10.02.2026 року м. Дніпро Справа № 904/3275/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025р. (суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 2 433,02 грн, з яких: 1 548,43 грн інфляційні втрати; 884,59 грн 3 % річних та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-21-50/НЮдч від 09.12.21р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ “ЦГЗК», яка примикає до станції Грекувата регіональної філії “Придніпровська залізниця» АТ “Укрзалізниця» та договору про надання послуг з організації перевезення №вантажів залізничним транспортом № 45-00190977/202-0001 від 30.06.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача - Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача - Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» 24 804,00грн. - плати за користування вагонами та 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору.
Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією № 4500005682 від 06.02.2024 сплатив борг у загальному розмірі 24 804,00 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 1 548,43 грн - інфляційні втрати за період грудень 2022 - січень 2024; 884,59 грн - 3 % річних за період з 29.11.2022 по 05.02.2024.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025р. у справі №904/3275/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 3% річних на суму 12,20 грн та судовий збір у розмірі 15,18 грн. В іншій частині позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025р. у справі №904/3275/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що обов'язок з оплати спірної суми виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі №904/2797/23. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач у відзиві зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 року у справі № 904/3275/25 законним та обґрунтованим і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Скаржник зазначає, що з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у Відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед Позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/2797/23, яке набрало законної сили 30.01.2024.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/2797/23, яке набрало законної сили 30.01.2024, було добровільно виконано Відповідачем 06.02.2024, що Відповідач також підтверджує.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3275/25.
Матеріали справи № 904/3275/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025р. у справі № 904/3275/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3 633,60 грн..
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч.10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача - Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача - Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» 24 804,00грн. - плати за користування вагонами та 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі №904/2797/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі №904/2797/23 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 встановлено таке:
“Між АТ “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» (залізниця) та ПрАТ “ЦГЗК» (власник колії) укладено договір №ПР/М-21-50/НЮдч від 09.12.21р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ “ЦГЗК», яка примикає до станції Грекувата регіональної філії “Придніпровська залізниця» АТ “Укрзалізниця».
Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з Тарифним керівництвом № 1 та іншими діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ" (п. 15 договору.)
Договір укладається терміном з 18 січня 2022 року по 17 січня 2027 року включно (п. 20 договору).
Також на сайті Філії “Центр транспортної логістики» АТ “Укрзалізниця» було оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом .
Предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезень).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 договору про надання послуг з організації перевезень).
Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач надав відповідачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190977/2020-0001 від 30.06.2020.
В листопаді 2022р. на адресу ПрАТ “ЦГЗК» на станцію призначення прибули порожні вагони під навантаження.
На під'їзну колію ПрАТ “ЦГЗК» вагони подавались групами:
- 22.11.2022 року о 15год. 25хв. - 6 вагонів;
- 23.11.2022 року о 01год.50хв. - 47 вагонів,
про що працівниками станції Грекувата складено пам'ятками про подавання вагонів ф.ГУ-45 №1447 від 22.11.22р., №1448 від 23.11.22р., які підписані представником вантажовласника ПрАТ “ЦГЗК» без зауважень.
Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами на станцію Грекувата прийомоздавальником ПрАТ “ЦГЗК» передано 25.11.22р. о 13год. 45хв. працівником станції Грекувата прийнято їх до перевезення згідно оформлених вантажовласником перевізних документів №№47077961, 47077979 та складено пам'ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 №1619 від 25.11.22р. від підписання якої представник вантажовласника відмовився, про що працівниками станції складено акт загальної форми ГУ-23 №1295 від 29.11.22р.
На підставі пам'яток ф.ГУ-45 нараховано плату за користування вагонами за відомостю форми ГУ-46 №25119120 у розмірі 51 075,00грн. без ПДВ. Відомість підписано відповідачем із запереченнями щодо сплати нарахованої суми 20 670,00грн. без ПДВ, залізницею не враховано вимушений (аварійний) простій вагонів маршруту.
Отже, у зв'язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами зауваження відповідача, з його особистого рахунку списано лише погоджену суму в розмірі 30 405,00грн. без ПДВ.
Враховуючи, що сума плати за користування вагонами в розмірі 20 670,00грн. без ПДВ, є спірною, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення відповідної суми в загальному розмірі 24 804,00грн. з урахуванням суми 4 134,00грн. ПДВ.
Посилаючись на те, що відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення ст. 121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 по справі № 904/2797/23 набрало чинності 30.01.2024.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Після набрання судовим рішенням законної сили Відповідач у добровільному порядку платіжною інструкцією № 4500005682 від 06.02.2024 сплатив борг у загальному розмірі 24 804,00 грн.
Позивач у цій справі, посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань, і просить на підставі частини другої статті 625 ЦК України стягнути 1 548,43 грн - інфляційні втрати за період грудень 2022 - січень 2024; 884,59 грн - 3 % річних за період з 29.11.2022 по 05.02.2024.
Задовольняючи позовні вимоги частково, Господарський суд виходив з того, що оскільки обов'язок з оплати спірних сум виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 у справі №904/2797/23, обґрунтованим періодом нарахування 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, є період з 31.01.2024 по 05.02.2024.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що прострочення відповідача існувало в період з 31.01.2024 (наступний день після набрання рішенням суду у справі № 904/2797/23 законної сили) до 05.02.2024 (день, що передує дню оплати).
Так, на суму боргу 24804,00 грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 31.01.2024 по 05.02.2024 у розмірі 12,20 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у період грудень 2022 - січень 2024 суд визнав безпідставними, оскільки в цей період прострочення відповідача було відсутнє.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.
Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 5 ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, за якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Беручи до уваги факти, встановлені у рішенні по справі №904/2797/23, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 із запереченнями.
Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомостю плати за користування вагонами. При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 Договору обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 Договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Звідси, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений Договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Отже, посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на відсутність строку для оплати наданих послуг спростовується умовами укладеного між сторонами договору.
Оскільки оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки.
За порушення строків внесення плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов'язання, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вищенаведеного суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, про задоволення позову у повному обсязі.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено у повному обсязі.
10. Судові витрати.
Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв'язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", підлягають відшкодуванню та покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 904/3275/25- задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2025р. по справі№904/3275/25- скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, індентифікаційний код 00190977) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, код 40081237) 1 548,43 грн інфляційні втрати; 884,59 грн 3 % річних
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, індентифікаційний код 00190977) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, код 40081237)3028, 00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 3633,60 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя О.Г. Іванов