ).
Також, до вказаного листа додано виписку по рахунку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) за період з 01.12.2023-31.12.2023, згідно якої вбачається здійснення зарахування переказу на карту 01.12.2023 року в розмірі 10 500,00 грн. та 03.12.2023 року в розмірі 5 500,00 грн.
Арбітражний керуючий Бігдан О.А. у поясненні по справі б/н від 05.02.2026 року щодо вимог кредитора - ТОВ "ФК "Ейс", зазначає таке.
Згідно до повідомлення, в якості заперечень щодо наявності вимог кредитора до Боржника на підставі кредитного договору №420728602 від 01.12.2023р., укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Первинний кредитор) та Боржником, зазначений факт не підтвердження перерахування коштів від Первинного кредитора на користь Боржника в розмірі 10 500,00 грн.
Одночасно, АТ КБ "Приватбанк" на вимогу ухвали господарського суду від 26.12.2025р., направлено до матеріалів справи виписку по картковому рахунку Боржника, з якого вбачається факт зарахування коштів від Первинного кредитора в розмірі 10 500,00 грн. на рахунок Боржника.
Таким чином, наведеним підтверджується отримання коштів Боржником від Первинного кредитора від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Водночас, кредитором не спростовані інші доводи керуючого реструктуризацією щодо невизнання заявлених вимог, а саме, що ґрунтуються на кредитному договорі №00-10467871 від 03.12.2023р., укладеного між ТОВ "Качай гроші" та Боржником.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 15.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 сформована в системі "Електронний суд" 15.10.2025 року 18:14:01 год. та була зареєстрована судом 16.10.2025 року за вх.№ 01-36/1305/25, тобто в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Разом з тим, кредитором до заяви б/н від 15.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 додано заяву б/н та б/д про поновлення строку на подання заяви з вимогами до боржника, оскільки забезпечення загального доступу до ознайомлення з ухвалою від 10.09.2025 року про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відбулось 16.09.2025 року, в зв'язку з чим, кредиторська заява може бути подана до 16.10.2025 року, включно.
Суд, дослідивши вказану заяву дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Так, згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За визначенням наведеним у частині першій статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску визначені в главі 6 розділу І ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, як зазначено вище, 15.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
З огляду на наведене, останнім днем строку для подання заяв кредиторів з вимогами до боржника у даній справі є 15.10.2025 року, включно.
Заява ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 сформована в системі "Електронний суд" 15.10.2025 року 18:14:01 год.
З огляду на положення ч. 6 ст. 116 ГПК України, заява ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 подана до суду в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Отже, у даному випадку строк на подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "Ейс" не пропущено, з огляду на що заява б/н та б/д про поновлення строку задоволенню не підлягає.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.12.2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 420728602 (а.с. 17-26 т.4) (Боржником підписано вказаний кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора PUYJ, 01.12.2023 07:29:06 год.).
За умовами договору:
Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10500 грн 00 коп. (десять тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - Правила) (п. 2.1.).
Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника (2.2.).
Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 10500 грн 00 коп. (десять тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) 01.12.2023 (що є датою надання Кредиту) (п. 2.3).
Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_8, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п. 5.1).
Згідно п.п. 7.1. - 7.4.2. договору, рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 31.12.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 31.12.2028.
Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:
протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;
після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Згідно п. 8.1. договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п. 8.2).
8.3. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
За період від дати видачі Кредиту до 31.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 744,60 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,04 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (п. 8.3.1.);
У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 31.12.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 742,83 (сімсот сорок дві цілих вісімдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,04 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка) (п. 8.3.2.).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4.).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1).
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. (п. 14.1).
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів чи Пролонгацій, сторони використовують Логін та Пароль від Особистого кабінету, в якості простого електронного підпису Позичальника в розумінні Закону України "Про електронні довірчі послуги" (п. 14.2.).
На виконання вказаного договору, 01.12.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало боржнику грошові кошти в сумі 10 500,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_8 , що підтверджується платіжним дорученням № 21f79d59-e6df-47fa-b0ee-d9f0eed1479c від 01.12.2023 року (а.с. 40 т.4) та випискою АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку за період з 01.12.2023-31.12.2023 (а.с. 101-105 т.5).
За змістом кредиторської заяви, загальна сума заборгованості, на момент подання заяви, за Кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023, становить - 54 161,10 грн., яка складається з наступного: 10 500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 43 661,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
В подальшому, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 270 від 06.02.2024 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 на загальну суму 28 503,30 грн.
Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним № 420728602 від 01.12.2023 перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" - 06.02.2024, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 270.
Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за Кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 на момент його відступлення, наведено у додатку до заяви, за період з 01.12.2023 року по 06.02.2024 року.
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ "Таліон Плюс") має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ "Таліон Плюс" згідно Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 270 від 06.02.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (Додаток №11).
В подальшому, 31.07.2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" (Клієнт) та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/0724-01.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.2.1. ).
Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 31.12.2024 р., але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
31.07.2024р. відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 54 161,10 грн.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ "Таліон Плюс" зі сторони ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" згідно Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 по Кредитному договору) до заяви додається Платіжна інструкція № 7075 від 05.08.2024 року.
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Таліон Плюс" за Кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви, за період з 060.02.2024 року по 28.04.2024 року.
В подальшому, 15.07.2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (Клієнт) та ТОВ "ФК "ЕЙС" (Фактор) укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого Заявнику відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників.
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 54 161,10 грн., що також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025.
ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 перейшло до Заявника, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Боржника в розмірі 54 161,10 грн.
Отже, заявником пред'явлено до визнання вимоги за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 в загальному розмірі 54 161,10 грн., з яких: 10 500 грн. борг за тілом кредиту, 43 661,10 грн. відсотки за період з 01.12.2023 року по 28.04.2024 року.
Крім того, 03.12.2023 року між ТОВ "Качай Гроші" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір кредитної лінії №00-10467871, у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатор 38500 відправлено 03.12.2023 о 17:11:32 на номер телефону НОМЕР_9 Позичальника та введено ним 03.12.2023 о 17:11:59, зокрема дана інформація підтверджується Розділом 8 Кредитного договору та довідкою про ідентифікацію Боржника) (а.с. 75-79 т.4).
За умовами договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п. 1.1).
Сума кредитного ліміту (Сума кредиту) складає: 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія (п. 1.2.).
Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 240 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) "30" липня 2024р. (п. 1.3).
Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Рекомендовану дату погашення процентів 02 січня 2024р., та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після Рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії.
Дата (дати) повернення кредиту зазначаються в Графіку платежів, який міститься в пункті 7.20. цього Договору.
У разі, якщо Позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем Рекомендованої дати погашення процентів або здійснення платежу не пізніше наступного дня сплати процентів (згідно абз.1 п.1.3.1. цього Договору), то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті чергового платежу належним чином, а проценти за Договором продовжуватимуть нараховуватимуться згідно умов цього Договору.
У разі, якщо Позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за Договором по сплаті нарахованих процентів на дату погашення та поверненню повністю Суми кредиту не пізніше наступного дня за днем Рекомендованої дати погашення процентів або не пізніше наступного дня сплати процентів (згідно абз.1 п.1.3.1. цього Договору), то вважатиметься, що Позичальник повністю достроково погасив кредит (п. 1.3.1).
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.4.).
Стандартна процента ставка складає 2,80 (два цілих 8 десятих) % від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання Зниженої процентної ставки - у разі якщо така Знижена процентна ставка передбачена договором) (п. 1.4.1).
Знижена процентна ставка становить 1,4(один цілих 4 десятих) % від суми Кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за Рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункту 1.3. цього Договору (п. 1.4.2.).
У разі здійснення Позичальником платежу не пізніше наступного дня за Рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п.1.3.1. даного Договору, до Позичальника, як учасника Програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (знижена процентна ставка) на стандартну процентну ставку, яка зазначена у п.1.4.2. даного Договору. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання від Кредитодавця індивідуальної знижки (застосування зниженої процентної ставки), користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.4.1. даного Договору.
Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання ним права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за даним Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності Кредитодавця до Позичальника та правом Кредитодавця, передбаченим умовами Програми лояльності, затвердженої та оприлюдненої Кредитодавцем на його Сайті за посиланням: https://kachay.com.ua/finansovi-poslugy#Action. (п. 1.4.3). У разі невиконання Позичальником умови Програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати Позичальником платежу не пізніше наступного дня за Рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п.1.3.1. даного Договору, за зниженою процентною ставкою, Позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п.1.4.1. даного Договору (п. 1.4.4).
За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 5,00% від суми Кредиту, що складає: 275.00 (двісті сімдесят п'ять гривень нуль копійок) грн. (п. 1.5.).
Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту (п. 1.5.1).
Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби (п. 1.6).
Згідно п. 2.1. договору, для отримання Кредиту, Позичальник має зареєструватися на Сайті компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту.
Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. "Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу" та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта:
- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;
- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа;
- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу на отриманий електронний документ, що містить фото.
Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України "Про електронну комерцію" (п. 2.2.).
Рішення щодо укладення Договору приймається Кредитодавцем на підставі обробки інформації, наданої Позичальником із зазначенням повних, точних та достовірних особистих даних та які необхідні для укладення даного Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. Розмір ліміту кредитної лінії та інші умови надання Кредиту визначаються Кредитодавцем за результатами оцінки кредитоспроможності Позичальника на підставі інформації, наданої Позичальником та отриманої з надійних джерел (п. 2.3.).
Після отримання Позичальником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту, Позичальнику для ознайомлення надається паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Після підписання паспорту споживчого кредиту, Кредитодавець формує та надає Позичальнику для ознайомлення оферту щодо укладання Договору кредитної лінії, яка є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електрону комерцію" та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про електрону комерцію", включає умови, що пропонуються до укладення Позичальнику, в тому числі щодо процентів за користування кредитом та строків сплати процентів (п. 2.4).
У разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору, який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні (додатково у разі необхідності за зверненням Позичальника надісланий одноразовий ідентифікатор може повторно надаватися шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником). Введення Позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Кредитодавець надсилає одноразовий ідентифікатор погодженим із Позичальником засобом зв'язку (п. 2.5).
Після здійснення акцепту Позичальником, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", Кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 2.6.).
Після укладення Договору Кредитодавець направляє на електронну адресу Позичальника, зазначену у Розділі 8 цього Договору та надану Позичальником як його особиста електронна адреса, та розміщує у Особистому кабінеті примірник Договору у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 2.7.).
Дата надання/видачі Кредиту "03"грудня 2023 р. Сума Кредиту 5500 грн. перераховується Кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_10 (п. 2.8.).
Згідно п.п. 3.1. - 3.3. договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів Кредиту на платіжну картку Позичальника до Дня фактичного повного повернення Кредиту протягом Строку дії кредитної лінії.
Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання (з урахуванням умов пункту 3.1. цього Договору) та не включається день повернення Кредиту (крім випадку, фактичного повернення Кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення Кредиту) з урахуванням умов пункту 1.3.1. цього Договору.
Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, з урахуванням умов п.3.1. цього Договору.
Кошти Кредиту, одержані Позичальником за Договором, повертаються ним в повному обсязі у валюті Кредиту не пізніше дня повернення Кредиту (включно), на поточний рахунок Кредитодавця зазначений в Розділі 8 Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з будь-якої платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті (п. 5.1.).
Сплата процентів в рекомендовану дату та після неї за користування кредитом здійснюється Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, зазначений в Розділі 8 Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з будь-якої платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті: не пізніше Дня повернення Кредиту (включно), за кожний строк користування кредитом, що становить кількість днів, визначену в п.1.3 цього Договору (п. 5.2.).
Строк дії договору становить 240 календарних днів. Дія Договору припиняється та Договір може бути достроково розірваний у випадках передбачених чинним законодавством та цим Договором (п. 7.2.).
Позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч.2 ст.12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р., ст.9 Закону України "Про споживче кредитування" та ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового Кредиту ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/ (п. 7.3.).
Кредитодавець та Позичальник, укладаючи цей Договір, визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію". Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил (п. 7.10.).
На виконання умов кредитного договору, після вчинення передбачених договором дій боржника, 03.12.2023 ТОВ "Качай Гроші" ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-10467871 від 03.12.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку НОМЕР_15, що підтверджується довідкою № 204/09 від 09.09.2024 року, реєстром транзакцій (а.с.88-91 т. 4), та випискою АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку за період з 01.12.2023-31.12.2023 (а.с. 101-105 т.5).
За змістом кредиторської заяви, загальна сума заборгованості, всупереч умов Договору №00-10467871 від 03.12.2023, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим заборгував кредитодавцю 31 493,00 грн., з яких: 5 775,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25 718,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, за період з 03.12.2023 року по 27.05.2024 року.
При цьому, 22.01.2024 між ТОВ "Качай Гроші" (Клієнт) та ТОВ "Макс Кредит" (Фактор) укладено договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ "Макс Кредит" відступлено право грошової вимоги до Позичальника за Кредитним договором № 00-10467871 від 03.12.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою встановленою Договором.
Дата відступлення Прав Вимоги - це Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.
Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - письмовий документ, який складається спільно Клієнтом та Фактором, у зв'язку з переходом Прав Вимоги від Клієнта до Фактора на умовах Договору факторингу.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ "Качай Гроші" до ТОВ "Макс Кредит" перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 13 629,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.
В подальшому, 16.08.2024 між ТОВ "Макс Кредит" (Клієнт) та ТОВ "ФК "ЕЙС" (Фактор) укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, Заявник набув право грошової вимоги до Позичальника за Кредитним договором № 00-10467871 від 03.12.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою встановленою Договором.
Дата відступлення Прав Вимоги - це Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.
Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - письмовий документ, який складається спільно Клієнтом та Фактором, у зв'язку з переходом Прав Вимоги від Клієнта до Фактора на умовах Договору факторингу.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ "Макс Кредит" до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право вимоги до боржника на загальну суму 31 493,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024.
В ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за Договором №00-10467871 від 03.12.2023 перейшло до Заявника, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 31 493,00 грн., з яких: 5 775,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25 718,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, за період з 03.12.2023 року по 27.05.2024 року.
Отже, заявником пред'явлено до визнання вимоги за кредитним договором № 00-10467871 від 03.12.2023 року у розмірі 31 493,00 грн., з якої сума: за прострочене тіло 5 775,00 грн., прострочені відсотки - 25 718,00 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні : електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно п. 11, п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, зважаючи на викладене вище, суд, надавши оцінку описаним вище кредитним договорам (№ 420728602 від 01.12.2023 року - боржником підписано вказаний кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора PUYJ, 01.12.2023 07:29:06 год.; №00-10467871 від 03.12.2023 року - боржником підписано вказаний кредитний договір з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатор 38500 відправлено 03.12.2023 о 17:11:32 на номер телефону НОМЕР_9 Позичальника та введено ним 03.12.2023 о 17:11:59), дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою та викладеними у них умовами є кредитними договорами, які укладено у відповідності, зокрема, до Закону України "Про електронну комерцію".
При цьому, судом встановлено, що отримання боржником коштів згідно укладеного з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" договору від 01.12.2023 року в сумі 10 500,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_8 , підтверджується платіжним дорученням № 21f79d59-e6df-47fa-b0ee-d9f0eed1479c від 01.12.2023 року (а.с. 40 т.4) та випискою АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку за період з 01.12.2023-31.12.2023 (а.с. 101-105 т.5).
Отримання боржником коштів згідно укладеного з ТОВ "Качай Гроші" договору від 03.12.2023 року в сумі 5 500,00 грн. шляхом безготівкового зарахування через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку НОМЕР_15, підтверджується довідкою № 204/09 від 09.09.2024 року, реєстром транзакцій (а.с.88-91 т. 4), та випискою АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку за період з 01.12.2023-31.12.2023 (а.с. 101-105 т.5).
Принагідно, суд звертає увагу на те, що згадана вище у реєстрі транзакцій ТОВ "Платежі Онлайн" платіжна картка отримувача НОМЕР_15, вказана у п. 2.8. кредитного договору №00-10467871 від 03.12.2023 року, як електронний платіжний засіб.
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Крім того, суд зауважує, що заперечення боржника щодо неналежності йому згаданої карти НОМЕР_15, на яку останнім було отримано кошти згідно умов зазначених вище кредитних договорів, спростовуються інформацією, наданою АТ КБ "ПриватБанк" у листі № 20.1.0.0.0/7-260105/55535-БТ від 05.01.2026 року, в якому повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ).
Відповідно до п. 53 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_16 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, зважаючи на описані вище обставини, матеріалами справи, зокрема, підтверджується укладення між ТОВ "Качай Гроші" та ОСОБА_1 кредитного договору №00-10467871 від 03.12.2023 року та надання Товариством кредиту згідно цього договору Позичальнику в сумі 5 500,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 року, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Касаційним господарським судом, зокрема, у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі № 916/3711/20).
Отже, враховуючи викладене, суд, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що Заявник - ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набув права вимоги до Боржника - ОСОБА_1 щодо заборгованості, яка виникла на підставі кредитних договорів № 420728602 від 01.12.2023 року та № 0010467871 від 03.12.2023 року.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування або ж погашення Боржником заборгованості за тілом кредиту перед ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 року у розмірі 10 500 грн. та за кредитним договором № 0010467871 від 03.12.2023 року у розмірі 5 775,00 грн. (тіло та комісія), до суду не надано.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості боржника перед ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника щодо вимог за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 року у розмірі 10 500 грн. та за кредитним договором № 0010467871 від 03.12.2023 року у розмірі 5 775,00 грн. є конкурсними, відповідають умовам даного кредитних договорів та наявним у справі доказам, а тому є правомірними та підлягають визнанню в цій частині.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд зауважує наступне.
За умовами договору кредитної лінії № 420728602 від 01.12.2023 року, укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 :
п. 8.3. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:
За період від дати видачі Кредиту до 31.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 744,60 (сімсот сорок чотири цілих шість десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,04 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) (п. 8.3.1.);
У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 31.12.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 742,83 (сімсот сорок дві цілих вісімдесят три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,04 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка) (п. 8.3.2.).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4.).
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 на момент його відступлення, наведено у додатку до заяви, зокрема, відсотки за період з 01.12.2023 року по 06.02.2024 року, в розмірі 18 003,30 грн. (до 31.12.2023 року - ставка 2,04%, 01.01.2024 року - ставка 2,98%).
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви, зокрема, відсотки за період з 06.02.2024 року по 28.04.2024 року, в розмірі 25 657,80 грн. (з 07.02.2024 року по 28.04.2024 року - ставка 2,98%).
ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Всього, пред'явлено до визнання відсотки за вказаним кредитним договором - в розмірі 43 661,10 грн.
За умовами кредитного договору №00-10467871 від 03.12.2023 року, укладеного між ТОВ "Качай Гроші" та ОСОБА_1 :
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.4.).
Стандартна процента ставка складає 2,80 (два цілих 8 десятих) % від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання Зниженої процентної ставки - у разі якщо така Знижена процентна ставка передбачена договором) (п. 1.4.1).
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Качай Гроші" за кредитним договором №00-10467871 від 03.12.2023 року на момент його відступлення, наведено у додатку до заяви, зокрема, відсотки за період з 03.12.2023 року по 22.01.2024 року, в розмірі 7 854,00 грн. (до 03.01.2024 року - ставка 1,4%, з 04.01.2024 року по 22.01.2024 - ставка 2,8%).
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Макс Кредит" за кредитним договором №00-10467871 від 03.12.2023 року на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви, зокрема, відсотки за період з 31.01.2024 року по 27.05.2024 року, в розмірі 12 089,00 грн. (ставка 2,8%).
ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Всього, пред'явлено до визнання відсотки за вказаним кредитним договором - в розмірі 25 718,00 грн.
При цьому, відсотки за вказаними кредитними договорами нараховано до моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (10.09.2025 року).
Разом з тим, суд зауважує наступне.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
22.11.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції Закону № 3498-ІХ) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Згідно із ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Відповідно до розділу IІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно із карткою документа Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3498-20) визначено, що дата публікації є 23.12.2023, дата набрання законної сили - 24.12.2023.
Отже, згідно положень ст. 8, п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 % (в період з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року);
протягом наступних 120 днів - 1,5 % (в період з 22.04.2024 року по 20.08.2024 року);
починаючи з 21.08.2024 року - 1% (ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування").
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, застосування за вказаними кредитними договорами поза межами згаданих вище періодів денної процентної ставки в розмірі 2,5 %, 2,8 суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції Закону № 3498-ІХ).
З огляду на викладене, перевіривши правильність наданих до заяви розрахунків заборгованості, суд дійшов висновку про часткове визнання заявлених вимог в частині нарахування відсотків за користування кредитом, у межах визначеного заявником періоду, з урахуванням максимального розміру денної процентної ставки та періоду їх застосування:
- за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023:
з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року - ставка 2,04% (в межах договору та закону) - 6 640,20 грн,
з 01.01.2024 року по 06.02.2024 року - ставка 2,5% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування") - 9 712,50 грн,
з 07.02.2024 року по 21.04.2024 року - ставка 2,5% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування") - 19 687,50 грн,
з 22.04.2024 року по 28.04.2024 року - ставка 1,5% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування") - 1 102,50 грн.
Всього - 37 142,70 грн.
- за кредитним договором №00-10467871 від 03.12.2023 року:
з 03.12.2023 року по 03.01.2024 року - ставка 1,4% (в межах договору та закону) - 2 310,00 грн,
з 04.01.2024 року по 22.01.2024 року ставка 2,5% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування") - 2 887,50 грн,
з 31.01.2024 року по 21.04.2024 року ставка 2,5% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування") - 11 275,00 грн,
з 22.04.2024 року по 27.05.2024 року ставка 1,5% (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування") - 2 970,00 грн,
Всього - 19 442,50 грн.
З огляду на наведене, визнанню підлягають вимоги в частині нарахування відсотків в загальному розмірі 56 585,20 грн., з яких: за кредитним договором № 420728602 від 01.12.2023 року в розмірі 37 142,70 грн. та за кредитним договором №00-10467871 від 03.12.2023 року в розмірі 19 442,50 грн.
Відтак, в решті вимог в частині нарахування відсотків, слід відмовити, як таких, що нараховані неправомірно, з огляду на наведені вище положення закону.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року (вх. № 01-36/1305/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25, підлягає частковому задоволенню, в частині вимог в загальному розмірі 72 860,20 грн., з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУ з процедур банкрутства.
В решті вимог, в розмірі 12 793,90 грн., вказана кредиторська заява задоволенню не підлягає, з підстав наведених вище.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 056,00 х 0,8 = 4 844,80), підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
При цьому, заперечення боржника та арбітражного керуючого щодо невизнання заявлених кредиторських вимог, зокрема, щодо відсутності доказів на підтвердження існування правовідносин між боржником та первісним кредитором, щодо відсутності доказів перерахування коштів боржнику та щодо неналежності боржнику карткового рахунку, на який боржнику було перераховано кредитні кошти, не приймаються судом, оскільки такі доводи не знайшли свого документального підтвердження та спростовуються наявними матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 122, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234-236, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року (вх. № 01-36/1305/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25, частково.
2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" (вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ, 02090; код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 72 860,20 грн. - заборгованості (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/836/25.
3. В решті вимог заяви ТОВ "ФК "Ейс" б/н від 15.10.2025 року (вх. № 01-36/1305/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25, відмовити.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Бігдану О.А. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/836/25.
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Бігдану О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику АТ КБ "ПриватБанк" Сергачу А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "ФК "Ейс" - fincomEICE@gmail.com; представнику ТОВ "ФК "Ейс" Полякову О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи